Рішення від 10.08.2020 по справі 911/809/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/809/20

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Бориспільського районного споживчого товариства (Київська обл., м. Бориспіль)

до Фізичної особи-підприємця Кірій Ірини Олександрівни (Київська обл., м. Бориспіль)

про стягнення 1151,55 грн

без виклику представників сторін

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільського районного споживчого товариства (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Кірій Ірини Олександрівни (далі - відповідач) про стягнення 1151,55 грн, з яких: 1115,04 грн основного боргу, 4,00 грн 3% річних та 32,51 грн пені.

В обгрунтування заявлених вимог позивачем вказано про неналежне виконання відповідачем умов договору оренди від 01.02.2019 в частині сплати коштів за комунальні послуги під час користування орендованим майном.

Ухвалою від 13.04.2020 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Бориспільського районного споживчого товариства від 01.04.2020 вих. № 3/61 без руху, у зв`язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

04.05.2020 на адресу Господарського суду Київської області від Бориспільського районного споживчого товариства надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 01.04.2020 вих. № 3/61.

Ухвалою від 04.05.2020 Господарський суд Київської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у даній справі, справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 05.06.2020 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 15.06.2020 (включно).

Копія відповідної ухвали отримана сторонами, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№0103273018658, 0103273018640.

Відповідач ухвалу суду від 13.04.2020 отримав 08.05.2020, що підтверджується наявним у матерілах справи рекомедованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте, відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав.

В силу ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

У строк, встановлений ч.7 ст.252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вказує, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 року між Бориспільським районним споживчим товариством (орендодавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Кірій Іриною Олександрівною (орендар за договором, відповідач у справі) укладений договір оренди, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення другого поверху будівлі Коопунівермагу Бориспільського РСТ, а саме приміщення №91 загальною площею 14,6 кв.м.

та обладнання (далі - Майно), розташоване за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 76 , згідно копії поверхового плану, який є невід`ємним додатком до Договору (Додаток 1) (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.4. договору визначено, що майно передається в оренду для здійснення орендарем роздрібної торгівлі промисловими товарами.

Згідно п. п. 2.2., 2.3. договору, передача майна в оренду здійснюється згідно з актом прийому-передачі, двостороннє підписання якого засвідчує про фактичну передачу Майна в оренду. Підписаний акт приймання-передачі є невід`ємною частиною цього договору. З дня підписання акту прийому-передачі майна розпочинається нарахування і сплата орендної плати згідно цього договору.

Сторонами (п. 3.1. договору) погоджено, що місячна орендна плата становить 5110,00грн ( п`ять тисяч сто десять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 851,67грн.

Підставою для сплати Орендарем орендної плати за даним договором, є цей договір оренди та акт прийому-передачі майна в оренду (п. 3.1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1.2. договору орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісяця до 5 (п`ятого) числа поточного місяця за поточний місяць.

Пунктом 3.2. договору визначено, що до орендної плати не включаються і оплачуються окремо Орендарем комунальні послуги (водо-, електро-, теплопостачання, вивіз сміття), а також інші витрати, що пов`язані з утриманням приміщень, згідно рахунків, виставлених Орендодавцем, які оплачуються Орендарем протягягом протягом 2-х календарних днів з дня виставлення платежу Орендодавцем.

Згідно п. 3.3. договору оригінали рахунків по орендній платі, по відшкодуванню комунальних послуг та інших витрат, а також акти приймання - здачі виконаних робіт (послуг) Орендар або уповноважений представник орендаря отримує в бухгалтерії Орендодавця за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 83. Орендар повертає Орендодавцю підписані акти прийняття - здачі виконаних робіт (послуг) протягом п`яти календарних днів з дня отримання.

Орендна плата, відшкодування комунальних послуг (електро-, тепло-, водопостачання, вивіз сміття) , сплачуються орендарем по день фактичного повернення майна Орендодавцю, незважаючи на закінчення дії цього Договору чи його припинення (п. 3,5. Договору).

Відповідно до п. 4.3.4 договору, до обов`язків орендаря віднесено своєчасно та в повному обсязі сплачувати орнедну плату, плату по відшкодуванню за комунальні послуги (водо-, електро-, теплопостачання, вивіз сміття) та сплачувати інші витрати, пов`язані з утриманням орендованого Майна.

Договір, відповідно до п. 6.1., укладений на строк до 01 лютого 2020 року і набирає чинності з моменту підписання акту прийняття-передачі Майна в оренду.

Факт приймання-передачі майна в оренду відповідачу підтверджується Актом прийняття-передачі майна в оренду від 01.02.2019 року, складеним і підписаним обома сторонами.

29.10.2019 листом №3/207м позивач повідомив відповідача, що наміру продовжувати договір не має, у звязку з виникненням господарської необхідності щодо обєкту оренди. Відповідний лист направлено поштою, про що свідчить копія фіскального чеку від 29.10.2019 та вручено особисто відповідачу, що підтверджується його підписом.

За актом приймання-передачі від 31.01.2020 відповідачем повернено позивачу майно, що є об`єктом оренди.

27.02.2020 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №3/29 від 27.02.2020, в якій позивач просив відповідача повернути наявний борг за комунальні послуги у розмірі 1115,04грн. В якості доказів направлення відповідної претензії додано фіскальний чек від 28.02.2019.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань за останнім утворилась заборгованість перед позивачем по оплаті комунальних послуг під час користування орендованим майном .

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення в примусовому порядку з відповідача заборгованості.

Відповідач за підставами пред`явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не подав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд враховує таке.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплатити комунальні послуги під час користування орендованим майном, а також застосування до нього відповідальності, встановленої договором за порушення взятих на себе зобов`язань.

Укладені сторонами договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 73, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.2. договору визначено, що до орендної плати не включаються і оплачуються окремо Орендарем комунальні послуги (водо-, електро-, теплопостачання, вивіз сміття), а також інші витрати, що пов`язані з утриманням приміщень, згідно рахунків, виставлених Орендодавцем, які оплачуються Орендарем протягягом протягом 2-х календарних днів з дня виставлення платежу Орендодавцем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу були виставлені рахунки, зокрема, рахунок №155 від 31.01.2020 щодо відшкодування за акт.ел.ен., ре акт.ел.ен., водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, теплову енергію у січні 2020 року на суму 1146,34гр.

При цьому, як вбачається з акту звіряння розрахунків станом на 31.01.2020, який підписано сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2019 по 31.01.2020 за розрахунками за вищевказаним договорам станом на 31.01.2020 становить 1115,04 грн.

Під час розгляду судом спору по суті відповідачем не спростовано факт існування вказаної заборгованості, доказів, що підтверджують сплату відповідачем зазначеної суми боргу за комунальні послуги суду не надано.

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 1115,04 грн боргу за комунальні послуги є правомірною, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, відповідачем належним чином не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.

За неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивач просить стягнути на свою користь також 32,51грн пені.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 5.6 договору сторони погодили, що в разі несвоєчасного розрахунку згідно п.3.1.2, п.3.2 цього договору Орнедар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу та в більшому розмірі, якщо це передбачено чинним законодавством.

Перевіривши проведене позивачем нарахування пені, суд встановив, що пеня нарахована з помилковим визначенням початку періоду нарахування.

Як вбачається, позивачем вказано період нарахування пені з 31.01.2020, однак, п. 3.2 договору сторони домовились, що виставлені Орендодавцем рахунки оплачуються Орендарем протягягом протягом 2-х календарних днів з дня виставлення платежу Орендодавцем.

Як вбачається, рахунок №155 виставлено 31.01.2020 та отримано відповідачем цього ж дня. Отже, пеню вірно нараховувати з 03.02.2020, не включаючи дні для оплати такого рахунку, що погоджено сторонами умовами договору.

Здійснивши перерахунок пені за період з 03.02.2020 по 20.03.2020, суд встановив, що обґрунтовано заявленою до стягнення є пеня в сумі 31.01грн. В частині стягнення 1,50грн пені слід відмовити.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3% річних, суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача 4,00грн 3% річних.

Разом з тим, за розрахунком суду , розмір 3 % річних за період з 03.02.2020 по 20.03.2020 скдадає 4,30грн, проте, враховуючи, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі - 4,00грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково на суму 1150.05грн, з яких 1115,04 грн основного боргу, 4,00 грн 3% річних та 31,01 пені.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення заявлених вимог, витрати у розмірі 2099,26 грн, понесені позивачем на оплату позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, позивач в орієнтовному розрахунку судових витрат зазначив оплату правової допомоги в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, підписаного акту прийому-передачі наданих послуг, платіжного доручення, тощо, відповідно відсутні підстави для їх покладення на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74-79, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Бориспільського районного споживчого товариства до Фізичної особи-підприємця Кірій Ірини Олександрівни про стягнення 1151,55 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кірій Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Бориспільського районного споживчого товариства (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 83, код ЄДРПОУ 30497604): 1115,04 грн (одна тисячу сто п`ятнадцять грн чотири коп) основного боргу, 4,00 грн (чотири грн) 3% річних та 31,01 грн (тридцять одну грн одну коп) пені та 2099,26 грн (дві тисячі дев`яносто девять грн двадцять шість коп) витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Суддя В.М. Антонова