Рішення

від 10.08.2020 по справі 925/364/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року Справа № 925/364/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом комунального підприємства "Муніципальний спортивний клуб

"Дніпро" Черкаської міської ради, м. Черкаси

до приватного підприємства мале підприємство "Єжель", м. Черкаси

про стягнення 31 279 грн. 69 коп.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося комунальне підприємство "Муніципальний спортивний клуб "Дніпро" Черкаської міської ради до приватного підприємства мале підприємство "Єжель" про стягнення з відповідача 31 279 грн. 69 коп., а саме: 24 000 грн. 00 коп. боргу, 5 299 грн. 20 коп. інфляційні втрати та 1 980 грн. 49 коп. 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору надання послуг від 21 березня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Відповідач відзиву на позов суду не надав.

Ухвалу суду від 26 березня 2020 року відповідачу було направлено за юридичною адресою, що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: бул. Шевченка, 252, м. Черкаси, 18001.

Проте, вищевказаний процесуальний документ повернувся до суду з відміткою Укрпошти про те, що в м. Черкаси по бульвару Шевченка будинку під №252 не існує (відсутня адреса).

Відповідно до ч.4 розділу X Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У п. 2 прикінцевих та перехідних положень

Закону від 18 червня 2020 року №731-ІХ встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом .

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Проте, відповідних заяв від відповідача до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору надання послуг від 21 березня 2016 року надав послуги з підготовки та проведення концерту групи "БРУТТО" 05 червня 2016 року, проте свій обов`язок щодо оплати наданих позивачем послуг відповідач виконав частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 24 000 грн. 00 коп. боргу за надані послуги.

Крім того на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 5 299 грн. 20 коп. інфляційних втрат та 1 980 грн. 49 коп. 3% річних.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 21 березня 2016 року між комунальним підприємством "Центральний стадіон" Черкаської міської ради (виконавець) (в подальшому позивач змінив найменування на комунальне підприємство "Муніципальний спортивний клуб "Дніпро" Черкаської міської ради) та приватним підприємством мале підприємство "Єжель" (замовник) було укладено договір надання послуг.

Згідно п. 1.1. вищевказаного договору виконавець зобов`язався надати замовнику можливість для підготовки та проведення заходу (концерт групи "Брутто"), на стадіоні "Центральний" в м. Черкаси. Захід відбудеться 05 червня 2016 року. Монтаж обладнання з 04 червня 2016 року, демонтаж - 05-06 червня 2016 року.

Вартість послуг складає 50 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (п. 2.1. договору).

Згідно ч. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Замовник вносить плату за послуги не пізніше 03 червня 2016 року (п. 2.3. договору).

Свій обов`язок щодо надання визначених договором послуг позивач виконав, що підтверджується підписаними сторонами копією акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000125 від 05 червня 2016 року.

06 червня 2016 року та 30 листопада 2016 року сторонами було укладено додаткові угоди №1 та №2 до договору, якими було змінено строки розрахунків за послуги.

Зокрема, додатковою угодою №2 було передбачено, що оплата за послуги здійснюється частинами, а саме до 30 листопада 2016 року у розмірі 10 000 грн. 00 коп.), 31 грудня 2016 року у розмірі 6 000 грн. 00 коп., 31січня 2017 року у розмірі 6 000, 28 лютого 2017 року у розмірі 10 000 грн. 00 коп., 31 березня 2017 року у розмірі 6 000 грн. 00 коп., 30 квітня 2017 року у розмірі 6 000 грн. 00 коп., 31 травня 2017 року у розмірі 6 000 грн. 00 коп.

Водночас свій обов`язок відповідач виконав частково, сплативши позивачу 26 000 грн. 00 коп.

В зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 24 000 грн. 00 коп. боргу за надані послуги згідно договору від 21 березня 2016 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище останній платіж відповідач повинен був сплатити 31 травня 2017 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору від 21 березня 2016 року розрахунку з позивачем за надані послуги.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по договору надання послуг.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 24 000 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 5 299 грн. 20 коп. інфляційних втрат та 1 980 грн. 49 коп. 3% річних нарахованих за період з 01 червня 2017 року по 29 лютого 2020 року.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3." судом встановлено, що інфляційні нараховано в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив розмір своїх вимог, а тому заявлена до стягнення сума підлягає задоволенню.

3% річних нараховано невірно, оскільки за вищевказаний період розмір 3% річних складає 1 980 грн. 17 коп.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 1 987 грн. 17 коп. 3% річних, в решті стягнення річних слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства мале підприємство "Єжель", бул. Шевченка, 252, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14216471 на користь комунального підприємства "Муніципальний спортивний клуб "Дніпро" Черкаської міської ради, вул. Смілянська, 78, м. Черкаси, ідентифікаційний код 22805342, НОМЕР_1 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005 - 24 000 грн. 00 коп. основного боргу, 5 299 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 1 980 грн. 17 коп. 3% річних та 2 101 грн. 79 коп. судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 10 серпня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович