Рішення

від 05.08.2020 по справі 927/606/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/606/20

Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Менський комунальник ,

вул. Чехова, 35, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600;

до відповідача: Комунального підприємства Менакомунпослуга Менської міської ради Менського району Чернігівської області,

вул. Робітнича, 1, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600;

предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 14175,00грн

за участю представників сторін:

від позивача: Попелуха А.М. - юрисконсульт, довіреність від 01.06.2020 №190;

від відповідача: Минець Р.В. - керівник.

У судовому засіданні 05.08.2020, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

06.07.2020, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ Менський комунальник ) до Комунального підприємства Менакомунпослуга Менської міської ради Менського району Чернігівської області (надалі - КП Менакомунпослуга Менської міськради) про стягнення заборгованості в сумі 14175,00грн за безоблікове водокористування за період з 05.10.2019 до 28.10.2019 (23 дні).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення №131 від 01.11.2016 (надалі - Договір) та недотриманням вимог акту обстеження лічильника холодної води від 04.09.2019 щодо своєчасного проведення повірки лічильника, що призвело до безоблікового водокористування в період з 05.10.2019 по 28.10.2019 та утворення заборгованості в сумі 14175,00грн.

Ухвалою суду від 10.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі №927/606/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 05.08.2020, у яке в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) викликано повноважного представника позивача, сторонам встановлено строки для подачі до суду заяв по суті спору, зокрема для відповідача - для подачі в порядку статей 165, 178, 251 ГПК України відзиву на позов.

Відповідач через канцелярію суду подав відзив на позов (разом з доказами його завчасного направлення на адресу позивача), в якому проти позовних вимог заперечував у повному обсязі зазначаючи, що в межах місячного строку (04.09.2019 по 04.10.2019), встановленого актом від 04.09.2019, неодноразово звертався до позивача з проханням опломбувати новий лічильник холодної води, однак позивач його опломбування своєчасно не провів. Натомість, листами від 30.09.2019 №999 та від 07.10.2019 №1312 на звернення відповідача позивач повідомляв про необхідність підтвердження підстав користування орендованим приміщенням, з метою продовження дії договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення №131 від 01.11.2016. Зазначав про відсутність підстав при визначенні обсягу споживання холодної води в період з 05.10.2019 по 28.10.2019 (23 дні) керуватися приписами п.3.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 №190, оскільки дана норма може бути застосована виключно за фактом безоблікового споживання. Однак відповідач не здійснював водокористування безобліково, самовільно не приєднувався до мережі централізованого комунального водопостачання та водовідведення, самовільно ними не користувався. Правовідносини між ним та позивачем щодо водокористування врегульовано положеннями Договору, діючого в спірному періоді, що не містить умов про облік використаної води іншим способом, аніж на підставі приладів обліку, крім випадку їх відсутності, несправності або взяття на ремонт. Зазначав про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, що свідчать про безоблікове водокористування, про відсутність приладу обліку, його несправність або зняття на ремонт. На думку відповідача, відсутні підстави для здійснення розрахунків за Договором в інший спосіб, аніж на підставі показань приладу обліку, про які відповідач своєчасно повідомляв позивача шляхом складання помісячних звітів по використанню послуг з водопостачання та водовідведення в період з січня по жовтень 2019 року, на підставі яких сторонами складались акти приймання-передачі наданих послуг та позивачем виставлялись до сплати відповідні рахунку, що повністю оплачені. Відтак у відповідача відсутня будь-яка заборгованість за Договором.

Просив суд при вирішенні наявного спору врахувати правові висновки в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №908/2738/16 та від 13.01.2020 у справі №908/510/19.

Додатково зазначав, що відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність відповідальність за своєчасну періодичну повірку засобів вимірювальної техніки (результати яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиту воду) покладається на суб`єкта господарювання, що здійснює обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Також вказував на включення до структури відкоригованого тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по ТОВ Менський комунальник (розміщенні на сайті https://mk.cn.ua/) витрат на обслуговування засобів вимірювальної техніки. Наголошував, що саме позивач несе відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (лічильника води), а тому посилання позивача на обов`язок відповідача здійснювати повірку засобів обліку за власний рахунок, як на підставу заявлених вимог, є необґрунтованим.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, що завчасно вручена відповідачу, що підтвердив його повноважний представник в судовому засіданні (протокол судового засідання 05.08.2020). У відповіді на відзив позивач проти доводів відповідача заперечував, зокрема вказав, що до тарифу на послуги з водопостачання та водовідведення, що діяли в жовтні 2018 року (20,22грн за 1м.куб. з ПДВ) не включались витрати на обслуговування засобів вимірювальної техніки, що обліковували обсяг води спожитої абонентами, на підтвердження до відповіді на відзив додав витяг з газети Наше слово від 14.12.2018 №50, у якій розміщено повідомлення про структуру відкоригованого тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по ТОВ Менський комунальник , діючих в спірному періоді.

05.08.2020, в судове засідання прибули повноважні представники обох сторін.

Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав зазначених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників обох сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи та дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2016, ТОВ Менський комунальник (позивач у справі, Виробник послуг) та КП Менакомунпослуга Менської міськради (відповідач у справі, Споживач) уклали договір №131 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, за умовами якого Виробник послуг зобов`язався надати Споживачеві послуги з водопостачання в об`ємі 114,96м.куб./міс., а Споживач зобов`язався своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього Договору.

Розрахунки за послуги здійснюються згідно показів приладів обліку за 1 куб.м. При відсутності приладів обліку розрахунки за водопостачання та водовідведення здійснюються згідно з нормами споживання на підставі довідки Споживача поданої до 25 числа розрахункового місяця. При відсутності довідки, розрахунки споживання послуг здійснюються згідно з розрахунками в даному Договорі (114,96м.куб./міс.). Облік кількості використаної води здійснюється за показаннями лічильника КВ - 1,5 №142416; показання лічильника на день укладення Договору - 00066. Зняття показань лічильника здійснюється не рідше одного разу на місяць Споживачем. Якщо водолічильник тимчасово не працює або знятий на ремонт, кількість використаної води визначається за середнім показанням водолічильника на протязі двох місяців (п.1.2., п.1.3 Договору).

Виходячи з умов п.2.1. Договору Виробник послуг надає Споживачеві послуги з холодного водопостачання та водовідведення цілодобово протягом року, склад і властивості води - згідно з нормативами, встановленими органами Держстандарту і МОЗ.

Згідно з п.3.1. та п.3.2. Договору розмір плати за надані послуги на момент укладення цього Договору за водопостачання становить 9,14грн за куб.м. Тарифи можуть переглядатися в односторонньому порядку Виробником послуг з урахуванням рівня інфляції, та в разі змін тарифів на підставі рішень органів місцевого самоврядування, держадміністрації, Кабінету Міністрів України.

За рішенням Виконавчого комітету Менської міської ради Менського району Чернігівської області від 07.12.2018 №283 Про тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на території м. Мена введено в дію з 10.01.2019 відкориговані тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів на території міста Мена, що надає ТОВ Менський комунальник , у розмірі 20,22грн за 1м.куб. з ПДВ (за водопостачання для населення, бюджетних установ та для інших споживачів). Із структури даного тарифу вбачається, що послуги з обслуговування засобів вимірювальної техніки абонентів (лічильників води) до його складових включені не були (оголошення про структуру тарифу, діючого в спірному періоді, опубліковано в газеті Наше слово від 14.12.2018 №50, що додано до відповіді на відзив).

Відповідно до п.5.1.2. Договору Виробник послуг має право здійснювати контроль за одержанням послуг шляхом проведення огляду технічного стану санітарно-технічного обладнання в Споживача та перевірки показань засобів обліку і вносити відповідні зміни до Договору, пов`язаних з виявленням нових даних, які впливають на розмір платежів.

У свою чергу, Споживач відповідно п.6.2.3, 6.2.5, 6.2.6. Договору зобов`язаний : щомісячно 23 числа знімати та не пізніше наступного дня представляти за установленою формою, за підписом відповідальної посадової особи до Виробника послуг показання розрахункових лічильників; утримувати, належно експлуатувати, ремонтувати і обслуговувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які знаходяться на балансі Споживача , щорічно проводити їх утеплення; допускати в приміщення представників Виробника послуг (за наявності відповідних посвідчень) для перевірки, зокрема, роботи водолічильника.

За п.8.1.1. Договору Споживач несе відповідальність за вихід з ладу водолічильника, якщо водолічильник тимчасово не працює, або знятий на ремонт, кількість використаної води визначається за середнім показанням водолічильника попередніх двох місяців на протязі двох місяців. По закінченню двох місяців витрати води визначаються за пропускною спроможністю вводу цілодобово (п.3.3. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України).

За умовами п.9.1. та 9.2. Договір діє до 31.12.2017. Договір вважається переукладеним, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Проаналізувавши умови даного Договору суд дійшов висновку, що між сторонами склались відносини з надання житлово-комунальних послуг з водопостачання, на яких поширюється дія глави 63 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), положень Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення від 10.01.2002 №2918-ІІІ, Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017 №2189-VІІІ, Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання від 22.06.2017 №2119-VIII, Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність від 05.06.2014 №1314-VІІ, також дія Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190.

Договірні відносини сторін продовжували діяти в спірному періоді (05-28 жовтня 2019 року), з огляду на автоматичну пролонгацію Договору в силу положень п.9.2., за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів, що свідчать про вчинення сторонами дій щодо припинення дії даного правочину в установленому порядку в указаний проміжок часу. Наведене сторонами не заперечується.

За змістом статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення передбачено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог цього Закону на підставі договору. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або водовідведення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері житлово-комунального господарства.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення визначається та регулюється Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України , затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі - Правила №190).

При цьому, посилання сторонами в Договорі на положення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 №65, судом залишено поза увагою, оскільки вказаний підзаконний акт втратив чинність станом на 18.10.2008, з введенням в дію Правил №190, за п.1.1. яких даний підзаконний акт визначає порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

За п.3.1., п.3.7. Правил №190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод

здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно п.5.1. - п.5.4. Правил №190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу. Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів. Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність , а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності.

За частиною 2 статті 6 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором. Виконавець комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, забезпечує функціональну перевірку приладів - розподілювачів теплової енергії. Порядок, періодичність такої перевірки визначаються договором між споживачем та виконавцем послуги або іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб, але не менш як один раз на шість років для засобів механічного типу та не менш як один раз на дев`ять років для засобів інших типів.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері метрології та метрологічної діяльності (абзац 2 частини 2 статті 17 Про метрологію та метрологічну діяльність ).

Міжповірочний інтервал законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, що затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747, щодо лічильника води - 4 роки.

За частинами 1 та 3 статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Виходячи зі змісту абзаців 3 та 5 частини 4 статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.

При цьому, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором, а у разі укладення співвласниками багатоквартирного будинку індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) таких вузлів обліку забезпечуються виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування, встановленої відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги .

За приписами п.5.14., п.5.15. Правил №190 усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до п.3.3. цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку. Повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок.

Виходячи з аналізу наведених норм, відповідальність за своєчасну повірку засобів вимірювальної техніки споживання води (лічильника) покладена на суб`єкта господарювання, що здійснює обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Проведення повірки засобу вимірювальної техніки індивідуального споживання води проводиться за рахунок споживача, якщо інше не встановлено договором.

У силу п.6.2.5. Договору на відповідача покладено обов`язок утримувати, належно експлуатувати, ремонтувати та обслуговувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які знаходяться на його балансі. В той час як позивач відповідно до п.5.1.2. Договору має право здійснювати контроль за одержанням послуг шляхом, зокрема, перевірки показів приладів обліку.

Як встановлено судом, умовами Договору не передбачено проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту вузла обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання води відповідачем, за рахунок позивача, як суб`єкта господарювання, який забезпечує надання послуги з водопостачання. Окремо в Договорі сторони не узгоджували порядок сплати відповідачем абонентської плати за обслуговування вузла обліку. Доводи відповідача про включення вартості даної послуги до тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по ТОВ Менський комунальник не ґрунтуються на жодних доказах. Витяг по структурі тарифу ТОВ Менський комунальник на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (в розмірі 23,56грн за 1м.куб. з ПДВ), що доданий відповідачем до відзиву на позов, не стосується спірного періоду.

Відтак судом відхилено доводи відповідача про те, що саме позивач як суб`єкт господарювання, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, мав забезпечити своєчасну повірку засобу вимірювальної техніки індивідуального споживання води, лічильника КВ-1,5 №142416, за рахунок коштів сплачених відповідачем за послуги з централізованого водопостачання.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2019 позивачем проведено обстеження водомірного вузла відповідача, лічильника марки КВ-15 №142416 (останні показання 00278) та встановлено факт прострочення міжповірочного інтервалу лічильника; лічильник повірений 03.07.2014, встановлений та введений в експлуатацію; після встановлення повірка не проводилась, про що в присутності представника споживача складено акт обстеження лічильника холодної води від 04.09.2019, за підписом обох сторін.

Тобто, міжповірочний інтервал даного приладу обліку сплинув ще в липні 2018 року, що відповідачем не заперечується.

В акті обстеження лічильника холодної води від 04.09.2019 зазначено, що згідно з вимогами Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність лічильник знятий з абонентського обліку, з огляду на заборону проведення вимірювань не повіреним лічильником. Споживачу запропоновано в місячний строк у період з 04.09.2019 по 04.10.2019 провести повірку водяного лічильника. Вказано, що в указаний період нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення буде проводитись за середнім показанням водолічильника за попередні три місяці. Попереджено, що при невиконанні в указаний термін вимог акту, з 05.10.2019 нарахування буде проводитись згідно п.3.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Відповідач в установлений місячний термін (04.09.2019 по 04.10.2019) вимоги акту обстеження лічильника холодної води від 04.09.2019 не виконав. При цьому, доводи відповідача про те, що ним було вжито всі залежні від нього заходи з метою своєчасного встановлення на об`єкті нового лічильника води, не ґрунтуються на належних доказах, наявних в матеріалах справи, а тому судом до уваги не прийняті.

У відзиві на позов відповідач зазначав, що в вересні та на початку жовтня 2019 року звертався до позивача з листами та просив провести опломбування нового лічильника води за адресою: вул. Суворова, 62, м. Мена. Однак позивач дій щодо опломбування нового лічильника не вчинив, та листами №999 від 30.09.2019 та №1312 від 07.10.2019 на звернення відповідача повідомив про необхідність підтвердження останнім підстав користування орендованим приміщенням, оскільки суб`єкт господарювання, який надав відповідачу в оренду вказане приміщення, припинив свою господарську діяльність, шляхом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ. Тобто, за доводами відповідача, поведінка самого позивача позбавила його можливості своєчасно виконати приписи акту обстеження холодної води від 04.09.2019.

Водночас, в обґрунтування обставин, наведених у відзиві на позов, відповідачем не подано до суду своїх листів-звернень до позивача (разом з доказами їх направлення на адресу позивача), датованих у період з вересня по 27 жовтня 2019 року (включно), що містили б прохання провести опломбування нового лічильника за адресою: вул. Суворова, 62, м. Мена. Зі змісту листів позивача №999 від 30.09.2019 та №1312 від 07.10.2019 вбачається, що останній дійсно просив відповідача підтвердити правові підстави користування орендованим приміщенням та повідомляв, що в разі невчинення таких дій договірні відносини сторін будуть припинені. Дані листи позивача (додані до відзиву на позов) не містять відомостей про те, що відповідач звертався до позивача саме з проханням провести опломбування нового лічильника води, а позивач відмовився вчинити такі дії.

28.10.2019, тобто з порушенням строків, установлених актом обстеження від 04.09.2019, відповідач звернувся до позивача з листом №327 від 28.10.2019, та просив провести опломбування нового лічильника; оплату гарантував.

З матеріалів справи вбачається, що договірні відносини припинено з 06.11.2019, за взаємною згодою сторін, про що зокрема свідчать листи №1397 від 04.11.2019 та №339 від 06.11.2019. Згідно з актом з приводу відключення водопостачання від 06.11.2019, водопостачання за договором №131 від 01.11.2016 припинено.

Позивач за період з 05.10.2019 до 28.10.2019 (23 календарні дні) керуючись приписами п.3.3. та п.5.14. Правил №190, з огляду на недотримання відповідачем приписів акту обстеження лічильника холодної води від 04.09.2019, що призвело до перевищення тривалості повірки водолічильника понад один місяць, нарахував відповідачу за безоблікове споживання послуг з водопостачання 14175,00грн (лічильник води КВ-1,5 №142416 знятий з абонентського обліку з 04.09.2019 за актом обстеження від 04.09.2019), виставив до сплати рахунок №188 від 03.04.2020, що разом із супровідним листом №129 від 07.04.2020 вручений відповідачу, про що свідчить його вхідний штемпель на копії даного документа.

Виставлений до сплати рахунок відповідачем не оплачений, що ним не заперечується.

За п.5.14. Правил №190 у випадку тривалості повірки понад місяць об`єм води визначається відповідно до п.3.3. цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку, а саме у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Як встановлено судом, позивач здійснив розрахунок обсягу безоблікового споживання згідно з приписами п.3.3. Правил №190, за математичною формулою: Q = П х d х d : 4 х V х T, де Q - витрати води за добу; П - 3,14; d - діаметр труби (м); V - швидкість руху води (2м/сек); T - час (24х3600). Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що він є арифметично вірним та відповідає вимогам цих Правил. Добовий обсяг безоблікового споживання 30,48куб.м.

Враховуючи, що згідно з абзацами 3 та 5 частини 4 статті 17 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність , частини 2 статті 6 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , п. 5.14., 5.15. Правил №190, а також умов Договору (п.6.2.5.) саме на відповідача покладено обов`язок належно обслуговувати водопровідні мережі, пристрої та прилади на них, в тому числі і лічильник води КВ-1,5 №142416, що здійснює облік його індивідуального водоспоживання, за наявності доведеного на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказах в розумінні статей 76-79 ГПК України факту порушення відповідачем вимог суб`єкта господарювання, що надає послуги, щодо забезпечення в місячний термін проведення повірки вказаного приладу обліку, міжповірочний інтервал якого було прострочено з 03.07.2018 року, суд дійшов висновку про правомірність дій позивача в частині визначення в період з 05.10.2019 до 28.10.2019 (23 календарні дні) обсягу споживання води споживачем на підставі п.5.14. та п.3.3. Правил №190.

З огляду на зазначене, судом відхилено заперечення відповідача в частині необґрунтованого застосування позивачем приписів п.3.3. Правил №190 при визначені обсягу водоспоживання в період з 05.10.2019 до 28.10.2019 (23 календарні дні).

Доводи відповідача про те, що водолічильник КВ - 1,5 №142416 підпадає під поняття комерційного вузла обліку, а тому має обслуговуватися саме позивачем, як суб`єктом господарювання, що надає послуги з водопостачання та водовідведення, судом також відхилено, оскільки зазначене суперечить дефініції вузла комерційного обліку , наведеного в п.4 частини 1 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання , зокрема в частині технічних характеристик.

Правові висновки Верховного Суду в постановах від 13.01.2020 у справі №908/510/19 та від 17.05.2018 у справі №908/2738/16, про які відповідач зазначає в відзиві на позов, не можуть бути застосовані в межах даної справи, оскільки її фактичні обставини відмінні від справ, що перелічені, оскільки в межах справи №908/510/19 обсяг послуг з безоблікового водокористування визначався за приписами п.3.3. та п.10.1. Правил №190 за фактом витоку води в мережі споживача за відсутності в установлений спосіб повіреного лічильника води на об`єкті споживача, а в справі №908/2738/16 обсяг послуг з безоблікового водокористування визначався за приписами п.3.3. та п.5.14. Правил №190 за фактом порушення споживачем саме строків подачі лічильника на повірку. В межах вказаної справи споживач забезпечив повірку лічильника в тижневий термін після фіксування Водоканалом прострочення міжповірочного інтервалу, тобто гранична тривалість повірки пристрою обліку не була перевищена з вини споживача.

Натомість, у межах даної справи обсяг послуг з безоблікового водокористування визначається за приписами п.3.3. та п.5.14. Правил за фактом невиконання споживачем вимог суб`єкта господарювання, що надає послуги, та як наслідок, перевищення тривалості повірки облікового пристрою води понад один календарний місяць після фіксування суб`єктом господарювання, що надає послуги, прострочення міжповірочного інтервалу з вини споживача.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За висновком суду, позивачем на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, наявних в матеріалах справи, доведено правомірність вимог щодо стягнення з відповідача 14175,00грн вартості послуг з водокористування за період з 05.10.2019 до 28.10.2019 (23 календарні дні), обсяг яких визначено на підставі п.3.3. та п.5.14. Правил №190, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем вимог акту обстеження лічильника холодної води від 04.09.2019, що призвело до перевищення тривалості повірки облікового пристрою води понад один календарний місяць після фіксування суб`єктом господарювання, що надає послуги, прострочення споживачем міжповірочного інтервалу. Наведені обставини відповідачем не спростовані.

При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідача позивачу має бути відшкодований судовий збір у сумі 2102,00грн.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 165, 166, 178, 184, 233, 236, 238, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Менський комунальник (вул. Чехова, буд. 35, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 03357978) до Комунального підприємства Менакомунпослуга Менської міської ради Менського району Чернігівської області (вул. Робітнича, 1, м. Мена, Менського району, Чернігівської області, 15600, код ЄДРПОУ 38282083) про стягнення 14175,00грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Менакомунпослуга Менської міської ради Менського району Чернігівської області (вул. Робітнича, 1, м. Мена, Менського району, Чернігівської області, 15600, код ЄДРПОУ 38282083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Менський комунальник (вул. Чехова, буд. 35, м. Мена, Менський район, Чернігівська область, 15600, код ЄДРПОУ 03357978) 14175,00грн боргу за безоблікове водокористування та 2102,00грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 10.08.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко