Рішення

від 07.08.2020 по справі 272/730/20

АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 272/730/20

Провадження № 2/272/400/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Карповця В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Степанчук Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельні ділянки, суд, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , яка до смерті постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй на день смерті майно, зокрема на земельну ділянку площею 4,2297 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на яку видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №151915, та на земельну ділянку площею 1,0470 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на яку видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №151916, які належали ОСОБА_5 , та які вона за життя заповіла ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки користувалась її майном, та мала оригінали Державних актів на право власності на земельну ділянку виданих на ім`я ОСОБА_5 .

Позивачка та відповідачі є дітьми померлої ОСОБА_4 , спадкоємцями першої черги за законом після її смерті, та частково реалізували свої спадкові права шляхом отримання свідоцтв про право на спадщину за законом по 1/3 частці кожний на земельні ділянки.

Однак позивачка не в змозі в повному обсязі реалізувати свої спадкові права після смерті матері ОСОБА_4 , а саме на вищевказані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки в позасудовому порядку не має можливості встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 , а також у зв`язку з тим, що Державні акти на право власності на земельну ділянку були видані на ім`я ОСОБА_5 вже після її смерті, що стало підставою відмови нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом.

Враховуючи вищезазначене, позивачка просить суд, встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на земельні ділянки площею 4,2297 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Яроповицької сільської ради кадастровий номер 1820389000:03:000:0281 та площею 1,0470 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Яроповицької сільської ради кадастровий номер 1820389000:03:000:0282, як спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка та її представник адвокат Яремчук О.В. в підготовче судове засідання не з`явилися, надіслали на адресу суду заяви в яких розгляд справи просять провести у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, позов просять задовольнити.

Відповідачі в підготовче судове засідання не з`явилися, надіслали на адресу суду заяви в яких розгляд справи просять провести у їх відсутність, позовні вимоги визнають та не заперечують проти задоволення позову. Крім того, в поданих заявах відповідачі підтвердили той факт, що ОСОБА_4 користувалась городом ОСОБА_5 після її смерті, а саме в травні 2003 року.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Згідно матеріалів справи, а саме копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 (а.с.13). На день смерті ОСОБА_5 проживала в Житомирському геріатричному пансіонаті та знаходилась на повному державному утриманні, що підтверджується довідкою виданою Житомирським геріатричним пансіонатом Житомирської обласної ради від 13.05.2020 №258 (а.с.17). Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй на день смерті майно, зокрема на земельну ділянку площею 4,2297 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с.Яроповичі, Яроповицька сільська рада, яка була передану у власність ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Андрушівської райдержадміністрації від 25.04.2002 №195, та на яку 30 грудня 2003 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №151915, а також на земельну ділянку площею 1,0470 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва що розташована в с.Яроповичі, Яроповицька сільська рада, яка була передану у власність ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Андрушівської райдержадміністрації від 25.04.2002 №195, та на яку 30 грудня 2003 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №151916 (а.с.21). За життя, а саме 15 квітня 2002 року, ОСОБА_5 був складений заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Яроповицької сільської ради Андрушівського району Житомирської області Легенькою Н.Я., зареєстрований в реєстрі за №3, відповідно до положень якого спадкодавиця заповіла все належне їй на день смерті майно ОСОБА_4 (а.с.19). При цьому, ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст.549 ЦК Української РСР 1963 року, в редакції яка діяла на час відкриття спадщини, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_5 , оскільки обробляла належну їй земельну ділянку та володіла оригіналами Державних актів на право власності на земельну ділянку. Відповідно до повідомлення та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру наданих приватним нотаріусом Андрушівського районного нотаріального округу Житомирської області Чистяковим А.О. вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 не заводилась (а.с.41-42).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.12). Сторони по справі є дітьми померлої ОСОБА_4 та спадкоємцями першої черги за законом після її смерті у відповідності до положень ст.1261 ЦК України (а.с.8-11,14,15). Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй на день смерті майно, зокрема на земельну ділянку площею 4,2297 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1820389000:03:000:0281, що розташована в с.Яроповичі, Яроповицька сільська рада, яка була передану у власність ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Андрушівської райдержадміністрації від 25.04.2002 №195, на яку 30 грудня 2003 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №151915, а також на земельну ділянку площею 1,0470 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1820389000:03:000:0282, що розташована в с.Яроповичі, Яроповицька сільська рада, яка була передану у власність ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Андрушівської райдержадміністрації від 25.04.2002 №195, на яку 30 грудня 2003 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №151916, які спадкодавиця ОСОБА_4 за життя попередньо спадкувала після смерті ОСОБА_5 (а.с.21, 23-28). Згідно повідомлення наданого приватним нотаріусом Андрушівського районного нотаріального округу Житомирської області Чистяковиим А.О. вбачається, що спадщину яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 згідно ч.3 ст.1268 ЦК України та на підставі довідки №287 виданої виконавчим комітетом Яроповицької сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 28.05.2013, а також шляхом подачі заяви прийняли: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , та на їх імена нотаріусом видані свідоцтва про право на спадщину за законом в 1/3 частці кожному на земельну ділянку площею 5,3253 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та на земельну ділянку площею 5,3135 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за адресою: Житомирська область, Андрушівський район, Яроповицька сільська рада (а.с.41).

Зазначені обставини визнані відповідачами, підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст.82 ЦПК України.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 549 ЦК Української РСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до п.1 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає справи про встановлення фактів, коли такі факти породжують юридичні наслідки від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, коли встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Згідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 щодо встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення статей 1268, 1269 ЦК, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності ЦК (після 1 січня 2004 року). Якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст.549 ЦК Української РСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини - фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном.

Згідно п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.94 № 18/5, що була чинною до 03 березня 2004 року, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та його батьки.

Згідно положень ст.1268 ЦК України, спадкоємець за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що встановлення факту прийняття спадщини необхідне позивачці для реалізації спадкових прав після смерті матері ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.328, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст.80, 81, 125 ЗК України, ст.ст.4, 76 - 89, 200, 206, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку площею 4,2297 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Яроповицької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820389000:03:000:0281, на яку видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №151915, та на земельну ділянку площею 1,0470 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Яроповицької сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820389000:03:000:0282, на яку видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №1519156, як спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:В. В. Карповець