Рішення

від 03.08.2020 по справі 260/125/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2020 року м. Ужгород№ 260/125/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області - представник - не з`явився;

відповідач - Яроцький заклад дошкільної освіти Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області - представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Яроцького закладу дошкільної освіти Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська, 2, код ЄДРПОУ 38629032) до Яроцького закладу дошкільної освіти Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89414, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Ярок, будинок 116 а, код ЄДРПОУ 22098135), в якому просить: "1. Прийняти позовну до свого провадження; 2. Задоволити адміністративний позов та зобов`язати Яроцький заклад дошкільної освіти Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (Яроцький ЗДО) застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Яроцького закладу дошкільної освіти, розташованого за адресою: 89414,Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Ярок, 116 А, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки; 2. Стягнути розмір судових витрат з відповідача на нашу користь".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками планової перевірки Яроцького закладу дошкільної освіти Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 12 грудня 2019 року за № 670 (далі по тексту - Акт), яким зафіксовані порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі по тексту - ППБУ), Державних будівельних норм України "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Мінреґіону України від 13 листопада 2014 року № 312 (далі по тексту - ДБН В.2.5-56:2014). Тому позивач просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

04 травня 2020 року, 25 червня 2020 року, 23 червня 2020 року та 30 липня 2020 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про розгляд даної справи без участі представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.а.с. 63, 64, 72, 73, 82, 83, 90, 91).

Відповідно до статті 124 частини 3 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Відповідно до статті 129 частини 2 КАС України учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Судом вживалися заходи направлення відповідачу повістки про виклик в судове засідання призначене на 03 серпня 2020 року шляхом надсилання на електронну адресу останнього (а.с. 88).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також скорочені строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи. Відповідна ухвала зафіксована у протоколі судового засідання.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 11 грудня 2019 № 34/111 та посвідчення на проведення перевірки від 11 грудня 2019 № 95 у період з 23 грудня 2019 року по 24 грудня 2019 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд Яроцького закладу дошкільної освіти Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту (а.с.а.с. 6-9).

За наслідками вказаної позапланової перевірки складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 12 грудня 2019 за № 670, яким зафіксовані порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, Державних будівельних норм України "Системи протипожежного захисту" затверджених наказом Мінрегіону України від 13 листопада 2014 року № 312, (а.с.а.с. 11-19) а саме:

пункт 1. Дерев`яні елементи горищного покриття не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5. розділу III ППБУ);

пункт 2. Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальне и знаки безопасности" (пункт 8 розділу II ППБУ);

пункт 3. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, а здійснено за допомогою "скруток" (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ);

пункт 4. В приміщенні допускається: експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (пункт 1.18. розділу IV ППБУ);

пункт 5. Територія не забезпечена спеціальним пожежним щитом (пункт 3.11. розділу V

ППБУ);

пункт 6. Відсутній план (схема) евакуації людей на випадок пожежі (пункт 5 розділу II

ППБУ);

пункт 7. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (пункт 1.2. глави 1 розділу V ППБУ);

пункт 8. Коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ);

пункт 9. Тимчасові електромережі влаштовані та експлуатуються (пункт 1.8. глави 1 розділу IV ППБУ);

пункт 10. В коридорі опорядження (облицювання) стін виконано з горючих матеріалів (пункт 2.17 глави 2 розділу III ППБУ);

пункт 11. Об`єкт не забезпечений адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), який повинен встановлюватися на фасаді будівлі або в інших видних місцях і освітлюватись у темний час доби (пункт 2.22 глави 2 розділу III ППБУ);

пункт 12. У приміщеннях килими, килимові доріжки не прикріплені до підлоги (пункт 1.2 глави 1 розділу VI ППБУ);

пункт 13. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування 4лискавко захисту будівель і споруд" (пункт 1.21. розділу IV ППБУ);

пункт 14. Працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено (пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);

пункт 15. Інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії не розміщено (пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Примірник вказаного акту отримано завідувачем Яроцького закладу дошкільної освіти Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Васько О. , про що свідчить підпис у вказаному акті перевірки (а.с. 19). Встановлено, що зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника не надходили.

Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пункту 4 підпункту 35 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пункту 4 підпункту 57 Указу Президента № 20/2013 від 16 січня 2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами статі 68 частин 1 та 2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V) державний нагляд (контроль)- діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено статтею 3 частиною 1 Закону України № 877-V.

Відповідно до положень статті 5 Закону України № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Відповідно до положень статті 7 частини 1 та частини 2 Закону України № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою .

З вищенаведеного вбачається, що позивач наділений повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки. А саме, щодо виявлених порушень, управлінням роз`яснено наступне:

пункт 1. Дерев`яні елементи горищного покриття повинні бути оброблені засобами вогнезахисту, для запобігання їхньому займанню та розповсюдженню горіння;

пункт 2. Приміщення повинні бути забезпечені відповідними знаками безпеки задля дотримання протипожежного режиму

пункт 3. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів повинно здійснюватись за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів для того щоб не відбулось короткого замкнення електромережі;

пункт 4. В приміщенні допускається: експлуатація світильників зі знятими ковпаками що може призвести до пожежі;

пункт 5. Територія повинна бути забезпечена спеціальним пожежним щитом який використовується для гасіння пожежі на початкових етапах;

пункт 6. Повинен бути розроблений план (схема) евакуації людей на випадок пожежі, для успішної евакуації під час настання надзвичайної ситуації;

пункт 7. Системи протипожежного захисту повинні бути справні і утримуватись в постійній готовності до виконання роботи задля своєчасної ліквідації надзвичайної ситуації;

пункт 8. Коридори, проходи та інші шляхи евакуації повинні забезпечуватись евакуаційним освітленням для безпечної евакуації людей;

пункт 9. Тимчасові електромережі влаштовані та експлуатуються, що може призвести до пожежі;

пункт 10. В коридорі опорядження (облицювання) стін виконано з горючих матеріалів що може призвести до швидкого поширення пожежі;

пункт 11. Об`єкт не забезпечений адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку) що сповільнює прибуття рятувальних служб;

пункт 12. У приміщеннях килими, килимові доріжки не прикріплені до підлоги, що ускладнює евакуацію людей під час настання надзвичайної ситуації;

пункт 13. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконано, що може призвести до попадання блискавки в приміщення;

пункт 14. Працівників об`єкта має бути забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту, задля їхньої безпеки під час настання надзвичайної ситуації;

пункт 15. Інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії не розміщено, що призводить до не знання працівниками дій у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Так, у відповідності до статті 2 частини 1 пункту 26 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно із статтею 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16.

Згідно із статтею 242 частиною 5 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення з чиєї вини було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Згідно із статтею 21 частиною 1 Конституції України ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Таким чином, з урахуванням вищевказаного суд вважає, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення відповідає критеріям пропорційності, оскільки певні порушення, що перелічені в акті перевірки можуть мати своїм наслідком як спричинення пожежі так і її швидкому розповсюдженню з утрудненим шляхом евакуації людей, у тому числі дітей.

Крім того, суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я працівників та відвідувачів до підтвердження уповноваженим органом повного усунення відповідачем виявлених порушень, що були зафіксовані в акті від 12 грудня 2019 за № 670 від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, що є цілком співмірним та відповідає ступеню можливого ризику.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28 лютого 2019 року по справі № 810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно із статті 4 частини 5 абзацу 2 Закону України № 877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглядаючи вказану справу суд зазначає, що відповідачем вказано про вжиття деяких заходів по усуненню порушень виявлених позивачем, на підтвердження чого надано суду деякі докази, які містяться у справі та досліджені судом.

Разом з тим, суд акцентує увагу, що належним, допустимим та достатнім доказом зазначеного є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства, зокрема, з охорони праці та промислової безпеки, санітарного законодавства з розділу гігієни праці тощо.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Яроцького закладу дошкільної освіти Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська, 2, код ЄДРПОУ 38629032) до Яроцького закладу дошкільної освіти Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89414, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Ярок, будинок 116 а, код ЄДРПОУ 22098135) про застосування заходів реагування - задовольнити .

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Яроцького закладу дошкільної освіти Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (89414, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Ярок, будинок 116 а, код ЄДРПОУ 22098135) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 03 серпня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 10 серпня 2020 року.

СуддяС.Є. Гаврилко