Рішення

від 10.08.2020 по справі 300/787/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2020 р. справа № 300/787/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаття" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №2, за період з 01.04.2019 по 31.03.2020 в сумі 38 021,77 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, Головне управління ПФУ області) 07.04.2020 звернулося в суд з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Прикарпаття" (надалі по тексту також - відповідач, ПАТ "Прикарпаття") про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по списку №2 за період з 01.04.2019 по 31.03.2020 в сумі 38 021,77 гривень.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Виплата такої пенсії здійснена позивачем у квітні-грудні 2019 року та січні-березні 2020 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України в загальній сумі 38 021,77 гривень, в тому числі: за квітень 2019 року - 2 399,70 гривень; за травень 2019 року - 2 459,70 гривень; за червень 2019 року - 2 459,70 гривень; за липень 2019 року - 2 450,87 гривень; за серпень 2019 року - 2 455,18 гривень; за вересень 2019 року - 2 455,18 гривень; за жовтень 2019 року - 6 754,44 гривень; за листопад 2019 року - 3 262,92 гривень; за грудень 2019 року - 3 284,92 гривень; за січень 2020 року - 3 469,32 гривень; за лютий 2020 року - 3 284,92 гривень; за березень 2020 року - 3 284,92 гривень, з них доплата за попередній рік, яка виплачена органом пенсійного фонду у січні 2020 року по списку - 184,40 гривень.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10.04.2020 (а.с.23-26), Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 30.04.2020, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.32-34).

Позивачем 05.05.2020 подано суду заяву про уточнення позовних вимог від 30.04.2020 за №0900-0804-8/6199 в частині періоду понесення позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які останній просить стягнути з відповідача (а.с.36-38).

На виконання вимог ухвали суду від 30.04.2020 представником позивача 18.05.2020 подано суду пояснення від 13.05.2020 за №0900-0804-8/6957, із відповідними доказами, про юридичні і фактичні розрахунку суми в розмірі 4 299,26 (за жовтень 2019 року по ОСОБА_1 ) і 184,40 гривень (за січень 2020 року, в частині суми, недонарахованої за попередній рік, яка підлягає коригуванню в перший календарний місяць з дня отримання розрахунку), що підлягає відшкодуванню відповідачем (а.с.43-45, 46-66).

Згідно вище коментованих письмових пояснень позивача, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню по ОСОБА_1 сформовано управлінням 16.09.2019 та надіслано підприємству 18.09.2019.

Даний розрахунок містить (колонка 15 розрахунку) суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку (колонка 16 розрахунку - 807,74 гривень) - місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. У жовтні 2019 року виставлено до відшкодування суму - 2 683,78 гривень (з травня 2019 року по серпень 2019 року) та 1 615,48 гривень (вересень-жовтень 2019 року), в результаті чого загальна сума склала - 4 299,26 гривень.

В частині суми, недорахованої за попередній рік, яка підлягає коригуванню в перший календарний місяць, а саме 184,40 гривень, позивач зазначив, що окрім місячної суми, яка підлягає відшкодуванню підприємством з січня поточного року, дані розрахунки містять загальну суму плати даного підприємства за попередній рік (колонка 14 розрахунку), зазначена сума передбачена для звірки із сумою, сплаченою страхувальником за попередній рік (недоплачена сума за попередній рік сплачується одночасно із сплатою фактичних витрат та доставку пільгових пенсій за попередній календарний місяць з дати отримання розрахунку), про що зазначено безпосередньо в кожному розрахунку.

За доводами позивача, згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню №53/03.2 від 09.01.2020, сума плати підприємства за 2019 рік по справі ОСОБА_2 становить - 14 997,72 гривень. Фактично протягом 2019 року підприємством відшкодовано - 14 813,30 гривень (січень-лютий 2019 року - 2 515,36 гривень, березень-листопад 2019 року - 11 048,13 гривень, грудень 2019 року - 1 249,81 гривень). Різниця склала - 184,40 гривень.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 25.05.2020 із відповідними письмовими доказами (а.с.67-73, 74-92). В даному відзиві відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, та вказує на наступні обставини. Як зазначив відповідач, пільгові пенсії, призначені на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які виконували роботи за Списком №2, підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи отримали відповідний стаж. В частині відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_2 зазначив, що вказаним працівникам пенсія була призначена, зокрема, на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.11.2013 за № 137, від 25.08.2013 за № 96 та від 10.07.2017 за №56 відповідно, виданих ПАТ "Прикарпаття". Коментованими довідками були підтверджені періоди роботи таких працівників по Списку №2 на Коломийському орендному підприємстві "Прикарпаття" (Ковалівська філія) за 1983-1994 роки. В свою чергу, Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" видало ОСОБА_3 уточнюючу довідку від 22.06.2015 за період роботи у 1996-2000 роках і ОСОБА_2 - уточнюючу довідку від 07.09.2017 за період роботи у 1996-2004 роках. За доводами відповідача 25.12.1991 завод "Прикарпаття" набув статусу орендного підприємства та перейменований в Коломийське орендне підприємство "Прикарпаття", у структуру цілісного майнового комплексу якого входив ряд орендарів (філій), однією з яких була Ковалівська філія, яка не мала статусу юридичної особи. Вказана філія 11.03.1994 від`єдналася в окреме підприємство, у зв`язку із чим здійснено розподіл майна. В подальшому, 20.04.1994, ЗАТ "Прикарпаття" зареєстроване як підприємство та згідно акта приймання-передачі майна від 31.05.1994 ЗАТ "Прикарпаття" передало, а Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію тощо на загальну суму 2119207400 карбованців та статутний фонд на загальну суму 1127350000 карбованців. Відповідно до наказу по підприємству відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були звільнені з 30.04.1994 по переводу в Ковалівське колективне підприємство "Меткабель". Як стверджує відповідач відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій проводиться відповідно до роздільного акта (балансу). Враховуючи те, що вказані особи набули пільгового трудового стажу під час роботи саме у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель", а тому ПАТ "Прикарпаття" не може відповідати за зобов`язаннями щодо відшкодування понесених позивачем витрат на виплату та доставку таких пенсій.

З приводу відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_5 , відповідач зазначив, що така пенсія призначена останньому з 15.05.2017, зокрема на підставі довідки від 31.03.2017 за №50, виданої ПАТ "Прикарпаття", відповідно до якої ОСОБА_5 з 24.09.1985 до 21.08.1992 працював в Коломийському виробничому об`єднанні металовиробів "Прикарпаття" на посаді обпресувальника кабелів та дроту пластикатами в гарячому стані, де здобув пільговий стаж 6 років 10 місяць 27 днів. А також довідки від 25.05.2017 за №2, виданої Ковалівським колективним підприємством "Меткабель", згідно якої ОСОБА_5 в періоди з 30.03.1996 по 24.05.1999, з 25.08.1999 по 03.01.2000 та з 02.07.2001 по 09.02.2011 працював у даному підприємстві на посаді обпресувальника кабелів та дроту пластикатами в гарячому стані, пільговий стаж якого становить 13 років 1 місяць 9 днів. Таким чином, беручи до уваги пункт 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, оскільки ОСОБА_5 набув достатнього трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, під час роботи на Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель", то саме вказане підприємство зобов`язане здійснювати відшкодування понесених позивачем витрат на виплату та доставку таких пенсій ОСОБА_5 у повному обсязі, а не відповідач. З огляду на вказане, відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду, 01.06.2020, від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.95-101), в якій останній зокрема уточнив осіб, на виплату пільгових пенсій, у відношенні до яких позивачем понесено відповідні витрати, та які просить стягнути з відповідача, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 . Так, за доводами позивача ПАТ "Прикарпаття" є власником майна, набутого в процесі приватизації державного майна - цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", шляхом викупу державного майна зданого в оренду. Тобто, закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" стало правонаступником Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття". При цьому, відповідно до пункту 3.3 статуту Ковалівського колективного підприємства "Меткабель", дане підприємство не являється правонаступником Коломийського орендного підприємства і не несе відповідальності по його зобов`язаннях. З урахуванням вказаного, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах даним особам, пред`явлено до відшкодування пропорційно до стажу роботи здобутому на ПАТ "Прикарпаття" та стажу, здобутому на КП "Меткабель". Так частка плати ПАТ "Прикарпаття" становить: ОСОБА_1 - 55,39%, ОСОБА_5 - 53,11%. ОСОБА_2 - 54,18% відповідно до поданих довідок для призначення пенсії та протоколів про призначення пенсії. Решта частки відшкодування щодо даних осіб покладена на КП "Меткабель". Також позивач зазначив, що пільговий стаж у ОСОБА_5 , здобутий на КП "Меткабель" становить 5 років 10 місяців та 10 днів, згідно уточнюючих довідок про кількість відпрацьованого часу, а не 13 років 1 місяць 9 днів, про який стверджує відповідач. Просив позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

На підставі положення частин 2, 8 статті 262 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, відзив на позов, відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Прикарпаття" зареєстровано 20.04.1994 як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа (ідентифікаційний код юридичної особи 02970197), свідченням чого є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Відповідач взятий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на облік як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів з`ясовано, що колишнім працівникам відповідача, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 які, у свій час, відпрацювали на підприємстві, яке на даний час реорганізовано в приватне акціонерне товариство "Прикарпаття" із шкідливими і важкими умовами праці, здобувши відповідний пільговий стаж (його частину), та досягли визначеного пенсійного віку, призначено і виплачується позивачем пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.4-5, 7, 8, 10, 12-13, 15-16, 47, 51-52, 54-55, 57, 58, 61-62).

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, вирішуючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

На час виникнення відносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначалися: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

З приводу обов`язку відшкодування пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", необхідно відмітити.

Абзацами 1-4 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в редакції Закону від 03.10.2017, встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється підприємствами та організаціями (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) шляхом внесення до Пенсійного фонду плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Законів зазначає, що пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за списком №2), підлягають обов`язковому відшкодуванню, шляхом покриття витрат на їх виплату і доставку.

З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі по тексту також - Інструкція), яка встановлює обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як вже встановлено судом вище колишнім працівникам відповідача, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , які досягли відповідного віку та отримали право на пільгову пенсію за здобутий пільговий страховий стаж, частину якого отримали на підприємстві, яке на даний час реорганізовано в приватне акціонерне товариство "Прикарпаття", призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У квітні 2019 - березні 2020 років позивачем за списком №2 понесено поточні витрати на виплату такої пенсії вищевказаним працівникам у загальному розмірі 37 837,37 гривень, в тому числі: за квітень 2019 року - 2 399,70 гривень , за травень 2019 року - 2 459,70 гривень, за червень 2019 року - 2 459,70 гривень, за липень 2019 року - 2 450,87 гривень, за серпень 2019 року - 2 455,18 гривень, за вересень 2019 року - 2 455,18 гривень, за жовтень 2019 року - 6 754,44 гривень, за листопад 2019 року - 3 262,92 гривень, за грудень 2019 року - 3 284,92 гривень, за січень 2020 року - 3 469,32 гривень, за лютий 2020 року - 3 284,92 гривень , за березень 2020 року - 3 284,92 гривень (а.с.4-5, 7, 8, 10, 12-13, 15-16, 47, 51-52, 54-55, 57, 58, 61-62).

З матеріалів справи слідує, що позивачем здійснено також витрати по доплатах пільгових пенсій в сумі 184,40 гривень (а.с.18).

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов`язаний до 25-го числа щомісячно здійснити відшкодування таких витрат в розмірах, визначених позивачем. Підставою для відшкодування є відповідні розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачу.

Позивач у січні, березні, липні, вересні, грудні 2019 року та січні 2020 року сформував і надіслав відповідачу відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за №367/04.1 від 11.01.2019, №942/02 від 11.03.2019, №3550/04.1 від 25.03.2019, №57/03.1 від 03.07.2019, №46 від 16.09.2019, №406 від 03.12.2019, №53/03.2 від 09.01.2020 по пенсіонерах, зокрема: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , за квітень 2019 року - березень 2020 року, яким здійснюється пенсійне забезпечення відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.4-5, 7, 8, 10, 12-13, 15-16, 47, 51-52, 54-55, 57, 58, 61-62).

На підставі даних розрахунків у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, здійснених у квітні 2019 року - березень 2020 року та за попередні періоди в загальній сумі 38 021,77 гривень.

Однак, відповідачем за вказаний період, у передбачені Інструкцією строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

При вирішенні спірних правовідносин, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача щодо відсутності обов`язку у останнього відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , оскільки позовні вимоги позивача стосуються виключно відшкодування понесених фактичних витрат на доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 по 31.03.2020.

Досліджуючи доводи позивача про відсутність у спірних відносинах правонаступництва Ковалівського колективного підприємством "Меткабель" по зобов`язаннях Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", суд зазначає наступне.

Як зазначено судом вище по пенсіонерах ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 відповідач, як правонаступник підприємства, на яких зазначені громадяни здобули частину пільгового страхового стажу для отримання пенсії, повинен відшкодувати 54,18%, 53,11% і 55,39% відповідно, здійснених позивачем виплат, так як такий розмір стажу у відсотках відповідає відпрацьованому трудовому часу, який органом пенсійного фонду зарахований як пільговий стаж (а.с.18, 114-115, 127-128).

Твердження відповідача щодо необхідності проведення відшкодування вказаної вище частини витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_2 і ОСОБА_5 за рахунок активів Ковалівського колективного підприємства "Меткабель" суд вважає помилковим, виходячи з наступного.

Згідно пояснень відповідача, наведених у відзиві на позов, 25.12.1991 завод "Прикарпаття" набув статусу орендного підприємства та перейменований в Коломийське орендне підприємство "Прикарпаття", про що свідчить рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради №440 від 18.12.1991 року та Статут такого підприємства із присвоєним ідентифікаційним кодом 02970197.

Закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" є власником майна, набутого в процесі приватизації державного майна - цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", шляхом викупу державного майна зданого в оренду, на підставі Законів України "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про оренду майна державних підприємств та організацій". Тобто, закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" стало правонаступником Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", про що свідчить той же ідентифікаційний код підприємства 02970197. Дана обставина не заперечується представником відповідача у даній справі.

Судом з`ясовано, що до 1994 року Ковалівська філія в складі орендного підприємства не мала статусу юридичної особи, і дана обставина також не заперечується представником відповідача.

11 березня 1994 року на конференції орендарів Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" прийнято рішення про від`єднання Ковалівської філії в окреме підприємство та розподіл майна (а.с.81).

В подальшому, закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" зареєстроване як підприємство 20.04.1994 року.

Згідно акту прийому-передачі майна між Коломийським закритим акціонерним товариством "Прикарпаття" від 31.05.1994 року, на підставі наказу № 12 від 27.04.1994 року, закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" передало, а Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію на загальну суму 2 119 207 400 (два мільярди сто дев`ятнадцять мільйонів двісті сім тисяч чотириста) карбованців та статутний фонд на загальну суму 1 127 350 (один мільярд сто двадцять сім мільйонів триста п`ятдесят тисяч) карбованців (а.с.82).

Відповідно до пункту 3.1 статуту Ковалівського колективного підприємства "Меткабель" в редакції від 24.06.2007, Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" не є правонаступником Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" і не несе відповідальності по його зобов`язаннях (а.с.74).

З урахуванням вищевикладеного та з огляду на те, що майно Ковалівським колективним підприємством "Меткабель" прийнято від закритого акціонерного товариства "Прикарпаття", на переконання суду, саме закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" є правонаступником Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття".

Суд вважає за необхідне зазначити, про безпідставність доводів представника відповідача щодо необхідності застосування вимог частини 4 статті 59 Господарського кодексу України та пункту 6.3. Інструкції №21-1 про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, із наступних підстав.

За приписами пункту 6.3. Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Виходячи із змісту даної норми Інструкції №21-1 і встановлених фактичних обставин суд зазначає, що мова йде виключно про "ліквідацію" або "зміну власника підприємства".

У даних же спірних відносинах ні завод "Прикарпаття", ні Коломийське орендне підприємства "Прикарпаття", ні закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" не ліквідовувалося. Правонаступником таких підприємств із різними назвами їх організаційно правової форми юридичної особи є приватне акціонерне товариство "Прикарпаття", що не заперечується представником відповідача.

Ковалівська філії у свою чергу не мала статусу юридичної особи і факту її ліквідації не було. А за умови, що Ковалівська філія не мала статусу юридичної особи, не могла і відбутися зміна власника підприємства, на визнання події про що наполягає представник відповідача.

У спірних відносинах не відбулося зміни власника на Ковалівську філію, а проведена реорганізація юридичної особи шляхом виділення із неї його структурного підрозділу з часткою майна із відповідною реєстрацією такого виділення у юридичну особу.

При такому виділенні між Коломийським орендним підприємством "Прикарпаття" чи закритим акціонерним товариством "Прикарпаття" і Ковалівським колективним підприємством "Меткабель" передавальний баланс не складався, обсяг майнових прав і обов`язків не визначався.

У зв`язку із цим, суд вважає правильним посилання позивача на пункт 6.2. Інструкції №21-1, за змістом якого витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Судом встановлено, що останнім місцем роботи ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 було Ковалівське колективне підприємство "Меткабель".

Згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них за №74 від 07.09.2017 і за №56 від 10.07.2017 (а.с.104, 105), ОСОБА_2 працював повний робочий день на посаді обпресувальника кабелів та проводів пластикатами і гумою в гарячому стані у Публічному акціонерному товаристві "Прикарпаття" у період з 10.11.1983 по 21.08.1992, та у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" у період з 30.03.1996 по 22.06.2004.

При цьому, згідно розрахунку пільгового стажу для призначення пенсій, складеного позивачем, пільговий стаж ОСОБА_2 , необхідний для призначення пенсії по Списку №2 становить у Публічному акціонерному товаристві "Прикарпаття" - 6 років 9 місяців 8 днів, а у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" - 5 років 8 місяців 22 дні, що в загальному становить 12 років і 6 місяців (а.с.133-134).

В свою чергу, стаж роботи ОСОБА_5 на посаді обпресувальника кабелів та дроту пластикатами та гумою в гарячому стані, згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них за №2 від 15.05.2017 і №50 від 31.03.2017 (а.с.102, 103), становить: у Коломийському виробничому об`єднанні металовиробів "Прикарпаття" за період роботи з 24.09.1985 по 21.08.1992 - 6 років 10 місяців 27 днів; у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" за період роботи з 30.03.1996 по 24.05.1999, з 25.08.1999 по 03.01.2000 та з 02.07.2001 по 09.02.2011 - 13 років 1 місяць 9 днів.

Разом з цим, як свідчить долучений позивачем розрахунок пільгового стажу для призначення пенсій, органом пенсійного фонду при призначенні ОСОБА_5 пільгової пенсії враховано стаж роботи останнього по Списку №2 у Закритому акціонерному товаристві "Прикарпаття" - 6 років 10 місяців 28 днів та у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" - 5 років 10 місяців 10 днів (а.с.108-113).

Що стосується стажу роботи ОСОБА_1 , то згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них за №№1 і 2 від 10.06.2019 (а.с.106, 107), останній виконував роботи, передбачені Списком №2 у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" у період з 06.04.1996 по 30.03.2006 і з 14.08.2006 по 09.02.2011 на посаді електрозварника ручного зварювання, а в період з 31.03.2006 по 13.08.2006 на посаді волочильника дроту.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 у справі №300/380/19 (а.с.116-122), визнано протиправною відмову Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 в Коломийському орендному підприємстві "Прикарпаття" на посаді електрозварника з 01.05.1985 по 30.06.1994 на пільгових умовах по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Зобов`язано Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи в шкідливих умовах праці у Коломийському орендному підприємстві "Прикарпаття" у період з 01.05.1985 по 30.06.1994 на посаді електрозварника при призначенні йому пенсії. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reestr.court.gov.ua/Review/80627948) вказане рішення набрало законної сили 11.05.2019.

Як свідчить наявний в матеріалах справи розрахунок пільгового стажу для призначення пенсій (а.с.135-141), пільговий стаж ОСОБА_1 , врахований позивачем при призначені пенсії даній особі по Списку №2 становить у Закритому акціонерному товаристві "Прикарпаття" - 6 років 11 місяців 2 дні; у Колективному підприємстві "Меткабель" - 3 роки 0 місяців 7 днів; у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" - 2 роки 6 місяців 7 днів, що в загальному становить 12 років і 6 місяців.

Позивачем також, на підтвердження правомірності врахування пільгового стажу при призначенні пенсії ОСОБА_1 і ОСОБА_5 по Списку №2, за період роботи у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель", долучено до матеріалів справи довідки від 15.05.2017 за №16"а" та від 18.09.2018 за №17 про кількість відпрацьованого стажу (помісячно) ОСОБА_1 і ОСОБА_5 із зазначенням даних про виплату/невиплату заробітної за відповідний період перебування на відповідній посаді (а.с.114-115, 127-128).

Суд зазначає, що в силу приписів пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи призначається працівникам за наявності, трьох обов`язкових умов у сукупності, серед яких зайняття працівником повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , працюючи у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" у вищекоментовані судом періоди, не були зайняті повний робочий день на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а отже у позивача були відсутні правові підстави для врахування ОСОБА_1 пільгового стажу 14 років 8 місяців 25 днів та 1 місяць 10 днів, на підставі довідок від 10.06.2019 за №№1 і 2, та ОСОБА_5 - 13 років 1 місяць 9 днів, на підставі довідки від 15.05.2017 за №2.

Виходячи із встановлених судом обставин, суд відхиляє доводи відповідача щодо набуття, зокрема, ОСОБА_5 у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" достатнього стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових по Списку №2, та обов`язку даного підприємства, як останнього місця роботи вказаної особи, відшкодовувати понесені позивачем витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_5 за період з 01.04.2019 по 31.03.2020.

Таким чином, як уже зазначалось судом, згідно пункту 6.2. Інструкції №21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно довідки розрахунку по сумах виплачених пільгових пенсій та витрат на їх доставку, що підлягають відшкодуванню відповідачем за період з квітня 2019 року по березень 2020 року, частка Приватного акціонерного товариства "Прикарпаття" становить: ОСОБА_1 - 55,39%, ОСОБА_5 - 53,11%. ОСОБА_2 - 54,18%.

Відповідач не подав суду доказів визнання протиправним розпорядчих документів органу пенсійного фонду про відповідний розподіл і зарахування пільгового стажу ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , здобутого в ПАТ "Прикарпаття" і Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" в залежності не тільки від періоду перебування у трудових відносинах на пільговій посаді, а й із врахуванням періоду в якому такі працівники були зайняті саме повний робочий (оплачуваний) день.

В частині доводів представника відповідача щодо необхідності врахування у відношенні до пенсіонерів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 висновків та встановлених обставин, визначених у постановах Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі №876/3764/17, від 02.10.2017 у справі №876/8931/17 і від 06.02.2018 у справі №876/1242/17 (а.с.83-92), суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 7 статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Вивчивши і дослідивши зміст коментованих вище постанов суду апеляційної інстанції, у даній справі суд відзначає наступне:

- по перше, у згаданих справах не досліджувалися ті докази і відповідно не з`ясовувалися ті обставини, що встановлені у даній справі;

- по друге, у таких справах не надавалася правова оцінка зайнятості ОСОБА_1 і ОСОБА_5 у Ковалівському колективному підприємстві "Меткабель" повного/неповного робочого дня на відповідних роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що є визначальним для вірного обчислення пільгового стажу, який зараховується для відповідного виду пенсії на конкретному підприємстві, та як наслідок частки у розмірі пенсії, яка підлягає до відшкодування останнім.

З огляду на вказане, суд дійшов переконання про наявність у відповідача до набуття права на пенсію за віком вищевказаними колишніми працівниками, обов`язку здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку зазначеним особам пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Загальна сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Прикарпаття" становить 38 021,77 гривень.

Наявність такої заборгованості у Приватного акціонерного товариства "Прикарпаття" перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунками таких витрат на її виплату і доставку за квітень 2019 року - березень 2020 року, довідкою-розрахунком по сумах виплачених пільгових пенсій та витрат на їх доставку, що підлягають відшкодуванню відповідачем за період з квітня 2019 року по березень 2020 року (а.с.4-5, 7, 8, 10, 12-13, 15-16, 18, 47, 51-52, 54-55, 57, 58, 61-62).

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

З`ясовані вище судом обставини дають можливість дійти висновку про те, що несплата Приватним акціонерним товариством "Прикарпаття" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в загальній сумі 38 021,77 гривень, вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Прикарпаття" (ідентифікаційний код юридичної особи 02970197) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.04.2019 по 31.03.2020 по списку №2 в сумі 38 021,77 гривень (тридцять вісім тисяч двадцять одну гривню сімдесят сім копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Прикарпаття" (ідентифікаційний код юридичної особи 02970197), вул. Карпатська, 71-А, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.