Рішення

від 10.08.2020 по справі 540/1194/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1194/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУАП" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків у банках, а також кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків у подальшому в межах суми податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУАП" (далі - відповідач) , у якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "КУАП" (код ЄДРПОУ 38197241) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14060100) у сумі 237153,44 грн., та по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) у сумі 178674,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг по ПДВ в сумі 237153,44 грн. та по податку на прибуток в сумі 178674,14 грн. Вказані суми нараховані податковими повідомленнями-рішеннями, правомірність яких встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили. Контролюючим органом надіслано на адресу відповідача податкову вимогу, проте податковий борг не сплачено. Також податковим органом вчинені дії на встановлення майна боржника, однак у Товариства відсутнє майно, на яке можливе звернення стягнення.

Наведене позивач вважає достатньою підставою для звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника та для реалізації такого повноваження.

З огляду на викладене податковий орган просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 14.05.2020р. провадження у справі відкрите, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Зазначену ухвалу суду було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою місцезнаходження юридичної соби, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Херсонська область, Каланчацький район, смт.Каланчак, вул.Чорноморська,7.

Однак рекомендоване повідомлення повернулось до суду у зв`язку із зазначенням по даному адресу організація не існує .

Відповідно до частин 8, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про предмет спору у даній справі.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин, заборонивши відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину та заборонених заходів неодноразово продовжувався, в тому числі діє станом на сьогодні до 31.08.2020.

Підпунктом 2 пункту 9 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон № 540-ІХ), розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, 169 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо, зокрема, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, строк, наданий відповідачу на подачу відзиву визначений строком дії карантину.

У свою чергу, пунктом 3 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон № 731-IX) , пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон № 731-IX набрав чинності 17.07.2020.

Тобто, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом - 06.08.2020.

Отже, 06.08.2020 закінчився 20-денний строк визначений відповідачу для продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Втім, станом на 10.08.2020 відповідач не скористався своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд встановив наступне.

ТОВ "КУАП" зареєстровано 10.05.2012 р. за №10671020000017800 та з 14.05.2012 р. взято на облік в Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Новокаховське управління, Каланчацька ДПІ (Каланчацький район).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у Товариства з обмеженою відповідальністю «КУАП» обліковується податковий борг на загальну суму 415827,58 грн., а саме: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 237153,44 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 178674,14 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 р. у справі №540/974/19, яке набрало законної сили, стягнуто кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «КУАП» у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 237153,44 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) у сумі 178674,14 грн.

У вказаному рішенні суд встановив, що сума податкового боргу відповідача в розмірі 415827,58 грн. є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст.14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного відповідачем не подано, а судом не встановлено.

На виконання заходів стягнення податкового боргу податковим органом вчинені дії на встановлення наявності у відповідача майна.

Так, контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №45221-17 від 14.05.2018р., складено акт від 06.08.2018р. №266 опису майна на яке Товариство набуде право власності у майбутньому.

Крім того, податковим органом встановлено, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у Товариства права на нерухоме майно відсутні, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з даного реєстру.

Згідно електронного витягу баз даних, наявного в матеріалах справи, автотранспортні засоби за відповідачем не зареєстровані.

За даними бази ІС «Податковий блок» контролюючим органом встановлено, що у Товариства відкрито розрахунковий рахунок в установі банку.

У зв`язку з наявністю заборгованості та відсутністю добровільної сплати відповідачем податкової заборгованості позивач звернувся з позовом до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку, що знаходяться в банківських установах.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено судом, за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 415827,58 грн. з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, який виник на підставі нарахувань податковими повідомленнями-рішеннями від 05.10.2016 р. № 2102615147, від 05.10.2016 року №2112615147 , від 04.10.2018 р. № 0107971201, від 26.12.2018 р. № 0070355012.

При цьому, податкові повідомлення-рішення не оскаржувались, а податковий борг рішенням суду від 02.07.2019р. у справі №540/974/19, яке набрало законної сили 02.08.2019р. визнаний узгодженим

Отже, грошові зобов`язання, нараховані вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, не сплачені ТОВ "КУАП" у встановлений ПК України строк, вони набули статусу податкового боргу платника податків у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.

Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з відсутністю погашення Товариством наявного податкового боргу встановленого рішенням суду, контролюючий орган звернувся до суду про накладення арешту на кошти платника.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Втім, дане право для податкового органу не є абсолютним та обмежується правовими підставами для такого звернення.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, ПК України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду із заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема від 24.04.2020р. у справі №802/2067/15-а, від 30.04.2020р. у справі №813/3003/14, від 14.05.2020р. у справі №820/5660/16.

Таким чином підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

Необхідно зазначити, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16 та від 24.04.2020р. у справі №802/2067/15-а.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному випадку позивачем надано достатньо належних доказів на підтвердження наявності у відповідача податкового боргу та відсутності у останнього майна за рахунок якого може бути погашений податковий борг. Відповідачем не надано жодного доказу на спростування наведених позивачем доводів, як і не спростовані докази, надані позивачем на підтвердження своїх доводів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення і узгодження податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу, вчинення дій, спрямованих на погашення податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Оскільки судом встановлена узгодженість грошового зобов`язання, визначеного податкового боргу, яке набуло статусу податкового боргу та відсутність у Товариства майна за рахунок якого може бути погашений податковий борг, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

При цьому відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, судові витрати понесені позивачем у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "КУАП" (75800, Херсонська область, Каланчацький район, смт.Каланчак, вул.Чорноморська, 7, код ЄДРПОУ 38197241) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в межах суми податкового боргу - 415827 (чотириста п`ятнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 58 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 111020300