Рішення

від 10.08.2020 по справі 640/20688/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2020 року м. Київ №640/20688/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Діагностичні системи Україна доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Діагностичні системи Україна звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма ВІ ) від 08 серпня 2019 року №0045501404 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 111713,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27928,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки винесено на підставі хибних та безпідставних висновках, викладених в акті перевірки від 11 липня 2019 року №712/26-15-14-04-01/37617623.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що контролюючий орган діяв в межах наданих повноважень при проведенні перевірки, а висновки, зроблені останнім під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, повним чином відображають реальні обставини справи, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Діагностичні системи Україна , ідентифікаційний код 37617623, зареєстроване як юридична особа 04 травня 2011 року, з 06 травня 2011 року взяте на податковий облік у ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податку на додану вартість.

Позивачем 15 травня 2019 року подано до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2019 року №9101159784, в рядку 20.2.1 якої заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень, квітень 2019 року в розмірі 200 000, 00 грн.

Крім того, до зазначеної податкової декларації позивачем додано Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ); Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4); Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

У період з 20 червня 2019 року по 04 липня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 10 червня 2019 року №7850, службовими особами відповідача, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу 11 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 15 травня 2019 року №9101159784), за наслідками якої складено акт перевірки від 11 липня 2019 року № 712/26-15-14-04-01/37617623.

Перевіркою правомірності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість у звітних періодах, які підлягають перевірці, встановлено порушення підпункту в пункту 193.1 статті 193 Кодексу.

В результаті порушень пункту 187.1 статті 187, пункту 193.1 статті 193, пункту 201.1 статті 201, пункту 200.4 статті 200 ПК України завищено від`ємне значення з ПДВ за березень 2019 року на суму ПДВ у розмірі 96972,00 грн. та завищено від`ємне значення з ПДВ за квітень 2019 року на суму ПДВ у розмірі 181491,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2019 року на суму 111713,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2019 року №0045501404 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 111713,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27928,25 грн.

Скориставшись своїм правом позивач звернувся зі скаргою від 22 серпня 2019 року за вихідним №288 до Державної фіскальної служби України, яка зареєстрована за вхідним №358466 від 22 серпня 2019 року та до Ради бізнес-омбудсмена.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 09 вересня 2019 року №1030/6/95-00-08-05-02 строк розгляду зазначеної скарги продовжено до 20 жовтня 2019 року (включно).

За результатами розгляду скарги позивача рішенням Державної податкової служби України від 18 жовтня 2019 року №6051/8/99-00-08-05-22 податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 08 серпня 2019 року №0045501404 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до підпункту 200.1.3 пункту 200.1 статті 200 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

За змістом пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (підпункти 200.7.1, 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України).

Відповідно до абзацу 2 пункту 200.10 статті 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується за рахунок сум від`ємного значення з ПДВ, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальнику (постачальникам) у попередніх (попередньому) податкових періодах (податковому періоді), що передують (передує) звітному.

При цьому, право на бюджетне відшкодування у платника податків виникає виключно після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами проведеної камеральної або документальної перевірки.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Діагностичні Системи Україна вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 193.1 статті 193, пункту 201.1 статті 201, пункту 200.4 статті 200 ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року на суму 111713,00 грн.

В той же час, документальною позаплановою виїзною перевіркою не встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Діагностичні Системи Україна вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року на суму 88287,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у квітні 2019 року та березні 2019 року є: застосування ставки податку від бази оподаткування у розмірі 7 відсотків по операціях з постачання виробів медичного призначення виробництва Товариством з обмеженою відповідальністю Діагностичні Системи Україна на митній території України (підпункт в пункту 193.1 статті 193 ПК України).

Такі висновки контролюючий орган зробив на підставі наступного.

Матеріалами перевірки встановлено, що згідно номенклатури митних декларацій за квітень 2019 року та березень 2019 року підприємство імпортує імунобіологічні продукти, комплектуючі для виробництва імуноферментних тест систем (наборів), комплект напівпродуктів: Комплектуючі для виробництва імуноферментних тест-систем, імуносорбенти з Росії за ставкою податку на додану вартість - 20 відсотків.

На території України Товариство з обмеженою відповідальністю Діагностичні Системи Україна реалізує набори реагентів: ДСУ-ІФА-ПСА - загальний, ДСУ-ІФА-АНТИ-НСУ комп. №2, ДСУ-ІФА - ПСА - вільний ДСУ-ЛЮІС- ТЕСТ набір №1 комп.2 та інше за ставкою податку на додану вартість у розмірі 7 %.

Таким чином, номенклатура продукції, що ввозиться на територію України не збігається з номенклатурою товарів, що реалізовуються Товариством з обмеженою відповідальністю Діагностичні Системи Україна на території України за ставкою податку 7% відповідно до Сертифікату про порядок проведення процедури забезпечення функціонування комплексної системи управління якістю і, як наслідок, імпортований товар потребує певних перетворень (виробництва).

Під час інвентаризації товарів, проведеної в ході перевірки, встановлено, що виробництво тест- систем для перевірки крові полягає у зміні етикеток тест-систем російського виробництва на етикетки тест-систем виробника під назвою Товариства з обмеженою відповідальністю Діагностичні Системи Україна . Тобто продукція, що ввозиться на територію України не піддається впливу будь-яких перетворень у Товаристві з обмеженою відповідальністю Діагностичні Системи Україна , крім пакування.

Про відсутність виробничого процесу медичних виробів для діагностики у Товариства з обмеженою відповідальністю Діагностичні Системи Україна свідчать дані Єдиного реєстру податкових накладних про те, що підприємство не закуповує будь-яких інших, крім тих, що імпортуються, матеріалів та/або сировини медичного призначення, у підприємства немає фармацевтів у складі його робітників та/або придбаних послуг з виробництва товару медичного призначення.

Однак суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, виходячи з наступного.

За змістом пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування у розмірі, зокрема, 7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.

Відповідно до Роз`яснення Міністерства охорони здоров`я України від 11 липня 2014 року Щодо переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 7% для визначення медичних виробів, вживаються такі терміни: активний медичний виріб, який імплантують - у значенні, наведеному у підпункті 2 пункту 2 Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року № 755; медичний виріб - у значенні, наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року №753; медичний виріб для діагностики in vitro (клінічної лабораторної діагностики) - у значенні, наведеному у підпункті 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року №754.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача за КВЕД є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, оптова торгівля фармацевтичними товарами, а саме:

медичними виробами для діагностики in vitro , якими є, в тому числі, тест-система імуноферментна для виявлення (підтвердження) антигену р24 вірусу імунодефіциту людини 1 типу (ВІЛ-1), до якого входить набори реагентів ДСУ-ІФА-В1Л-АГ-СКРІН кат. № 1-1452, 96 визначень, для торгівлі яких позивачем отримано сертифікат № PR .079-18, дійсний до 10 січня 2023 р , виданий органом з оцінки відповідності Товариством з обмеженою відповідальністю Імпрув Медикел , ідентифікаційний номер № UA.TR.120;

медичними виробами для діагностики in vitro, якими є, в тому числі, тест-система імуноферментна для якісного та кількісного визначення антитіл класу IgG до вірусу краснухи в зразках сироватки (плазми) крові людини, до якого входить набір реагентів ДСУ-ІФА-AHTM-RUBELLA-G кат. № RU-151, 96 визначень, для торгівлі яких позивачем отримано сертифікат №PR.079-18, дійсний до 10 січня 2023 р , виданий органом з оцінки відповідності Товариством з обмеженою відповідальністю Імпрув Медикел , ідентифікаційний номер № UA.TR. 120.

Повний перелік виробів медичного призначення для діагностики in vitro, що виробляється позивачем наведений у сертифікаті №PR.079-18.

Введення в обіг та експлуатацію медичних виробів для діагностики in vitro здійснюється на підставі Технічних регламентів щодо медичних виробів для діагностики in vitro , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 754.

Відповідно до пункту 23 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №754 та Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2017 року №122 Про затвердження Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них на підставі вищевикладених сертифікатів (№ PR .079-18; № PR .080-18), позивачем видані декларації №3 та №4 від 11 січня 2018 року про відповідність, які зареєстровані під номерами 1696, 1697 у Реєстрі осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, який розмішений на офіційному сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивачем укладено зовнішньоекономічний договір №35 від 01 січня 2018 року щодо придбання сировини, комплектуючих, матеріалів, необхідних для виробництва імуноферментних тест-систем згідно додатку до договору.

Згідно митних декларацій за березень та квітень 2019 року позивач імпортував сировину, комплектуючі, матеріали, необхідних для виробництва медичних виробів для діагностики in vitro (набори реагентів) за ставкою податку на додану вартість 20 відсотків.

Надалі позивач використовує імпортовану сировину для виробництва медичних виробів для діагностики in vitro (набори реагентів), які відповідають вимогам Технічних регламентів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №754, мають відповідний Сертифікат і маркування знаком відповідності технічним регламентам , та реалізує їх за ставкою податку 7 відсотків на підставі підпункту в пункту 193.1 статті 193 ПК України.

В той же час, з акту перевірки вбачається, що у позивача наявна як матеріально-технічна база для виробництва медичних виробів, так і приміщення для здійснення такого виробництва.

Крім цього, рішенням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11 листопада 2016 року засвідчено, що TOB ІМПРУВ МЕДИКЕЛ (код 34349243) наказом від 11 листопада 2016 року призначено органом з оцінки відповідності на здійснення оцінки відповідності вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №754, і йому присвоєно ідентифікаційний номер UA.TR. 120. Зазначений наказ та рішення є чинними, тимчасово не припинені, не анульовані.

Також суд критично ставиться до висновків контролюючого органу щодо відсутності в штаті позивача фармацевта, оскільки при проведенні перевірки відповідачем використано лише інформацію за даними звіту з єдиного соціального внеску, відповідно до якого чисельність працівників позивача складає 6 осіб, в той же час контролюючим органом не досліджувався штатний розпис Товариства з обмеженою відповідальністю Діагностичні системи Україна , а також можливість наявності працівників за цивільними угодами.

Таким чином, підсумовуючи викладені обставини у сукупності, в контексті викладених норм права, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 08 серпня 2019 року №0045501404 та, як наслідок, таке рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем, в порушення обов`язку, визначеного частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання, а відтак виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Діагностичні системи Україна задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма ВІ ) від 08 серпня 2019 року №0045501404 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 111713,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 27928,25 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Діагностичні системи Україна (04107, м. Київ, вулиця Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 37617623) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2094,62 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко