Рішення

від 03.08.2020 по справі 520/9983/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 520/9983/19

н/п 2/766/4481/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03.08.2020 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом адвоката Токарєвої Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Адвокат Токарєва І.В. звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, просила стягнути з на користь позивача спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у розмірі 172347,86 грн., а також судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 03.01.2019 року о 13 год. 00 хв. по вул.Залаегерсег, біля будинку №18, водій ОСОБА_2 , керуючи авто марки Ford , р/н НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч на автопарковці ТЦ Фабрика , з відповідною розміткою, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки KIA , д/з НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку. Постановою Київського районного суду м. Одеса від 15.03.2019 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №АВэ-5 №491225 від 21.01.2019 року, вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу складає 272347,86 грн. Страхова компанія сплатила 100000,00 грн. страхового відшкодування, а тому з відповідача підлягає стягненню різниця у розмірі 172347,86 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.05.2019 року цивільну справу за позовом адвоката Токарєвої Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди направлено за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.

19.06.2019 року судді Херсонського міського суду Херсонської області Єпішину Ю.М. автоматизовано розподілено дану справу.

Ухвалою від 05.08.2019 року справу прийнято до провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилась, її представник подала заяву в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов до суду не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, про що постановлено ухвалу, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.01.2019 року о 13 год. 00 хв. по вул.Залаегерсег, біля будинку №18, водій ОСОБА_2 , керуючи авто марки Ford , р/н НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч на автопарковці ТЦ Фабрика , з відповідною розміткою, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем марки KIA , д/з НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку.

Постановою Київського районного суду м. Одеса від 15.03.2019 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Автомобіль автомобілем марки KIA , д/з НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №АВэ-5 №491225 від 21.01.2019 року, вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу складає 272347,86 грн.

З угоди про розмір страхового відшкодування від 26.03.2019 року вбачається, що Страховик ТДВ СК Ю.Ес.АЙ та потерпілий ОСОБА_1 дійшли згоди щодо суми відшкодування у розмірі 90000,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ТДВ СК Ю.Ес.АЙ згідно полісу АМ 456260 від 29.07.2018 року. Ліміт відповідальності до 100000,00 грн., франшиза 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч.2 ст. 1187 ЦК України)

При цьому, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки )

Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , в п. 4 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Пунктом 16 Постанови передбачено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 1192 ЦК України - з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі, майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду в загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від

04 червня 2014 року по справі № 6-49цс14.

Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено, що ДТП відбулось з вини відповідача, який на правовій підставі керував транспортним засобом, та між його діями та наслідками, що настали є безпосередній причинний зв`язок, що встановлено постановою Київського районного суду м. Одеса від 15.03.2019 року, то сума відшкодування має бути стягнута саме з нього в розмірі спричиненої позивачу матеріальної шкоди, тобто стягненню підлягає 172347,86 грн. (272347,86 грн. - 100000,00 грн. = 172347,86 грн.).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли підтвердження під час судового засідання, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підставі п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з викладеним вище судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, надано акт виконаних робіт від 08.04.2019 року та квитанцію від 06.04.2019 року №18 на загальну суму 5000,00 грн., за підписом адвоката Токарєвої Інни Віталіївни.

Судовий збір по справі складає 1723,48 грн., які повністю сплачено позивачем при зверненні до суду. Крім того, позивач понесла витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. та судовий збір у сумі 1723,48 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 259, 263, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги адвоката Токарєвої Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ; АДРЕСА_2 ), в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 172347,86 грн., судовий збір в розмірі 1723,48 грн. та та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю.М.Єпішин