Рішення

від 05.08.2020 по справі 903/348/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2020 року Справа № 903/348/20

за позовом: Приватного підприємства «Луцьккомундорпроект»

до відповідача: Державного підприємства «Цуманське лісове господарство»

про стягнення 20175,18 грн.

Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Хвищук Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кучма В.Ю., довіреність № 10/06-20 від 10.06.2020, адвокат;

від відповідача: н/з.

Встановив: Приватне підприємство «Луцьккомундорпроект» звернулося з позовом до Державного підприємства «Цуманське лісове господарство» про стягнення 20175,18 грн., з них: 16392 грн. заборгованості, 1455,07 грн. пені, 754,48 грн. 3% річних, 1573,63 грн. збитків, завданих інфляцією.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання проектно-вишукувальних робіт № 116 від 19.10.2018 в частині своєчасної оплати.

Ухвалою суду від 26.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.06.2020.

17.06.2020 на адресу суду надійшов відзив на позов в якому відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та недоведеними належними та допустимими доказами у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідач зазначає, що згідно відомостей бухгалтерського обліку Державного підприємства Цуманське лісове господарство не вбачається наявності в підприємства заборгованості про яку йдеться в позовній заяві, у підприємства відсутні документи (Договір, кошторис та акт здачі прийому проектно-кошторисної документації згідно договору) на які здійснено посилання як на підставу виникнення заборгованості. Позивачем на виконання вимог ст. 162 ГПК України не зазначено в позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, тому з огляду на відсутність таких документів у Державного підприємства Цуманське лісове господарство , а також відсутність у відомостях бухгалтерського обліку заборгованості про яку йдеться в позовній заяві, є відповідні та підставні сумніви щодо існування таких документів та заборгованості взагалі, що відповідно є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, адже позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими в розумінні ГПК України доказами. Відповідач звертає увагу суду на те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 16.12.2019 по 14.05.2020, проте судячи із змісту позовної заяви штрафні санкції підлягають нарахуванню з 01.11.2018, тому наданий позивачем розрахунок пені є невірним, а навіть за умови доведення належними та допустимими доказами наявності заборгованості про яку йдеться в позовній заяві, позивачем було невірно розраховано штрафні санкції та пропущено строк позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення таких штрафних санкцій. Вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню за жодних умов. Зазначає, що необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць рік прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці тобто мала місце не інфляція, а дефляція.

В судовому засіданні 17.06.2020 судом ухвалено на місці долучити відзив відповідача до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 17.06.2020 повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 15.07.2020.

У зв`язку із недостатністю фінансування суду, кошти для закупівлі марок були відсутні, тому ухвалу суду від 17.06.2020 не було надіслано сторонам по справі, про що складено Акт від 22.06.2020 (а.с. 37).

23.06.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач стверджує, що позов є підставним та повідомляє суд, що всі нарахування здійснено належно і підтверджено належними та допустимими доказами. Крім того, позивач звертає увагу суду, що знайдено лист-замовлення від 05.10.2018, що підтверджує наявність правовідносин між сторонами.

В судове засідання 15.07.2020 представник відповідача не з`явився.

Ухвалою суду від 15.07.2020 було повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться 05.08.2020.

В судове засідання 05.08.2020 представник відповідача не прибув. Факт належного повідомлення відповідача підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 4523300244391 від 20.07.2020.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами, -

встановив:

19.10.2018 між Приватним підприємством «Луцьккомундорпроект» (надалі позивач, виконавець) та Державним підприємством «Цуманське лісове господарство» (надалі відповідач, замовник) було укладено договір на виконання проектно-вишукувальних робіт (а.с. 7-8).

Згідно п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами виконати роботи з розробки проектної документації: поточний середній ремонт лісовозної дороги протяжн. 2,5 км. в Холоневичіському лісництві (кв.38,39,40) ДП "Цуманське ЛГ' Ківерцівського району Волинської області. Замовник зобов`язується прийняти проектно - кошторисну документацію і сплатити Виконавцеві вартість виконаних робіт.

Відповідно до р. 2 договору договірна ціна робіт є динамічною і визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору, і становить: 16 392,00 грн. Розрахунок за виконані роботи проводиться замовником на підставі підписаних сторонами помісячних актів приймання виконаних робіт протягом десяти календарних днів після підписання замовником акту приймання. Розрахунки здійснюються в українській національній валюті - гривні. Форма розрахунків - безготівкова. Вид розрахунків - платіжним дорученням. Джерело фінансування.-кошти замовника.

До договору № 16 від 19.10.2018 було узгоджено кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи. Відповідно до кошторису вартість робіт становить 16392 грн. (а.с. 9).

Згідно п. 4.6 договору підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків за виконані виконавцем роботи.

05.10.2018 відповідач направив на адресу позивача лист № 1627 з проханням виготовити проектно-кошторисну документацію (а.с. 40).

Позивач взяті на себе зобов`язання згідно договору від 19.10.2018 виконав належним чином, що підтверджується актом здачі-прийому проектної документації згідно договору №116 від 19.10.2018 за жовтень 2018 року (а.с. 10).

Відповідно до акту вартість виконаних робіт становить 16392 грн.

Акт підписано сторонами та скріплено печаткою позивача.

Позивач зазначає, що 21.12.2019 на адресу відповідача було направлено вимогу про оплату заборгованості в розмірі 25892 грн., однак вимога відповідачем не виконана, відповіді на вимогу позивач не отримав.

Оскільки, відповідач належним чином взятого на себе зобов`язання з оплати наданих послуг не виконав, це стало причиною звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України(далі - ГК України), майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України)за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними Договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами Договору, надання послуг позивачем на виконання його умов відповідачу, прийняття послуг відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 16392 грн. підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача 1573,63 грн. інфляційних та 754,48 грн. процентів річних, суд зазначає таке.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, вважає, що останні підставні в повному обсязі. При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1455,07 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до р. 5 договору порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання сторонами зобов`язань, замовник за порушення грошових зобов`язань сплачує пеню на користь виконавця у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення, якщо не доведе що таке порушення сталося не з його вини. Усі спори, що виникають при вирішуються шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України ,якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Беручи до уваги порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач відповідно до умов договору й положень чинного законодавства має право на застосування до відповідача санкцій у вигляді стягнення пені.

Однак, відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (частина 1 ст. 260 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, положення глави 19 ЦК про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГК, а тому: якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права; з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 266, частини другої статті 258 ЦК про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.

В даному випадку п. 2.2 договору від 19.10.2018 визначено строк виконання зобов`язань - протягом десяти календарних днів після підписання замовником акту приймання; акт приймання підписано 19.10.2018; Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання по договору №116 від 19.10.2018 закінчився 29.10.2018, тобто має місце прострочення виконання зобов`язання відповідачем з 30.10.2018.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом у травні 2020 року, тобто поза межами річного строку, установленого законом для вимог про стягнення пені, а відповідачем до ухвалення рішення в справі було заявлено про застосування позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 1455,07 грн. пені у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути 18720,11 грн., з них: 16392 грн. основної заборгованості, 1573,63 грн. інфляційних нарахувань, 754,48 грн. 3% річних. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Луцьккомундорпроект» про стягнення 1455,07 грн. пені - відмовити через сплив позовної давності.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1950,40 грн. судового збору, в іншій частині сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Державного підприємства «Цуманське лісове господарство» (Волинська область, Ківерцівський район, смт. Цумань, вул. Незалежності, 12, код ЄДРПОУ 00991491) на користь Приватного підприємства Луцьккомундорпроект (Волинська область, м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20, код ЄДРПОУ 30887621) 18720,11 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять гривень одинадцять копійок), з них: 16392 грн. основної заборгованості, 1573,63 грн. інфляційних нарахувань, 754,48 грн. 3% річних та 1950,40 грн. (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят гривень сорок копійок) сплаченого позивачем судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Луцьккомундорпроект» до Державного підприємства «Цуманське лісове господарство» про стягнення 1455,07 грн. пені - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.08.2020

Суддя А. С. Вороняк