Рішення

від 05.08.2020 по справі 903/244/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 серпня 2020 року Справа № 903/244/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О. за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи №903/244/20

за позовом заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

до Фермерського господарства «Твій сад» , с. Стремільче, Радехівського району, Львівської області

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,

за участю представників:

від позивача: Панечко Л.В. - провідний спеціаліст відділу представництва (дов. № 0-3-0.6-117/62-19 від 27.12.2019),

від відповідача: н/з,

В судовому засіданні взяла участь Присяжнюк І.Б. - заступник начальника відділу Прокуратури Волинської області (службове посвідчення №045087 від 29.11.2016),

в с т а н о в и в:

09.04.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №34/1-283 вих-20 від 07.04.2020 заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до Фермерського господарства «Твій сад» , в якій заступник керівника місцевої прокуратури просить розірвати договір оренди землі від 01.12.2015, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області та Фермерським господарством «Твій сад» в особі голови фермерського господарства Хмеля І.І., та зобов`язати Фермерське господарство «Твій сад» повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 13,4509 га, у т.ч. 13,4509 - сади, яка знаходиться на території Мервинської сільської ради, Горохівського району, Волинської області за межами населених пунктів, кадастровий номер - 0720883800:00:001:0034.

Ухвалою від 13.04.2020 суд постановив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 29.04.2020, встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 27.04.2020 року.

27.04.2020 на офіційну електронну адресу Господарського суду Волинської області надійшло клопотання позивача, не засвідчене відповідним ключем електронного цифрового підпису (ЕПЦ), про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю явки в судове засідання через запровадження на території України карантину, яке не взято судом до уваги.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Згідно із ч. 3 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з метою дотримання судом вимог Господарського процесуального кодексу України на офіційну електронну адресу суду мають надсилатися електронні листи, підписані електронним цифровим підписом (ЕЦП).

З огляду на викладене, документи, не засвідчені відповідним ключем електронного цифрового підпису (ЕПЦ), не були прийняті судом до розгляду.

Ухвалу суду від 13.04.2020 було надіслано сторонам у справі, прокурору рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте станом на 29.04.2020 в матеріалах справи були відсутні докази про вручення відповідачу ухвали суду.

Згідно з витягом із сайту ПАТ «Укрпошта» поштове відправлення (ухвала суду від 13.04.2020) прямує до точки видачі/доставки.

Факт належного повідомлення позивача підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301038460905.

В судовому засіданні 29.04.2020 прокурор просила відкласти підготовче засідання у зв`язку із неналежним повідомленням відповідача про судовий розгляд.

Ухвалою суду від 29.04.2020 підготовче засідання було відкладено на 13.05.2020; запропоновано відповідачу подати суду відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 12.05.2020 року.

12.05.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання № 9-3-0.6-3113/2-20 від 08.05.2020 про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю явки в судове засідання через запровадження на території України карантину.

Ухвалу суду від 29.04.2020 було надіслано сторонам у справі, прокурору рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Факт належного повідомлення позивача підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301038431697.

Згідно з витягом із сайту ПАТ «Укрпошта» поштове відправлення (ухвала суду від 29.04.2020) вручено відповідачу особисто 07.05.2020.

Ухвалою суду від 13.05.2020 підготовче засідання було відкладено на 03.06.2020; запропоновано відповідачу подати суду відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 01.06.2020 року.

В судове засідання 03.06.2020 представники сторін не з`явилися. Факт належного повідомлення позивача та відповідача підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301038529255, № 4301038529263.

В судовому засіданні 03.06.2020 прокурор просила відкласти підготовче засідання з метою уникнення порушення процесуальних прав відповідача.

Ухвалою від 03.06.2020 суд постановив строк проведення підготовчого провадження продовжити на 30 днів - до 12.07.2020 включно; відкласти підготовче засідання на 24.06.2020; запропонувати відповідачу подати суду відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 23.06.2020 року включно.

В судовому засіданні 24.06.2020 прокурор, представник позивача висловили думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалами суду від 13.04.2020, 29.04.2020, 13.05.2020, 03.06.2020 суд пропонував відповідачу подати відзив на позов, встановлював йому відповідні строки. Однак, відповідач не подав до суду відзиву на позов та жодного разу не звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, про продовження строку подачі відзиву чи з іншими клопотаннями, які вирішує суд на стадії підготовчого провадження.

Явка представників сторін, в тому числі відповідача, в судові засідання обов`язковою не визнавалась.

З урахуванням введення на території України карантинних заходів відповідно до постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19» підготовчі судові засідання ухвалами суду від 29.04.2020, 13.05.2020, 03.06.2020 відкладалися, а відтак відповідач мав достатньо процесуального часу для реалізації своїх прав та обов`язків.

Ухвали суду від 13.04.2020, 29.04.2020, 13.05.2020 відповідач отримав, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 4301038460913, 4301038431255, 4301038529263.

Ухвалу суду від 03.06.2020 було надіслано відповідачу на електронну пошту у зв`язку з відсутністю коштів на відправку поштової кореспонденції, про що судом складено акт від 03.06.2020.

Зважаючи на неодноразові відкладення судових засідань з метою подачі відповідачем відзиву на позов, відсутність від відповідача клопотань про відкладення розгляду справи чи продовження строку подачі відзиву, ухвалою від 24.06.2020 суд постановив закрити підготовче провадження, справу призначити до судового розгляду по суті на 05.08.2020.

В судове засідання 05.08.2020 представник відповідача не з`явився.

Відповідача було повідомлено про призначення справи до розгляду по суті на 05.08.2020 шляхом надіслання ухвали суду від 24.06.2020 на електронну пошту відповідача та шляхом поміщення повідомлення на сторінці суду на офіційному веб-порталі "Судова влада України" в мережі Інтернет у зв`язку з відсутністю у суду коштів на відправку поштової кореспонденції.

В судовому засіданні 05.08.2020 прокурор, представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, зважаючи на те, що він був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю з огляду на наступне.

01.12.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області як орендодавцем та Фермерським господарством «Твій сад» як орендарем було укладено договір оренди землі (а.с. 18-22).

Згідно з п. 6.4. договору об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки площею 13,4509 га, кадастровий номер 0720883800:00:001:0034 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 02.12.2015 (а.с. 25).

Відповідно до п. 1.1. договору оренди орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 01.12.2015 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Мервинської сільської ради, Горохівського району, Волинської області.

Відповідно до р. 2 договору в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 13,4509 гектарів, у тому числі: 13,4509 - сади, кадастровий номер 0720883800:00:001:0034.

Згідно із п. 3.1. строк дії договору - 14 років.

01.12.2015 земельна ділянка передана орендарю на підставі акту приймання-передачі (а.с. 23).

Відповідно до п. 2.6. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 27.07.2015 становить 217 194,14 грн. і підлягає щорічній індексації.

Згідно із п.п. 4.1., 4.2. договору плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 01.12.2015 року у розмірі річної орендної плати, що становить 27 503,82 грн., підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківський днів з дня укладення договору оренди на р/р 33217812700048 в ГУ ДКСУ у Волинській області (отримувач місцевий бюджет Мервинської сільської ради, Горохівського району, Волинської області), код платежу 13050200.

З 02.12.2016 орендна плата сплачується орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на р/р 33217812700048 в ГУ ДКСУ у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031391 (отримувач місцевий бюджет Мервинської сільської ради Горохівського району, Волинської області), код платежу 13050200, у розмірі 12,66% (розмір орендної плати визначається за результатами проведення земельних торгів), від визначеної нормативної грошової оцінки землі, що становить 27 503,82 грн. в рік.

Відповідно до п. 4.3. договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється щорічно з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.

Як передбачено пунктом 4.4. договору орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі, встановленому п. 4.2. договору.

Орендодавець виконав покладені на нього зобов`язання згідно з договором оренди та передав в оренду земельну ділянку відповідачу по справі, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 23).

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати належним чином не виконував, оскільки впродовж тривалого часу не сплачував орендну плату.

Заборгованість відповідача із сплати орендної плати за період з червня 2018 по грудень 2019 становить 51 537,91 грн., у т.ч. 49 988,80 грн. основної заборгованості, 1 549,11 грн. штрафних санкцій, підтверджується відомостями Головного управління ДФС у Волинській області, наведеними у листі № 969/10/03-20-56-10 від 16.01.2020 (а.с. 27); розрахунком заявленої до стягнення суми заборгованості (а.с.31), інформацією Мервинської сільської ради, Горохівського району, Волинської області №16 від 15.01.2020 (а.с. 52), листом ГУ ДПС у Волинській області №3407-20 від 31.03.2020 (а.с. 54).

Згідно з інформацією Мервинської сільської ради Горохівського району, наведеною в листі від 15.01.2020 №16, земельна ділянка, надана в оренду ФГ Твій сад на підставі договору, укладеного з ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 01.12.2015, вказаним фермерським господарством не використовується з липня 2018 року; не доглядається, заросла бур`яном, на ній знаходиться запустілий старий сад, який в порядок господарством так і не приведений; сільська рада контактів з посадовими особами фермерського господарства не має та місце його знаходження органу місцевого самоврядування не відоме.

ГУ ДПС у Волинській області 23.01.2020 направило для розгляду до Волинського окружного адміністративного суду позовну заяву до ФГ Твій сад про стягнення податкового боргу: орендної плати за використання земельної ділянки, яка знаходиться на території Мервинської сільської ради, Горохівського району, в сумі 51 537,91 грн. (у тому числі 49 988,80 грн. основного платежу, 1549,11 грн. штрафних санкцій).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 №140/247/20 справу передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 адміністративний позов ГУ ДПС у Волинській області задоволено повністю, стягнуто з ФГ Твій сад до місцевого бюджету Мервинської сільської ради, Горохівського району податковий борг в розмірі 51 537,91 грн., проте рішення не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі", ст. 792 ЦК України).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

За ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Як свідчать матеріали справи, 01.12.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області та Фермерським господарством Твій сад укладено договір оренди землі, яким відповідачу передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 13,4509 га.

Пунктом 4.6. договору визначено, що орендар не звільняється від сплати орендної плати в разі тимчасового не використання земельної ділянки, а також у випадку, зазначеному в п. 9.4.3. цього договору.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

За ч. ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і не належне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Несплата відповідачем у встановлені строки орендної плати згідно з умовами договору за користування земельною ділянкою площею 13,4509 га за період з червня 2018 по грудень 2019 є систематичною несплатою, що вбачається із розрахунку (а.с.31), інформації Мервинської сільської ради, Горохівського району, Волинської області №16 від 15.01.2020 (а.с. 52), листа ГУ ДПС у Волинській області №3407-20 від 31.03.2020 (а.с. 54).

У відповідності до ч. ч. 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно із ч. 1 ст. 32 вказаного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.11.2018 підтвердила правову позицію, висловлену Верховним Судом України від 11.10.2017, про те, що до правовідносин щодо розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендної плати підлягають застосуванню також приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Пунктами 2.20., 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз`яснено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та беручи до уваги те, що відповідно до умов договору оренди землі від 01.12.2015 земельна ділянка площею 13, 4509 га передана відповідачу в строкове платне користування, проте, орендна плата в порушення умов договору не сплачувалась з червня 2018 по грудень 2019, суд дійшов висновку про допущення відповідачем істотних порушень умов договору, що відповідно до вимог частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для його розірвання за рішенням суду за вимогою наймодавця.

За таких обставин вимога заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про розірвання договору оренди землі від 01.12.2015 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області та Фермерським господарством «Твій сад» , підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 9.4.12. договору оренди землі від 01.12.2015 року передбачено обов`язок орендаря після закінчення строку договору повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані в порядку, встановленому договором.

Враховуючи викладене, позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області земельну ділянку є правомірною та підлягає до задоволення.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (Р.\У. V. Ргапсе) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.0Р2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт З частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, як орендодавець, упродовж тривалого періоду часу з дати виникнення заборгованості не вживало достатніх заходів щодо захисту порушених інтересів держави, спрямованих на припинення права користування земельною ділянкою орендарем, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. Про дострокове припинення договору оренди Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернулось до орендаря - ФГ Твій сад лише 13.02.2020 листом №27-3-0.31-1071/2-20 (а.с.49).

Як вбачається з листа ГУ Держгеокадастру у Волинській області №10-3-0.31-2227/2-20 від 25.03.2020, ГУ Держгеокадастру у Волинській області не заперечує щодо пред`явлення прокуратурою позову до ФГ Твій сад про розірвання договору оренди; вказувало, що самостійно звертатись з позовом до суду не буде у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Предмет спору - вимога про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки становить суспільний інтерес, оскільки згідно з умовами договору орендар повинен сплачувати 27 503,82 грн. в рік, проте з червня 2018 він не сплачує орендної плати. Це призводить до недоотримання місцевим бюджетом коштів за користування земельною ділянкою та позбавляє можливості її подальшої передачі платоспроможному, добросовісному орендарю.

Звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування земельною ділянкою державної форми власності та належної оплати за таке користування у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вказані обставини свідчать про наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Аналогічні висновки щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави викладені у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №910/11919/17, від 02.10.2018 №4/166 "б» .

На підставі ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокуратурою було повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Волинській області про намір здійснення прокурором із вказаних підстав представництва в суді її законних інтересів шляхом пред`явлення позову до суду про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Оскільки земельна ділянка знаходиться на території Мервинської сільської ради, Горохівського району, Волинської області, то, враховуючи приписи ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України справа належить до юрисдикції Господарського суду Волинської області.

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 610, 611, 626, 628, 629, 651, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 93, 96, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 24, 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 129, 231, ст. ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі від 01.12.2015, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області (вул. Винниченка, 67, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 39767861) та Фермерським господарством «Твій сад» (80235, Львівська область, Радехівський район, с.Стремільче, вул. Центральна, буд. 53, код ЄДРПОУ 38759082).

3. Зобов`язати Фермерське господарство «Твій сад» (80235, Львівська область, Радехівський район, с.Стремільче, вул. Центральна, буд. 53, код ЄДРПОУ 38759082) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (вул. Винниченка, 67, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 39767861) земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 13,4509 га- сади, яка знаходиться на території Мервинської сільської ради, Горохівського району, Волинської області за межами населених пунктів (кадастровий номер 0720883800:00:001:0034).

4. Стягнути з Фермерського господарства Твій сад» (80235, Львівська область, Радехівський район, с.Стремільче, вул. Центральна, буд. 53, код ЄДРПОУ 38759082) на користь Прокуратури Волинської області (43000, м.Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915) 5 359 грн. 91 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 10.08.2020.

Суддя І. О. Якушева