Рішення

від 11.08.2020 по справі 906/468/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/468/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітна Компанія Комета"

про стягнення 124576,54 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" звернулось до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітна Компанія "Комета" 117136,00 грн боргу за договором поставки №ТК-13 від 21.06.2018 у спрощеному позовному провадженні в порядку ст.247 ГПК України.

Згідно з уточненою позовною заявою, що надійшла до суду 01.06.2020 позивач, крім основного боргу в розмірі 117136,00 грн, просить стягнути з відповідача 4043,60грн 3% річних та 3396,94 грн інфляційних.

Ухвалою господарського суду від 12.06.2020 позовну заяву ТОВ "Торгівельна компанія "Оланво" з урахуванням уточненої позовної заяви від 25.05.2020 судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 14.07.2020 з додатками.

27.07.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява, згідно з якою останній просить надати можливість ознайомитись із матеріалами справи, а саме з відзивом на позовну заяву від 14.07.2020 шляхом направлення його скан-копії на електронну адресу представника позивача.

27.07.2020 судом було направлено представнику позивача скан-копії відзиву на позовну заяву, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг із бази розсилки електронної пошти.

28.07.2020 на електронну пошту суду від відповідача надійшла відповідь на відзив від 27.07.2020 з додатками.

05.08.2020 від представника позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання з додатками від 05.08.2020 про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 117136,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Також, 05.08.2020 від представника позивача на електронну пошту суду надійшло клопотання від 05.08.2020, згідно з яким останній підтримує позов в частині стягнення 4043,60 грн 3% річних та 3396,94 грн інфляційних.

07.08.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання від 06.08.2020, згідно з яким останній просить закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 117136,00 грн та відмовити у стягненні штрафних санкцій, а саме 3% річних у розмірі 4043,60 грн та інфляційних у розмірі 3396,94 грн.

Усі вищевказані документи судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позов мотивований неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранітна Компанія "Комета" умов договору поставки №ТК-13, що був укладений між сторонами 21.06.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 117136,00грн.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ст.625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 4043,60 грн 3% та 3396,94 грн інфляційних.

Згідно з відзивом на позовну заяву від 14.07.2020 відповідач вказує, що ним було перераховано на рахунок позивача 90000,00 грн заборгованості, залишок боргу у сумі 27136,00 грн було зараховано за результатами повернення позивачу частини товару (1 шинозахисного ланцюга), вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У відповіді на відзив від 27.07.2020 позивач підтверджує твердження відповідача щодо сплати частини заборгованості на суму 90000,00 грн, однак заперечує щодо проведення зарахування.

Відповідно до поданих позивачем клопотань від 05.08.2020 позивач просить закрити провадження в частині стягнення 117136,00 грн основного боргу у зв`язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу після подачі позовної заяви. Позовні вимоги підтримує в частині стягнення з відповідача 4043,60 грн 3% річних та 3396,94 грн інфляційних.

Клопотанням від 06.08.2020 відповідач просив закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 117136,00 грн та відмовити у стягненні 3% річних у розмірі 4043,60 грн та інфляційних у розмірі 3396,94 грн на підставі ст. 511 ЦК України та ст. 231 ГК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

21.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" (позивач/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранітна Компанія Комета" (відповідач/покупець) було укладено Договір поставки № ТК-13 (далі- Договір).

Згідно з п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, Продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у свою власність та сплатити шинозахисні ланцюги (надалі - Товар ) в кількості та за ціною (вартістю), що наводяться у специфікаціях (додатки до Договору), які є невід`ємною частиною Договору та остаточно узгоджуються сторонами на кожну окрему партію Товару.

Умовами п.2.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP, село Торчин, Коростишівський район. Житомирська область, Україна, згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати у редакції 2010 року" (Інкотермс-2010), якщо інше не передбачено специфікацією.

Відповідно до п.2.2. Договору дата поставки товару відповідає даті видаткової накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін.

Строк поставки товару - 5 (п`ять) календарних днів з моменту виконання Покупцем вимог п.3.4.1 Договору (п.2.3. Договору).

За умовами п.3.2. Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України, згідно п.3.1. цього Договору та специфікації до даного Договору.

В п. 3.4. сторони погодили, що оплата вартості (ціни) товару здійснюється покупцем у три етапи:

- перший етап - сплата 25% ціни (вартості) товару, протягом 2 (двох) календарних днів з моменту виставлення продавцем покупцю відповідного рахунка-фактури на товар (п.3.4.1. Договору),

- другий етап - сплата 25% ціни (вартості) товару, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної ( п.3.4.2. Договору).

- третій етап - сплата 50% ціни (вартості) товару, не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної (п.3.4.3. Договору).

Згідно з п.3.5. Договору, датою остаточної оплати вартості (ціни) товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця у розмірі 100% ціни (вартості) товару.

За умовами пунктів 9.1., 9.2. Договору, договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31 грудня 2018 р. та моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє жодну зі сторін від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього Договору.

15.11.2018 до вказаного Договору сторонами було укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного Договору, за умовами якої п.3.4. Договору викладено в наступній редакції:

"3.4. Оплата вартості ( ціни) товару здійснюється покупцем у п`ять етапів:

3.4.1. перший етап-сплата 20%тціни ( вартості) товару не пізніше 01.12.2018р.

3.4.2. Другий етап-сплата 20% ціни ( вартості) товару не пізніше 01.01.2019р.

3.4.3. третій етап - сплата 20% ціни (вартість) товару не пізніше 01.02.2019 р.

3.4.4. четвертий етап - сплата 205 ціни ( вартості) товару на пізніше 01.03.2019р.

3.4.5. п`ятий етап - сплата 20% ціни (вартості) товару не пізніше 01.04.2019 року."

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі видаткової накладної №С000652 від 26.11.2018 здійснив поставку товару на користь відповідача, а саме шинозахисних ланцюгів (артикул 29,5*25 (18), в кількості 4 (чотири) штуки на суму 403200,00грн, а відповідач через уповноваженого представника за довіреністю прийняв поставлений товар (а.с. 15-16).

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № С0001056 від 23.11.2018 на суму 403200,00 грн.

Всупереч умов Договору відповідач свої зобов`язання з оплати отриманого товару вчасно та у повному обсязі не виконував, сплативши частково 80640,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4204 від 05.12.2018.

В подальшому відповідач надіслав позивачу вимогу № 19 від 04.03.2019, згідно з якою останній просить здійснити заміну товару, оскільки за час експлуатації поставленого товару були виявлені дефекти, а саме надмірний ступінь зносу (а.с. 19).

За змістом листа №0484 від 07.03.2019 позивач погодився відшкодувати відповідачу грошові кошти від загальної вартості товару пропорційно відпрацьованим мотогодинам, за умови повернення шинозахисних ланцюгів на склад ТОВ ТК "ОЛАНВО" (а.с.73).

Згідно поворотної накладної №2 від 15 квітня 2019 року відповідач здійснив повернення на склад позивача товар - шинозахисні ланцюги 29,5x25(18) в кількості 1 (однієї) одиниці на суму з ПДВ 100800,00 грн (а.с. 17).

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№27/06 від 27.06.2019 року "Про сплату заборгованості" у розмірі 221760,00 грн. Разом з претензією на адресу відповідача було направлено для підписання два примірника акту звіряння взаємних розрахунків (а.с. 70-72).

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому відповідач на рахунок позивача здійснив часткові сплати за отриманий товар за Договором № ТК-13 від 21.06.2018, а саме: за платіжним дорученням № 5409 від 21.08.2019 на суму 21760,00 грн, за платіжним дорученням № 5504 від 22.10.2019 на суму 22864,00 грн, за платіжним дорученням № 5630 від 28112019 на суму 30000,00 грн, за платіжним дорученням № 5470 від 15.10.2019 на суму 3000,00 грн (а.с. 75-78).

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача за поставлений товар становила 117136,00 грн.

У зв`язку із зазначеним за прострочення виконання грошових зобов`язань з оплати поставленого товару, позивач на підставі ст. 625 ЦК України заявив до стягнення з відповідача 4043,60 грн 3% річних та 3396,94 грн інфляційних втрат.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки №ТК-13 від 21.06.2018.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так, судом встановлено факт належного виконання зобов`язань з боку позивача щодо поставки відповідачу товару, визначеного умовами договору на загальну суму 403200,00грн, що підтверджується видатковою накладною (а.с.15).

Факт виконання позивачем свого зобов`язання щодо поставки товару вказує на необхідність виконання відповідачем обов`язку щодо оплати товару.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач виконав свій обов`язок за договором поставки №ТК-13 від 21.06.2018 в частині сплати основного боргу на суму 185264,00 та здійснив повернення частини товару на суму 100800,00грн.

Факт погашення відповідачем залишку заборгованості перед позивачем за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями: №2478 від 02.07.2020 на суму 30000,00 грн, №2467 від 17.06.2020 на суму 30000,00 грн, №2476 від 25.06.2020 на суму 30000,00грн, №2492 від 28.07.2020 на суму 27136,00 грн.

Тобто, після звернення позивача з позовом у даній справі, відповідач погасив основний борг в сумі 117136,00грн.

Пунктом 2 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки матеріалами справи підтверджено сплату відповідачем 117136,00грн основного боргу після відкриття провадження та до прийняття рішення у даній справі, клопотання позивача від 05.08.2020 підлягає задоволенню, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних та 3% річних (згідно з заявою про усунення недоліків позовної заяви від 25.05.2020) суд враховує також наступне.

У силу вимог ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст.193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.3.4.5. Договору та додаткової угоди №1 до Договору від 15.11.2018, останній п`ятий етап оплати ціни (вартості) товару мав бути здійснений відповідачем не пізніше 01.04.2019 року.

Відповідач оплату поставленого товару провів з порушенням порядку і строків, визначених у Договорі і Додаткової угоди № 1.

Перевіривши проведені позивачем нарахування заявленої до стягнення з відповідача суми 3% річних, господарський суд встановив, що вказані нарахування проведено не вірно.

Здійснивши перерахунок 3% річних за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон", суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування 3% річних в загальній сумі 4039,76грн за період з 02.04.2019 до 25.05.2020.

З огляду на наведене, заявлені до стягнення 3,84грн 3% річних за вищевказаний період є безпідставним та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з розрахунком позивача (а.с. 46) інфляційні втрати нараховано з 02.04.2019 на суму простроченого зобов`язання у розмірі 117136,00 грн, які склали 3396,94 грн.

Перевіривши проведені позивачем нарахування заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 3396,94 грн, та здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу за період з 02.04.2019 до 25.05.2020 за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон", господарський суд встановив, що її розмір становить 4022,61 грн, тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вказана вимога позивача заявлена ним правомірно та підлягає задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме 3396,94 грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.

У задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних та інфляційних суд відмовляє за безпідставністю.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 7436,70 грн, з яких: 4039,76 грн 3% річних та 3396,94 грн інфляційних. В частині стягнення 3,84 грн 3% слід відмовити.

Провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 117136,00грн підлягає закриттю.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітна Компанія Комета" про стягнення 124576,54 грн задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітна Компанія Комета" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" основної заборгованості в сумі 117136,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранітна Компанія Комета" (10003, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Ольжича, б.7-А, код.ЄДРПОУ 41245743)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Оланво" (49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Барнаульська, б. 2-А, код ЄДРПОУ 41796142):

- 4039,76 грн - 3% річних;

- 3396,94 грн - інфляційних;

- 2101,94 грн - судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено: 11.08.20

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1- у справу;

2- позивачу - заявнику (49000,м.Дніпро, вул.Барнаульська, б.7-А)- рек.

3- відповідачу-ТОВ"Гранітна компанія "Комета" (10003,м.Житомир, вул. Ольжича, б.7-А)-рек.