Рішення

від 06.08.2020 по справі 906/667/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/667/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кувшинець С.В., дов. №14 від 19.06.2020;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Трейд"

до Приватного підприємства "Прогрес-Буд"

про стягнення 20975,98 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Трейд" звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Прогрес-Буд" про стягнення 20 975,98грн, із яких 17 975,95грн - основного боргу, 2 335,93грн - пені, 294,93грн - інфляційних втрат, 369,17грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору №ЕТ-110/19 постачання товарів від 06.08.2019 в частині оплати отриманого товару.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.525, 610 Цивільного кодексу України, ст.193, 216 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 15.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.07.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2020 позовні вимоги підтримав, надав довідку №13 від 20.07.2020 про заборгованість відповідача станом на 21.07.2020.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 21.07.2020 не направив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.33).

Ухвалою суду від 21.07.2020 розгляд справи по суті відкладено на 06.08.2020.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином 23.07.2020 (а.с.40).

06.08.2020 на електронну пошту суду надійшла заява адвоката Сачка А.В. (як представника відповідача) про відкладення розгляду справи №906/667/20. В додатках до заяви вказано копію ордера та копії свідоцтва та посвідчення. Однак вказані додатки в електронному листі були відсутні, про що Господарським судом Житомирської області складено акт №77/20 від 06.08.2020. Крім того, заява, яка надійшла на електронну пошту суду не скріплена електронним цифровим підписом заявника, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка її надіслала.

Вказана заява залишена судом без розгляду, оскільки документів, що підтверджують право адвоката Сачка А.В. на представництво інтересів відповідача відсутні в матеріалах справи та не додані до заяви від 06.08.2020.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

06.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес-Трейд" (позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Прогрес-Буд" (відповідач, покупець) укладено договір №ЕТ-110/19 постачання товарів (далі - договір) (а.с.5-7), за умовами якого постачальник зобов`язується впродовж дії цього договору передавати у власність покупцю товари в асортименті, кількості та за ціною, зазначеними в рахунках-фактурах чи видаткових накладних постачальника, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно здійснювати оплату отриманого товару на умовах цього договору.

Ціна за одиницю товару та загальна вартість товару узгоджуються сторонами при його замовленні та зазначається у видаткових накладних постачальника та/чи його рахунках-фактурах (п.3.2 договору).

Оплата отриманого товару проводиться покупцем впродовж 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати вказаної у видатковій накладній постачальника (п.3.3. договору).

Згідно п.8.3. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 41 970,13грн, із яких:

- згідно видаткової накладної №ЕТ01858 від 27.09.2019 на суму 30 175,20грн (а.с.8);

- згідно видаткової накладної №ЕТ01896 від 04.10.2019 на суму 11 794,93грн (а.с.9).

Позивач зазначає, що відповідачем частково здійснено оплату отриманого товару 09.09.2019 на суму 23 994,18грн.

Вказана оплата зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості за товар, отриманий згідно видаткової накладної №ЕТ01858 від 27.09.2019.

Таким чином, неоплаченим відповідачем залишився отриманий товар:

- за видатковою накладною ВН №ЕТ01858 від 27.09.2019 на суму 6 181,02грн;

- за видатковою накладною ВН №ЕТ01896 від 04.10.2019 на суму 11 794,93грн.

Вказане стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення 20 975,98грн, із яких 17 975,95грн - основного боргу, 2 335,93грн - пені, 294,93грн - інфляційних втрат, 369,17грн - 3% річних.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

За ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення 17 975,95грн основного боргу.

Суд зазначає, що позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 17 975,95грн належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу про стягнення із відповідача 17 975,95грн основного боргу.

4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 2 335,93грн пені.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1ст.230 ГК України).

За порушення строків оплати вказаних в п. 3.3. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (п.6.2. договору).

Згідно п.6.9. договору сторони. Керуючись нормами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України погодились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за цим договором, припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мали бути виконані.

Суд зазначає, що позивачем помилково визначено початок періоду виникнення заборгованості відповідача, а також і періоду нарахування пені.

Суд враховує положення ст.253 ЦК України, згідно якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, відповідач мав право оплатити отриманий товар протягом 14 календарних днів з дати, вказаної у видатковій накладній, а саме:

- згідно видаткової накладної №ЕТ01858 від 27.09.2019 у період з 28.09.2019 по 11.10.2019 (прострочення платежу - з 12.10.2019);

- згідно видаткової накладної №ЕТ01896 від 04.10.2019 у період з 05.10.2019 по 18.10.2019 (прострочення платежу - з 19.10.2019).

Відповідно до ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснивши власний розрахунок пені за допомогою калькулятора програми "ЛІГА.ЗАКОН", суд зазначає, що задоволенню підлягає вимога про стягнення 2327,98грн пені, із яких:

- 809,36грн (які заявлено позивачем) - згідно видаткової накладної №ЕТ01858 від 27.09.2019 за період з 12.10.2019 по 11.04.2020;

- 1 518,62грн - згідно видаткової накладної №ЕТ01896 від 04.10.2019 за період з 19.10.2019 по 18.04.2020.

Суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення 7,95грн пені.

5. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 369,17грн 3% річних та 294,93грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначав, що позивачем невірно визначено початок період прострочення оплати товару за договором, тому, здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятора програми "ЛІГА.ЗАКОН", з урахуванням положень ст.14 ГПК України, суд зазначає, що задоволенню підлягає вимога про стягнення 329,96грн 3% річних , із яких:

- 116,13грн - згідно видаткової накладної №ЕТ01858 від 27.09.2019 за період з 12.10.2019 по 27.05.2020;

- 213,66грн (які заявлено позивачем) - згідно видаткової накладної №ЕТ01896 від 04.10.2019 за період з 19.10.2019 по 27.05.2020.

Суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення 43,11грн 3% річних.

Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

При цьому слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Тобто, враховуючи викладене, інфляційні втрати необхідно нараховувати лише за умови існування заборгованості повний місяць.

Зважаючи на вищевикладене, здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятора програми "ЛІГА.ЗАКОН", з урахуванням положень ст.14 ГПК України, суд зазначає, що задоволенню підлягає вимога про стягнення 251,82грн інфляційних втрат, а саме:

- 86,69грн - згідно видаткової накладної №ЕТ01858 від 27.09.2019 за період листопада 2019 року - квітня 2020 року;

- 165,13грн (які заявлено позивачем) - згідно видаткової накладної №ЕТ01896 від 04.10.2019 за період листопада 2019 року - квітня 2020 року.

Суд відмовляє у стягненні 43,11грн інфляційних втрат.

6. Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань на підставі Договору №ЕТ110/19 постачання товарів від 06.08.2019, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 20 885,71грн, з яких 17 975,95грн - основного боргу; 2 327,98грн - пені; 251,82грн - інфляційних втрат; 329,96грн - 3% річних.

Суд відмовляє у стягненні 7,95грн пені, 39,21грн 3% річних, 43,11грн інфляційних втрат.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до положень, встановлених ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року становить 2102,00грн.

Зважаючи на вищевикладене, судовий збір слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Прогрес-Буд" (10031, м.Житомир, вул.Крошенська, 4, кв.41, ідентифікаційний код 32805423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Трейд" (10001, м.Житомир, просп.Незалежності, 75, ідентифікаційний код 40032771):

- 17 975,95грн - основного боргу;

- 2 327,98грн - пені;

- 251,82грн - інфляційних втрат;

- 329,96грн - 3% річних;

- 2 012,00грн - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.08.20

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2, 3 - сторонам (рек з пов)