Рішення

від 05.08.2020 по справі 910/1575/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2020Справа № 910/1575/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131, код ЄДРПОУ 41835359)

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227)

про стягнення 8 951, 22 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Шимотюк Ю.М.

Від відповідача: Яковченко Р.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 6 155 410,28 грн боргу за куповану електричну енергію з метою врегулювання небалансів та 8 951,22 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче засідання призначено на 26.02.2020.

У судовому засіданні 26.02.2020 оголошено перерву на 18.03.2020.

Через відділ діловодства суду 26.02.2020 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Також 26.02.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що неповна та несвоєчасна сплата коштів учасниками балансуючого ринку на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання, у свою чергу, перешкоджає своєчасному розрахунку із позивачем.

17.03.2020 через відділ діловодства суду позивачем подано відповідь на відзив, в якому заперечує проти твердження відповідача, що відповідач може сплачувати позивачу вартість електричної енергії з метою врегулювання небалансів виключно з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку посилаючись на те, що неповнота та несвоєчасна сплата коштів учасниками балансуючого ринку на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання перешкоджає своєчасному розрахунку з позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 підготовче засідання призначено на 08.04.2020.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2020 призначено підготовче засідання у даній справі на 06.05.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211. Зокрема, на виконання доручення Президента України та рішення Державної комісії з питань ТЕБ і НС Кабінет Міністрів України прийняв рішення щодо обмеження пасажирських перевезень на території України для запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13 березня 2020 року № 11/0/2-20 Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19 , судові засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., призначені на 06.05.2020, знято з розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 розгляд справи призначено на 03.06.2020.

Через відділ діловодства суду 07.05.2020 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

02.06.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляд справи, у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання, зважаючи на дію карантину, подовженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 до 22.06.2020.

Разом з тим, 03.06.2020 від відповідача надійшло аналогічне клопотання та заперечення проти заяви про збільшення розміру позовних вимог, які залучено до матеріалів справи.

Сторони участь своїх представників у засідання суду 03.06.2020 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2020 відкладено підготовче засідання на 01.07.2020.

Через відділ діловодства суду 30.06.2020 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 01.07.2020 представник позивача підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог № 7723 від 24.06.2020, яка надійшла до суду 30.06.2020, разом з тим повідомив, що не підтримує заяву про зменшення розміру позовних вимог № 2594 від 25.02.2020 та заяву про збільшення розміру позовних вимог № 5030 від 04.05.2020, у зв`язку з чим, просив повернути судовий збір, який сплачено за дану заяву.

Представник відповідача заперечень проти заяви позивача № 7723 від 24.06.2020 заперечень не навів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

У підготовчому судовому засіданні 01.07.2020 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.08.2020.

05.08.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (далі - позивач, СВБ) шляхом подання та підписання заяви про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії укладено з Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ОСП, відповідач) договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 441 від 16.08.2019 (далі - договір), який затверджено на підставі типового договору та є публічним договором приєднання.

14.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" приєднано до умов договору (ідентифікатор договору № 0153-01024, дата акцептування 14.05.2019) про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку, що підтверджується повідомленням від відповідача № 01/17169 від 14.05.2019.

Так, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" згідно наказу від 03.04.2019 № 204 (останні зміни згідно наказу від 16.08.2019 № 441) затверджено та оприлюднено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, положення заяви на укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет за адресою: https://ua.energy/ .

Згідно з п 3.3. договору ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

Відповідно до п.7.3.1. Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Згідно з п. 7.6.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом трьох банківських днів з дати направлення рахунка.

Відповідно до п. 7.7.2. Правил ринку за несвоєчасну оплату нараховується пеня за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства.

Згідно з п. 7.8.1. Правил ринку на будь-які прострочені платежі нараховуються відсотки за штрафною ставкою, що встановлюється відповідно до чинного законодавства.

24.12.2019 позивачем виставлені відповідачу рахунки за II декаду грудня 2019 року за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний протягом чотирьох днів з моменту їх отримання (тобто до 28.12.2019 року) сплатити загалом 1 100 224,94 грн без ПДВ за куповану електричну енергію з метою врегулювання небалансів (сума з ПДВ - 1 320 269,93 грн).

03.01.2020 позивачем виставлені відповідачу рахунки за III декаду грудня 2019 року за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний протягом десяти днів з моменту їх отримання (тобто до 13.01.2019 року) сплатити загалом 1 323 615,28 грн без ПДВ за куповану електричну енергію з метою врегулювання небалансів (сума з ПДВ - 1 588 338,33 грн).

15.01.2020 позивачем виставлені відповідачу рахунки за І декаду січня 2020 року за небаланси електричної енергії, згідно з якими відповідач зобов`язаний протягом п`яти днів з моменту їх отримання (тобто до 20.01.2020 року) сплатити загалом 3 246 802,02 грн без ПДВ за куповану електричну енергію з метою врегулювання небалансів.

17.01.2020 позивачем електронною поштою був направлений та отриманий відповідачем лист-вимога за № 1.06-633 про сплату заборгованості за куповану електричну енергію з метою врегулювання небалансів. В даному листі, зокрема, ставилась вимога щодо сплати сум за куповану електричну енергію з метою врегулювання небалансів за II і III декаду грудня 2019 року.

28.01.2020 відповідач електронною поштою надав позивачу відповідь за № 01/3381 на лист-вимогу № 1.06-633, в якому підтвердив отримання ним рахунків-фактур за ІІ-ІІІ декади грудня 2019 року та включення їх до реєстру на оплату.

24.01.2020 позивачем електронною поштою був направлений та отриманий відповідачем лист-вимога за № 1.06-1045 про сплату заборгованості за куповану електричну енергію з метою врегулювання небалансів за І декаду січня 2020 року.

28.01.2020 відповідач електронною поштою надав позивачу відповідь за № 01/3391 на лист-вимогу № 1.06-1045, в якому підтвердив отримання ним рахунків-фактур за І декаду січня 2020 року та включення їх до реєстру на оплату.

Даний спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо проведення відповідної оплати заборгованості за куповану електричну енергію з метою врегулювання небалансів за II і III декади грудня 2019 року і І декаду січня 2020 року на вищевказані листи- вимоги позивача.

В процесі розгляду справи, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він зазначив, що не підтримує своїх вимог в частині стягнення 6 155 410, 28 грн з ПДВ внаслідок задоволення їх відповідачем, що підтверджуються виписками з банку. Дані виписки долучені до матеріалів справи.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнав її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд прийняв до розгляду заяву позивача та визначив ціну позову з її урахуванням.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги, в редакції заяви про зменшення позовних вимог № 7723 від 24.06.2019, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до законів України Про ринок електричної енергії , Про ліцензування видів господарської діяльності , Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (постанова НКРЕКП від 14.06.2018 № 429), Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" є постачальником електричної енергії споживачам.

Згідно з ч. 1 ст. 68 ЗУ Про ринок електричної енергії в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

Частиною 1 ст. 4, ч. 3 ст. 3 ЗУ Про ринок електричної енергії передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Пунктами 1.1, 1.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 411 від 16.08.2019 визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підстав цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" як учасник ринку використовує у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system) через мережу Інтернет за http:// mms .ua. energy/.

Відповідно до п. 1.1.2 гл. 1.1, п. 1.11.1 та п. 1.11.8 гл. 1.11 р. І Правил ринку система управління ринком (Market management system) - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.

Пунктом 1.9.1 гл. 1.9 р. І Правил ринку затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307(далі - Правила ринку) передбачено, що ОСП забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

Згідно з ч. 6 ст. 70 Закону України Про ринок електричної енергії вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

Відповідно до п.п. 1.5, 2.1, 2.2 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку. Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Пунктами 5.1, 5.6 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів. визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

Питання розрахунків на ринку електричної енергії, в тому числі обчислення небалансів електричної енергії, визначені розділом V Правил. Зокрема, п.п. 5.14.1 - 5.14.3 гл. 5.14 р. V Правил ринку передбачено, що розрахунки за небаланси електричної енергії включають обчислення небалансу електричної енергії шляхом проведення розрахунків для кожного торгового дня: небалансів електричної енергії кожної СВБ для кожного розрахункового періоду торгового дня; кредиту та дебету за небаланси електричної енергії для кожної СВБ для кожного розрахункового періоду торгового дня.

Дані розрахунків за небаланси електричної енергії складаються із законтрактованих обсягів купівлі-продажу електричної енергії, графіків відпуску/відбору, диспетчерських команд балансуючого ринку, цін небалансу електричної енергії і сертифікованих даних комерційного обліку. У кожній зоні небаланс електричної енергії кожної СВБ обчислюється з урахуванням балансуючої електричної енергії, поставленої (та оплаченої) будь-якою одиницею постачання послуг з балансування учасника ринку з групи цієї СВБ.

Згідно з п. 5.25.1 гл. 5.25 р. V Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.

Розділом VII Правил ринку визначені питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії. Зокрема, відповідно до п. 7.3.1 гл. 7.3 р. VII Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду. Зазначені положення набирають чинності 01.03.2020. У термін до 30.04.2020 включно виставлення рахунків за небаланси електричної енергії здійснюється щодекадно протягом місяця або відповідно до окремого рішення ОСП (п. 10.12 р. X Прикінцеві та перехідні положення Правил ринку).

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" через систему управління ринком (http://mms.ua.energ) щодекадно надсилає Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів із зазначенням суми, що СВБ зобов`язане сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ", зі своєї сторони, виконало умови договору та вимоги Правил ринку, в тому числі щодо термінів оплати рахунків-фактур ОСП за врегулювання небалансів електричної енергії, тобто СВБ сплачено усі суми АР.

Однак Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" у порушення вказаних вимог не сплачено рахунки-фактури Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" за ІІ - ІІІ декади грудня 2019 року та за І декаду січня 2020 року.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що усі суперечки та розбіжності, що виникають при виконанні умов цього договору чи у зв`язку з ним, вирішується сторонами шляхом переговорів. Якщо суперечки та розбіжності не можуть бути вирішені сторонами шляхом переговорів, вони підлягають вирішенню в судах України у відповідності до чинного законодавства України.

У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у позивача виникла вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 6 155 410, 28 грн.

Однак, користуючись правом, наданим ст. 46 ГПК України, позивач заявив про зменшення суми заявлених позовних вимог. Таким чином, загальна сума позовних вимог складає 8 951, 22 грн 3 % річних.

Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник , який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов`язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, а не штрафною санкцією.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та арифметично вірною є сума 3% річних у розмірі 8 951, 22 грн, а тому зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що відповідач може сплачувати позивачу вартість електричної енергії з метою врегулювання небалансів виключно з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку посилаючись на те, що неповнота та несвоєчасна сплата коштів учасниками балансуючого ринку на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання перешкоджає своєчасному розрахунку з позивачем, судом визнаються помилковими, оскільки відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1041 від 18.06.2019 уповноважені банки кожного банківського дня о 16:00 здійснюють перерахування всіх коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників з урахуванням пунктів 2.5 - 2.6 цієї глави та відповідно до встановленого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст. 193 ГК України).

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів сплати 3% річних позивачу відповідачем суду не надано.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає за необхідне покласти на відповідача, з неправильних дій якого виник даний спір, судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 131, код ЄДРПОУ 41835359) 8 951 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна) грн 22 коп. 3% річних та судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.08.2020

Суддя І.О. Андреїшина