Рішення

від 10.08.2020 по справі 910/5356/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2020Справа № 910/5356/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАБУДЕНЕРДЖІ" (02021, м.Київ, просп.М.Бажана 9-б кв.139, код ЄДРПОУ 41835029)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮНЕТ" (04116, м.Київ, провулок Тбіліський, буд.1, код ЄДРПОУ 31956217)

про стягнення 256 985,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАБУДЕНЕРДЖІ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮНЕТ" про стягнення 200 546,34 грн основного боргу - заборгованості за договором поставки № JI050419 від 05.04.2019, 51 219,19 грн пені, 5219,55 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати у повному обсязі вартості отриманої продукції у період з 06.04.2019 по 08.05.2019 за видатковими накладними: № 5040 від 05.04.2019, № 3106 від 11.04.2019, № 12040 від 12.04.2019; № 15040 від 15.04.2019, № 18040 від 18.04.2019; № 20040 від 20.04.2019, № 22042 від 20.04.2019; № 22043 від 22.04.2019, № 26040 від 26.04.2019, № 26041 від 26.04.2019, № 2050 від 02.05.2019, № 07053 від 07.05.2019, № 805 від 08.05.2019 по виставлених рахунках на оплату по договору поставки № JI050419 від 05.04.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.04.2020 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав , у т.ч. строк для подання відповідачем заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 23.04.2020 позивач отримав - 02.05.2020, відповідач - 04.05.2020.

Відповідач письмового відзиву по справі, заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження не надав, враховуючи отримання ухвали суду відповідач є таким, що належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом враховано, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020", яким доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами та доповненнями карантин установлено на всій території України до 31.08.2020 р.

17.07.2020 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX яким пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено у новій редакції, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Суд зазначає, що визначений 20-денний строк для вчинення учасниками процесуальних дій щодо продовження процесуальних строків у зв`язку із карантином, є таким, що сплинув 07.08.2020.

Жодних пояснень, клопотань від позивача та відповідача, у т.ч. щодо неможливості реалізації процесуальних прав через запровадження карантину, продовження процесуальних строків, до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотань учасників справи про продовження процесуальних строків, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.04.2019 між ТОВ АКВАБУДЕНЕРДЖІ (постачальник за договором) та відповідачем - ТОВ Люнет (покупець) був укладений договір поставки № Л050419, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передавати у власність покупця, а покупець - приймати й оплачувати продукцію, найменування, кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю, загальна вартість кожної партії якої визначаються на підставі замовлення Покупця і рахунку-фактури Постачальника та остаточно узгоджуються Сторонами шляхом підписання видаткової накладної (далі по тексту - Товар ).

Сторони у п.1.2 узгодили, що підтвердженням факту узгодження найменування, кількості, комплектності, асортименту та ціни товару є прийняття покупцем товару відповідно до видаткової накладної.

Ціна Товару та загальна вартість кожної окремої партії Товару, що передається покупцю за цим Договором, вказується у рахунку-фактурі та підписаній сторонами видатковій накладній. Ціна Товару є договірною та відповідає рівню звичайної ціни (п.2.1), сукупна вартість партій товару, вказана у видаткових накладних, складає загальну суму договору (п.2.2 договору).

Згідно положень п.3.1, 3.3 договору, оплата за кожну партію Товару, що поставляється за умовами даного Договору, здійснюється Покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її отримання за накладною. Зобов`язання покупця щодо оплати Товару вважається виконаним у момент списання грошових коштів з банківського рахунок покупця.

Відповідно до п.10.1 договору, договір набирає чинності з моменту підписання належним чином уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2019. У разі, якщо жодна із сторін за 1 місяць до закінчення строку дії договору не направить на адресу іншої сторони письмового повідомлення про своє бажання припинити дію цього договору, дія договору вважається продовженою щоразу на 1 календарний рік (п.10.2).

На виконання умов договору позивач у період з 06.04.2019 по 08.05.2019 за видатковими накладними: № 5040 від 05.04.2019, № 3106 від 11.04.2019, № 12040 від 12.04.2019; № 15040 від 15.04.2019, № 18040 від 18.04.2019; № 20040 від 20.04.2019, № 22042 від 20.04.2019; № 22043 від 22.04.2019, № 26040 від 26.04.2019, № 26041 від 26.04.2019, № 2050 від 02.05.2019, № 07053 від 07.05.2019, № 805 від 08.05.2019 поставив відповідачу товару по договору поставки № JI050419 від 05.04.2019 на загальну суму 415 397,78 грн.

Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками як постачальника, так і покупця без зауважень.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, оплативши виставлені позивачем рахунки на суму 214 851,44 грн, зокрема 4 платежами: 10.04.2019 у сумі 52 425,72 грн, 10.04.2019 у сумі 52 425,72 грн, 23.04.2019 у сумі 70 000,00 грн, 06.05.2019 у сумі 06.05.2019.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач вказує про наявність у відповідача невиконаного зобов`язання щодо оплати поставленого товару у сумі 214 851,44 грн основного боргу, за прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 51 219,19 грн пені, 5219,55 грн 3% річних.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у визначений строк.

Долучені до матеріалів справи видаткові накладні, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень і скріплені печатками, приймаються судом в якості належних доказів поставки товару на суму 415397,78 грн.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача станом на час звернення до суду за поставлений товар склала 214 851,44 грн.

Доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості за отриманий товар, в тому числі у визначені договором строки - 30 днів з моменту підписання накладних, суду не надано.

Крім того, факт наявності заборгованості у заявленій сумі підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2019 по 14.05.2019, відповідно до якого станом на 14.05.2019 заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАБУДЕНЕРДЖІ" становить 214 851,44 грн.

Враховуючи, що строк оплати відповідачем вартості отриманого товару за накладними є таким, що настав, за відсутності доказів оплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми 214 851,44 грн. боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що при порушенні строків здійснення платежів за цим договором покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що існувала в період порушення, за кожен день прострочення.

При цьому, сторони у п.7.5 договору домовились, що до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність у 3 роки, нарахування пені здійснюється до моменту виконання зобов`язань у повному обсязі.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань підтверджений матеріалами справи та відповідачем належними та допустимими засобами доказування не спростований, вимоги про нарахування пені на підставі п.7.2 договору та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України є обґрунтованими.

При цьому, судом здійснено перевірку розрахунку заявлених позивачем 51 219,19 грн пені, 5219,55 грн 3% річних, нарахування яких здійснено по кожній видатковій накладній, з урахуванням часткових оплат та встановлено наявність підстав для задоволення заявлених вимог у сумі 51 198,72 грн пені, 5214,87 грн 3% річних. В решті належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, відсутність обов`язку здійснити оплату вартості отриманого товару на заявлену суму по договору не довів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАБУДЕНЕРДЖІ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 200546,34 грн основного боргу, 51 198,72 грн пені, 5214,87 грн 3% річних. В решті позову належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката, орієнтовний розрахунок яких становить 16 000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

На підтвердження понесення заявлених витрат до матеріалів справи надано:

- копію договору про надання правничої допомоги № 94 від 20.03.2020, укладеного між клієнтом - ТОВ "АКВАБУДЕНЕРДЖІ" та АО Базиленко та Панченко , копію додатку № 1 від 20.03.2020 до договору, за умовами якого визначено гонорар адвоката у розмірі 16 000,00 із переліком послуг, та розцінками їх вартості, копію додатку № 2 до договору, в якому конкретизовано завдання, яке клієнт доручив адвокатському об`єднанню по договору у справі про стягнення у Господарському суді міста Києва з ТОВ Люнет заборгованості за поставлений товар з урахуванням штрафних санкцій; ордер КВ № 419149 від 01.04.2020 виданий адвокату АО Базиленко та Панченко Панченко Н.О. на представлення інтересів ТОВ "АКВАБУДЕНЕРДЖІ" у Господарському суді міста Києва, копію свідоцтва № 5205 про право Панченко Н.О. на заняття адвокатською діяльністю; копію платіжного доручення № 99 від 23.03.200 на суму 16 000,00 грн оплати правової допомоги по договору № 94 від 20.03.20220.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

За умовами п.4.2 договору про надання правничої допомоги № 94 від 20.03.2020 результат виконаних робіт фіксується сторонами у акті про надання послуг, який підписується сторонами не пізніше 2-х днів з моменту надання клієнту звіту АО.

Відповідно до п.4.3 договору, гонорар перераховується у сумі, визначеній у п.3.1 договору (Завдання клієнта) та акту виконаних робіт протягом 3 банківських днів з моменту підписання акта.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем не надано примірника акту наданих послуг по договору, при цьому у додатках до договору відповідно до п.3.1 договору сторонами узгоджено Завдання, в якому визначено перелік доручених робіт та їх вартість, відповідно до платіжних документів 23.03.2020 клієнтом оплачено на користь АО вартість витрат на оплату правової допомоги у сумі 16 000,00 грн.

Відповідно до Завдання (додаток № 2 до договору) гонорар адвоката зокрема складає, у т.ч. вивчення наданих клієнтом документів 3000,00 грн, складення позовної заяви та клопотання про вжиття заходів забезпечення позову 13 000,00 грн; представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях по справі: з суді першої інстанції 3000 грн./судове засідання; в суді апеляційної інстанції 5000,00 грн/судове засідання; в суді касаційної інстанції 10 0000,00 грн/судове засідання; складення відповідних відзив, заяви, клопотання, скарги, апеляційної скарги на рішення/ухвалу суду - від 3000, 00 грн./година продуктивної роботи адвоката.

Клієнтом сплачується аванс 16 000, 00 (шістнадцять тисяч гривень) на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання протягом 3 (трьох ) днів після підписання договору, що є гонораром за вивчення матеріалів, відпрацювання правової позиції, розрахунку штрафних санкцій та подання до Господарського руду м. Києва позовної заяви.

Від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи, не надходило.

Враховуючи погоджені між клієнтом умови оплати наданих послуг професійної правничої допомоги, пов`язаної із розглядам даної справи, надані докази, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, за відсутності заперечень відповідача та клопотання про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи № 910/5356/20, зважаючи на приписи ст. 129 ГПК України, вказані судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають задоволенню частково у сумі 15 998,44 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЮНЕТ" (04116, м.Київ, провулок Тбіліський, буд.1, код ЄДРПОУ 31956217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАБУДЕНЕРДЖІ" (02021, м.Київ, просп.М.Бажана 9-б кв.139, код ЄДРПОУ 41835029) 200 546 (двісті тисяч п`ятсот сорок шість) грн. 34 коп основного боргу, 51 198 (п`ятдесят одну тисячу сто дев`яносто вісім) грн. 72 коп пені, 5214 (п`ять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 87 коп 3% річних, 2854 (три тисячі вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 25 коп витрат по сплаті судового збору, 15 998 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 44 коп витрат на оплату послуг адвоката.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак