Рішення

від 11.08.2020 по справі 910/6494/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2020Справа № 910/6494/20 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Мелітопольського міжрайонного управління водного господарства

до товариства з обмеженою відповідальністю "Джаз Ойл"

про стягнення 58 393,00 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Мелітопольського міжрайонного управління водного господарства до товариства з обмеженою відповідальністю "Джаз Ойл" про стягнення 58 393,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 220419 від 22.04.2019 року в частині недопоставки сплачених нафтопродуктів в розмірі 58 393,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 71696265 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.05.2020 року, а саме: 02093, м. Київ, вулиця Бориспільська, будинок 26Д, офіс 1.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 13.05.2020 р. повернута до суду у зв`язку з: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (адресат відсутній) .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/6494/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

09.06.2020 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 " Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до частини 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 02.04.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відповідно до частини 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно з частиною 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

22.04.2019 року між Мелітопольським міжрайонним управлінням водного господарства (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Джаз Ойл" (постачальник) кладений договір про закупівлю товарів за державні кошти №220419.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується передати протягом 2019 року у власність замовника товар, в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені в цьому договорі, а замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його. Ціни на товар встановлюються в національній валюті України. Товар залишається на зберігання у постачальника.

Згідно з п.1.2 договору

Найменування предмета закупівлі: ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник - 09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо).

Кількість товарів: бензин А-92 (по талонах або скретч-картках) - 5000 літрів, бензин А-95 (по талонах або скретч-картках) - 1000 літрів, дизельне паливо (по талонах або по скретч-картках) - 1260 літрів.

Термін дії талонів або скретч-карток - не менше 18 місяців з моменту їх поставки замовнику (п.1.3 договору).

Ціна цього договору становить: 172 409,40 грн. з ПДВ за КЕКВ 2210 (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору (з ПДВ) за одиницю (літр) товару становить:

бензину А-92 (по талонах або скретч-картах) - 23,29 грн

бензину А-95 (по талонах або скретч-картах) - 23,59 грн

дизельне паливо (по талонах або скретч-картках) - 25,69 грн.

Відповідно до п.3.3 договору поставка товару - палива рідинного замовнику має здійснюватися постачальником - по талонах або скретч-картках номіналом 10л, або 15л, або 20л.

Між сторонами підписано видаткову накладну №1048 від 22.04 2019 року на суму 172 409,40 грн. (щодо поставки бензину А-92 Евро5 (по талонах або скретч-картах) у кількості 5 000 л, ціна з ПДВ 23,29 грн, бензину А-95 Евро5 (по талонах або скретч-картах) у кількості 1 000 л ціна з ПДВ 23,59 грн, дизельне паливо (по талонах або скретч-картках) у кількості 1 260 л, ціна з ПДВ 25,69 грн).

Також, між сторонами підписано акт приймання-передачі товару №001048 від 22.04.2020 року на суму 172 409,40 грн.

Відповідно до п.5.6 договору право власності на паливо від учасника до замовника переходить в момент підписання сторонами видаткової накладної на паливо. До моменту фактичного відпуску палива замовнику по талонах або скретч-картках, паливо знаходиться на зберіганні у постачальника. Сторони погодили, що всі умови і місця зберігання палива постачальник визначає самостійно, без будь-яких обмежень та погоджень з замовником.

Згідно з п.5.7 договору передача товару зі зберігання замовникові здійснюється на підставі пред`явлених талонів або скретч-карток на товар, відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.

Розрахунки здійснюються на умовах відстрочення платежу протягом 30 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів, з дати отримання замовником бюджетних асигнувань на свій розрахунковий рахунок по ціні, що діє на момент надходження коштів, але не більше ніж зазначено в п.3.2 договору.

23.04.2019 року на виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу 172 409,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою за 24.04.2019 року.

Відповідно до п.5.1 договору товар має бути поставлений протягом 2019 року.

Постачання товару здійснюється протягом 5-ти денного строку після отримання письмового повідомлення (згоди) від замовника.

Місце поставки (передачі) товарів: вул. Героїв Сталінграда, 3А, Запорізька область, м. Мелітополь, 72313 (п.5.2 договору).

Згідно з п.5.3 договору фактичний відпуск палива по талонах або скретч-картках здійснюється безпосередньо на автозаправних станціях, розташованих в місті Мелітополь, або в радіусі 5 (п`яти) км від міста Мелітополь Запорізької області шляхом заправки автомобілів замовника при пред`явленні довіреними особами замовника талона або скретч-карткт для відпуску палива.

Перелік АЗС розташованих найближче до місця знаходження замовника, згідно додатку №2 до даного договору.

Заправка автотранспорту замовника за талонами або скретч-картами постачальником здійснюється цілодобово.

Талон або скретч-картка для відпуску палива є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених талонах або скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати замовник товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в талоні або скретч-картці (п.5.4 договору).

Як стверджує позивач, попри узгоджені сторонами строки (протягом 2019 року) та місце поставки товару (АЗС постачальника у м. Мелітополі або в радіусі 5 км від м. Мелітополь) відповідач більш трьох місяців у межах погодженого сторонами строку не зміг забезпечити фактичну, повну поставку обумовленого обсягу бензину позивачу.

Так, відповідач недопоставив позивачу сплачені нафтопродукти, а саме: бензин А-92 - 1940 літрів на суму 45 182,60 грн., бензин А-95 - 560 літрів на суму 13 210,40 грн.

Відповідно до п.6.3.1 договору замовник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання (відпуску) позивачем оплаченого на підставі договору бензину на загальну суму 58 393,00 грн

Так, листами про невиконання умов договору №336/16 від 07.06.2019 року та №387/6 від 01.07.2019 року та повідомленням №670/16 від 26.11.2019 року позивач звертався до відповідача в яких зокрема, вимагав забезпечити поставку палива.

Також, позивачем направлено на адресу відповідача претензію на суму 58 393,00 грн. №71/11 від 27.01.2020 року в якій у зв`язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем просить останнього грошову суму у розмірі 58 393,00 грн. Дана претензія отримана відповідачем 10.02.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №1231204961465.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За змістом ст. 667 Цивільного кодексу України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов`язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не було виконано своїх зобов`язань за договором поставки про закупівлю товарів за державні кошти №220419 від 22.04.2019 стосовно передачі (відпуску) позивачеві оплаченого товару - бензину в повному обсязі, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 58 393,00 грн визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Джаз Ойл" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 26Д, офіс 1, ідентифікаційний код 41201266) на користь Мелітопольського міжрайонного управління водного господарства (72313, Запорізька обл., місто Мелітополь, вул. Героїв Сталінграда, будинок 3А, ідентифікаційний код 36448573) суму коштів в розмірі 58 393 (п`ятдесят вісім тисяч триста дев`яносто три) грн. 00 коп. та суму судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий