Рішення

від 05.08.2020 по справі 914/1380/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2020 справа № 914/1380/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техбудспец , м. Жовква, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інновація Девелопмент , м. Львів

про стягнення 89 778, 64 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Вошик В.Б. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/1380/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техбудспец до Товариства з обмеженою відповідальністю Інновація Девелопмент про стягнення 89 778, 64 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2020 було відкрито провадження у справі № 914/1380/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 30.06.2020.

30.06.2020 та 27.07.2020 розгляд справи було відкладено у зв`язку з неявкою представника відповідача в судові засідання, про що останнього було повідомлено в порядку ст. 120, 121 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання 03.08.2020 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

В судове засідання, яке відбулося 03.08.2020 представник відповідача не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомленний про дату та час розгляду справи, оскільки ухвали, що скеровувалися на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на адресу суду не поверталися.

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 03.08.2020 оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техбудспец звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інновація Девелопмент про стягнення 89 778, 64 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами у справі договір від 19.11.2017 № 32 про надання послуг. Відповідно до умов договору позивачем надавались відповідачу послуги з перевезення вантажів та робіт спецтехніки. Додатком 1 до договору № 32, погоджено сторонами перелік майна, його кількість та вартість однієї години роботи.

У відповідності до п. 3.2 договору № 32, оплата за надані послуги проводиться на протязі 10 (десяти) календарних днів після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.

06.11.2018 позивачем на виконання умов договору № 32 було надано послуги самоскидом КАМАЗ 5511 (д.н.з. НОМЕР_1 ), що підтверджується підписаним сторонами актом від 16 листопада 2018 № ОУ-000122 на загальну суму 3 680, 00 грн.

Крім того, 01.02.2018 між сторонами у справі було укладено договір оренди № 5, відповідно до умов якого відповідачу у тимчасове платне користування на умовах оренди передано будівельні битовки. Відповідно до підписаного сторонами сторонами акту прийому-передачі позивач передав, а відповідач прийняв у користування обумовлене договором оренди майно (будівельний вагончик-битовка 6м х 2,5м - 1 шт., будівельний вагончик-битовка 2,5м х 3,5м. - 1 шт., кунг-битовка 5м х 2,5м. - 1 шт., будівельний вагончик-битовка причепний на шассі 8м х 4м. - 1шт., будівельний вагончик-битовка 4,3м х 2,5м - 1 шт., будівельний вагончик-битовка 4,5м х 2,0м. - 1 шт, будівельний вагончик-битовка 2,5м х 5,0м.-1 шт). У відповідності до п. 4.2, 4.3 договору № 5, сплата орендної плати здійснюється на протязі 7 (семи) робочих днів згідно виставлених рахунків на підставі актів прийому-передачі наданої послуги.

В подальшому, будівельний вагончик-битовка 4,3м х 2.5м, інв. № 211 був повернутий позивачу і відповідно з травня 2018 р. оренда за нього не нараховувалась.

14.11.2018 відповідачем була частково проведена оплата згідно акту від 30.09.2018 № ОУ-000101 в розмірі 6 000, 00 грн. Решта суми згідно вказаного акту, а саме - 6 295, 20 грн відповідачем не сплачено.

Також, не оплачені відповідачем акти здачі-приймання робіт: від 31.10.2018 № ОУ-000116 в розмірі 12 295,20 грн, від 30.11.2018 № ОУ-000126 в розмірі 12 295,2 грн, від 31.12.2018 № ОУ-000141 в розмірі 12 295, 20 грн, від 31.01.2019 № ОУ-000004 в розмірі 12 295, 20 грн, від 28.02.2019 № ОУ-000015 в розмірі 12 295, 20 грн, від 31.03. 2019 № ОУ-000037 в розмірі 12 295, 20 грн. Загальна заборгованість згідно зазначених договорів складає 83 746, 40 грн.

25.05.2020 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія про сплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідач не здійснив повної оплати згідно договору про надання послуг № 32 та договору оренди № 5, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача 83 746, 40 грн - основного боргу, 5 021, 19 грн - інфляційних втрат та 1 011, 25 грн - 3 % річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Обставини справи встановлені судом.

Між сторонами у справі 19.11.2017 був укладений договір № 32 про надання послуг. Відповідно до розділу 1 договору позивачем надавались відповідачу послуги з перевезення вантажів та робіт спецтехніки. Додатком 1 до даного договору, погоджено сторонами перелік майна, його кількість та вартість однієї години роботи.

У відповідності до п. 3.2 договору № 32, оплата за надані послуги проводиться на протязі 10 (десяти) календарних днів після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.

06.11.2018 позивачем на виконання умов договору № 32 було надано послуги самоскидом КАМАЗ 5511 (д.н.з. НОМЕР_1 ), що підтверджується підписаним сторонами актом від 16 листопада 2018 № ОУ-000122 на загальну суму 3 680, 00 грн, що відповідачем не оплачений.

Крім того, 01.02.2018 між сторонами у справі було укладено договір оренди № 5, відповідно до п. 1.1 якого позивачем передано відповідачу у тимчасове платне користування на умовах оренди будівельні битовки згідно додатку № 1 договору. Відповідно до підписаного сторонами акту прийому-передачі позивач передав, а відповідач прийняв у користування обумовлене договором оренди майно (будівельний вагончик-битовка 6м х 2,5м - 1 шт., будівельний вагончик-битовка 2,5м х 3,5м. -1 шт., кунг-битовка 5м х 2,5м. - 1 шт., будівельний вагончик-битовка причепний на шассі 8м х 3,4м - 1шт., будівельний вагончик-битовка 4,3м х 2,5м - 1 шт., будівельний вагончик-битовка 4,5м х 2,0м - 1 шт, будівельний вагончик-битовка 2,5м х 5,0м 1 шт).

У відповідності до п. п. 4.2, 4.3 договору № 5, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача, вказаний у даному договорі, згідно виставлених позивачем рахунків, які оплачуються відповідачем в термін 7 робочих днів з моменту отримання. Орендна плата за користування майном нараховується з дати підписання договору по день його повернення згідно актів прийому-передачі наданої послуги.

В подальшому, будівельний вагончик-битовка розміром 4,3м х 2.5м, інв. № 211 був повернутий позивачу і відповідно з травня 2018 р. орендна плата за нього не нараховувалась.

14.11.2018 відповідачем була частково проведена оплата по договору № 5 згідно акту від 30.09.2018 № ОУ-000101 в розмірі 6 000,00 грн. Решта суми, в розмірі 6 295,20 грн, згідно вказаного акту, залишилася відповідачем не оплачена.

Також, не проплачені відповідачем по договору № 5 акти здачі-приймання робіт: від 31.10.2018 № ОУ-000116 в розмірі 12 295,20 грн, від 30.11.2018 № ОУ-000126 в розмірі 12 295,2 грн, від 31.12.2018 № ОУ-000141 в розмірі 12 295, 20 грн, від 31.01.2019 № ОУ-000004 в розмірі 12 295, 20 грн, від 28.02.2019 № ОУ-000015 в розмірі 12 295, 20 грн, від 31.03. 2019 № ОУ-000037 в розмірі 12 295, 20 грн.

Таким чином, загальна заборгованість згідно договорів про надання послуг № 32 та оренди № 5 складає 83 746, 40 грн.

Норми права та мотиви з яких виходив суд при ухваленні рішення.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності до частини першої статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Згідно з ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак представник відповідача в судові засідання не з`явився, відзиву не подав, доводів позовної заяви не спростував, доказів сплати заборгованості не представив.

На підставі наведених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 83 746, 40 грн.

Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної постанови Пленуму).

У зв`язку із порушенням відповідачем строків сплати наданих позивачем послуг та орендної плати, позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 1 011, 25 грн - 3 % річних та 5 021, 19 грн - інфляційних втрат.

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок встановив, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат відповідають вимогам законодавства, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

При поданні позовної заяви представником позивача було заявлено до стягнення з відповідача очікувані судові витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 7 000, 00 грн.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки представником позивача у судовому засіданні 03.08.2020 зроблено відповідну заяву, суд встановлює йому п`ятиденний строк, після ухвалення рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновація девелопмент" (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 71/27, код ЄДРПОУ 36031395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техбудспец" (80300, Львівська область, Жовківський район, м. Жовква, вул. Вокзальна, буд. 14, код ЄДРПОУ 36762546) суму в розмірі 91 880, 84 грн, з яких:

- 83 746, 40 грн - основного боргу;

- 5 021, 19 грн - інфляційних втрат;

- 1 011, 25 грн - 3% річних;

- 2 102, 00 грн судового збору .

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Встановити позивачу п`ятиденний строк, після ухвалення рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат пов`язаних із розглядом справи.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 10 серпня 2020 року.

Суддя П.Т. Манюк