Рішення

від 11.08.2020 по справі 915/382/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 915/382/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справу

за позовом : Акціонерного товариства "Миколаївобленерго",

юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (код ЄДРПОУ 23399393)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Шарк-2",

юридична адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 25, кв. 1 (код ЄДРПОУ 23409269)

про: стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2020 року Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом №01/22-2669 від 30.03.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Шарк-2" про стягнення заборгованості за послуги із забезпечення перетікання реактивної електроенергії в сумі 54908,14 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/382/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/382/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи, зокрема запропоновано відповідачу, в строк, визначений п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (зі змінами внесеними Законом України №540-ІХ от 30.03.2020), надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Визначено відповідачу 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалу суду від 06.04.2020 року відповідач отримав 17.04.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 73).

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500, зокрема уряд установив з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19" від 11.03.2020 №211.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції "COVID-19", зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020); процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені судом відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом тобто з 07.08.2020.

Враховуючи, що розгляд цієї справи відбувається в спрощеному провадженні без виклику сторін, відповідач повідомлявся за юридичною адресою про розгляд справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обгрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений на підставі наведених норм Закону.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Шарк-2" (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №41/362 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 410 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії по кожному об`єкту споживача визначається додатком №8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (п. 1 Договору в редакції додаткової угоди від 20.12.2017).

Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язалися керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ? ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору постачальник зобов`язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Відповідно до п. 2.3.3 Договору споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 2.3.4 Договору споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п. 9.4 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 29.11.2007 року, а в частині розрахунків ? до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до п. 1 Додатку №10 "Порядок розрахунків" (в редакції додаткової угоди до Договору від 19.03.2015 року) розрахунковий періодом вважається календарний місяць. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об`єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на останній календарний день місяця та оформлюються "Актом про використану електричну енергію" по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточні рахунки постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника.

Відповідно до п. 2 Додатку №10 "Порядок розрахунків" (в редакції додаткової угоди до Договору від 19.03.2015 року) споживач до 05 числа здійснює плановий платіж у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

До цього ж числа споживач здійснює плановий платіж за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний у рахунку.

В день надання "Акту про використану електричну енергію" постачальник надає споживачу рахунок на здійснення планового платежу за активну та реактивну електроенергію та рахунки за фактично спожиту активну електроенергію і фактичне перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період.

Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної електроенергії) виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної електроенергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної електроенергії).

Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної електроенергії) виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

У зв`язку із набранням 11.06.2017 чинності Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII та відокремленням діяльності з розподілу електричної енергії від функцій виробництва, передачі та постачання, з 01.01.2019 АТ "Миколаївобленерго" здійснює розподіл електричної енергії в межах закріпленої території Миколаївської області, виконує функції, має права і обов`язки оператора системи розподілу.

Відповідно до п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі ?? постанова №312) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії здійснюється до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Згідно п. 4 постанови №312, у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01.12.2018 оператор системи розподілу (AT "Миколаївобленерго") зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та/або сплати за рахунком та/або з дати, указаної в заяві-приєднанні, якщо споживач протягом вказаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Керуючись указаними положеннями законодавства, уповноваженим представником ТОВ фірма "Шарк-2" 19.10.2018 року підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщений на офіційному веб-сайті АТ "Миколаївобленерго", згідно якої на виконання Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України та з метою неперервного електрозабезпечення за об`єктом споживача за адресою: вул. Слов?янська, 36, с. Себіне, учасник роздрібного ринку електричної енергії за регульованим тарифом ? оператор системи розподілу АТ "Миколаївобленерго" повідомив про припинення діяльності постачальника електричної енергії за регульованим тарифом АТ "Миколаївобленерго" та приєднання споживача з 01.12.2018 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії від 10.10.2007 №41/362.

За наявності підпису споживача договір про постачання електричної енергії споживачу вважається укладеним з 01.12.2018.

Заява-приєднання підлягає поверненню споживачем на адресу АТ "Миколаївобленерго", однак, якщо споживач до 01.12.2018 не звернувся до АТ "Миколаївобленерго" із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив певний обсяг електричної енергії, договір про постачання електричної енергії споживачу вважається укладеним без заперечень.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідач, підписавши заяву-приєднання, уклав з АТ "Миколаївобленерго" з 01.12.2018 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах згаданого вище договору про постачання електричної енергії від 10.10.2007 №41/362.

У період з вересня 2019 року по лютий 2020 року включно позивач надав відповідачу послуги з перетікання реактивної електроенергії в обсязі 368756 кВАр.год на загальну суму 77915,40 грн, що підтверджується актами прийняття-передавання послуг за вказаний період та рахунками:

№41/362/9/1 від 01.10.2019 року за вересень 2019 року на суму 9711,42 грн (а.с. 37);

№41/362/10/1 від 01.11.2019 року за жовтень 2019 року на суму 21294,06 грн (а.с. 40);

№41/362/11/1 від 01.12.2019 року за листопад 2019 року на суму 14093,38 грн (а.с. 43);

№41/362/12/1 від 01.01.2020 року за грудень 2019 року на суму 11503,63 грн (а.с. 46);

№41/362/1/1 від 01.02.2020 року за січень 2020 року на суму 8081,03 грн (а.с. 49);

№41/362/2/1 від 01.03.2020 року за лютий 2020 року на суму 13231,88 грн (а.с. 52).

Також позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату планових платежів:

№41/362/9/1/П1 від 30.08.2019 року за вересень 2019 року (плановий платіж) на суму 7270,37 грн (а.с. 35);

№41/362/10/1/П1 від 01.10.2019 року за жовтень 2019 року (плановий платіж) на суму 9711,42 грн (а.с. 38);

№41/362/11/1/П1 від 03.11.2019 року за листопад 2019 року (плановий платіж) на суму 21294,06 грн (а.с. 41);

№41/362/12/1/П1 від 03.12.2019 року за грудень 2019 року (плановий платіж) на суму 14093,38 грн (а.с. 44);

№41/362/1/1/П1 від 02.01.2020 року за січень 2020 року (плановий платіж) на суму 11503,63 грн (а.с. 47);

№41/362/2/1/П1 від 03.02.2020 року за лютий 2020 року (плановий платіж) на суму 8081,03 грн (а.с. 50).

Платіжним доручення №651 від 27.12.2019 року відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі 14093,38 грн (а.с. 53).

Платіжним доручення №663 від 27.02.2020 року відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі 8913,88 грн (а.с. 54).

Заборгованість в сумі 54908,14 грн (77915,40 - 14093,38 - 8913,88) залишилась несплаченою.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за перетікання реактивної електроенергії в сумі 54908,14 грн є обгрунтованою, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 2102,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Шарк-2" (юридична адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 25, кв. 1; код ЄДРПОУ 23409269; IBAN НОМЕР_1 в Миколаївському РУ АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; код ЄДРПОУ 23399393; IBAN НОМЕР_2 у МОУ АТ "Ощадбанк" МФО 326461) заборгованість за перетікання реактивної електроенергії в сумі 54908,14 грн та судовий збір у сумі 2102,00 грн.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; код ЄДРПОУ 23399393)

відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "Шарк-2" (юридична адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 25, кв. 1; код ЄДРПОУ 23409269).

Судове рішення складено і підписано 11.08.2020.

Суддя В.О. Ржепецький