Рішення

від 11.08.2020 по справі 915/366/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 915/366/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКОМПОНЕНТИ «АВТЕК» ,

юридична адреса: 01004, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, кімната 204 (код ЄДРПОУ 36926538)

до відповідача : Приватного підприємства «ОМЕГА АГРО-ПЛЮС» ,

юридична адреса: 57300, Миколаївська обл., Снігурівський район, місто Снігурівка, вул. Гайдара, будинок 11, квартира 32 (код ЄДРПОУ 38974798)

про: стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

30.03.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОКОМПОНЕНТИ «АВТЕК» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом №23-03-01 від 23.03.2020 року до Приватного підприємства «ОМЕГА АГРО-ПЛЮС» про стягнення грошових коштів у сумі 14837,28 грн, з яких:

- 10000,00 грн - основна заборгованість за договором поставки №070519/163 від 07.05.2019 року;

- 1628,76 грн - пеня,

- 1178,52 грн - 15% річних,

- 30,00 грн - інфляційні втрати,

- 2000,00 грн - штраф.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/366/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/366/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи, зокрема запропоновано відповідачу, в строк, визначений п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (зі змінами внесеними Законом України №540-ІХ от 30.03.2020), надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Визначено відповідачу 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалу суду від 06.04.2020 року відповідач отримав 09.04.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID - 19» від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» , зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500, зокрема уряд установив з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID - 19» від 11.03.2020 №211.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції « COVID-19» , зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» , який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020); процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені судом відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом тобто з 07.08.2020.

Враховуючи, що розгляд цієї справи відбувається в спрощеному провадженні без виклику сторін, відповідач повідомлявся за юридичною адресою про розгляд справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обгрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений на підставі наведених норм Закону.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

07.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОКОМПОНЕНТИ «АВТЕК» (постачальник, позивач) та Приватним підприємством «ОМЕГА АГРО-ПЛЮС» (покупець, відповідач) укладено договір поставки №070519/163 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити запасні частини до техніки, в подальшому іменовані «товар» , відповідно до накладних, в яких визначаються номенклатура, кількість та вартість товару і які є невід`ємною частиною даного Договору. Під накладною на товар розуміється видаткова накладна або товарна накладна, або інший документ, що підтверджує передачу товару від постачальника до покупця (наприклад електронна накладна ТОВ «Нова пошта» ) (а.с. 5-6).

Відповідно до п. 1.2 Договору підтвердження факту узгодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару є прийняття покупцем товару.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума Договору визначається як сума всіх накладних та/або сума товару, що була доставлена покупцю.

Відповідно до п. 3.2 Договору відповідно до ст. 524 ЦК України, сторони домовились визначати грошовий еквівалент вартості товару в доларах США/євро. Ціна товару визначається в гривні, з розрахунку курсу продажу долара США/євро на міжбанківському валютному ринку на день поставки товару.

Сторони визначають валюту платежу в прайс-листі/рахунку-фактурі.

Сторони цим погоджуються, що надання постачальником рахунку-фактури є належним і достатнім для підтвердження/зміни умов цього Договору щодо ціни і загальної суми Договору та не вимагає будь-яких інших дій сторін.

Відповідно до п. 4.1 Договору постачальник зобов`язаний передати товар в строки додатково погоджені з покупцем на умовах: ЕХW Франко-склад постачальника: Київська обл., м. Київ, вул. Пшенична, 9 (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.). За погодженням сторін, товар може бути доставлений на умовах DDР: склад покупця (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.).

Відповідно до п. 4.2 Договору обов`язки щодо передачі товару вважаються виконаними з моменту передачі товару за видатковою накладною від постачальника покупцю. Підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної на товар розуміється як одержання покупцем одночасно з товаром його приналежностей і документів, що стосуються товару, і які підлягають передачі разом з товаром. При відсутності яких-небудь із приналежностей товару або документів, що стосуються товару, покупець робить про це відмітку у видатковій накладній.

Покупець гарантує, що особа (особи), котра здійснюватиме фактичне приймання товару й підписання видаткової накладної, матиме достатні повноваження на вчинення таких дій від імені покупця. Покупець несе всі ризики, пов`язані з невиконанням цього обов`язку. Покупець повинен забезпечити надання постачальнику довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Підписана сторонами видаткова накладна є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує факт передачі (поставки) покупцю товару за цим Договором.

Відповідно до п. 4.3 Договору право власності на товар переходить з моменту отримання товару уповноваженим на то представником покупця, що підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.1 Договору покупець зобов`язаний перерахувати повну (100%) оплату за товар на п/р постачальника у розмірі, визначеному у видатковій накладній протягом 21 календарного дня з дати отримання товару .

Датою отримання товару вважається дата передачі товару покупцю, що зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до п. 5.3 Договору оплата за Договором здійснюється на підставі рахунку-фактури.

Відповідно до п. 6.3 Договору за прострочення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми невиконаного зобов`язання. В порядку ст. 625 ЦК України, покупець сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку порушення строків перерахування оплати за товар більше ніж на 30 календарних днів покупець, окрім пені, сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 6.5 Договору підпис на видаткових документах або на накладних експрес-перевізника/перевізника (отримання товару у експрес-перевізника та/або перевізника) свідчить про те, що претензій до товару покупцем на момент одержання - не заявлено, продавець повністю і належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі товару покупцю.

Відповідно до п. 10.9 Договору Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 1 року, але в будь-якому випадку до завершення всіх взаєморозрахунків за даним Договором. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, Договір вважається пролонгованим на тих самих умовах на наступний рік.

07.05.2019 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4665,12 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною/товарно-транспортною накладною №2377-0012877 від 07.05.2019 року (а.с. 9).

Відповідно до 5.1 Договору відповідач мав оплатити товар у строк до 28.05.2019 року включно.

07.05.2019 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23326,62 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною/товарно-транспортною накладною №2377-0012878 від 07.05.2019 року (а.с. 10).

Відповідно до 5.1 Договору відповідач мав оплатити товар у строк до 28.05.2019 року включно.

17.05.2019 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12082,74 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною/товарно-транспортною накладною №2377-0014217 від 17.05.2019 року (а.с. 9).

Відповідно до 5.1 Договору відповідач мав оплатити товар у строк до 07.06.2019 року включно.

Доказів оплати товару суду не надано.

За твердженням позивача, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 10000,00 грн.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором поставки №070519/163 від 07.05.2019 року в сумі 10000,00 грн є обгрунтованою.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1628,76 грн та штрафу в сумі 2000,00 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначено вище, відповідно до п. 6.3 Договору за прострочення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми невиконаного зобов`язання.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені на суму заборгованості 10000,00 грн за період з 09.06.2019 року по 08.12.2019 року.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно.

Отже, вимога про стягнення пені в сумі 1628,76 грн. є обґрунтованою.

Як зазначено вище, відповідно до п. 6.4 Договору у випадку порушення строків перерахування оплати за товар більше ніж на 30 календарних днів покупець, окрім пені, сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Позивачем нараховано штраф в сумі 2000,00 грн (10000,00 х 20%).

Розрахунок штрафу є арифметично правильним.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 15% річних у сумі 1178,52 грн та інфляційних втрат у сумі 30,00 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, відповідно до п. 6.3 Договору в порядку ст. 625 ЦК України, покупець сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано інфляційні втрати на суму заборгованості 10000,00 грн за період з 09.06.2019 року по 23.03.2020 року, розмір інфляційних втрат склав 30,00 грн.

Розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильним.

Позивачем нараховано 15% річних на суму заборгованості 10000,00 грн за період з 09.06.2019 року по 23.03.2020 року, розмір 15% річних склав 1178,52 грн.

Розрахунок 15% річних є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 2102,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ОМЕГА АГРО-ПЛЮС» (юридична адреса: 57300, Миколаївська обл., Снігурівський район, місто Снігурівка, вул. Гайдара, будинок 11, квартира 32; код ЄДРПОУ 38974798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКОМПОНЕНТИ «АВТЕК» (юридична адреса: 01004, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, кімната 204; код ЄДРПОУ 36926538):

- 10000,00 грн - основну заборгованість за договором поставки №070519/163 від 07.05.2019 року;

- 1628,76 грн - пеню,

- 1178,52 грн - 15% річних,

- 30,00 грн - інфляційні втрати,

- 2000,00 грн - штраф,

-2102,00 грн - судовий збір.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОКОМПОНЕНТИ «АВТЕК» (юридична адреса: 01004, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, кімната 204; код ЄДРПОУ 36926538)

відповідач : Приватне підприємство «ОМЕГА АГРО-ПЛЮС» (юридична адреса: 57300, Миколаївська обл., Снігурівський район, місто Снігурівка, вул. Гайдара, будинок 11, квартира 32; код ЄДРПОУ 38974798).

Судове рішення складено і підписано 11.08.2020.

Суддя В.О. Ржепецький