Рішення

від 11.08.2020 по справі 915/643/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 915/643/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику сторін за наявними матеріалами справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖНАЯ СТІВІДОРІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 33798779, вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54002)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 34770199, вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, 54020)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №ST-4 від 01.11.2012 в сумі 138142,35 грн - вартість наданих послуг з подання та збирання вагонів за травень 2018 року.

Позовна заява містить клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2020, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/643/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи, зокрема запропоновано відповідачу в строк, визначений п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (зі змінами внесеними Законом України №540-ІХ от 30.03.2020) надати суду відзив з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Визначено відповідачу 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID - 19» від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 25 березня 2020 № 239, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 22 квітня 2020 № 291, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено карантин до 11 травня 2020 року на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , зокрема уряд продовжив карантин до 22 травня 2020 року на усій території України та послабив деякі карантинні обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» , зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500, зокрема уряд установив з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID - 19» від 11.03.2020 №211.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

Рішенням Ради суддів України від 17 березня 2020 року затверджено рекомендації щодо особливого режиму роботи судів на період карантину, відповідно до яких на період з 16 березня до 3 квітня судам рекомендовано запровадити заходи, спрямовані на зменшення негативних наслідків, викликаних спалахом вірусної інфекції « COVID-19» , зокрема: роз`яснення громадянам щодо можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; за можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, у порядку письмового провадження; надання учасниками справи необхідних документів (позовних заяв, заяв, скарг, відзивів, пояснень, клопотань тощо) до суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; утримання від відвідування приміщень суду, особливо за наявності захворювання.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено частиною 4 такого змісту:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» , який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020); процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені судом відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020№ 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом тобто з 07.08.2020.

Враховуючи, що відповідач повідомлявся за юридичною адресою про розгляд справи, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подано, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обгрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений на підставі наведених норм Закону.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.11.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю ЮЖНАЯ СТІВІДОРІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю СІСАЙД ТЕРМІНАЛ (виконавець) укладено договір №ST-4 про надання послуг пов`язаних з обробкою вагонів (далі Договір) з урахуванням Додаткових угод № 1-14 з додатками (а.с. 12-48).

Відповідно до п. 1.1 Договору у редакції Додаткової угоди № 7 від 29.12.2014, яка діяла на дату виникнення заборгованості, виконавець зобов`язується за наявності можливості надавати замовнику послуги (виконувати роботи) з подачі/забирання вагонів з передавальних колій станції Миколаїв-Вантажний (надалі-станції) на під`їзну колію порту, з подачі/збирання вагонів на вантажні фронти замовника, додаткову маневрову роботу, не пов`язану з подачею збирання вагонів, переважування вагонів на залізничних вагах виконавця та виходячи із технічних можливостей надавати інші послуги щодо обробки вагонів вантажами, які надходять на адресу замовника, згідно письмових заявок замовника.

Відповідно до п. 1.2 Договору замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані послуги згідно умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.6 Договору у редакції Додаткової угоди № 13 від 01.11.2017 виконавець зобов`язаний до 5-го числа кожного місяця, наступного за звітним, складати для підписання замовником акт наданих послуг у 2-х примірниках та направляти на підпис разом з переліком вагонів з відомості ГУ-46 плати за користування вагонами (контейнерами) залізниці (в електронному або паперовому вигляді).

Відповідно до п. 2.1.7 Договору разом з актом виконаних робіт Виконавець зобов`язаний оформлювати Замовнику рахунки за надані послуги.

Відповідно до п. 2.1.8 Договору виконавець зобов`язаний щомісяця оформлювати Замовнику рахунки на надані послуги:

- до 25 числа кожного місяця на сплату авансу у розмір 100% вартості послуг залізничної служби виконавця (переважування вантажів, подання та збирання вагонів) виходячи із плануємого завозу вантажів на даний період;

- до 5 числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим, на сплату отриманих на протязі місяця послуг з урахуванням суми попередньої сплати.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору у редакції Додаткової угоди № 7 від 29.12.2014, яка діяла на дату виникнення заборгованості, Замовник зобов`язаний надавати Виконавцю для погодження план завозу на експортні, транзитні та імпортні вантажі, що будуть завозитися у Порт, до 20-го числа передпланового місяця та копію остаточно затвердженого плану. Замовник також надає додатковий план завозу вантажу в Порт після узгодження з Виконавцем.

Відповідно до п. 2.2.9 Договору замовник зобов`язаний отримувати у виконавця рахунки: - 27-го числа кожного місяця на попередню оплату послуг та оплачувати ці рахунки у термін 3 банківських днів протягом строку дії Договору; - до сьомого числа кожного місяця на остаточну оплату за послуги надані у попередньому місяці та оплачувати їх у термін 3 банківських днів кожного місяця.

Відповідно до п. 4.6. Договору у редакції Додаткової угоди № 9/1 від 06.10.2015. яка діяла на дату виникнення заборгованості, документами, які підтверджують виконаний виконавцем обсяг робіт (послуг) з подачі-забирання вагонів, з додаткових маневрових робіт, з переваження вагонів та інші, є акти виконаних робіт, оформлені та підписані обома сторонами на підставі заявок замовника.

Відповідно до п. 8.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013.

Відповідно до п. 8.2 Договору визначено, що у випадку якщо жодна зі сторін не менше чим за один місяць до закінчення терміну дїї Договору не повідомить іншу сторону про намір припинити його дію. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах.

На виконання умов Договору позивачем було направлено відповідачу листом -заявкою №170 від 16.04.2018 (а.с. 49) на підтвердження план завозу на травень 2018 p.. згідно якого заявлено основний план на приймання замовником вагонів загальним тоннажем 22 900 тон кам`яного вугілля.

З урахуванням погодженого листом -заявкою №170 від 16.04.2018 на приймання 22 900 тон вантажу відповідачем був виставлений рахунок № 284 від 25 квітня 2018 на загальну суму - 359713,20 грн. (з урахуванням ПДВ) у якості передоплати на травень 2018 за послуги з подання та збирання вагонів на вантажні фронти замовника та подання та збирання вагонів з передавальних колій Станції на під`їзну колію Порту

Розрахунок було здійснено з урахуванням плану завозу транзитних вантажів на травень 2018 року - 22900 тон та з урахуванням курсу 26,177264 грн. за 1 долар США на 25.04.2018 року:

- за подання та забирання вагонів на вантажні фронти Замовника - еквівалент 0,22 долара США (5,76 грн.) за 1 тону вантажу - 22900 тн х 5,76 =131904,00 грн.;

- за подання та забирання вагонів з передавальних колій Станції на під`їзну колію Порту - еквівалент 0,08 долара США ( 2,09 грн.) за 1 тону вантажу - 22900 тн х 2,09 = 47861,00 грн.

Сума передплати на травень 2018 року за послуги з подання-забирання вагонів за перерахунком позивача склала разом 179765,00 грн.

Згідно рахунку №284 від 25.04.18 р. (а.с. 50) та п. 2.2.9 Договору було перераховано на рахунок ТОВ СІСАЙД ТЕРМІНАЛ грошові кошти в сумі 179765,00 грн., що підтверджується випискою/особовий рахунок з 02.05.2018 по 02.05.2018 (а.с. 52) та платіжним дорученням № 543 від 02.05.2018 (а.с. 51).

На адресу відповідача було надіслано лист №194 від 03.05.18 (а.с. 53) з інформацією про помилку у визначенні суми, належної до сплати за майбутній період, та з проханням надати рахунок на передплату послуг у травні 2018 року . , також зазначеним листом було повідомлено виконавця, що ТОВ ЮСКЛ 02.05.2018 року перерахувало передплату за послуги подання та забирання вагонів в травні 2018 року в сумі 179765,00 грн. згідно платіжного доручення №543 від 02.05.2018 року.

Від відповідача заперечень щодо самостійного перерахунку вартості передплати за травень 2018 не надходило.

У травні 2018 року ТОВ СІСАЙД ТЕРМІНАЛ в рахунок вищезазначеної попередньої оплати було надано ТОВ ЮСКЛ послуги подання та забирання вагонів на вантажні фронти замовника та подання та забирання вагонів з передавальних колій Станції на під`їзну колію Порту з 69,05 тон транзитного вантажу на загальну суму 649,62 грн. за травень 2018 року, що підтверджується актом надання послуг №237 від 31.05.2018 та приймально-здавальним актом № 3/1 від 10.05.2018 (а.с. 54-55).

Від відповідача на адресу позивача було надіслано лист № 14/05-02 від 14.05.2018 (а.с 56), в якому відповідач на підставі п. 197.8 ст. 197 ПК вважає за необхідне провести нарахування ПДВ за ставкою 20% за операціями по обслуговуванню вантажів, які проходять транзитом через територію України, де позивач є вантажоодержувачем у зв`язку з тим, що ТОВ ЮСКЛ не є вантажовласником цих вантажів. Просить позивача підписати змінений акт № 226 ід 30.04.2018, а також провести доплату ПДВ по вказаному акту.

Сума донарахування ПДВ склала 40973,03 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 300 від 30.04.2018 та актом надання послуг №226 від 30.04.2018 року (а.с.58-59).

У травні 2018 року відповідачем було також надано інформаційні послуги, пов`язані з обробкою вагонів за травень 2018 року на загальну суму 16,20 грн., що підтверджується актом наданих послуг № 238 від 31.05.2018 та приймально-здавальним актом № 3/2 від 10.05.2018 (а.с 60-61). Вартість інформаційних послуг погоджена сторонами у Додатковій угоді № 13 від 01.11.2017 до Договору та є окремою послугою, яка не включається у розрахунок суми попередньої оплати за послуги подання та збирання вагонів.

31.05.2018 року відповідача виставив позивачу рахунок на оплату № 365 від 31.05.2018 (а.с. 62), позивач здійснив оплату наданих інформаційних послуг окремо, що підтверджується платіжним дорученням № 81 від 15.06.2018 та банківською випискою від 15.06.2018 (а.с. 64).

У травні 2018 року інших послуг з боку відповідача за Договором на користь позивача не надавалося з 01.06.2018 року та на теперішній час позивачем послуги не замовлялися, а відповідачем послуги не надавалися, таким чином за відповідачем обліковується не покрита виконаними послугами як у травні 2018 частина попередньої оплати за травень 2018 року в розмірі 138142,35 грн., яка розраховується позивачем наступним чином: 179765,00 грн. ( сума попередньої оплати за платіжним дорученням № 543 від 02.05.2018 ) - 649,62 (сума фактично наданих послуг) - 40 973,03 грн. (сума перерахування за попередній період, включена у розрахунок за травень 2018).

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст.525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли розмір попередньої оплати визначено невірно, тобто не у відповідності до існуючого між сторонами правочину (належної правової підстави існування зобов`язання) на думку суду належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Договором в сумі 138142,35 грн. є обгрунтованою.

Судовий збір у сумі 2102,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 34770199, вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, 54020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖНАЯ СТІВІДОРІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 33798779, вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54002) заборгованість у сумі 138142,35 грн та 2102,00 грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач : Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖНАЯ СТІВІДОРІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 33798779, вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54002)

відповідач : Товариства з обмеженою відповідальністю «СІСАЙД ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 34770199, вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, 54020)

Суддя В.О. Ржепецький