Рішення

від 04.08.2020 по справі 916/1653/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1653/20

Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарасенко Ю.Г.,

за участю представників:

від позивача: адвокат Попов А.С. - ордер,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1653/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАКІ ШУЗ (вул. Сім`ї Сосніних, буд. 9, кім. 38, м. Київ, 03134)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа АРБЕР (вул. Ільфа і Петрова, буд. 20, м. Одеса, 65104)

про стягнення 677 665,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАКІ ШУЗ (надалі - Позивач, ТОВ ЛАКІ ШУЗ ) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа АРБЕР (надалі - Відповідач, ТОВ Торгова мережа АРБЕР ) про стягнення з останнього 677 665,48 грн. заборгованості за придбаний товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ Торгова мережа АРБЕР прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору поставки № 01/04/19 від 01.04.2019, а саме щодо сплати Відповідачем вартості поставленого товару в повному обсязі та в строки, передбачені договором.

Позивач вважає, що такі дії Відповідача суперечать узгодженим сторонами умовам договору та свідчать про неналежне виконання ТОВ Торгова мережа АРБЕР своїх обов`язків з оплати поставленого Позивачем товару, з огляду на наступне.

Так, Позивач зазначає, що між ТОВ ЛАКІ ШУЗ та ТОВ Торгова мережа АРБЕР було укладено договір поставки № 01/04/19 від 01.04.2019, за яким постачальник зобов`язувався поставити та передати у власність покупця товар згідно п.1.1, а останній зобов`язувався прийняти товар та оплатити його.

На виконання свої зобов`язань позивач поставив відповідачу товар (взуття, тапки) на підставі видаткових накладних, а відповідач прийняв та реалізував його всього на суму 1 533 343,56 грн.

Крім того, як стверджує позивач, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за перше півріччя 2019 року, який був підписаний між сторонами договору, остання реалізація товару здійснена 21.06.2019, отже відповідач не пізніше 25.06.2019 мав здійснити розрахунок за придбаний та реалізований товар. Однак, відповідачем всупереч умовам договору, на поточний рахунок позивача перераховано грошові коши за придбаний товар з досить тривалою затримкою на загальну суму 855 678,08 грн.

Отже позивач вказує, що свої зобов`язання виконав в повному обсязі, проте, відповідач отримавши товар, не здійснив перерахування грошових коштів по договору, а тому сума боргу відповідача яку він мав сплатити за придбаний товар позивачу складає 677 665,48 грн., яка станом на момент подання позовної заяви не погашена.

04.08.2020 позивачем до суду надані пояснення (вх. №20561/20), в яких зазначив, що до позовної заяви подавались належним чином засвідчені копії підписаних сторонами актів звірки, які складались відповідно до умов договору № 01/04/2019 від 01.04.2019 та відповідно до яких остання реалізація товару здійснена 21.06.2019. З цього моменту позивач в межах виконання умов договору не здійснював поставки товарів відповідачу.

Крім того, позивач стверджує, що відповідачу направлялись претензії, зокрема, № 22-10/19 від 22.10.2019 та № 10-03/20 від 10.03.2020, проте вказані вимоги ігнорувались відповідачем , у зв`язку з чим подальше намагання скласти акт звірки позивач вбачає недоцільним, адже відповідач ухиляється від оплати заборгованості та не вчиняє дій на підтвердження суми заборгованості перед позивачем.

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 позовна заява вх.№1707/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

11.06.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№1707/20) до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу №916/1653/20 розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання 30.06.2020.

30.06.2020 у судовому засіданні по справі № 916/1653/20 оголошено протокольну ухвалу про перерву до 16.07.2020 об 11:20 год., про що ухвалою суду від 30.06.2020 повідомлено ТОВ Торгова мережа АРБЕР .

05.07.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання по справі (вх. № 18600/20), в якому відповідач просив, зокрема, надати можливість ознайомитись із матеріалами справи для надання відзиву на позовну заяву.

16.07.2020 у судовому засіданні по справі № 916/1653/20 оголошено протокольно перерву до 04.08.2020 о 12:00 год., про що ухвалою суду від 16.07.2020 повідомлено ТОВ Торгова мережа АРБЕР .

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

В судове засідання, призначене на 04.08.2020, відповідач не з`явився, повідомлявся належним чином шляхом направлення копії ухвали на юридичну адресу: вул. Ільфа і Петрова, № 20, м .Одеса, 65104, причини неявки суду не повідомив.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за вх.№28777/20 від 06.07.2020, ухвала суду від 30.06.2020 повернута до суду без вручення, з відміткою на довідці УКРПОШТИ за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копія ухвали від 16.07.2020 надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання , суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду від 16.07.2020 вважається врученою відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою за закінченням терміну зберігання .

Крім того, відповідач був обізнаний про розгляд справи № 916/1653/20, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. № 27639/20 від 26.06.2020) та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 18600/20 від 15.07.2020).

Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.

Згідно ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні, 04.08.2020 року Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

01.04.2019 між ТОВ ЛАКІ ШУЗ та ТОВ Торгова мережа АРБЕР було укладено Договір поставки №01/04/19, де відповідно до п. 1.1. постачальник в порядку та на умовах, визначених даним договором, зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти такий товар та оплатити його згідно умов даного договору.

Положеннями п. 2.1. договору визначено, що загальна вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до цього договору, визначається шляхом складення вартості товару відповідно до всіх видаткових накладних (товарних накладних), згідно з якими здійснювалася поставка товару протягом строку дії договору.

Відповідно до п.3.1. договору поставка товару проводиться партіями на підставі письмових замовлень покупця, визначених сторонами в додатку №2 до даного договору.

Відповідно до п. 3.6 договору № 01/04/19 поставка товару здійснюється за рахунок та силами ростачальника.

В п. 3.7. договору № 01/04/19 вказано, що місце поставки товару є склад покупця, що зазначений в замовленні покупця.

Як зазначено в п. 3.10 договору, датою поставки товару вважається фактична дата передачі постачальником товару покупцю, що вказана у відповідних видаткових накладних. Право власності на партію товару переходить до покупця в момент отримання останнім товару, Моментом отримання Товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної на партію товару.

Відповідно до п. 4.11 договору № 01/04/19 постачальник гарантує, що покупець в будь - який час має право, за письмовим повідомленням постачальника, здійснити повернення поставленого постачальником товару згідно даного договору, а постачальник зобов`язується вивезти товар зі складу покупця власними силами та за свій рахунок протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту відправлення покупцем відповідного письмового повідомлення.

Як зазначено в п. 5.2 договору покупець здійснює оплату отриманого ним товару, після його продажу двічі на місяць в узгоджений сторонами день. З метою проведення точних розрахунків, сторони зобов`язуються здійснювати звіряння кількості проданого товару двічі на місяць та підписувати акти проведення взаєморозрахунків.

Відповідно до протоколу розбіжностей до договору поставки № 01/04/19 від 01.04.2019 викладено п. 5.2. в узгодженій наступній редакції: покупець здійснює оплату отриманого ним товару, після його продажу один раз на тиждень в узгоджений сторонами день - вівторок. З метою проведення точних розрахунків сторони зобов`язуються здійснювати звіряння кількості проданого товару двічі на місяць та підписувати акти проведення взаєморозрахунків.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором № 01/04/19 та поставив у період з 11.04.2019 по 21.06.2019 замовлений відповідачем товар на загальну суму 1 533 343,56 грн. що підтверджують надані позивачем до позовної заяви копії видаткових накладних.

В подальшому відповідачем сплачено частково сплачено кошти за придбаний товар на загальну суму 855 678,08 грн.

Тому, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 01/04/19 складає суму у розмірі 677 665,48 грн.:1 533 343,56 (вартість поставленого товару) - 855 678,08 (оплачена вартість товару).

Крім того, позивачем неодноразово було направлено на адресу відповідача претензії/вимоги, зокрема № 22-10/19 від 22.10.2019р., де позивач просив у 5-ти денний термін з моменту пред`явленої претензії перерахувати на поточний рахунок ТОВ ЛАКІ ШУЗ суму заборгованості за договором, які відповідачем залишені без реагування.

Несплата вдповідачем суми основного боргу по договору поставки №01/04/19 від 01.04.2019 стало підставою для звернення позивача до суду для захисту його прав та охоронюваних законом інтересів.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення основної заборгованості за вищевказаним договором.

4.Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Так, укладений між сторонами по справі договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №01/04/19 від 01.04.2019 позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних.

При цьому, поставлений позивачем товар було отримано уповноваженою особою відповідача, про що свідчать підписи на приймальних видаткових накладних, скріплені печаткою ТОВ Торгова мережа АРБЕР .

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи положення п. 2.1. договору, суд доходить до висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем по договору згідно вищевказаних накладних, що повністю узгоджується з умовами укладеного сторонами договору.

В свою чергу, отримання відповідачем поставленого товару є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору, а також чинного законодавства на підставі видаткових накладних.

При цьому докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем поставленого позивачем товару за вказаним видатковими накладними згідно умов договору поставки №01/04/19 від 01.04.2019, в матеріалах справи відсутні. Так, несплатою позивачу у повному обсязі вартості отриманого товару за вказаними накладними відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання за договором поставки, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення 677 665,48 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом Позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 10 164,98 грн., які підлягають відшкодуванню платнику внаслідок задоволення його вимог за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 76, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа АРБЕР (вул. Ільфа і Петрова, буд. 20, м. Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 38018852) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАКІ ШУЗ (вул. Сім`ї Сосніних, буд. 9, кім. 38, м. Київ, 03134, код ЄДРПОУ 42508011) суму заборгованості в розмірі 677 665 (шістсот сімдесят сім тисяч шістсот шістдесят п`ять) грн. 48 коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 10 164 (десять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 98 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10 серпня 2020 р.

Суддя О.В. Цісельський