Рішення

від 11.08.2020 по справі 916/1832/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1832/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Рибці Ю. Е. розглянувши матеріали справи № 916/1832/20

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ТИТАН-РИ» (код - 24530317; 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 60, кв. 75)

Відповідач : РИБОСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ „ПРИДНІСТРОВЕЦЬ» (код - 03889343; 67654, Одеська обл., Біляївський р-н., с. Маяки, вул. Багачова, 86)

про стягнення 82640,83 грн.

з підстав заборгованості за договором поставки

Представники сторін не з`явились.

СУТЬ СПОРУ : 23.06.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ТИТАН-РИ» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до РИБОСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КООПЕРАТИВУ „ПРИДНІСТРОВЕЦЬ» (далі - Відповідач) про стягнення 82640,83 грн., з яких: 65840,00 грн. - боргу та 16800,83 грн. - пені

25.06.2020 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України та ч.1 ст.251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

03.07.2020 року суд повернув позивачу (вх. № 2-3046/20) про забезпечення позову.

13.07.2020 року суд відмовив у задоволені заяви позивача (вх. № 2-3102/20) про забезпечення позову щодо відповідача шляхом накладання арешту на майно, крім того, суд призначив справу до розгляду у засіданні суду з викликом сторін.

17.07.2020 року через канцелярію судом отримано відзив на позовну заяву - Відповідач позов не визнав.

Крім того, Відповідач неодноразово звертався до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на вжиті в Україні протиепідемічні заходи.

Так, з 1 серпня 2020р. набувала чинності Постанова Кабінету Міністрів від 22 липня 2020 р. №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , якою адаптивний карантин в Україні продовжений до 31 серпня 2020 року. Залежно від епідеміологічної ситуації всі регіони підлягали поділу на декілька зон: зелену, жовту, помаранчеву і червону за рівнем епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Зелена зона передбачає: перебування у громадських будівлях в масках або респіраторах; проведення масових заходів: не більше 1 людини на 5 квадратних метрів; кінотеатри із заповненістю на 50%; перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць.

Центральна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій розподілила регіони України за рівнем поширення Covid-19. Визначено чотири рівні епідемічної небезпеки - зелений, жовтий, помаранчевий та червоний.

Наразі в Одеській області визначено зелений рівень епідемічної небезпеки.

Тобто, в Одеській області відсутні обмеження, які б унеможливлювали присутності відповідача у судовому засіданні.

Крім того, відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України - якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в Постанові від 16.07.2020 року по справі № 924/369/19, за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України - одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

За огляду на викладене, та враховуючи, що позов було подано до суду в червні 2020 року, з метою дотримання принципу розумності строку розгляду спору - суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

11.07.2018 року між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (покупець) укладено Договір постачання № 16, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставляти і передавати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити Товар, що поставляється.

Відповідно до п. 5.3. Договору, Товар, що поставляється за договором, підлягає оплаті Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3-х календарних днів з дня поставки.

22.07.2019 p. Позивачем на підставі Договору постачання та замовлення було постановлено на адресу Відповідача товари, а саме: «Корм для риб КАРП старт 10 кг» та «Корм для тварин Мяу Мікс Orbginal 7,26 кг» на загальну суму поставки 80 840,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 529 від 22.07.2019 р.

Позов ґрунтується на тому, що, в порушення умов Договору, Відповідач сплатив на рахунок Позивача 21.10.2019р. - 15000 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 22.06.2020 р.

29.01.2020р. на адресу Відповідача Позивачем було направлено письмову претензію вих. № 2 з відповідним розрахунком заборгованості станом на 27.01.2020 р. Зазначену претензію відповідач отримав 17.02.2020 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Будь-якої реакції на зазначену претензію на адресу позивача не поступило.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 65840 грн. боргу та 16800,83грн. пені.

Відповідач просить в задоволені позову відмовити, посилаючись на відсутність продукції яку можна б було реалізувати та з якої можна було б отримати прибуток. Наявність вказаного боргу Відповідач не заперечує, проте не погодився із розрахунком штрафних санкцій.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та

обов`язків.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було зазначено, 22.07.2019 p. TOB «ТИТАН-РИ» на підставі договору постачання №16 від 11.07.2018 р. поставив РК "ПРИДНІСТРОВЕЦЬ" товари, а саме: «Корм для риб КАРП старт 10 кг» та «Корм для тварин Мяу Мікс Orbginal 7,26 кг» на загальну суму поставки 80 840,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 529 від 22.07.2019 р.

РК "ПРИДНІСТРОВЕЦЬ" сплатила на рахунок ТОВ «ТИТАН-РИ» 21.10.2019 р. - 15000 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 22.06.2020 р.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 65840,00 грн. є обгурнтованити та такими, що підлягають задоволенню.

Несприятливі погодні умов, на які посилається Відповідач у відзиві не є підставою для звільнення від виконання грошових зобов`язань по Договору.

Щодо стягнення пені, яка за розрахунком Позивача складає: за період з 25.07.2019 р. по 21.10.2019 р. - 6600,09 грн., з 21.10.2019 р. по 23.06.2020 р. - 10200,74 грн. (всього 16800,83 грн.), суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тобто, даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане, законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Крім того день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Так, відповідно до п. 5.3. Договору, Товар, що поставляється за договором, підлягає оплаті Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3-х календарних днів з дня поставки .

Відповідно до п. 6.2. Договору у разі порушення термінів оплати Товару, Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати поставленого Товару.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки пені, судом встановлено, що Позивач використав вірну математичну формула та облікову ставку НБУ, проте, не прийняв до уваги вищенаведені вимоги чинного законодавства України та умови Договору, а саме: першим днем прострочення оплати і, відповідно, першим днем нарахування пені мало бути не 25.07.2019 року (останній день оплати), а 26.07.2019 року. Крім того, день сплати (21.10.2019 року) в розрахунок не повинен був включатися. Також, шість місяців (26.01.2020 року) позивач повинен був припинити нарахування пені.

Тому, пеня за період:

з 26.07.2019 року по 20.10.2019 року дорівнює: 6451,70 грн.

з 22.10.2019 року по 26.01.2020 року дорівнює: 2191,66 грн.

Отже, загальна сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, становить 8643,36 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з РИБОСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ „ПРИДНІСТРОВЕЦЬ» (код - 03889343; 67654, Одеська обл., Біляївський р-н., с. Маяки, вул. Багачова, 86) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТИТАН-РИ» (код - 24530317; 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 60, кв. 75): 65840 гривень 00 коп. боргу, 8643 гривні 36 коп. пені та 1894 гривні 53 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України

Суддя Демешин О.А.

Повний текст складено 11 серпня 2020 р.

Суддя О.А. Демешин