Рішення

від 11.08.2020 по справі 925/878/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 925/878/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» ,

с. Черляни, Городоцького району, Львівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-2013» ,

с. Леськи, Черкаського району, Черкаської області

про стягнення 2 724 грн. 03 коп.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» до товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-2013» про стягнення з відповідача 2 724 грн. 03 коп., а саме: 1 984 грн. 99 коп. заборгованість за поставлений товар, 38 грн. 29 коп. 3% річних, 34 грн. 72 коп. інфляційні втрати, 269 грн. 03 коп. пеня та 397 грн. 00 коп. штраф, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №548294 від 01 листопада 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 09 липня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки від №548294 від 01 листопада 2019 року передав відповідачу товар на умовах визначених цим договором, проте зобов`язання щодо оплати придбаного товару відповідач не виконав повністю, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 1 984 грн. 99 коп. боргу.

Також позивачем заявлено до стягнення на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 38 грн. 29 коп. 3% річних та 34 грн. 72 коп. інфляційних втрат.

Крім того з урахуванням вимог п.п. 6.1. та 6.3. договору позивач просить стягнути з відповідача 269 грн. 03 коп. пені та 397 грн. 00 коп. штрафу.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 01 листопада 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес-2013» (покупець) був укладений договір поставки за №548294, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).

Предметом договору є поставка запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів, за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури постачальника (п. 1.2. договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач свої зобов`язання виконав та поставив відповідачу товар на суму 2 984 грн. 99 коп., що підтверджується копією видаткової накладної FТМ00239375/19 від 06 грудня 2019 року.

Водночас відповідачем було сплачено 20 лютого 2020 року лише 1 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією банківської виписки.

В зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення 1 984 грн. 99 коп. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами п.5.5. договору, оплата товару здійснюється покупцем на основі даного договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, з урахуванням умов п.5.5. договору відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар 13 грудня 2019 року.

Відповідач даного факту під час розгляду справи не спростував.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по договору поставки від 01 листопада 2019 року №548294.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином борг в розмірі 1 984 грн. 99 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 34 грн. 72 коп. інфляційних втрат та 38 грн. 29 коп. 3% річних нарахованих за період з 14 грудня 2019 року по 01 липня 2020 року (з урахуванням здійсненої сплати).

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних та річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, що розмір 3% річних нараховано вірно, а тому з відповідача підлягає стягненню 38 грн. 29 коп. 3% річних.

Що стосується інфляційних втрат, то судом встановлено, що за період з 14 грудня 2019 року по 01 липня 2020 року (з урахуванням здійсненої оплати) розмір інфляційних складає 33 грн. 01 коп.

Згідно п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного розрахунку з відповідача підлягає стягненню 33 грн. 01 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 6.1. договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення постачальника до суду.

Отже, п. 6.1. договору містить умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивачем заявлено до стягнення 269 грн. 03 коп. пені (нарахованої за період з 14 грудня 2019 року по 01 липня 2020 року (з урахуванням часткової оплати боргу).

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, що розмір пені нараховано в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив свої вимоги, а тому з відповідача підлягає стягненню 269 грн. 03 коп. пені.

Згідно п. 6.3. договору у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів, покупець окрім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача 397 грн. 00 коп. штрафу, що складає 20% від суми неоплаченого товару.

Оскільки відповідачем не оплачено товар у визначений договором строк, то з відповідача підлягає стягненню 397 грн. 00 коп. штрафу.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-2013» , вул. Яблунева,1, с. Леськи, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 38729228 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» , вул. Польова, 97, с. Черляни, Городоцького району, Львівської області, ідентифікаційний код 38169102 - 1 984 грн. 99 коп. боргу, 38 грн. 29 коп. 3% річних, 33 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 269 грн. 03 коп. пені, 397 грн. 00 коп. штрафу та 2 100 грн. 74 коп. судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 11 серпня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович