Рішення

від 11.08.2020 по справі 120/2190/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 серпня 2020 р. Справа № 120/2190/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НКР про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НКР." (далі - відповідач, ТОВ "Компанія"НКР.") про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість із сплати податків на загальну суму 220254,98 грн., в тому числі за основним платежем 215838,00 грн., штрафними санкціями - 4416,67 грн та пенею - 0,31 грн.

У зв`язку з тим, що підприємство самостійно не сплачує узгоджену суму зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а також накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Ухвалою від 01.06.2020 відкрито провадження у справі та, відповідно до ст. 262 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Копію ухвали про відкриття провадження від 01.06.2020 надіслано відповідачу на адресу, яка зазначена в позовній заяві, а саме: ( вул. Театральна 2/4, м. Вінниця ). Вказана адреса відповідає тій, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, 22.06.2020 до суду повернулося повідомлення, яке надсилалося відповідачу із зазначенням причини повернення "за вказаною адресою адресат відсутній". За таких обставин, відповідно до норм ч. 8 ст. 126, п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, ухвала вважається врученою відповідачу у спосіб встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився, а тому суд ухвалює рішення у справі за наявними доказами у відповідності до положень ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступне.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія"НКР.", як суб`єкт підприємницької діяльності зареєстровано 18.08.2015 (а.с.5-8).

Згідно довідки ГУ ДПС у Вінницькій області, станом на 25.05.2020 за відповідачем наявний податковий борг, а саме:

- податок на додану вартість на загальну суму 220254,98 грн., в тому числі за основним платежем 215838,00 грн. штрафними санкціями - 4416,67 грн та пенею - 0,31 грн (а.4).

Податковий борг виник 30.01.2018 та підтверджується інтегрованою карткою платника податків (а.с.18-19), податковим повідомленням - рішенням від 21.11.2018 № 0082085305 (а.с.21) та податковою вимогою від 26.03.2018 № 58289-53 (а.с.23).

Зазначена податкова заборгованість виникла в результаті несплати задекларованих сум податковою декларацією з ПДВ від 22.01.2018 (а.с.20) та донарахованих сум податковим повідомленням - рішенням від 21.11.2018 № 0082085305 (а.с.21).

Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).

В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення на підставі яких у відповідача виник податковий борг надсилалися за податковою адресою юридичної особи, а тому згідно ст. 42 ПК України, вважаються врученими.

При розгляді цієї справи, доказів оскарження/скасування податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а податкове зобов`язання вважається узгодженим.

За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія"НКР." податкову вимогу від 26.03.2018 № 58289-53 на суму 221078,38 грн. (а.с.23).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій та пені, що складає всього 220254,98 грн., в тому числі за основним платежем 215838,00 грн. штрафними санкціями - 4416,67 грн та пенею - 0,31 грн.

Стаття 61 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, суд зазначає наступне

Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Норма п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року (справа № 804/4273/13-а).

В силу вимог абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства безумовною підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Як видно з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, що виник станом на 30.01.2018.

Так, згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб`єкта від 11.03.2020 № 203607763 підтверджується відсутність у відповідача нерухомого майно, на яке можливо звернути стягнення (а.с.15).

Відповідно до службової записки заступника начальника управління податків і зборів з фізичних осіб повідомлено, що за відповідачем відсутня інформація про зареєстровані транспортні засоби (а.с.16).

Крім того, листом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 20.01.2020 № 10/360-20 на запит позивача від 10.01.2020 № 405/9/02-32-50-07 повідомлено, що за відповідачем станом на 13.01.2020 транспортні засоби не зареєстровані (а.с.17).

Отже, на думку суду, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт відсутності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу. Відтак, на переконання суду позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках в межах суми податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія"НКР." кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 220254,98 (двісті двадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 98 копійок).

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НКР.", що відкриті в установах банків в межах суми податкового боргу.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43142454);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія"НКР." (вул. Театральна, 2/4, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 39956193).

Суддя Богоніс Михайло Богданович