Ухвала

від 06.08.2020 по справі 358/201/18

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 358/201/18 Провадження № 1-кс/358/219/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року м. Богуслав

Слідчий суддя Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі скаргу представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого Богуславського відділення поліції Миронівського відділу ГУ Національної поліції в Київській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 30 червня 2020 року звернувся до слідчого судді Богуславського районного суду Київської області із скаргою, в якій просить скасувати постанову слідчого Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 18.06.2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110090000348 від 06.07.2017 року за фактом вчинення протидії законній господарській діяльності ПОСП «Іванівське» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 206 КК україни.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що дана постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, необґрунтованою та винесена з порушенням прав потерпілого, оскільки досудове розслідування проведене неправильно та неповно, у кримінальному провадженні не проведені всі необхідні і можливі слідчі дії для встановлення обставин, які підлягають доказуванню.

Зокрема, заявник вказує на те, що ним як представником потерпілого ОСОБА_5 03.05.2018 з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження, слідчому було подано клопотання про проведення відповідних слідчих дій, яке було задоволено. Однак, як вбачається з постанови слідчого, зазначені у вказаному клопотанні слідчі дії у повному обсязі не проведені, а саме: не вирішено питання про проведення огляду нежитлової будівлі (операторської), яка має складові частини - свердловину А/св та водонапірну вежу і розташована за адресою: Київські область, Богуславський район, с. Іванівка, вул. Миру, 10-Б; не допитано свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо обставин проведення ними інвентаризації майна, яке знаходиться на території Іванівської сільської ради згідно розпорядження сільського голови №15 від 26.06.2017 року; не встановлено, чи перебувала водонапірна вежа та нежитлова будівля «операторське» по вулиці Миру, 10-Б в с. Іванівка на балансі Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області станом на 03.10.2017 року, тобто на час складання та видачі сільським головою ОСОБА_11 довідки від 03.10.2017 року №02-23/500, на підставі якої було зареєстровано право власності на вказане майно.

Тому, заявник вважає, що слідчий свою постанову прийняла без всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності, тому просив вказану постанову скасувати.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 скаргу підтримав, посилаючись на вищенаведене обґрунтування.

Слідчий поліції ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, хоч належним була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду скарги.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом, а згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя, зважаючи на вказані положення кримінального процесуального закону, та, враховуючи принцип диспозитивності, визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутності слідчого, яка не з`явилася в судове засідання.

Заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12017110090000348, внесеного 06.07.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а згідно ст. 92 даного кодексу обов`язок доказування покладається на слідчого, прокурора. На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст. 93 КПК України здійснює збирання доказів.

Згідно з вимогами ст. 110 КПК України, мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Слід зазначити, що практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 40 КПК України, прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу, це пряма прерогатива слідчого, як самостійної процесуальної особи, втручання в діяльність якої заборонено.

Згідно положень ч. 4 ст. 284 КПК України, слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Виходячи з даних норм закону, закриття кримінального провадження за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, можливе лише шляхом прийняття слідчим відповідної мотивованої постанови.

Слідчий суддя відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, здійснює контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та у разі надходження відповідної скарги перевіряє законність прийнятого рішення, за наслідками розгляду якої згідно вимог ст. 307 КПК України постановляє відповідну ухвалу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Дослідивши матеріали кримінального провадження №12017110090000348, слідчим суддею встановлено, що перевірка обставин, на які посилався потерпілий ОСОБА_5 у своїй заяві про кримінальне правопорушення, та на які посилався адвокат ОСОБА_3 у своєму клопотанні про проведення слідчих дій, слідчим поліції проведено поверхнево, не всебічно і неповно, а саме під час досудового розслідування не з`ясовано ряд обставин, які мають суттєве значення для повного та об`єктивного розслідування.

В оскаржуваній постанові слідчий поліції мотивуючи своє рішення про закриття кримінального провадження вказує на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 25.02.2019 та рішенням Богуславського районного суду Київської області від 10.02.2009 не встановлено, що водонапірна вежа та нежитлова будівля «операторська», свердловина А/св по вулиці Миру, 10-Б в с. Іванівка Богуславського району Київської області, правомірно знаходиться у власності ПОСП «Іванівське».

Однак, Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, що рішення судів в господарських та цивільних справах, якими встановлені певні факти та обставини, є обов`язковими для слідчого під час досудового розслідування кримінального провадження.

Також в мотивувальній частині постанови слідчий робить висновок про те, що в ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до Акту передачі майна №1 від 27.02.2003, складеним комісією по розпаюванню КСП «Надія» та затвердженим зборами власників майнових паїв колишньої КСП «Надія», ОСОБА_5 серед іншого було виділено в натурі башню рожкову, водонапірну башню, башню, та свердловину.

Надалі в постанові слідчий зазначає, що водонапірна башта зі свердловиною площею 8,5 м.кв., що розташовані по АДРЕСА_1 були передані у власність ОСОБА_5 комісією по розпаюванню основних і оборотних засобів колишнього КСП «Надія», а не загальними зборами співвласників майнових паїв, як це передбачено законодавством України.

Констатуючи вказані факти, слідчий не посилається на конкретні рішення комісіїї по розпаюванню основних і оборотних засобів колишнього КСП «Надія» та рішення загальних зборів співвласників майнових паїв, не аналізує ці рішення по їх змісту та по результатах розглянутих питань.

Із матеріалів кримінального провадження №12017110090000348 вбачається, що 03.05.2018 представником потерпілого ОСОБА_3 слідчому було подано клопотання про проведення відповідних слідчих дій, яке було задоволено.

Однак, зазначені у вказаному клопотанні слідчі дії у повному обсязі не проведені та зокрема: не вирішено питання про проведення огляду нежитлової будівлі (операторської), яка має складові частини - свердловину А/св та водонапірну вежу і розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; не допитано свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо обставин проведення ними інвентаризації майна, яке знаходиться на території Іванівської сільської ради згідно розпорядження сільського голови №15 від 26.06.2017 року; не встановлено, чи перебувала водонапірна вежа та нежитлова будівля «операторське» по вулиці Миру, 10-Б в с. Іванівка на балансі Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області станом на 03.10.2017 року, тобто на час складання та видачі сільським головою ОСОБА_11 довідки від 03.10.2017 року №02-23/500, на підставі якої було зареєстровано право власності на вказане майно.

Також слідчий суддя вказує на те, що слідчим не були виконані вказівки заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_12 від 17.07.2019, які аналогічні тим питанням, які порушував представник потерпілого у своєму клопотанні про проведення слідчих дій.

Таким чином, слідчий поліції в порушення вимог кримінального процесуального закону, не провела всього необхідного обсягу слідчих дій, необхідних для встановлення істини у справі, тим самим допустивши неповноту та однобічність, не дослідила обставини кримінального провадження в їх сукупності, не давши їм належної оцінки, для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

При цьому слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, оскільки останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).

Однак слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що слідство зобов`язане провести у даному кримінальному провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, висновки не повинні ґрунтувались на припущеннях, а мають випливати з достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою доказів, які були зібрані під час досудового розслідування.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість оскаржуваної постанови, невідповідність її вимогам ст.ст. 91, 92, 93, 94, ч. 5 ст. 110 КПК України, що має наслідком її скасування.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 303-307, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження задовольнити.

Скасувати постанову слідчого СВ Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 18.06.2020 про закриття кримінального провадження №12017110090000348, внесеного 06.07.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення протидії законній господарській діяльності ПОСП «Іванівське» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 206 КК України.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя ОСОБА_1