Рішення

від 10.08.2020 по справі 127/7517/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/7517/20

Провадження № 2/127/1184/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Жмудя О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниця в порядку спрощеного судового провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Верленд до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Верленд до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.03.2018 року позивачем прийнято на роботу відповідача на підставі наказу № ВР/К-0009 про прийняття на роботу на посаду водія.

09.03.2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 9 про повну матеріальну відповідальність, згідно п. 1 якого відповідач прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених матеріальних цінностей, грошових коштів.

09.03.2018 року позивачем видано наказ № 10/1 про закріплення за відповідачем автомобіля марки ГАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

09.03.2018 року о 15 год. 57 хв. в місті Вінниці по вул. Немирівське шосе відповідач, керуючи ввіреним йому автомобілем марки ГАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості для руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Рено Мастер, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 , який зупинився попереду, який по інерції здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. При цьому відповідач керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Дані обставини встановлені довідкою Управління патрульної поліції у Вінницькій області № 3018071418046232 про дорожньо - транспортну пригоду та постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2018 року, свою вину відповідач визнав.

Відповідно до полісу № АК/7016465 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.12.2017 року, цивільно-правова відповідальність позивача перед третіми особами, в зв`язку з експлуатацією автомобіля марки ГАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було застраховано Приватним акціонерним товариством Страхова компанія УНІКА .

23.10.2018 року ПрАТ СК УНІКА надіслало позивачу претензію вих. № 23047/1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 63 315,06 грн. в порядку регресу, в якій зазначено про те, що ОСОБА_3 виплачено страхове відшкодування на вказану суму грошових коштів в зв`язку з пошкодженням автомобіля останнього через винні дії відповідача, що є працівником позивача.

До претензії ПрАТ СК УНІКА додало звіт № 18/171 про визначення матеріального збитку власнику КТЗ HYUNDAI IX 35, реєстраційний № НОМЕР_3 станом на 28.03.2018 року, складеного 10.04.2018 року, відповідно до висновків якого, матеріальний збиток без ПДВ складає 63 315,06 гривень, про що також 20.08.2018 року ПрАТ СК УНІКА складено страховий акт № 00253192.

21.08.2018 року ПрАТ СК УНІКА здійснило перерахування ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 63 315,06 гривень, в якості страхового відшкодування, про що свідчить платіжне доручення № 039139.

На виконання претензії ПрАТ СК УНІКА , позивач сплатив останній регресне відшкодування згідно платіжних доручень № 20053 від 27.12.2018 року на суму 15 828,77 гривень, № 20224 від 06.02.2019 року на суму 15 828,77 грн., № 20317 від 27.02.2019 року на суму 15 828,76 гривень, № 20457 від 02.04.2019 року на суму 15 828,76 гривень.

Відповідача було звільнено згідно наказу № ВР/К-00012 від 31.03.2018 року.

Відповідач не прийшов за отриманням копії наказу, не відповідає на телефонні дзвінки.?

Наразі, через винні дії відповідача, позивач зазнав шкоди на суму страхового відшкодування, яке в регресному порядку сплатив ПрАТ СК УНІКА .

У зв`язку з вищевикладеним ТОВ ТД Верленд просить суд стягнути з відповідача на свою користь завдані збитки в порядку регресу у розмірі 63 315, 06 гривень та судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 09.03.2018 року позивачем прийнято на роботу відповідача на підставі наказу № ВР/К-0009 про прийняття на роботу на посаду водія.

09.03.2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 9 про повну матеріальну відповідальність, згідно п. 1 якого відповідач прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених матеріальних цінностей, грошових коштів.

09.03.2018 року позивачем видано наказ № 10/1 про закріплення за відповідачем автомобіля марки ГАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

09.03.2018 року о 15 год. 57 хв. в місті Вінниці по вул. Немирівське шосе відповідач, керуючи ввіреним йому автомобілем марки ГАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості для руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Рено Мастер, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 , який зупинився попереду, який по інерції здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. При цьому відповідач керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння.

Дані обставини встановлені довідкою Управління патрульної поліції у Вінницькій області № 3018071418046232 про дорожньо - транспортну пригоду та постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.03.2018 року.

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії, та чи вчинені вони цією особою.

В силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, наявність вини в діях ОСОБА_1 у скоєній дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09.03.2018 року, додатковому доказуванню не підлягає.

Відповідно до полісу № АК/7016465 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.12.2017 року, цивільно-правова відповідальність позивача перед третіми особами, в зв`язку з експлуатацією автомобіля марки ГАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було застраховано Приватним акціонерним товариством Страхова компанія УНІКА .

23.10.2018 року ПрАТ СК УНІКА надіслало позивачу претензію вих. № 23047/1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 63 315,06 грн. в порядку регресу, в якій зазначено про те, що ОСОБА_3 виплачено страхове відшкодування на вказану суму грошових коштів в зв`язку з пошкодженням автомобіля останнього через винні дії відповідача, що є працівником позивача.

До претензії ПрАТ СК УНІКА додало звіт № 18/171 про визначення матеріального збитку власнику КТЗ HYUNDAI IX 35, реєстраційний № НОМЕР_3 станом на 28.03.2018 року, складеного 10.04.2018 року, відповідно до висновків якого, матеріальний збиток без ПДВ складає 63 315,06 гривень, про що також 20.08.2018 року ПрАТ СК УНІКА складено страховий акт № 00253192.

21.08.2018 року ПрАТ СК УНІКА здійснило перерахування ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 63 315,06 гривень, в якості страхового відшкодування, про що свідчить платіжне доручення № 039139.

На виконання претензії ПрАТ СК УНІКА , позивач сплатив останній регресне відшкодування згідно платіжних доручень № 20053 від 27.12.2018 року на суму 15 828,77 гривень, № 20224 від 06.02.2019 року на суму 15 828,77 грн., № 20317 від 27.02.2019 року на суму 15 828,76 гривень, № 20457 від 02.04.2019 року на суму 15 828,76 гривень.

На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування , до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь ПрАТ СК УНІКА до ТОВ ТД Верленд перейшло право зворотної вимоги.

Особою, відповідальною за завдані збитки є відповідач.

Відповідно до ст. 130 КзпПУ працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевигцувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Згідно із абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 29.12.1992 року Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками , за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов`язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами інших осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов`язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров`ю, виплаченої пенсії, допомоги но соціальному страхуванню та ін.), в силу ЦК, відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із абз. 3 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.92 р. "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 134 КзпПУ відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі організації, у випадках, коли шкоди завдано працівником.

Згідно із ст. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників неземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Матеріальні збитки, заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталися 09.03.2018 року, відповідачем потерпілим особам відшкодовані не були. Доказів, які б спростовували вказане до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із п. ґ п. п. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

ВІдповідно до п. 33.1 ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтями 12, 13 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Однак відповідачем у ході судового розгляду справи не надано будь-яких заперечень чи спростувань фактів, викладених у позовній заяві.

Вищевикладені обставини є підставою для звернення позивача до відповідача з регресним позовом про відшкодування завданої шкоди, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 63 315, 06 гривень підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 102,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273, ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Верленд до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Верленд завдані збитки в порядку регресу у розмірі в розмірі 63 315 (шістдесят три тисячі триста п`ятнадцять) тисяч 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Верленд 2 102,00 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вказані строки продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Верленд , адреса: м. Вінниця, вул. Агатангела Кримського, 46, ЄДРПОУ 35445524.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 10.08.2020 року.

Суддя О.О. Жмудь