Рішення

від 10.08.2020 по справі 420/1867/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1867/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Меджик Трел (код ЄДРПОУ 42579868, адреса: вул. Транспортна, 3Б, м. Одеса, 65039) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Меджик Трел до Головного управління ДПС в Одеській області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0266825004 від 04.12.2019 року, яким визначено штраф на суму 24507,04 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.03.2020 року о 17:43:57 справа №420/867/20 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Меджик Трел залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

18.03.2020 року за вх.№12522/20 від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви разом із квитанцією про сплату судового збору, чим усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст.262 КАС України.

В обґрунтування вимог позову та у відповіді на відзив (вх.№15595/20 від 14.04.2020 року) представник позивача вказує, що за результатом проведення інспектором відповідача перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено порушення граничних строків реєстрації окремих накладних. Відповідне порушення зафіксовано в Акті камеральної перевірки та на цій підставі прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2019 року, яким до позивача застосовано штрафі у загальному розмірі 24507,04 грн. Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням та вважає, що покладені в його основу обставини свідчать про відсутність вини з боку платника податків. Аргументуючи заявлені позовні вимоги представник позивача зазначив, що:

по-перше, з метою обміну цифровими документами між позивачем та податковим органом між ними було укладено Договір про визнання податкових документів, на підставі чого податкові накладні за вересень 2019 року направлялись на реєстрацію до податкового органу шляхом направлення електронних документів. Втім, квитанції за результатом направлення податкових накладних містили інформацію про неможливість прийняття документів в силу відсутності укладеного з платником 42579868 договору про визнання електронних документів, який визначає права. При цьому, розірвання Договору зі сторони платника податків не здійснювалось, а повідомлення про таке розірвання зі сторони контролюючого органу на адресу позивача не надходило;

по-друге, з метою з`ясування стану Договору про визнання електронних документів та остаточної реєстрації податкових накладних позивачем було здійснено спробу повторного приєднання до Договору, однак у квитанції на таку заяву про приєднання було визначено, що діюча заява про приєднання до Договору наявна. Таким чином, позивач опинився у ситуації, коли з незалежних від нього причин своєчасна реєстрація податкових накладних є неможливою;

по-третє, блокування направлення електронних документів стосується лише податкових накладних, тоді як інша документується направлялась та реєструвалась без зауважень.

Таким чином, несвоєчасна реєстрація податкових накладних виникла з підстав неправомірного блокування їх реєстрації у електронному вигляді, а тому застосування штрафних санкцій до платника податку спірним податковим повідомленням-рішенням є необґрунтованим.

10.04.2020 року за вх.№ЕП/5060/20 та 14.04.2020 року за вх..№15544/20 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому Головне управління ДПС в Одеській області заперечує проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування заявленої позиції представник вказує, що:

по-перше, у відповідності до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами у разі припинення дії Договору про визнання електронних документів контролюючий орган направляє на адресу платника податків повідомлення із підставами припинення дії договору. Оскільки такого повідомлення платнику податків не направлялось, відсутній і факт припинення договору як такого;

по-друге, за результатом перевірки податковим органом встановлено факт пропуску граничних термінів реєстрації податкових накладених, що пов`язується із юридичним наслідком згідно п.120-1.1. ст.120-1 ПК України шляхом застосування штрафних санкцій, тобто відповідач діяв у відповідності до приписів чинного законодавства.

Згідно п.3 Прикінцевих положень КАС України (у редакції від 30.03.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З огляду на це, розгляд справи по суті судом не завершувався, оскільки відповідачем не було реалізовано право на надання заперечення на відповідь на відзив, строк для подання якого був продовжений на строк дії карантину.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) п.3 Прикінцевих положень КАС України викладено у новій редакції, згідно якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином

У вказаному Законі також визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже строк для подання заперечень на відповідь на відзив остаточно сплинув 06.08.2020р.

Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ТОВ Меджик Трел є господарюючим суб`єктом, основними видами діяльності якого згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є Код КВЕД 23.99 Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; Код КВЕД 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

З метою належного здійснення господарської діяльності в контексті дотримання вимог податкового законодавства щодо направлення звітності та іншої документації позивачем було подано заяву про приєднання від 18.04.2019 року №42579868 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №1553001 (а.с.39).

Згідно квитанції №2 від 25.04.2019 року заява про приєднання прийнята (а.с.40).

У зв`язку із здійсненням господарської діяльності з контрагентом ТОВ СКВО позивачем було складено та направлено на реєстрацію наступні документи:

Податкова накладна від 19.09.2019 року №1 (а.с.41);

Податкова накладна від 16.09.2019 року №3 (а.с.43-44)

Податкова накладна від 16.09.2019 року №4 (а.с.46)

Податкова накладна від 16.09.2019 року №5 (а.с.48)

Податкова накладна від 16.09.2019 року №6 (а.с.50-51)

Податкова накладна від 16.09.2019 року №7 (а.с.53)

Податкова накладна від 16.09.2019 року №8 (а.с.55)

Податкова накладна від 16.09.2019 року №9 (а.с.57)

Податкова накладна від 15.09.2019 року №10 (а.с.59)

Податкова накладна від 16.09.2019 року №11 (а.с.61)

Податкова накладна від 16.09.2019 року №12 (а.с.63-64)

Податкова накладна від 16.09.2019 року №13 (а.с.66)

Податкова накладна від 16.09.2019 року №14 (а.с.68)

Податкова накладна від 24.09.2019 року №15 (а.с.70-71)

Податкова накладна від 25.09.2019 року №34 (а.с.73)

Податкова накладна від 26.09.2019 року №35 (а.с.75)

Податкова накладна від 27.09.2019 року №36 (а.с.77)

Податкова накладна від 26.09.2019 року №39 (а.с.79-80)

Податкова накладна від 26.09.2019 року №75 (а.с.82-83).

За результатом направлення вказаних податкових накладних позивачем були отримані квитанції №1, де визначено Документ не прийнято , а у графі виявлені помилки/зауваження зазначено: відсутній укладений із платником 42579868 договір про визнання електронних документів. Надішліть заяву про приєднання до договору (а.с.42, 45, 47, 49, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 65, 67, 69, 72, 74, 76, 78, 81, 84).

На виконання вказаних приписів позивачем 15.10.2019 року за №42579868 направлено заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів (а.с.87), втім згідно квитанції №1 позивача повідомлено, що діюча заява про приєднання наявна (а.с.88).

13.11.2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до такої податкової накладної, за результатами якої складено Акт №1086/15-32-50-04/42579868 (а.с.29-30).

У даному акті встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених судом вище, з пропуском строку їх реєстрації - 8 днів (а.с.30).

За даним фактом 04.12.2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0266825004, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 24507,04 грн. (а.с.31) на підставі п.120-1 ст.120 1 ПК України.

19.12.2019 року позивачем направлено на адресу ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення №0266825004 від 04.12.2019 року (а.с.33-36), у відповідь на що отримано рішення про результати розгляду скарги від 20.02.2020 року №6449/6/99-00-08-05-05-06 (а.с.37-38), яким у задоволенні скарги відмовлено.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Спірні правовідносини, що виникли, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.201.1. ст.. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Статтею 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Згідно ч.1 ст. 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Статтею 16 цього ж Закону встановлено, що суб`єкти електронного документообігу користуються правами та мають обов`язки, які встановлено для них законодавством.

Якщо в процесі організації електронного документообігу виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов`язків суб`єктів електронного документообігу, що не визначені законодавством, такі права та обов`язки можуть встановлюватися цими суб`єктами на договірних засадах.

Особливості здійснення електронного документообігу при подачі податкових декларацій регулюються Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» №557 від 06.06.2017 року.

Так, п.1 Розділу ІІ цього Порядку встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Пунктами 5-6 Розділу ІІ цього Порядку встановлено, що автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.

Згідно п.8-10 Розділу ІІ Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України Про електронні довірчі послуги ;

перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору;

перевірку дії Договору.

Згідно п.1 Розділу ІІІ цього Порядку Юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Пунктами 9-10 Розділу ІІІ Порядку визначено, що підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є:

відсутність автора на обліку у контролюючому органі;

невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр);

наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю;

наявність діючого Договору.

За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору автор отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття.

Згідно п.14 Розділу ІІІ Порядку дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав:

отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;

наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Згідно п. 16, 17 Розділу ІІІ Порядку договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу.

У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу.

Як вбачається із матеріалів справи, після направлення податкових накладних позивачем отримано квитанції, зі змісту яких вбачається відсутність Договору про визнання електронних документів.

Однак, судом встановлено, що позивачем було подано заяву про приєднання від 18.04.2019 року №42579868 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №1553001 (а.с.39).

В той же час, жодних повідомлень про те, що договір було розірвано в односторонньому порядку, відповідачем надано не було.

Крім цього, згідно квитанції №1 позивача повідомлено, що діюча заява про приєднання наявна (а.с.88). Будь-яких відомостей про те, що договір будо розірвано, припинено або призупинено його дію, не надано.

Суд вважає, що будь-які можливі підстави припинення Договору про визнання електронних документів є встановленими законодавчо та визначені у Договорі, а розірвання договору за підставами, іншими від тих, що встановлені законодавчо або на договірних засадах, є порушенням з боку контролюючого органу.

Така позиція суду повністю відповідає практиці Верховного Суду, яка викладена у його постановах.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.04.2018 року у справі №806/1166/17 зазначено, що «з аналізу умов спірного договору про визнання електронних документів вбачається, що підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку може бути виключний перелік обставин, а саме: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих та 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Суд касаційної інстанції також враховує, що положеннями п. 49.4 ст.49 Податкового кодексу України заборонено контролюючим органам розривати договір про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Доводи відповідача, наведені у касаційній скарзі, щодо інших підстав для розірвання договору в односторонньому порядку обґрунтовано були відхилені судами першої та апеляційної інстанцій з огляду на те, що ні чинними законодавчими актами, ні договором не було передбачено такої підстави для припинення дії договору відповідачем в односторонньому порядку.

Судовими інстанціями також встановлено, що позивач своєї згоди на розірвання договору про визнання електронних документів не надавав, жодного судового рішення, яким укладений договір було розірвано - відповідачем під час розгляду справи також надано не було» .

Також, у Постанові Верховного Суду від 19.12.2018 року у справі №821/561/17 зазначено, що «у межах спірних правовідносин законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДФС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, з якими законодавство та умови договору пов`язують можливість його одностороннього розірвання, а саме: доказів ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або доказів зміни місця реєстрації, іншого істотного порушення позивачем умов договору тощо, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача не було законних підстав для вчинення дій по розірванню укладеного з позивачем договору в односторонньому порядку» .

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 30.01.2019 року у рамках розгляду адміністративної справи №820/3864/16.

Суд при цьому зауважує, що направлений до податкового органу Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.85) було прийнято 09.10.2019 року (а.с.86).

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що доказів щодо наявності законних підстав для припинення дії договору про визнання електронних документів відповідачем не надано, а будь-які інші пояснення на підтвердження власної правової позиції стосовно неможливості прийняття податкових накладних засобами електронного документообігу відсутні. Позивачем були вчинені всі дії щодо забезпечення реєстрації податкових накладних за допомогою електронного документообігу, тобто у прямо передбачений податковим законодавством спосіб, однак невиконання контролюючим органом своїх обов`язків щодо належного забезпечення функціонування електронної системи унеможливили вчасну реєстрацію накладних і спричинили порушення прав позивача на реєстрацію податкових накладних в межах граничних строків.

З огляду на зазначене, застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у випадку, коли обставини, що спричинили несвоєчасну реєстрацію документів, не залежать від позивача, є непропорційним рішенням суб`єкта владних повноважень. Зміст акту перевірки не відтворює даних щодо наявності помилок в дії електронного кабінету платника податку та не враховує цих обставин при прийнятті оскаржуваного рішення. Фактично до позивача застосовано санкції при відсутності вини, а саме рішення прийнято без врахування важливих при прийнятті рішення обставин, що суперечить ст.120-1 Податкового кодексу України, яка встановлює відповідальність саме за порушення платником ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0266825004 від 04.12.2019 року, яким визначено штраф на суму 24507,04 грн., в силу його необґрунтованості, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні даного позову позивачем було сплачено 2102 грн. судового збору (а.с.95).

Суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Меджик Трел (код ЄДРПОУ 42579868) суми судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Меджик Трел (код ЄДРПОУ 42579868, адреса: вул. Транспортна, 3Б, м. Одеса, 65039) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0266825004 від 04.12.2019 року, яким визначено штраф на суму 24507,04 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю Меджик Трел .

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Меджик Трел (код ЄДРПОУ 42579868) суму судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян