Рішення

від 10.08.2020 по справі 440/2605/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2605/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (надалі також відповідач), у якій, з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 46-57/, просить визнати протиправними дії Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області щодо не винесення на вирішення чергової сесії та розгляду питання (у відповідності до процедури визначеної законом з постановленням відповідного рішення) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га та зобов`язати Великокручанську сільську раду винести на вирішення чергової сесії та розглянути питання (у відповідності до процедури визначеної законом з постановленням відповідного рішення) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не прийняв жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача, а лише листом повідомив про те, що вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для передачі ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства буде винесено на вирішення чергової сесії органу місцевого самоврядування, про що ОСОБА_1 буде повідомлено завчасно. Вказує, що з моменту звернення позивача до відповідача відбувалися сесії сільської ради, але Великокручанська сільська рада не винесла питання на вирішення сесії і не надала відповіді у встановлений Земельним кодексом України місячний строк.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2605/20, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

26 червня 2020 року до суду надійшов відзив Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області на позовну заяву /а.с. 66-68/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що листом від 07.04.2020 №02-13/184 надано відповідь позивачу та зазначено, що розгляд заяви ОСОБА_1 відбудеться на черговій сесії Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, орієнтовно вкінці квітня 2020 року. З 12 березня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі коронавірусу. 27.03.2020 відповідачем прийнято розпорядження від 27.03.2020 №25-ОД, згідно з яким з метою запобігання поширенню на території с. Велика Круча гострої респіраторної хвороби COVID-19 було тимчасово обмежено проведення масових заходів. Однак, позивач, отримавши лист-відповідь від відповідача, та фактично не отримавши відмову, будучи обізнаний з тимчасовим обмеженням проведення масових заходів на території Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, не став очікувати розгляду його питання на наступній сесії, натомість, звернувся до суду про зобов`язання винести на вирішення чергової сесії та розглянути зазначене питання. Таким чином, фактично відповідачем не відмовлено позивачу у виділенні земельної ділянки, а лише повідомлено про розгляд заяви на наступній сесії.

30 червня 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 73-78/, у якій зазначено, що у розпорядженні Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області №25-ОД від 27.03.2020, доданого до відзиву, вказується на ту обставину, що на час дії карантину обмежується діяльність підприємств, установ, громадян та заборона масового зібрання населення, окрім, заходів необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, виконання рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Позивач зазначає, що раніше він декілька раз звертався до відповідача з аналогічними заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, проте, ці заяви не виносилися на розгляд сесій. Вказує, що після отримання його заяви від 12.03.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, 05.05.2020 проводилося засідання 50 сесії Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області сьомого скликання, але вирішення питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відбулося.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з заявою від 30.01.2020 (вхідний №04-08/13) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована в с. Велика Круча /а.с. 26/.

ОСОБА_1 звернувся до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з заявою від 12.03.2020, в якій просив: винести на вирішення чергової сесії та розглянути питання (у відповідності до процедури, визначеної законом, з постановленням відповідного рішення) щодо виділення йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,00 га у відповідності до вимог Земельного кодексу України; винести на вирішення чергової сесії та розглянути питання (у відповідності до процедури, визначеної законом, з постановленням відповідного рішення) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі йому безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га. /а.с. 11-14/.

До вказаної заяви позивачем додано: копію попередньої заяви, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /а.с. 28-31/, інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку /а.с. 32-34/, копію паспорту та ІПН /а.с. 24, 25/.

Листом Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 07.04.2020 №02-13/184 позивача повідомлено, що його повторну заяву стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі ОСОБА_1 безоплатно в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства буде розглянуто на черговій сесії Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, яка відбудеться в другій декаді квітня місяця цього року, про час та місце проведення сесії буде повідомлено додатково /а.с. 23, 69/.

Позивач не погодився з такою відповіддю Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 повторно звернувся до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з заявою від 12.03.2020, в якій просив: винести на вирішення чергової сесії та розглянути питання (у відповідності до процедури, визначеної законом, з постановленням відповідного рішення) щодо виділення йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,00 га у відповідності до вимог Земельного кодексу України; винести на вирішення чергової сесії та розглянути питання (у відповідності до процедури, визначеної законом, з постановленням відповідного рішення) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі йому безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га. /а.с. 11-14/.

До вказаної заяви позивачем додано: копію попередньої заяви, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /а.с. 28-31/, інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку /а.с. 32-34/, копію паспорту та ІПН /а.с. 24, 25/.

Листом Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 07.04.2020 №02-13/184 позивача повідомлено, що його повторну заяву стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі ОСОБА_1 безоплатно в приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства буде розглянуто на черговій сесії Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, яка відбудеться в другій декаді квітня місяця цього року, про час та місце проведення сесії буде повідомлено додатково /а.с. 23, 69/.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, рішення з питань надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймається у місячний строк на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо не розгляду заяви у встановлений строк з посиланням на постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, від 20.05.2020 №392 та розпорядження Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 27.03.2020 №25-ОД, виходячи з наступного.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" /далі - постанова КМУ №392/ установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 постанови КМУ №392, на період дії карантину забороняється, зокрема, проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів з кількістю учасників більше ніж 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, навчально-тренувального процесу спортсменів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів.

Виходячи з аналізу вказаних вище норм, пряма вказівка щодо заборони на період дії карантину роботи, діяльності органів місцевого самоврядування, проведення сесій сільських, селищних, міських рад відсутня. Навпаки, вказані приписи надають можливість органам державної влади та органам місцевого самоврядування здійснювати заходи, необхідні для забезпечення їх роботи на період дії карантину.

Розпорядженням Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 27.03.2020 №25-ОД "Про запровадження карантинних заходів на території громади Великокручанської сільської ради" встановлено заборону проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення: роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, виконання рішень (розпоряджень) органів державної влади та органів місцевого самоврядування (підпункт 1.1 пункту 1 розпорядження від 27.03.2020 №25-ОД). Великокручанській сільській раді, виконавчому комітету, підвідомчим сільській раді установам та організаціям доручено: ввести масковий режим; забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних умов та профілактичних заходів; максимально обмежити безпосереднє (пряме) спілкування працівників з відвідувачами (підпункти 4.1-4.3 пункту 4 розпорядження від 27.03.2020 №25-ОД) /а.с. 70/.

За таких обставин, у органу місцевого самоврядування не було прямої заборони на період дії карантину на здійснення діяльності сільської ради, зокрема, заборони проводити сесії ради та приймати на них відповідні рішення.

У матеріалах справи також наявна копія розпорядження Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області від 14.04.2020 №32-ОД "Про формування порядку денного та скликання 51 сесії 7 скликання Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області", яким, зокрема, скликано сесію ради на 05 травня 2020 року /а.с. 37/.

Відповідачем не заперечується та обставина, що 05 травня 2020 року відбулось засідання 51 сесії сьомого скликання Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, як і не заперечується те, що на розгляд засідання за погодженим порядком денним не була винесена заява ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Доказів того, що заява ОСОБА_1 від 12.03.2020 розглянута на пленарному засідання сесії Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області до суду не надано.

Отже, питання, розгляд якого мав здійснюватися у місячний строк на пленарному засіданні сесії Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області та за результатами розгляду якого відповідач мав прийняти акт у формі рішення, у порушення вимог статей 12, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статей 122, 118 Земельного кодексу України відповідачем не розглянуто та орган місцевого самоврядування не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність відповідача, а не дії, а тому вимога про визнання протиправними дій Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області щодо не винесення на вирішення чергової сесії та розгляду питання (у відповідності до процедури визначеної законом з постановленням відповідного рішення) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га задоволенню не підлягає.

Натомість, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі рішення свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом, заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не вирішена у встановленому законом порядку.

Зазначена вище бездіяльність є порушенням прав позивача на розгляд суб`єктом владних повноважень його заяви у встановленому законодавством порядку, що потребує судового захисту.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Суд враховує, що поняття дискреційних повноважень, що наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, які суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені.

У даному випадку відповідач взагалі не вирішив порушене заявником питання та не ухвалив з цього приводу жодного рішення у формі, у строк та за процедурою, визначеною законом.

Враховуючи, що у спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки у спосіб, встановлений законом, не розглянув відповідне питання та не надав оцінки поданим позивачем документам, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 , вийти за межі позовних вимог про визнання протиправними дій, натомість, визнати протиправною бездіяльність Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га та зобов`язати Великокручанську сільську раду Пирятинського району Полтавської області у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 841 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1704919985.1 від 14 травня 2020 року /а.с. 10/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 40/.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривня.

Отже, при зверненні з даним позовом розмір судового збору, що підлягав сплаті, становить 840 грн. 80 коп. (2102 грн. х 0,4).

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з тим, за приписами частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (ідентифікаційний код 21046236, вул. Героїв Майдану, 109, с. Велика Круча, Пирятинський район, Полтавська область, 37052) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га.

Зобов`язати Великокручанську сільську раду Пирятинського району Полтавської області у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великокручанської сільської ради Пирятинського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич