Рішення

від 31.07.2020 по справі 440/2703/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2703/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.Д.М." про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги:

стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "О.Д.М." кошти на погашення податкового боргу з:

- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 170267,53 грн на бюджетний рахунок №UA748999980313050029000016008, одержувач УК у м.Кременчук/м.Кременчук/14060100, код ЄДРПОУ: 37965850, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код банку одержувача 899998, код класифікації доходів бюджету 14060100;

- податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 895,54 грн на бюджетний рахунок №UA338999980333149318000016008, одержувач УК у м.Кременчук/м.Кременчук/14060100, код ЄДРПОУ: 37965850, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код банку одержувача 899998, код класифікації доходів бюджету 11021000.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області (надалі - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.Д.М." (надалі - відповідач, ТОВ "О.Д.М") про стягнення податкового боргу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2703/20, призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 64/.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 170267,53 грн та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 895,54 грн.

Копія ухвали суду від 02.06.2020 направлялась підприємству за його адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Козацька, буд. 7, с. Омельник, Кременчуцький район, Полтавська обл., 39713 , та повернулася до суду з відміткою поштового відділення "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" /а.с. 71/.

Оскільки копія ухвали від 02.06.2020 не була вручена адресату з незалежних від суду причин, суд вважає копію такої ухвали врученою відповідачу належним чином, а відповідача - таким, що правом на подання відзиву на позов не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

А відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ТОВ "О.Д.М." (ідентифікаційний код 33733418) зареєстроване в якості юридичної особи 31.08.2005, номер запису в ЄДР 1 585 102 0000 001794. Як платник податків відповідач взятий на облік в Головному управлінні ДПС у Полтавській області, Кременчуцьке управління, Кременчуцька ДПІ (Кременчуцький район).

07.12.2018 контролюючим органом проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "О.Д.М." за жовтень 2018 року №9256726510 від 20.11.2018.

За результатами перевірки 07.12.2018 контролюючим органом складено акт №12880/16-31-51-12/33733418 /а.с. 25-26/, яким встановлено заниження суми ПДВ до сплати в бюджет на 130329 грн.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки контролюючим органом 18.01.2019 складено податкове повідомлення-рішення №0001765112 /а.с. 22/, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 162911,25, у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 130329 грн, штрафні (фінансові) санкції - 32582,25 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося на адресу ТОВ "О.Д.М." рекомендованим листом з повідомленням та повернулося до контролюючого органу з відміткою відділу поштового зв`язку "немає такої організації" /а.с. 24, 24 - зворот/. З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вказане податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків.

Згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України контролюючим органом нарахована пеня за податковим повідомленням-рішенням №0001765112 у розмірі 5115,44 грн /а.с. 37/.

19.11.2018 контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість.

За результатами перевірки 19.11.2018 контролюючим органом складено акт №11425/16-31-57-12-12/33733418 /а.с. 29/, яким встановлено несвоєчасну сплату ТОВ "О.Д.М." податкового зобов`язання з податку на додану вартість за квітень-червень та серпень 2016 року з граничним строком сплати 30.06.2016, 30.05.2016, 30.07.2016, 30.09.2016.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки контролюючим органом 23.11.2018 складено податкове повідомлення-рішення №0009965112 /а.с. 28/, яким нараховано суму штрафу у розмірі 176,73 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано 23.11.2018, що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи ТОВ "О.Д.М." Куліченком Л.В. /а.с. 28/.

Відомостей про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення судом не встановлено.

13.12.2019 контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за березень, травень, червень 2017 року ТОВ "О.Д.М.".

За результатами перевірки 13.12.2019 контролюючим органом складено акт №29789/16-31-51-04/33733418 /а.с. 31/, яким встановлено порушення граничного строку сплати підприємством узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість за березень, травень, червень 2017 року.

На підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом 15.01.2020 складено податкове повідомлення-рішення №0001215104 /а.с. 30/, яким нараховано суму штрафу у розмірі 32,10 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача та 19.01.2020 отримано адресатом /а.с. 30 - зворот/.

Відомостей про оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення судом не встановлено.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем до ГУ ДПС у Полтавській області, Кременчуцьке управління, Кременчуцька ДПІ (Кременчуцький район) подано:

- 18.07.2016 податкову декларацію №9123205822 за червень 2016 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість, що становить 417 грн /а.с. 11/;

- 17.07.2017 податкову декларацію №9137824260 за червень 2017 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість, яка з урахуванням часткової сплати становить 77,5 грн /а.с. 12/;

- 07.09.2017 податкову декларацію №9180896309 за серпень 2017 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість, що становить 114 грн /а.с. 13/;

- 18.12.2017 податкову декларацію №9270196509 за листопад 2017 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість, що становить 140 грн /а.с. 14/;

- 16.11.2018 податкову декларацію №9256726510 за жовтень 2018 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість, що становить 1312 грн /а.с. 15/;

- 16.09.2016 податкову декларацію №9169968265 за серпень 2016 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість, що становить 1232 грн /а.с. 16/;

- 14.04.2017 податкову декларацію №9070208849 за березень 2017 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість, що становить 75 грн /а.с. 17-18/;

- 16.06.2017 податкову декларацію №9115513659 за травень 2017 року з податку на додану вартість, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість, що становить 55 грн /а.с. 19/.

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України контролюючим органом нарахована пеня на несплачені в строк грошові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 388,51 грн.

Крім того, за податковою декларацією з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9137824260 від 17.07.2017 за терміном сплати 30.07.2017 залишок несплаченого основного платежу складає 77,50 грн.

За податковою декларацією з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9180896308 від 07.09.2017 за терміном сплати 30.09.2017 залишок несплаченого основного платежу складає 114 грн.

За податковою декларацією з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9270196509 від 18.12.2017 за терміном сплати 30.12.2017 залишок несплаченого основного платежу складає 140 грн.

За податковою декларацією з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9270196509 від 18.12.2017 за терміном сплати 30.11.2018 залишок несплаченого основного платежу складає 1312 грн.

20.02.2019 відповідачем до ГУ ДПС у Полтавській області, Кременчуцьке управління, Кременчуцька ДПІ (Кременчуцький район) подано податкову декларацію за базовий звітній період - 2018 рік з податку на прибуток підприємства, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток, що становить 900 грн /а.с. 20-21/.

Податкове зобов`язання зі сплати податку на прибуток частково погашено за рахунок наявної переплати у розмірі 4,46 грн.

З урахуванням наявної переплати в сумі 4,46 грн за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 895,54 грн.

Контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" №634-17 від 29.03.2016 /а.с. 33/, яку надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача та яку повернуто контролюючому органу з відміткою поштового відділення "організації немає, не вручено" /а.с. 34-35/.

За приписами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Позивач, вважаючи узгодженими суми зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд дійшов таких висновків.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів унормований Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 згаданого Кодексу "грошове зобов`язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); (підпункти 129.1.1, 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Висновки щодо правозастосування

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах закінчився перебіг визначеного кодексом строку виконання податкового обов`язку по сплаті грошового зобов`язання, але фактичних даних, які б засвідчували припинення податкового обов`язку внаслідок самостійного та добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень Податкового кодексу України, матеріали справи не містять.

Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу в розмірі 171 163,07 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (пункт 59.1).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5).

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ю" №634-17 від 29.03.2016, яку надіслану відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та яку повернуто контролюючому органу з відміткою поштового відділення "організації немає, не вручено".

За приписами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано.

Існування спірної суми податкового боргу на дату розгляду справи судом підтверджено приєднаними до справи роздруківками інтегрованої картки платника податків, які за правилами статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, є належними та допустимими доказами невиконання податкового обов`язку з боку відповідача.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Також підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що чинним законодавством контролюючому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку, за змістом якої відповідач має відкриті рахунки у фінансових установах /а.с. 45/.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 170 267,53 грн, з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 895,54 грн підтверджено матеріалами справи в їх сукупності, то така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відзив на позовну заяву із обґрунтуванням заперечень проти позову від відповідача не надходив.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не поніс судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 43142831) до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.Д.М." (вул. Козацька, буд. 7, с. Омельник, Кременчуцький район, Полтавська область, 39713, ідентифікаційний код 33733418) про стягнення коштів з рахунків позивача, відкритих у банках, обслуговуючих такого платника, - задовольнити повністю.

Стягнути на користь Державного бюджету України з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "О.Д.М." (вул. Козацька, буд. 7, с. Омельник, Кременчуцький район, Полтавська область, 39713, ідентифікаційний код 33733418) кошти на погашення податкового боргу з:

- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 170 267,53 грн;

- податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 895,54 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017).

Головуючий суддя І.С. Шевяков