Рішення

від 30.07.2020 по справі 640/22942/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2020 року №640/22942/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Виробничого кооперативу "Технічний центр" про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до Виробничого кооперативу "Технічний центр" (далі - відповідач, ВК "Технічний центр") про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ВК "Технічний центр", яке здійснює господарську діяльність: м. Київ, станція метро "Дружби народів", станція метро "Либідська", до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та опечатування вхідних дверей.

Ухвалою суду від 26.11.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/22942/19 (далі - справа) , яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за наслідками перевірки встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, письмового відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

З 22.09.2019 р. по 27.09.2019 р. позивачем проведено плановий захід державного нагляду щодо дотримання ВК "Технічний центр" (м. Київ, станція метро "Дружби народів", станція метро "Либідська") вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої 27.09.2019 р. складено акт перевірки №65 (далі - Акт перевірки №65) , відповідно до якого відповідачем допущено наступні порушення вимог законодавства:

- не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, (станція метро Либідська , Дружби народів ) (підтверджується до виконання з 2016 р.);

- не надані акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів (кабелів);

- в приміщенні допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж, (станція метро Либідська , Дружби народів ) (підтверджується до виконання з 2016р.);

- в приміщеннях допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м. від електроустаткування та під електрощитами, (станція метро Либідська , Дружби народів );

- допускається улаштування електророзеток та вимикачів на горючій основі (конструкції) без підкладання суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж за 0.01 метра, (станція метро Либідська , Дружби народів );

- допускається відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів менше 1 метра;

- в приміщенні не забезпечено до побутового кондиціонера, лінію живлення з автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту (станція метро Либідська , Дружби народів );

- спільні апарати відключення (вимикачі) не розташовані в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок (станція метро Либідська , Дружби народів );

- в приміщеннях електрощит не оснащено схемами підключення електроспоживачів з пояснюючими написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту, (станція метро Либідська , Дружби народів ) (підтверджується до виконання з 2016р.);

- реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення приміщень виконане без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку також змінено планувальні рішення та умови освітлення шляхів евакуації які знижують рівень пожежної безпеки ;

- не забезпечено нормований клас вогнестійкості конструкцій сходів, що ведуть на антресольний поверх (станція метро Дружби народів);

- допускається розміщення малих архітектурних форм, що зменшують розміри евакуаційних входів та виходів з суміщеного підземного переходу на станції, (станція метро Дружби народів . Либідська ) (підтверджується до виконання з 2016р.);

- допускається улаштування під сходовою клітиною приміщення (станція метро Дружби народів);

- шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним (аварійним) освітленням (станція метро Дружби народів);

- зменшено розміри евакуаційних виходів (висота дверей на шляхах евакуації менше 2 м.), що погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об`єкту (станція метро Дружби народів);

- змінено планувальні рішення шляхів евакуації та зменшено розміри евакуаційних виходів (ширина проходів в торговельному залі менше 1 метру), що погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об`єкту;

- ширина сходових маршів сходової клітки, що веде до антресольного поверху менше 1,2 метра (зменшують ширину встановлені поручні), що погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об`єкту;

- допускається фіксування самозакривних дверей у відчиненому положенні;

- на шляхах евакуації допускаються влаштування східців різної висоти;

- не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (антресольний поверх), (станція метро Дружби народів);

- в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття відсутні пристрої проти поширення вогню;

- під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах;

- огороджуючі конструкції приміщень, які розміщені у підвуличному підземному переході, суміщеному 3 входами (виходами) на станцію метрополітену не виконані протипожежними стінами 2-го типу, протипожежними перегородками 1-го типу та перекриття 3-го типу (станція метро Либідська , Дружби народів ) (підтверджується до виконання з 2016р.);

- приміщення не забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасником) (станція метро Либідська );

- не забезпечено технічне обслуговування (перезарядження) вогнегасників відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року №152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за №555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги (станція метро Либідська , Дружби Народів );

- не надано акти щодо проведення обслуговування наявної системи протипожежного захисту (СПЗ) (станція метро Либідська , Дружби народів ) (підтверджується до виконання з 2016р.);

- в приміщенні модуль порошкового пожежогасіння Буран не пройшов технічне обслуговуванім відповідно до чинних нормативних документів та технічної документації підприємств-виготовлювачів відповідно до п. 6.3 Додаток Ж ДБН В.2.5-56:2014 (станція метро Дружби Народів ) (підтверджується до виконання з 2016р.);

- приміщення не обладнано системою пожежної сигналізації відповідно до додатку А ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту (МАФ Кофейний станція метро Дружби Народів ) (підтверджується до виконання з 2016р.);

- не обладнано приміщення системою пожежогасіння відповідно до Додатку А ДБН В.2.5-56:2014 (станція метро Либідська , МАФ Кофейний Дружби Народів ) (підтверджується до виконання з 2016р.);

- на об`єкті відсутній 10% запас пожежних сповіщувачів від кількості змонтованих сповіщувачів існуючої автоматичної пожежної сигналізації відповідно до п.п 7.2.20., 7.2.22. ДБН В.2.5-56:2014;

- не обладнано приміщення системою оповіщення про пожежу відповідно до додатку Б табл. Б1 п.15 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (станція метро Дружби Народів );

- посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (станція метро Либідська , Дружби народів ) (підтверджується до виконання з 2016р.);

- приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

- не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (станція метро Либідська , Дружби народів );

- відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає: порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок дій у разі виникнення пожежі; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту. Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з вимогами на інструктажах, (станція метро Либідська , Дружби народів );

- допускається передавання приміщень МАФ у суборенду без відповідних узгоджень;

- допускається використання приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки;

- не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії;

- не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, (підтверджується до виконання з 2016р.);

- не надано документи щодо забезпечення техногенної безпеки на об`єкті.

У зв`язку із встановленням вказаних вище порушень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V, Законом України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001 р. №2245-ІІІ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частинами 1, 2, 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V передбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Повноваження у сфері пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об`єднань визначаються їхніми статутами або договорами між суб`єктами господарювання, що утворили об`єднання. Для виконання делегованих об`єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки.

Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

У відповідності до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У пункті 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частинами 1, 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001 р. №2245-ІІІ, небезпечними речовинами є - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров`ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Об`єкт підвищеної небезпеки - це об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Отже, ГУ ДСНС України у м. Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта.

При цьому, незастосування одного з таких заходів не виключає можливості застосування іншого.

Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов:

1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей;

2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду;

3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Як вбачається з матеріалів справи, примірник Акта перевірки №65 отримано директором ВК "Технічний центр" Тер-Нерсесяном Н.М. 27.09.2019 р. (відповідачем не заперечувалось), будь-яких зауважень або заперечень щодо проведеної перевірки та складеного акта від останнього не надходило.

Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечувався факт наявності станом на час перевірки порушень, зафіксованих в Акті перевірки №65.

Суд звертає увагу, що матеріалами перевірки, проведеної позивачем на території та у приміщеннях ВК "Технічний центр", підтверджується факт допущення відповідачем чисельних порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть самі по собі створюють очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

В той же час, суд зазначає, що чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказане поняття є оціночним.

При цьому, суд вважає, що порушення відповідачем протипожежних та техногенних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та людей, які перебувають на території або у будівлях, що використовуються товариством у його господарській діяльності, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту, а також на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії, самій ліквідації пожежі, аварії.

Порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що, в свою чергу, унеможливлює, забезпечити безпеку працівників та відвідувачів будівлі, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі №823/589/16.

З урахуванням зазначеного, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Виробничого кооперативу "Технічний центр" про застосування заходів реагування є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

В частині покладення обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення на позивача, суд приходить до висновку про відсутність таких правових підстав, оскільки процедура примусового виконання судового рішення передбачена Законом України "Про виконавче провадження", згідно з положеннями якого примусове виконання рішення суду покладається на органи державної виконавчої служби, а не на сторін у справі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; код ЄДРПОУ 38620155) до Виробничого кооперативу "Технічний центр" (місцезнаходження: 01103, м. Київ, станція метро "Дружби народів"; код ЄДРПОУ 16299876) про застосування заходів реагування задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Виробничого кооперативу "Технічний центр", яке здійснює господарську діяльність за адресою: м. Київ, станція метро "Дружби народів", станція метро "Либідська", до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та опечатування вхідних дверей.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко