Постанова

від 04.08.2020 по справі 200/8313/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 року справа №200/8313/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника відповідача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року (повний текст складено 24 січня 2020 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/8313/19-а (суддя І інстанції - Галатіна О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» до Головного управління ДФС у Донецькій області про признання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.04.2018р. № 0030184603, -

У С Т А Н О В И В:

02 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» до Головного управління ДФС у Донецькій області про признання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.04.2018р. № 0030184603.

На обгрунтування позову зазначено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди жовтень 2017 року, листопад 2017 року, а також питання неподання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, за результатами якої було складено Акт від 19.02.2018 року № 204/05-99-46-03/41300636. За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у Донецькій області дійшло висновку про порушення ТОВ «Пеленгас Торг» граничних строків реєстрації податкових накладних і як наслідок притягнення платника до відповідальності, що передбачена п. 120-1 ст. 120 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0030184603, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 2767930,78 грн. та яким до позивача за порушення статті 201 ПК України та згідно за статтею 120-1 ПК України, застосовано штраф у розмірі 10% від суми ПДВ у розмірі 276793,11 грн.

Позивачем також зазначено, що викладені висновки в акті № 204/05-99-46-03/41300636 є помилковими, а тим самим на думку позивача податкове повідомлення-рішення № 0030184603, яким до ТОВ «Пеленгас Торг» за порушення статті 201 ПК України та згідно за статтею 120-1 ПК України, застосовано штраф в сумі 276793,11 грн. (10% від суми ПДВ) підлягає скасуванню.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/8313/19-а у задоволенні позову - відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

Факт реєстрації податкової накладної з порушенням граничного терміну позивач не заперечує, однак зазначає, що це відбулось не з вини підприємства, а через нестабільну роботу ключів ЕЦП.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, наголошуючи на законності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» зареєстровано в якості юридичної особи за кодом 41300636, юридична адреса: 87512, Донецька обл., м. Маріуполь, Запорізьке шосе, буд. 9, офіс 5.

19.02.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області було проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди жовтень 2017 року, листопад 2017 року, а також питання неподання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, за результатами якої було складено Акт від № 204/05-99-46-03/41300636.

Згідно висновків акту ТОВ «Пеленгас Торг» порушило п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушенні термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН, а саме: реєстрація податкових накладних на суму ПДВ 2767930,78 грн. із затримкою до 15 календарних днів.

На підставі висновків акту № 204/05-99-46-03/41300636 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0030184603, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 2767930,78 грн. та яким до позивача за порушення статті 201 ПК України та згідно за статтею 120-1 ПК України, застосовано штраф у розмірі 10% від суми ПДВ у розмірі 276793,11 грн.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Судом встановлено, що податкові накладні: №№ 9, 8, 10, 33, 31, 30, 37, 34, 32, 35, 38, 39, 36, 4, 5, 6, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та не заперечується позивачем.

З приводу посилання представника позивача на Указ Президента України № 40/2014 від 14 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» суд зазначаэ наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» , визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р та від 30.10.2014 №1053-р, а м. Маріуполь, де позивача взято на облік як платника податків, входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Суж вважаэ, що норми на які посилається позивач не можуть бути підставою для звільнення позивача від обов`язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому суд не приймає їх до уваги.

За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З огляду на вищезазначене, оскільки платник не перерахував потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та не направив вказані податкові накладні в останній день реєстрації, неприйняття даної податкової накладної відбулось з вини позивача, а тому, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 року в справі № 816/1488/17 та від 11.12.2018 в справі №807/68/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Донецькій області № 0030184603 від 06.04.2018 року прийнято правомірно та скасуванню не підлягає, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» не підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пеленгас Торг» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/8313/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/8313/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 10 серпня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко