Постанова

від 11.08.2020 по справі 200/2398/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року справа №200/2398/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участі представника позивача Малушко Г.Ю., представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року (повне судове рішення складено 04 червня 2020 року у м. Слов`янську) у справі № 200/2398/20-а (суддя в І інстанції Кочанова П.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРВУГЛЕПРОМ до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГОРВУГЛЕПРОМ (далі - ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ , платник податків) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, податковий орган), в якому просило визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 13 лютого 2020 року № 0001030506, яким ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 330 703 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 332 676 грн. (далі - Спірне податкове повідомлення-рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатом проведеної ГУ ДПС у Донецькій області позапланової невиїзної документальної перевірки підприємства, податковим органом складено акт від 15.01.2020 № 43/05-99-05-15-14/41438305, на підставі якого винесено Спірне податкове повідомлення-рішення. ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ не погоджується з висновками, викладеними в акті та відображеними у податковому повідомленні-рішенні, оскільки висновки перевіряючих щодо порушень з боку позивача податкового законодавства є помилковими. Позивач зауважив про наявність всіх належних документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту, а посилання податкового органу на відсутність реальності господарських операцій з контрагентом, є необґрунтоване, оскільки фактичне виконання договорів, укладених з суб`єктами господарювання, підтверджене первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, позаяк порушення норм законодавства його контрагентом не може нести для нього жодних негативних наслідків.

Враховуючи наведене, звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року позовні вимоги задоволені.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до перевірки позивачем не були надані відповідні документи, що підтверджують якість і комплектність поставленої технічної продукції, не надано інформацію про виписку довіреностей на одержання ТМЦ від постачальників, у видаткових накладних неможливо встановити повноваження даної особи щодо права підписання цих документів, не надані документи щодо оприбуткування товарів на склад. Крім того, вбачається перекручування товарної номенклатури, тобто невідповідність придбаних та реалізованих ТМЦ, що дає податковому органу право вважати, що ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ мало фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами-постачальниками, які мають явні ознаки фіктивності . Стосовно ТОВ Клеріко та ТОВ Техногрей , зазначає, що відносно цих підприємств в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні відомості про відкриті кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Натомість, суд першої інстанції взагалі не дослідив надані відповідачем докази правомірності Спірного податкового повідомлення-рішення та не оцінив їх достатність, належність, допустимість і достовірність.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

Позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Донецькій області, Слов`янсько-Лиманське управління, Слов`янська ДПІ (м. Слов`янськ), про що зазначено у витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності позивача за кодом КВЕД 28.92 є Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва; Кодом КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Кодом КВЕД 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; Кодом КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; Кодом КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Кодом КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (основний); Кодом КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1705224500086 з реєстру платників податку на додану вартість (т.1 а.с.19).

Листом від 23.12.2019 № 36942/10/05-99-05-06 ГУ ДПС у Донецькій області повідомило позивача про те, що на підприємстві призначено документальну позапланову невиїзну перевірку на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області № 961 від 19.12.2019 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРВУГЛЕПРОМ (код ЄДРПОУ 41438305) (далі - Наказ). До листа були додані додатки: копія Наказу, повідомлення № 320/10/05-99-05-06 від 19.12.2019 про початок позапланової невиїзної документальної перевірки (далі - Повідомлення про проведення перевірки).

На підставі Наказу посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ за період діяльності з 01.08.2018 по 31.08.2018, з 01.10.2018 по 31.10.2018, з 01.12.2018 по 31.12.2018, з 01.05.2019 по 30.06.2019 з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ ПРОМГОРМАШ (код ЄДРПОУ 40536932) за жовтень, грудень 2018 року та травень 2019 року з урахуванням віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у червні 2019 року, ТОВ ТЕХНОГРЕЙ (код ЄДРПОУ 41780403) за серпень 2018 року, ТОВ КЛЕРІКО (код ЄДРПОУ 42544793) за червень 2019 року (т.1 а.с.21-22).

За результатами вказаної перевірки було складено Акт перевірки від 15.01.2020 № 43/05-99-05-14-15/414383055 (далі - Акт перевірки), яким було встановлено порушення, а саме:

п. 44.1, ст. 44, пп. а п. 198.1, абзаців першого - третього пп.198.2 та абзаців першого і другого пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 4, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV), п. 1.2 глави 1, п. 2.1, п. 2.4, п. 2.5, п. 2.13 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 в результаті чого:

занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 330 703 грн, в тому числі: за серпень 2018 року у сумі 332 064 грн.; за жовтень 2018 року у сумі 239 822 грн.; за грудень 2018 року у сумі 277 771 грн.; за червень 2019 року у сумі 481 046 грн. (т.1а.с.26-49).

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки та правомірністю проведення такої перевірки, ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ звернулось до ГУ ДПС у Донецькій області з запереченнями вих.№29/01 від 29.01.2020.

За результатом розгляду заперечення підприємства від 29.01.2020, ГУ ДПС у Донецькій області надано відповідь від 10.02.2020 № 10807/10/05-99-05-06-19 в якій зазначено, що висновки акту № 43/05-99-05-14-15/414383055 від 15.01.2020 залишаються без змін та контролюючим органом буде прийнято податкове повідомлення рішення.

На підставі Акту перевірки було винесено Спірне податкове повідомлення-рішення, за порушення позивачем п.44.1 ст.44, пп.198.1, пп.198.2, пп.198.3 ст.198 ПК України та застосовано штрафні (фінансові санкції) (нараховано пеню) на підставі частини першої пункту 123.1 статті 123 ПК України у зв`язку з чим, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 1 663 379,00 грн., з яких сума грошового зобов`язання за податковим зобов`язанням складає 1 330 703 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 332 676 грн.

Разом з тим, до матеріалів справи позивачем було надано лист Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області) від 05.12.2018 № 56429/10/05-99-14-16 про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань формування витрат ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ , які виникли по взаємовідносинам з ПРАТ ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ у серпні 2018 року та ТОВ ТЕХНОГРЕЙ за серпень 2018 року (т.1 а.с.105-107).

Листом від 17.12.2018 №17/12-18, товариством на запит ГУ ДФС у Донецькій області від 05.12.2018 № 56429/10/05-99-14-16 надано відповідь, в якій окрім іншого, надано інформацію щодо взаємовідносин з ПРАТ ДТЕК Павлоградвугілля та ТОВ ТЕХНОГРЕЙ та надані додатки на підтвердження цієї інформації (т.1 а.с.121-126).

Листом від 07.08.2019 № 63163/10/05-99-14-16 ГУ ДФС у Донецькій області повідомило товариство про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань формування витрат ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ , які виникли по взаємовідносинам з ТОВ КЛЕРІКО за червень 2019 року (т.1 а.с.108-110).

Листом від 12.09.2019 № 12/09, позивачем на запит ГУ ДФС у Донецькій області від 07.08.2019 № 63163/10/05-99-14-16 надано відповідь, в якій окрім іншого, надана інформацію щодо взаємовідносин з ТОВ КЛЕРІКО та надані додатки на підтвердження цієї інформації (т.1 а.с.127-131).

Листом від 09.09.2019 № 1361/10/05-99-05-15 ГУ ДПС у Донецькій області повідомило товариство про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань формування витрат ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ , які виникли по взаємовідносинам з ТОВ ПРОМГОРМАШ за травень 2019 року (т.1 а.с.111-113).

Листом від 26.09.2019 № 26/09, позивачем на запит ГУ ДПС у Донецькій області від 09.09.2019 № 1361/10/05-99-05-15 надана відповідь, в якій окрім іншого, надано інформацію щодо взаємовідносин з ТОВ ПРОМГОРМАШ та надані додатки на підтвердження цієї інформації (т.1 а.с.132-136).

Листом від 16.04.2019 № 31341/10/05-99-14-16 ГУ ДФС у Донецькій області повідомило товариство про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань формування витрат ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ , які виникли по взаємовідносинам з ПРАТ ДТЕК Павлоградвугілля у грудні 2018 року та ТОВ ПРОМГОРМАШ за грудень 2018 року (т.1 а.с.114-116).

Листом від 14.05.2019 № 14/05, позивачем на запит ГУ ДФС у Донецькій області від 16.04.2019 № 31341/10/05-99-14-16 надано відповідь, в якій окрім іншого, надано інформацію щодо взаємовідносин з ПРАТ ДТЕК Павлоградвугілля та ТОВ ПРОМГОРМАШ та надані додатки на підтвердження цієї інформації (т.1 а.с.137-142).

Листом від 25.02.2019 № 15882/10/05-99-14-16 ГУ ДФС у Донецькій області повідомило позивача про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань формування витрат ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ , які виникли по взаємовідносинам з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля у жовтні 2018 року та ТОВ ПРОМГОРМАШ за жовтень 2018 року (т.1 а.с.117-120).

Листом від 18.03.2019 № 18/03, позивачем на запит ГУ ДФС у Донецькій області від 25.02.2019 №15882/10/05-99-14-16 надано відповідь, в якій окрім іншого, надано інформацію щодо взаємовідносин з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля та ТОВ ПРОМГОРМАШ та надані додатки на підтвердження цієї інформації (т.1 а.с.143-148).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, апеляційний суд виходить з такого.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону № 996-ХІV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, в редакції, яка діяла у період, що перевірявся, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Перевіряючи висновки перевірки та, як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на предмет їх відповідності положенням ч.2 ст.2 КАС України, в розрізі господарських операцій позивача та його контрагента у перевіряємому періоді, апеляційний суд зазначає наступне.

Судами встановлено, що між позивачем, як Покупцем та ТОВ ТЕХНОГРЕЙ (ЄДРПОУ 41780403), як Постачальником, укладено Договір поставки № 1705 від 17 травня 2018 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1, а.с.149-150).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ТЕХНОГРЕЙ (ЄДРПОУ 41780403) зареєстровано 05.12.2017 номер запису: 1 274 102 0000 014570, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до пп. 1 Договору, на умовах, які викладені в цьому Договорі, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти Продукцію та вчасно сплатити Постачальнику її вартість. Тип, марка і кількість Продукції вказується в рахунках-фактурах та/чи накладних, наданих Покупцю на кожну окрему партію Продукції. Ціна на кожну окрему партію Продукції визначається окремо та узгоджується Сторонами в рахунках-фактурах та/чи накладних (п.п.2.2 Договору).

Як зазначено в п. 3 Договору, зокрема номенклатуру, кількість Продукції, ціну та інші умови поставки сторони по мірі необхідності узгоджують рахунком-фактурою та/чи накладною на Продукцію, що підлягає постачанню за договором. Умови доставки продукції-на умовах EXW- самовивіз, згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010 року, якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації або додатковій угоді до даного Договору. В підтвердження факту отримання Продукції Покупець зобов`язаний поставити підпис на накладній та передати Постачальнику з оригіналом довіреності. Датою постачання вважається дата фактичного отримання Продукції уповноваженим представником з оформленими видатковими накладними.

Відповідно до п.4 Договору, Покупець сплачує Постачальнику вартість кожної окремої партії продукції шляхом внесення передоплати у розмірі 100% від вартості партії продукції на розрахунковий рахунок Постачальника, який вказано в рахунку-фактурі. Підставою сплати є договір, рахунок-фактура чи накладна.

Договір набирає сили з дня його підписання і діє до повного виконання зобов`язань по Договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну від 06.08.2018 №ТТГm0000012 на суму 1 992 384,84 грн. в тому числі ПДВ 332 064,14 грн.;

- товарно-транспортну накладну від 06.08.2018 № 1503899 на загальну суму 1 992 384,84 грн. в тому числі ПДВ 332 064,14 грн.;

- платіжні доручення від 03.08.2018 № 307 на суму 350 000,00 грн., призначення платежу: оплата за зап.частини зг.дог.№1705 від 17.05.2018, у тому числі ПДВ 58 333,33 грн., від 06.08.2018 № 315 на суму 930 000,00 грн., призначення платежу: оплата за зап.частини зг.дог.№1705 від 17.05.2018, у тому числі ПДВ 155 000,00 грн. (т.1 а.с.158-159), від 13 вересня 2018 року № 381 на суму 212 384,84 грн., призначення платежу: оплата за зап.частини зг.дог.№1705 від 17.05.2018, у тому числі ПДВ 35 397,47 грн., від 11 вересня 2018 року № 375 на суму 500 000,00 грн., призначення платежу: оплата за зап.частини зг.дог.№1705 від 17.05.2018, у тому числі ПДВ 83 333,33 грн. (т.3 а.с.97-98);

- податкові накладні з доказами відповідної реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.08.2018 № 2 на суму 350 000,00 грн., в тому числі ПДВ 58 333,33 грн, від 06.08.2018 № 3 на суму 1 368 654,03 грн. в тому числі ПДВ 273 730,81 грн.;

- податкову декларацію від 18.09.2018 за серпень 2018 року.

Наказом директора ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ від 01.09.2017 № 2, надано ОСОБА_1 , головному інженеру, право підпису на первинних документах: видаткових накладних при отриманні товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних при отриманні товарно-матеріальних цінностей, актах прийома-передачі товарно-матеріальних цінностей.

До матеріалів справи, позивачем також були надані довіреності від 02 січня 2018 року та від 02 січня 2019 року, якими доручено ОСОБА_1 представляти інтереси ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ у контрагентів під час отримання або передачі товарно-матеріальних цінностей з правом підпису первинних документів (т.1 а.с.151-зв.б.168).

Окремо судами досліджено договір поставки між ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля (Покупець) та ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ (Постачальник) № 2665-ПУ від 24 січня 2018 року, згідно якого, в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця продукцію і / або обладнання виробничо-технічного призначення запасні частини до гірничо-шахтного устаткування, в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими Сторонами в цьому Договорі та Специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору (т.1 а.с.169-зв.б.175).

Додатком № 1 до Договору поставки № 2665 ПУ від 24 січня 2018 року визначено зразок довіреності із зразками підписів.

В матеріалах справи наявні специфікації до договору № 2665 ПУ, в яких сторони узгодили поставку товару від 05 лютого 2018 року, від 20 лютого 2018 року, від 09 березня 2018 року, від 06 квітня 2018 року, від 13 липня 2018 року, від 29 серпня 2018 року, від 25 вересня 2018 року № 7, від 28 вересня 2018 року, від 04 жовтня 2018 року № 10, від 30 жовтня 2018 року № 11, від 02 листопада 2018 року № 12, від 05 листопада 2018 року № 13, від 14 листопада 2018 року № 14, від 03 грудня 2018 року № 15.

Як вбачається з Договору підряду від 27 квітня 2018 року № 2750-ПУ, укладеного між Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля (Замовник) та ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ (Підрядник), згідно якого, в порядку і на умовах, передбачених цим договором, Підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик і за завданням Замовника виконати з власних матеріалів ремонт обладнання, його вузлів і комплектуючих, зазначених в Специфікаціях, підписаних обома Сторонами і є невід`ємною частиною цього Договору. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Підряднику виконані відповідно до умов цього Договору Роботи. Місце виконання Робіт: м. Слов`янськ, вул. Карпинського, 2А корпус 15 (т.1 а.с.193-200).

В матеріалах справи наявні специфікації до договору підряда № 2750-ПУ в яких сторони узгодили виконання робіт від 01 серпня 2018 року № 2, а саме: капітальний ремонт комбайна КСП 33 ШУ ім.Героїв Космоса, від 16 жовтня 2018 року № 3, а саме: капітальний ремонт комбайна КСП 35 зав.№50, від 14 грудня 2018 року № 4 капітальний ремонт комбайна прохідницького КСП-33.

В матеріалах справи є наявними Акт прийому-передачі устаткування з капітального ремонту від 29 серпня 2018 року №2 згідно договору підряду № 2750-ПУ від 27 квітня 2018 року про передачу з капітального ремонту Комбайну КСП-33 (інв.№010000083048/0000) та акт прийому-передачі виконаних робіт від 29 серпня 2018 року згідно договору підряду № 2750-ПУ від 27 квітня 2018 року про надання послуг з виконання робіт по ремонту прохідницького комбайну КСП-33 (т.1 а.с.205-206).

Відповідно до товарно-транспортних накладних від 29 серпня 2018 року № 290818/1, № 290818/2, № 290818/3 замовником ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 29.08.2018 здійснено перевезення вантажу Комбайну прохідницького КСП-33 зав.№363 у розібраному стані (інв.№010000083048/0000) (т.1 а.с.207-209).

Згідно видаткової накладної від 09 серпня 2018 року № 50, відправником ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ на підставі договору № 2665-ПУ від 24.01.2018 поставлено у власність ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля запасні частини на загальну суму 314 328,00 грн., в тому числі ПДВ 52 388,00 грн. (ТТН від 09 серпня 2018 року № 00050) та отриманий представником ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля зав.складом Ломака Р.В. (т.1 а.с.210-213).

Позивачем в якості підтвердження використання поставлених запасних частин у господарській діяльності надано регістри бухгалтерського обліку за рахунками 361 за серпень 2018 року, 3711 за серпень 2018 року, 631 за серпень 2018 року, 201 за серпень 2018 року, 281 за серпень 2018 року (т.1 а.с.214-223).

Між позивачем, як Покупцем, та ТОВ КЛЕРІКО (ЄДРПОУ 42544793), як Постачальником, укладено Договір поставки №3/06-1 від 03 червня 2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1, а.с.224-225).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ КЛЕРІКО (ЄДРПОУ 42544793) зареєстровано 10.10.2018 номер запису: 1 274 102 0000 015888, не перебуває в стані припинення та одним із видів діяльності є за кодом КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до п. 1 Договору, на умовах, які викладені в цьому Договорі, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця Продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти Продукцію і вчасно сплатити Постачальникові її вартість. Тип, марка і кількість Продукції вказується в рахунках-фактурах та/чи накладних, наданих Покупцеві на кожну окрему партію Продукції.

Згідно пункту 2 Договору, загальна сума Договору визначається виходячи із вартості поставленої продукції протягом усього строку дії даного Договору. Ціна на кожну окрему партію Продукції визначається окремо та узгоджується Сторонами в рахунках- фактурах та/чи накладних.

Пунктом 3 Договору визначено, що умови доставки продукції - EXW склад Постачальника (Інкотермс 2010), якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації або додатковій угоді доданого Договору. В підтвердження факту отримання Продукції Покупець зобов`язаний поставити підпис на накладній та передати Постачальнику з оригіналом довіреності. Датою постачання вважається дата фактичного отримання Продукції уповноваженим представником з оформленими видатковими накладними.

Як зазначено в п.4 Договору Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику вартість кожної окремої партії продукції протягом шістдесяти банківських днів з моменту отримання Продукції, якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації або додатковій угоді до даного Договору. Підставою для сплати є договір, рахунок-фактура чи накладна.

Відповідно до п.7 даного Договору, цей договір набирає сили з дня його підписання і діє до повного виконання зобов`язань по Договору.

У матеріалах справи наявна специфікація до договору поставки №3/06-1 від 03.06.2018, в якій сторони узгодили поставку продукції у 2019 році на загальну суму 2 093 000,00 грн., в тому числі ПДВ 348 833,34 грн., а саме: токарно-гвинторізний верстат 1А64, токарно-гвинторізний верстат 1М65, горизонтально-розточний верстат 2622. В специфікації визначено про поставку продукції на умовах поставки- EXW в редакції Інкотермс 2010 протягом 10 робочих днів з моменту підписання цієї специфікації.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом надано:

- видаткову накладну від 05 червня 2019 року № 28 на суму 385 000,00 грн., в тому числі ПДВ 64 166,67 грн. (токарно-гвинторізний верстат 1А64) та рахунок від 05 червня 2019 року № 28 на суму 385 000,00 грн. в тому числі ПДВ 64 166,67 грн. (токарно-гвинторізний верстат 1А64);

- видаткову накладну від 05 червня 2019 року № 29 на суму 438 000,00 грн., в тому числі ПДВ 73 000,00 грн. (токарно-гвинторізний верстат 1М65) та рахунок від 05 червня 2019 року № 29 на суму 438 000,00 грн. в тому числі ПДВ 73 000,00 грн. (токарно-гвинторізний верстат 1М65);

- видаткову накладну від 05 червня 2019 року № 30 на суму 1 270 000,00 грн., в тому числі ПДВ 211 666,67 грн. (горизонтально-розточний верстат 2622) та рахунок від 05 червня 2019 року № 30 на суму 1 270 000,00 грн., в тому числі ПДВ 211 666,67 грн. (горизонтально-розточний верстат 2622);

- довіреність від 05 червня 2019 року № 40 видану ОСОБА_1 на отримання від ТОВ КЛЕРІКО цінностей за договором №3/06-1 від 03.06.2019 року;

- товарно- транспортну накладну від 05 червня 2019 року № 0506/1 на перевезення товару згідно Договору поставки №3/06-1 від 03.06.2019 року з відомістю про вантаж: токарно-гвинторізний верстат 1А64, токарно-гвинторізний верстат 1М65, горизонтально-розточний верстат 2622;

- податкові накладні з доказами відповідної реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.06.2019 року №28 на суму 385 000,00 грн., в тому числі ПДВ 64 166,67 грн., від 05.06.2019 № 29 на суму 438 000,00 грн., в тому числі ПДВ 73 000,00 грн., від 05.06.2019 № 30 на суму 1 270 000,00 грн., в тому числі ПДВ 211 666,67 грн.;

- податкову декларацію від 18.07.2019 за червень 2019 року;

- регістри бухгалтерського обліку за рахунками 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за червень 2019 року, 1521 Придбання основних засобів за червень 2019 року;

- банківські виписки про перерахування коштів за договором №3/06-1 з рахунків, відкритих в АТ ПУМБ : від 08.07.2019 на суму 146 050,00 грн., в тому числі ПДВ 24 341,67 грн., від 12.07.2019 на суму 94 645,00 грн., в тому числі ПДВ 15 774,17 грн., від 18.07.2019 року на суму 185 715,00 грн., в тому числі ПДВ 30 952,50 грн.(т.3 а.с.99-102).

Позивачем також до матеріалів справи було додано Договір № 2907/1 про відступлення права вимоги від 29 липня 2019 року, укладеного між ТОВ КЛЕРІКО ( Первісний кредитор ), ТОВ БІЛД-КАВЕР КОМПАНІ ( Новий кредитор ) та ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ ( Боржник ), відповідно до пункту першого якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредитору, і стає кредитором за Договором поставки №3/06-1 від 03 червня 2019р. (надалі іменується "Основний договір"), укладеним між Первісним кредитором та ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ . За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором.

Пунктом другим Договору визначено, що сума боргу, на яку Новий кредитор приймає на себе право вимоги за Основним договором, складає 1 666 590,00 грн. Ця сума вважається компенсацією Первісному кредитору за уступку Новому кредитору права вимоги за Договором поставки № 3/06-1 від 03 червня 2019 року (т.3 а.с.103-104).

Між позивачем, як Покупцем та ТОВ ПРОМГОРМАШ (ЄДРПОУ 40536932), як Постачальником, укладено Договір поставки №5-П від 20 листопада 2017 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.2, а.с.1-3).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ПРОМГОРМАШ (ЄДРПОУ 40536932) зареєстровано 03.06.2016 номер запису: 1 070 102 0000 063517, не перебуває в стані припинення та основний вид діяльності за кодом КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до п. 1 Договору, на умовах, які викладені в цьому Договорі, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця Продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти Продукцію і вчасно сплатити Постачальникові її вартість. Тип, марка і кількість Продукції вказується в рахунках-фактурах та/чи накладних, наданих Покупцеві на кожну окрему партію Продукції.

Як зазначено пункту 2 Договору, загальна сума Договору визначається виходячи із вартості поставленої продукції протягом усього строку дії даного Договору. Ціна на кожну окрему партію Продукції визначається окремо та узгоджується Сторонами в рахунках- фактурах та/чи накладних.

Згідно пункту 3 Договору, умови доставки продукції - DDP склад Покупця, якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації або додатковій угоді до даного Договору. Якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації або додатковій угоді до даного Договору, строк поставки партії Продукції складає 5-30 календарних днів (в залежності від наявності продукції на складі Постачальника) з моменту передоплати та направлення відповідної заявки.

Пунктом 4 Договору визначено, що Покупець сплачує Постачальнику вартість кожної окремої партії продукції шляхом внесення передоплати у розмірі 100 % від вартості партії продукції на розрахунковий рахунок Постачальника, який вказано в рахунку- фактурі, у разі, якщо Постачальник вважатиме можливим відпустити продукцію без передоплати. Покупець зобов`язаний сплатити її вартість протягом шістдесяти банківських днів з моменту отримання Продукції, якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації або додатковій угоді до даного Договору.

Відповідно до п.7 даного Договору, цей договір набирає сили з дня його підписання і діє до повного виконання зобов`язань по Договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентом надано:

- платіжні доручення від 11.10.2018 № 434 на суму 200,00 грн. у тому числі ПДВ 33,33 грн., від 12.10.2018 № 455 на суму 677 744,20 грн. в тому числі ПДВ 112 957,37 грн., від 29.10.2019 № 499 на суму 21 300,00 грн. в тому числі ПДВ 3550,00 грн., від 03.12.2018 № 567 на суму 301 500,00 грн. в тому числі ПДВ 50 250,00 грн., від 10.12.2018 № 586 на суму 52 000,00 грн., в тому числі ПДВ 8 666,67 грн., від 19.12.2018 № 617 на суму 4000,00 грн., в тому числі ПДВ 666,67 грн., від 26.12.2018 № 624 на суму 1800,00 грн., в тому числі ПДВ 300,00 грн.(т.2 а.с.4-10), від 15 жовтня 2018 року № 589 на суму 42 129,20 грн. в тому числі ПДВ 7021,53 грн., від 07.10.2019 № 579 на суму 8 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1 333,33 грн., від 24.09.2019 № 550 на суму 97 000,00 грн., в тому числі ПДВ 16 166,67 грн., від 17.09.2019 № 536 на суму 5000,00 грн., в тому числі ПДВ 833,33 грн., від 16.08.2019 № 508 на суму 1200,00 грн., в тому числі ПДВ 200,00 грн., від 07.08.2019 № 474 на суму 3500,00 грн., в тому числі ПДВ 583,33 грн., від 02.08.2019 № 468 на суму 24 000,00 грн., в тому числі ПДВ 4 000,00 грн., від 01.08.2019 № 456 на суму 520 500,00 грн., в тому числі ПДВ 86 750,00 грн., від 01.08.2019 № 455 на суму 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ 83 333,33 грн., від 18.07.2019 № 433 на суму 6000,00 грн., в тому числі ПДВ 1000,00 грн., від 08.07.2019 на суму 2100,00 грн., в тому числі ПДВ 350,00 грн., від 02.07.2019 № 381 на суму 58 600,00 грн. в тому числі ПДВ 9766,67 грн., від 18.06.2019 № 374 на суму 6000,00 грн., в тому числі ПДВ 1000,00 грн., від 04.06.2019 № 369 на суму 90 300,00 грн., в тому числі ПДВ 15 050,00 грн., від 24.01.2019 № 49 на суму 590 895,20 грн., в тому числі ПДВ 98 482,53 грн., від 24.01.2019 року № 46 на суму 505 000,00 грн., в тому числі ПДВ 84 166,67 грн., від 24.01.2019 № 45 на суму 1 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ 166 666,67 грн., від 24.01.2019 № 44 на суму 1 000 000,00 грн., в тому числі ПДВ 166 666,67 грн., від 18.01.2019 № 15 на суму 19 000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 3166,67 грн., від 16.01.2019 № 14 на суму 8700,00 грн., в тому числі ПДВ 1450,00 грн., від 03.01.2019 № 1 на суму 125 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 833,33 грн., від 03.01.2019 № 630 на суму 171 500,00 грн., в тому числі ПДВ 28 583,33 грн.(т.3 а.с.105-126);

- видаткові накладні від 01.10.2018 № 5 на суму 188 664,00 грн., в тому числі ПДВ 31 444,00 грн., від 16.10.2018 № 6 на суму 483 756,00 грн., в тому числі ПДВ 80 626,00 грн., від 16.10.2018 № 7 на суму 586 239,60 грн., в тому числі ПДВ 97 706,60 грн., від 16.10.2018 № 8 на суму 180 270,00 грн., в тому числі ПДВ 30 045,00 грн., від 04.12.2018 № 11 на суму 495 756,00 грн., в тому числі ПДВ 82 626,00 грн., від 04.12.2018 № 12 на суму 465 944,40 грн., в тому числі ПДВ 77 657,40 грн., від 04.12.2018 № 13 на суму 536 319,60 грн., в тому числі ПДВ 89 386,60 грн., від 17.12.2018 №14 на суму 168 606,00 грн., в тому числі ПДВ 28 101,00 грн., від 16.05.2018 № 6 на суму 553 500,00 грн. в тому числі ПДВ 92 250,00 грн., від 16.05.2019 № 7 на суму 239 778,00 грн., в тому числі ПДВ 39 963,00 грн., від 03.06.2019 № 9 на суму 430 274,40 грн., в тому числі ПДВ 71 712,00 грн., від 03.06.2019 № 8 на суму 86 256,00 грн., в тому числі ПДВ 14 376,00 грн.,

- товарно-транспортні накладні від 01 жовтня 2018 року № 11001 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 188 664,00 грн., від 03 червня 2019 року № 30601 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 516 530,40 грн., від 04 грудня 2018 року № 41201 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 495 756,00 грн., від 04 грудня 2018 року № 41202 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 465 944,40 грн., від 04 грудня 2018 року № 41203 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 536 319,60 грн., від 16 травня 2019 року № 160501 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 793 278,00 грн., від16 жовтня 2018 року № 161001 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 1 237 762,02 грн., від 17 грудня 2018 року № 171202 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 168 606,00 грн.,

- податкові накладні з доказами відповідної реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.10.2018 № 5 на суму 188 664,00 грн., в тому числі ПДВ 31 444,00 грн., від 16.10.2018 № 6 на суму 483 756,00 грн., в тому числі ПДВ 80 626,00 грн., від 16.10.2018 № 7 на суму 586 239,60 грн., в тому числі ПДВ 97 706,60 грн., від 16.10.2018 № 8 на суму 180 270,00 грн., в тому числі ПДВ 30 045,00 грн., від 04.12.2018 № 11 на суму 495 756,00 грн. в тому числі ПДВ 82 626,00 грн., від 04.12.2018 № 12 на суму 465 944,40 грн., в тому числі ПДВ 77 657,00 грн., від 04.12.2018 № 13 на суму 536 319,60 грн., в тому числі ПДВ 89 386,60 грн., від 17.12.2018 № 14 на суму 168 606,00 грн., в тому числі ПДВ 28 101,00 грн., від 16.05.2019 № 6 на суму 553 500,00 грн., в тому числі ПДВ 92 250,00 грн., від 16.05.2018 № 7 на суму 239 778,00 грн., в тому числі ПДВ 39 963,00 грн., від 03.06.2019 № 8 на суму 86 256,00 грн., в тому числі ПДВ 14 376,00 грн., від 03.06.2019 № 9 на суму 430 274,40 грн., в тому числі ПДВ 71 712,00 грн.,

- податкові декларації від 19.11.2018 за жовтень 2018 року, від 17.01.2019 за грудень 2018 року, від 18 червня 2019 року за травень 2019 року (т.2 а.с.11-зв.б.56).

Як вбачається з Акту прийому-передачі виконаних робіт від 20 жовтня 2018 року згідно договору підряду № 2750-ПУ від 27 квітня 2018 року, підрядником (ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ ) надані послуги з виконання робіт по ремонту прохідницького комбайна КСП-35 зав.№50.

Згідно Акту № 3 від 20 жовтня 2018 року прийому-передачі устаткування з капітального ремонту згідно договору підряду № 2750-ПУ від 27 квітня 2018 року, підрядник передав з капітального ремонту наступне устаткування: Капітальний ремонт комбайна КСП-35 зав.№50 (інв. № 010000065219/0000).

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 20 жовтня 2018 року №2010/1, вантажовідправником ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 20.10.2018 здійснено перевезення автомобільним перевізником ОСОБА_2 вантажу Комбайну КСП-35 зав.№50 (т.2 а.с.57-зв.б.59).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом на виконання Договору від 24.01.2018 № 2665-ПУ надано:

- видаткові накладні від 01 жовтня 2018 року №58 на суму 218 946,00 грн. в тому числі ПДВ 36 491,00 грн., від 16 жовтня 2018 року №59 на суму 270 486,00 грн. в тому числі ПДВ 45 081,00 грн., від 16 жовтня 2018 року №60 на суму 144 900,00 грн. в тому числі ПДВ 24 150,00 грн.;

- товарно-транспортні накладні від 01 жовтня 2018 року №00058 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 218 946,00 грн., від 16 жовтня 2018 року №00059 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 270 486,00 грн., від 16 жовтня 2018 року №00060 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 144 900,00 грн.

- наряд на отримання ТМЦ № 3463/Д-3 від 01 жовтня 2018 року представником ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля у загальній кількості 403 тмц.;

- регістри бухгалтерського обліку за рахунками 361 за жовтень 2018 року, 631 за жовтень 2018 року, 281 за жовтень 2018 року, 201 за жовтень 2018 року, 631 за грудень 2018 року, 361 за грудень 2018 року, 281 за грудень 2018 року, 201 за грудень 2018 року, 631 за травень 2019 року, 281 за травень 2019 року, 361 за травень 2019 року, 201 за травень 2019 року, 361 за червень 2019 року, 281 за червень 2019 року (т.2 а.с.60-99).

Відповідно до Акту прийому-передачі виконаних робіт від 27 грудня 2018 року згідно договору підряду № 2750-ПУ від 27 квітня 2018 року, підрядником (ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ ) надані послуги з виконання робіт по ремонту прохідницького комбайна КСП-33 зав.№357 (інв.№010000064816/0000).

Згідно Акту № 4 від 27 грудня 2018 року прийому-передачі устаткування з капітального ремонту згідно договору підряду №2750-ПУ від 27 квітня 2018 року, підрядник передав з капітального ремонту наступне устаткування: Капітальний ремонт комбайна КСП-33 зав.№357 (інв.№ 010000064816/0000).

Відповідно до товарно-транспортних накладних від 27 грудня 2018 року № 2712/1, № 2712/2, № 2712/3 та від 28 грудня 2018 року № 2712/4 вантажовідправником ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від.12.2018 року здійснено перевезення автомобільними перевізниками вантажу: Комбайну прохідницького КСП-33 зав.№357 у розібраному стані (інв.№010000064816/0000) (т.2 а.с.100-зв.б.105).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом на виконання Договору від 24.01.2018 № 2665-ПУ надано:

- видаткові накладні від 19 грудня 2019 року №79 на суму 127 482,00 грн. в тому числі ПДВ 21 247,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 80 на суму 143 796,00 грн. в тому числі ПДВ 23 996,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 81 на суму 72 624,00 грн. в тому числі ПДВ 12 104,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 82 на суму 123 180,00 грн. в тому числі ПДВ 20 530,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 83 на суму 823 242,00 грн. в тому числі ПДВ 137 207,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 84 на суму 161 694,00 грн. в тому числі ПДВ 26 949,00 грн, від 19 грудня 2018 року № 85 на суму 41 460,00 грн. в тому числі ПДВ 6 910,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 86 на суму 51 792,00 грн. в тому числі ПДВ 8 632,00 грн.,

- товарно-транспортні накладні від 19 грудня 2018 року № 00079 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 127 482,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 00080 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 143 796,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 00081 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 72 624,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 00082 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 123 180,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 00083 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 823 242,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 00084 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 161 694,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 00085 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 41 460,00 грн., від 19 грудня 2018 року № 00086 з відомістю про вантаж на загальну суму з ПДВ 51 792,00 грн.,

- наряд на отримання ТМЦ № 3704/Д-3 від 12 грудня 2018 року представником ПРАТ ДТЕК Павлоградвугілля у загальній кількості 300 тмц (т.2 а.с.106-зв.б.122),

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (т.2 а.с.123-125).

Окрім того, на підтвердження реальності господарських операцій, позивачем до матеріалів справи були надані:

- копії банківських виписок, як підтверджують надходження коштів на рахунки позивача від ПРАТ ДТЕК Павлоградвугілля за Договорами, а саме: за 22.08.2018, за 25.10.2018, за 11.10.2018, за 28.12.2018, за 23.01.2018, за 31.01.2018, за 19.10.2018;

- копії прибуткових ордерів від 06.08.2018 № 11/08, від 06.08.2018 № 10/08, від 06.08.2018 № 09/08, від 03.06.2019 № 02/06, від 03.06.2019 № 03/06, від 16.05.2019 № 08/05, від 16.05.2019 № 10/05, від 17.12.2018 № 41/12, від 04.12.2018 № 87/12, від 04.12.2018 № 38/12, від 04.12.2018 № 38/12, від 04.12.2018 № 39/12, від 04.12.2018 № 40/12, від 01.10.2018 № 02/10, від 16.10.2018 № 20/10, від 16.10.2018 № 19/10, від 16.10.2018 № 18/10 (т.3 а.с.57-88).

Судами також досліджено Договір № 100518 про надання транспортних послуг від 10 травня 2018 року, укладений між позивачем, як Замовником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як Перевізником. Згідно п.1 Договору, Перевізник надає транспортні послуги Замовнику, згідно його замовлення у вигляді письмової заяви відповідно до умов, що вказані у цьому договорі. Як вбачається з п.2 Договору, Перевізник для виконання обов`язків по даному Договору має право залучати третіх осіб. Пунктом 7 Договору визначено, що строк дії Договору встановлюється з дати його підписання Сторонами по 31.12.2018.

В матеріалах справи є наявним Акт надання послуг від 05 червня 2019 року № 05/06 про надання перевізником ОСОБА_2 транспортних послуг по маршруту м. Маріуполь- м. Слов`янськ та відповідна оплата ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ за перевезення згідно договору № 100518 від 10.05.2018 (платіжне доручення від 12 липня 2019 року № 407) (т.3 а.с.3-7).

Позивачем до матеріалів справи також було надано Договір оренди нежитлового приміщення № 1-ОР від 15 серпня 2017 року, укладений між фізичною особою ОСОБА_1 як Орендодавець та ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ як Орендар (т.3 а.с.8-13).

Відповідно до пункту 1 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в платне строкове користування (в оренду) частину будівлі експериментального корпусу А-2 загальною площею 12 538,00 кв.м., яка має адресу: 84102, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Карпінського, будинок 2а, корпус 15, далі за текстом - Приміщення або об`єкт оренди . Приміщення передаються Орендарю для організації і розміщення виробничих цехів з виготовлення, монтажу, ремонту і технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Додатком № 1 до Договору оренди нежитлового приміщення № 1-ОР від 15 серпня 2017 року визначено Акт прийому-передачі приміщення, в якому зазначено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в платне строкове користування (в оренду) частину будівлі експериментального корпусу А-2 загальною площею 12 538,00 кв.м., яка має адресу: 84102, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Карпінського, будинок 2а, корпус 15 (т.3 а.с.14).

Додатковою угодою від 30 квітня 2018 року до Договору оренди нежитлових приміщень № 1-ОР від 15 серпня 2017 року сторонами продовжено строк дії зазначеного Договору на період з 01 травня 2018 року по 31 грудня 2019 року (т.3 а.с.15).

Таким чином, у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для відображення у податковій звітності, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження віднесення відповідних сум по господарським операціям з контрагентами ТОВ ТЕХНОГРЕЙ , ТОВ КЛЕРІКО та ТОВ ПРОМГОРМАШ .

Щодо тверджень відповідача в акті перевірки про те, що позивачем до перевірки не було надано письмовий договір, довіреність, акт органу юридичної особи, щодо підтвердження представника покупця отримувати товар, документи, які підтверджують якість придбаного товару, інформацію щодо погашення заборгованості перед ТОВ Техногрей , договір на перевезення ТМЦ ОСОБА_2 та відповідну оплату цього перевезення, документи щодо оприбуткування ТМЦ на склад, виписки довіреностей на отримання ТМЦ, суд зазначає, що фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно з пунктом 85.6 статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Слід відмітити, що відповідачем не надано до матеріалів справи акту про відмову від надання позивачем вищезазначених документів на запит податкового органу.

З акту перевірки вбачається, що акт про відмову від надання документів під час перевірки ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ не складався. Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Слід зауважити, що в акті перевірки, копію якого надано до матеріалів справи, відсутній підпис посадових осіб ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ під відміткою Підтверджуємо, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші документи), що свідчать про діяльність суб`єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні (т.1, а.с.49).

Так, положення КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

З огляду на викладене, місцевим судом обгрунтовано не взято до уваги доводи відповідача про ненадання до перевірки вищезазначених документів в якості підстави для висновку про відсутність реального характеру господарської операції.

Посилання податкового органу на відсутність документів, що підтверджують якість придбаного товару, жодним чином не доводить факту відсутності господарських операцій в момент їх вчинення, оскільки ці документи жодним чином не впливають на право платника податків включати понесені у зв`язку із цим витрати до складу валових витрат. Більше того, вказані документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції з поставки, оскільки вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку та в обов`язковому порядку законодавством не передбачені.

Крім того, суд зазначає, що частиною 1 статті 268 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно з частиною 4 статті 268 ГК України постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За змістом аналізу вказаних норм слідує, що якість товару, який поставляється повинен засвідчити саме постачальник, а не покупець.

В контексті викладеного, апеляційний суд також не приймає до уваги твердження відповідача про безтоварність господарських операцій внаслідок відсутності належних доказів якості поставленого товару, з огляду на те, що сертифікати якості не являються первинними документами, на підставі яких платник формує витрати та податковий кредит.

Посилання відповідача у взаємовідносинах позивача з ТОВ КЛЕРІКО на те, що враховуючи габарити верстатів, для їх розміщення необхідна значна площа (зберігання в офісному приміщенні, розташованому в 9-ти поверховому житловому будинку, неможливо), є неприйнятним, з огляду на те, що підприємство не зобов`язане мати власні основні засоби, нерухоме майно, обладнання, навіть персонал, оскільки майно можна взяти в оренду, персонал залучати шляхом, наприклад, укладання договору підряду.

При цьому, слід звернути увагу відповідача на те, що чинне законодавство не забороняє суб`єкту господарювання здійснювати господарську діяльність за адресою, відмінною від юридичної адреси такої особи.

Щодо доводів відповідача про те, що дані, які містяться в видаткових накладних, не дають змогу ідентифікувати особу (представника зі сторони Покупця ), яка фактично відповідальна за здійснення фінансово - господарських операцій, що мала право підписувати первинні документи, суд зазначає наступне.

Згідно з п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Відповідно до п. 2.4 цього Положення, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Верховним Судом у постанові від 05.09.2019 у справі № 520/10016/18 зазначено: Щодо посилань скаржника у касаційній скарзі щодо відсутності у видатковій накладній від 16 листопада 2017 року №РН-1116/08 посилань на прізвище, ім`я та по батькові особи, яка отримала товар, а також реквізитів відповідної довіреності, колегія суддів зауважує, що сукупність наданих позивачем і до перевірки, і до суду першої інстанції первинних документів, що стосуються поставки товару за вказаною видатковою накладною (кронштейн до світильника, накладка захисна, захисна решітка, гумова прокладка до скла світильника), а саме податкова накладна, платіжне доручення, документи щодо подальшого використання вказаного товару у власній господарській діяльності, свідчить про реальний характер правочину. Допущений ТОВ Лайт Тек в оформленні вказаної накладної недолік не може бути самостійною підставою для твердження про відсутність здійснення поставки товару за спірною накладною .

Окрім того, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 520/399/19 зазначено, що наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства. У зв`язку з цим, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Верховним Судом у постанові від 13.11.2018 у справі № 822/6312/15 зазначено, що товарно-транспортна накладна є обов`язковим первинним документом на підтвердження реальності господарських операцій для послуг перевезення.

У той же час, відповідно до постанов Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 820/477/18, від 11.12.2018 у справі № 807/143/16, від 14.11.2019 у справі № 802/1986/16-а товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

У цьому випадку, за наявними доказами в матеріалах справи, також слід зважити на те, що товар належним чином доставлений, а товарно-транспортні накладні містять посилання на видаткові накладні, що дозволяє ідентифікувати поставлений товар.

Окрім того, під час розгляду справи, судами враховується наданий позивачем Наказ від 01.09.2017 № 2, яким ОСОБА_1 , головному інженеру, надано право підпису на первинних документах: видаткових накладних при отриманні товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних при отриманні товарно-матеріальних цінностей, актах прийома-передачі товарно-матеріальних цінностей та довіреності від 02 січня 2018 року та від 02 січня 2019 року, якими доручено ОСОБА_1 представляти інтереси ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ у контрагентів під час отримання або передачі товарно-матеріальних цінностей з правом підпису первинних документів, що спростовує доводи відповідача про неможливість встановлення повноважень ОСОБА_1 на право підписання видаткових накладних.

Необґрунтованими є і посилання відповідача на наявність того, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень є відомості про відкриті кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004297, № 32019100000000195, № 42017000000004297, в яких ТОВ ТЕХНОГРЕЙ та ТОВ КЛЕРІКО фігурують в якості контрагентів підприємства, відносно яких відкрито зазначені кримінальні провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, оскільки сам факт наявності такого провадження, без ухвалення відповідного рішення суду, не може бути підставою для висновків про фіктивність суб`єкта підприємницької діяльності

Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 (№ К/9901/1349/17) у справі № 816/809/16 вказує, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Відсутність вироків за фактом скоєння злочинів, передбачених статтями 205, 209, 212 Кримінального кодексу України, що мало б безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагентів надано не було. В той же час необхідно врахувати, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставити їм товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Крім того, як вказав Верховний Суд в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 822/1815/17 (адміністративне провадження № К/9901/221/17), матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Слід зазначити, що платник податків (покупець товарів) не має обов`язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені підприємством (продавцем) або його посадовими особами порушення.

Допущені постачальником порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Також слід зазначити, що стаття 78 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 6 якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачем на момент складання Акту перевірки та на час судового розгляду не отримано інформації від органів досудового розслідування щодо стану провадження та наявність вироків у вказаних кримінальних справах.

Разом з тим, наявність кримінального провадження не є тим доказом фіктивної підприємницької діяльності ТОВ ТЕХНОГРЕЙ та ТОВ КЛЕРІКО , яка б звільняла відповідача від доказування даних обставин, оскільки як вбачається з ч.6 ст.78 КАС України саме вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду.

Однак, таких вироків суду стосовно вказаних осіб (їх засновників, посадових осіб), які би набрали законної сили і встановлювали відповідні обставини, які є предметом даної справи, суду відповідачем не надано.

Щодо решти тверджень відповідача про певні недоліки в первинних документів, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судом було встановлено, що вони є реальними та підтверджуються матеріалами справи.

При цьому, платник податків не може зазнавати негативних наслідків через діяння осіб, що перебувають поза межами його впливу. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Одночасно, платнику необхідно застосовувати розумну обережність при укладенні договорів з постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

У цій справі відповідачем не надано доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Згідно ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доказів повернення коштів до контрагента позивача після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за надані послуги (що могло б мати місце у разі пов`язаності цих осіб), в матеріалах справи не міститься. На час укладання договору, що не спростовується контролюючим органом, контрагент позивача був належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, тобто мав достатній об`єм правоздатності для укладення спірних угод.

Посилання відповідача на певне недотримання податкового законодавства контрагентами позивача є неприйнятними.

Так, законодавством України, зокрема ПК України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов`язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв`язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 в справі № 816/809/17.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС Податковий блок та податкової інформації щодо контрагента позивача колегія суддів не бере до уваги, виходячи з такого.

Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 в справі № 816/166/15-а, від 27.03.2018 в справі № 816/809/17, від 14.08.2018 в справі № 815/3479/17.

Посилання відповідача на те, що нереальність господарських операцій позивача підтверджена дослідженням ланцюга постачання між контрагентом позивача та його контрагентами, які не є контрагентами позивача, є неприйнятними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, внаслідок чого не є обов`язковою передумовою для визначення податковим органом грошових зобов`язань по господарським операціям, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд визнає, що у будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку, зокрема на додану вартість. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.

Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 в справі № 803/2094/15, від 20.12.2018 в справі № 815/4992/16.

Слід звернути увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

В акті перевірки відсутні посилання та докази контролюючого органу щодо узгоджених дій позивача з його контрагентом, які б вказували на вчинення умисного порушення податкового законодавства, так само як і відсутні докази того, що Позивач міг знати про можливі порушення, які могли вчинятися його контрагентом.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У той самий час згідно з частиною 1 статті 2 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також ЄСПЛ).

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, суд наголошує на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом. Так, наведені ДПІ аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Варто зазначити, що відповідачем не надано до суду доказів проведення документальних перевірок (планових/позапланових) підприємств, за наслідками здійснення господарських операцій з якими, позивач сформував податковий кредит, якими було б встановлено порушення податкового законодавства.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 КАС України.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Враховуючи наведене та встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, апеляційний суд вважає вагомими наступні мотиви місцевого суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію наказу ГУ ДПС у Донецькій області № 961 від 19.12.2019 та повідомлення № 320/10/05-99-05-06 від 19.12.2019 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, які відповідачем направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення 20.12.2019 № 8752601635934, отримані товариством лише 14.01.2020, в той час як перевірка була проведена з 28.12.2019 по 09.01.2020.

Отже, посадові особи підприємства були позбавлені можливості надати податковому органу будь-які документи або пояснення.

Так, відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14), а також Верховного Суду у постановах від 6.02.2018 (справа №802/1241/17-а), від 21.02.2018 (справа №821/371/17) від 1.08.2018 (справа №821/1667/16).

Як зазначає відповідач у відзиві на позов та в апеляційній скарзі, ГУ ДПС у Донецькій області копію наказу № 961 від 19.12.2019 на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ та повідомлення № 320/10/05-99-05-06 від 19.12.2019 про початок позапланової невиїзної документальної перевірки направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 8752601635934 від 20.12.2019) на адресу ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ . Рекомендоване відправлення № 8752601635934 від 20.12.2019 у точку видачі/доставки - 84102, м. Слов`янськ, Україна надійшло 24.12.2019 та не було вручено під час доставки, тоді як перевірка розпочата 28.12.2019.

Між тим, як вбачається з роздруківки Національного оператора поштового зв`язку Укрпошта , поштове відправлення від 20.12.2019 за номером відправлення 8752601635934, вручено особисто - 14.01.2020 (т.1 а.с.24).

Доказів зворотнього відповідачем до матеріалів справи не було надано, а саме копії повернутого на адресу податкового органу поштового відправлення за № 8752601635934 саме з датою від 24.12.2019 з зазначенням підстави про неможливість вручення цього відправлення.

Наведене дає підстави для висновку, що з наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 19.12.2019 № 961 позивач ознайомився вже після проведення такої перевірки - 14.01.2020.

З огляду на обставини отримання позивачем копії наказу вже після початку проведення перевірки, що позбавило його можливості реалізації свого права на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів.

На підтвердження вказаних обставин необхідно також звернути увагу на акт перевірки, в якому на першому-другому аркуші зазначено, серед іншого: Копію Наказу № 961 від 19.12.2019 на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ та повідомлення №320/10/05-99-05-06 від 19.12.2019 про початок позапланової невиїзної документальної перевірки направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 8752601635934 від 20.12.2019) на адресу ТОВ ГОРВУГЛЕПРОМ , яка зазначена в реєстраційних даних .

Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняте на його підставі Спірне податкове повідомлення-рішення не може бути визнано правомірним.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р. (заява № 4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 р., серія A, № 303-A, п.29).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі розгляду справи ГУ ДПС у Донецькій області - суб`єктом владних повноважень доказів, крім тих, що містяться у матеріалах справи, не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надано.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування та, як наслідок протиправність Спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів вважає правильним висновок місцевого суду про задоволення позовних вимог.

Доводи ГУ ДПС у Донецькій області, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухваленого у цій справі рішення відсутні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року справі у справі № 200/2398/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 11 серпня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук