Постанова

від 11.08.2020 по справі 200/725/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року справа №200/725/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сіваченка І.В.

при секретарі судового засідання Антонюк А.С.,

за участю сторін по справі:

позивач: Червона А.В.

відповідач: Помалюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного (суддя - Циганенко А.І.) від 23 квітня 2020 року (повний текст рішення складено 23 квітня 2020 року) у справі №200/725/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стантехсервіс`до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дії в частині порушення оформлення результатів перевірки, порушення порядку розгляду заперечень та порушення порядку прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.10.2019 року №000077515; скасування податкового повідомлення рішення від 18.10.2019 року №000077515.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.10.2019 року №000077515 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 858835,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, абзацу а пункту 198.1, абзаців 1-3 пункту 198.2 та абзаців 1 та 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, статей 4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 1.2 глави 1, пункту 2.1, пункту 2.4, пункту 2.5, пункту 2.13 глави 2, пункту 3.2 глави 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 687068,00 грн.. Відповідач вважає, що позивачем не доведено належними доказами реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ ДЕЛІВЕРІ ГРУПП (код ЄДРПОУ 40396579), ТОВ ГРАНДФЛАЙ (код ЄДРПОУ 40626863) та ТОВ ОРІОН ФІНАНС ГРУП (код ЄДРПОУ 40669818), ТОВ ТЕХНОБУД-ПОЛІС (код ЄДРПОУ 39025090), ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН (код ЄДРПОУ 40465961) та ТОВ ВІЗА ЕНЕРДЖИ (код ЄДРПОУ 40953447), ТОВ АЛЬТОС ГРУП (код ЄДРПОУ 41041216), ТОВ ОПТИМА ПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 41305220) та ТОВ АСТА ЮА (код ЄДРПОУ 41198442), ТОВ АСКАЛІЯ (код ЄДРПОУ 41461837), ТОВ САНДЕРС КЕПІТАЛ .

Представник позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю СТАНТЕХСЕРВІС зареєстровано в якості юридичної особи і включено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 30354307, основні види діяльності 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування, 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (том 3, а.с. 219-222).

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 17.10.2019 року №94/05-99-05-15/30354307 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 18 жовтня 2019 року№000077515, яким на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 858835,00 гривень (том 1, а.с. 171).

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, абзацу а пункту 198.1, абзаців 1-3 пункту 198.2 та абзаців 1 та 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, статей 4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 1.2 глави 1, пункту 2.1, пункту 2.4, пункту 2.5, пункту 2.13 глави 2, пункту 3.2 глави 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 687068,00 гривень, в тому числі по періодам: вересень 2016 року - 21197,00 гривень., жовтень 2016 року - 5920,00 гривень, листопад 2016 року - 17056,00 гривень, грудень 2016 року - 201308,00 гривень, березень 2017 року - 210101,00 гривень, травень 2017 року - 112316,00 гривень, вересень 2017 року - 81973,00 гривень, листопад 2017 року - 35197,00 гривень. (том 1, ас. 39-161).

Висновок податкового органу обґрунтований тим, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами-постачальниками : ТОВ ДЕЛІВЕРІ ГРУПП (код ЄДРПОУ 40396579), ТОВ ГРАНДФЛАЙ (код ЄДРПОУ 40626863) та ТОВ ОРІОН ФІНАНС ГРУП (код ЄДРПОУ 40669818), ТОВ ТЕХНОБУД-ПОЛІС (код ЄДРПОУ 39025090), ТОВ БІЗНЕС КОНСЕПШЕН (код ЄДРПОУ 40465961) та ТОВ ВІЗА ЕНЕРДЖИ (код ЄДРПОУ 40953447), ТОВ АЛЬТОС ГРУП (код ЄДРПОУ 41041216), ТОВ ОПТИМА ПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 41305220) та ТОВ АСТА ЮА (код ЄДРПОУ 41198442), ТОВ АСКАЛІЯ (код ЄДРПОУ 41461837), ТОВ САНДЕРС КЕПІТАЛ (код ЄДРПОУ 40925996), протягом періоду, що перевірявся, не мали реального характеру і не здійснювалися, а фактично було здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання прес-форм у вказаних контрагентів-постачальників і складено первинні документи всупереч норм ч. 1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.Тому документи, надані до перевірки по взаємовідносинам із контрагентами-постачальниками, не можуть за вимогами п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності позивача.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу ( п.198.6 ст.198ПК).

За приписами п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затв. наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р. (із змінами та доповненнями), запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

У відповідності до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затв. наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000р. (із змінами та доповненнями), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затв. наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р. (із змінами та доповненнями) визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

У відповідності до п.3 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затв. наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013р. (із змінами та доповненнями), фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

Згідно пп. 2.1 та пп. 2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

За статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕЛІВЕРІ ГРУПП (код ЄДРПОУ 40396579) укладено договір поставки товару №05-08/2016 від 05 серпня 2016 року, специфікації№ 3,4,5 (том 2, а.с. 138-139,146,148,150).

На підтвердження факту придбання товару від наведеного контрагента позивачем надано: видаткові накладні №55 від 08.09.2016 на суму 85748,40 гривень, №379 від 30.09.2016 на суму 41436,00 гривень, №105 від 13.01.2016 на суму 35520,00 гривень (том 2, а.с. 145,147,149); податкові накладні №55 від 08.09.2016, №379 від 30.09.2016, №105 від 13.10.2016 (том 3, а.с. 156-161); платіжні доручення №216 від 08.09.2016, №238 від 30.09.2016, №254 від 13.10.2016 (том 2, а.с. 135-137).

Товар, придбаний за цим договором, в подальшому був використаний у виробничій діяльності позивача, що підтверджується: договором ВГМ-008/16 від 17.03.2016 (том 2, а.с. 223-245);договором №Мех/1613 від 13 липня 2016 року (том 3, а.с. 73-101); накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №10 від 31.10.2016, №8 від 30.09.2016, №7 від 29.09.2016 (том 2, а.с. 140,141-143,144).

Між позивачем та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю ГРАНДФЛАЙ (код ЄДРПОУ 40626863) укладено договір поставки №01-/11-Т від 01 листопада 2016 року, специфікації №1 від 03 листопада 2016 року (том 2, а.с. 127-130,134).

На підтвердження факту придбання товару від наведеного контрагента позивачем надано: видаткову накладну №20 від 03 листопада 2016 року на суму 53340,00 гривень (том 2, а.с. 133); податкову накладну №20 від 03 листопада 2016 року (том 3, а.с. 162-163), платіжне доручення №292 від 03 листопада 2016 року (том 2, а.с. 126).

Придбаний за цим договором товар в подальшому був використаний у виробничій діяльності позивача, що підтверджується :договором №2067-265 на надання послуг від 29 серпня 2016 року (том 3, а.с. 102-111);накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №14 від 30 листопада 2016 року (том 2, а.с.131-132).

Між позивачем та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю ОРІОН ФІНАНС ГРУП (код ЄДРПОУ 40669818) укладено договір поставки №01/11-Т від 01 листопада 2016 року, специфікація №1 від 22 листопада 2016 року (том 2, а.с.118-121,125);

На підтвердження факту придбання товару від наведеного контрагента позивачем надано: видаткову накладну №63 від 22 листопада 2016 року на суму 48994,08 гривень (том 2, а.с. 124); податкову накладну №63 від 22 листопада 20916 року (том 3, а.с. 164-165), платіжне дорученням №316 від 24 листопада 2016 року(том 2, а.с. 117).

Товар, придбаний за цим договором, в подальшому був використаний у виробничій діяльності позивача, що підтверджується: договором про закупівлю №Дон/ВЧД Кр.Лиман-16642/НЮ від 17 листопада 2016 року (том 3, а.с.112-131); накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №15 від 30 листопада 2016 року (том 2, а.с.122-123).

Між позивачем та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОБУД-ПОЛІС укладено договір поставки №01/12-Т від 01 грудня 2016 року, специфікація №1 від 01 грудня 2016 року (том 2, а.с.110-113,116).

Факт придбання товару підтверджується наступними первинними документами: видатковою накладною №134 від 01 грудня 2016 року на суму 103450,80 гривень (том 2, а.с. 115); податковою накладною: №134 від 01 грудня 2016 року (том 3, а.с. 166-167), платіжним дорученням №353 від 21 грудня 2016 року (том 2, а.с. 109).

Товар, придбаний за цим договором, в подальшому був використаний у виробничій діяльності позивача, що підтверджується: договором про закупівлю №Дон/ВЧД Кр.Лиман-16642/НЮ від 17 листопада 2016 року (том 3, а.с.112-131); накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №23 від 12 грудня 2016 року (том 2, а.с.114).

Між позивачем та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС КОНСЕПШЕН (код ЄДРПОУ 40465961) укладено договір поставки №ДП/01-12 від 01 грудня 2016 року, специфікація №1 від 06 грудня 2016 року (том 2, а.с.101-104,108).

Факт придбання товару підтверджується наступними первинними документами: видатковою накладною №159 від 06 грудня 2016 року; податковою накладною: №159 від 06 грудня 2016 року (том 3, а.с. 168-169),платіжним дорученням №357 від 27 грудня 2016 року (том 2, а.с. 100).

Товар, придбаний за цим договором, в подальшому був використаний у виробничій діяльності позивача, що підтверджується: договором №2067-265 на надання послуг від 29 серпня 2016 року (том 3, а.с.102-111); накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №19 від 12 грудня 2016 року (том 2, а.с.105-106).

Між позивачем та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю МАЕРС (попереднє найменування ВІЗА ЕНЕРДЖИ ) (код ЄДРПОУ 40953447) укладено договір поставки №ДОГ-19/12 від 19 грудня 2016 року, специфікації №1,2,3,4 (том 2, а.с.88-91,93,95,97,99).

Факт придбання товару підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними №69 від 21 грудня 2016 року на суму 133546,32 гривень, №103 від 22 грудня 2016 року на суму 194949,60 гривень, №104 від 23 грудня на суму 201518,28 гривень, №105 від 23 грудня 2016 року на суму 233300,40 гривень (том 2, а.с.92,94,96,98,); податковими накладними: №69 від 21.12.2016, №103 від 22.12.2016, №104 від 23.12.2016, №105 від 23.12.2016, №106 від 26.12.2016, (том 3, а.с.170-179), угодою №1/03 про відступлення права вимоги від 09 березня 2017 року (том 2, а.с.78); платіжними дорученнями №15 від 10.03.2017, №2 від 09.03.2017, №1 від 09.03.2017, №59 від 01.03.2017, №70 від 09.02.2017, №71 від 25.01.2017, №7 від 05.01.2017, №6 від 05.01.2017, №5 від 05.01.2017, №4 від 05.01.2017, №3 від 04.01.2017, №358 від 28.12.2016 (том 2, а.с.66-77).

Товар, придбаний за цим договором, в подальшому був використаний у виробничій діяльності позивача, що підтверджується: договором про закупівлю №ДОН/ВЧДПопасна-17548/НЮ від 21 серпня 2017 року (том 2, а.с. 151-167); договором ремонту №15/16-06 від 04 квітня 2016 року (том 2, а.с.168-180); договором ремонту №15/16-05 від 29 березня 2016 року (том 2, а.с.181-200); договором про закупівлю №Дон/ВЧД Кр.Лиман-16642/НЮ від 17 листопада 2016 року (том 3, а.с.112-131); договором П/В-161620/НЮ від 18 листопада 2016 року (том 3,а.с.132-148); видатковими накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №3 від 31 січня 2017 року, №24 від 22 грудня 2016 року (том 2, а.с.83-85, 86-87).

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬТОС ГРУП (код ЄДРПОУ 41041216) укладено договір поставки товару №1502/17 від 15 лютого 2017 року, специфікації №2,3,4,5,6,7,8 (том 2, а.с. 36-37,46,48-49,51-52,54-55,56а,58,60); договір №150217/П від 15 лютого 2017 року на виконання робіт (послуг) з капітального ремонту та модернізації електричної частини верстата (том 2, а.с. 61-65).

Факт придбання товару/послуг підтверджується наступними первинними документами: видатковою накладною №168 від 31 березня 2017 року на суму 178183,00 гривень, №66 від 20 березня 2017 року на суму 15167,40 гривень, №65 від 20 березня 2017 року на суму 27378,10 гривень, №64 від 20 березня 2017 року на суму 224154,29 гривень, №63 від 20 березня 2017 року на суму 191640,00 гривень, №12 від 01 березня 2017 року на суму 92461,20 гривень, №9 від 01 березня 2017 року, (том 2, а.с. 45,47,50,53,56,57,59); податковими накладними: №9 від 01 березня 2017 року, №12 від 01 березня 2017 року, №63 від 20 березня 2017 року, №64 від 20 березня 2017 року, №65 від 20 березня 2017 року, №66 від 20 березня 2017 року, №73 від 21 березня 2017 року, №168 від 31 березня 2017 року, (том 3, а.с.180-195),угодою №1506/Т про відступлення права вимоги від 15 червня 2017 року (том 2, а.с. 34); угодою №1506/Б про відступлення права вимоги від 15 травня 2017 року (том 2, а.с. 35);платіжними дорученнями №134 від 21.06.2017, №99 від 25.05.2017, №98 від 23.05.2017, №57 від 05.04.2017, 5№56 від 04.04.2017, №55 від 04.04.2017, №54 від 04.04.2017, №52 від 03.04.2017, №40 від 29.03.2017, №39 від 28.03.2017, №36 від 24.03.2017, №27 від 23.03.2017, №26 від 23.03.2017, №25 від 23.03.2017, №24 від 23.03.2017, №22 від 14.03.2017, №21 від 14.03.2017 (том 2, а.с.17-35).

Товар, придбаний за договором, в подальшому був використаний у виробничій діяльності позивача, що підтверджується: договором №Мех/1613 від 13 липня 2016 року (том 3, а.с. 73-101);договором №16/16 ВР ЦВРЕФЮ-У на виконання робіт від 28 листопада 2016 року (том 3, а.с.11-27);договором №12/16-09 від 09 грудня 2016 року (том 2, а.с. 201-222);видатковими накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів: №9 від 18 квітня 2017 року, №5 від 02 березня 2017 року (том 2, а.с.38-43, 44).

Між позивачем та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю ОПТИМА ПОСТАЧ (код ЄДРПОУ 41305220) укладено договір поставки №1205/Т від 12 травня 2017 року, специфікації №1,2,3,4,5 (том 1, а.с. 240-242, том 2, а.с. 4,6-7,9-10,12,14-15).

Факт придбання товару підтверджується наступними первинними документами: угодою №1506/Т про відступлення права вимоги від 15 червня 2017 року (том 2, а.с.34); угодою №1505/Б про відступлення права вимоги від 15 травня 2017 року (том 2, а.с.35); видатковими накладними №39 від 29 травня 2017 року на суму 152028,48 гривень, №38 від 29 травня 2017 року на суму 250964,41 гривень, №31 від 25 травня 2017 року на суму 90564,07 гривень, №4 від 15 травня 2017 року на суму 22576,20 гривень, №13 від 15 травня 2017 року, № (том 2, а.с. 3,5,11,13); податковими накладними: №13 від 15.05.2017, №14 від 15.05.2017, №31 від 25.05.2017, №38 від 29.05.2017, №39 від 29.05.2017 (том 3, а.с.196-206), платіжними дорученнями №139 від 30.06.2017, №150 від 06.07.2017, №159 від 11.07.2017, №17 від 21.06.2017, №99 від 25.05.2017, №98 від 23.05.2017, №57 від 05.04.2017, №21 від 04.04.2017, №55 від 04.04.2017, №54 від 04.04.2017, №52 від 03.04.2017, №40 від 29.03.2017, №39 від 28.03.2017, №36 від 24.03.2017, №27 від 23.03.2017, №26 від 23.03.2017, №25 від 23.03.2017, №24 від 23.03.2017, №22 від 14.03.2017, №21 від 14.03.2017, (том 2, а.с.16-33).

Товар, придбаний за договором, в подальшому був використаний у виробничій діяльності позивача, що підтверджується: договором №12/16-09 від 09 грудня 2016 року (том 2, а.с. 201-222); договором №16/16 ВР ЦВРЕФЮ-У на виконання робіт від 28 листопада 2016 року (том 3, а.с. 11-27); договором ремонту №15/16-05 від 29 березня 2016 року (том 2, а.с.181-200); договором ВГМ-007/16 від 17 березня 2016 року (том 2, а.с.223-245);видатковими накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів: №10 від 16 травня 2017 року, №18 від 14 вересня 2017 року, №16 від 30 серпня 2017 року, №15 від 15 червня 2017 року, (том 1, а.с.243-246, том 2, а.с.2).

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю АСТА ЮА (код ЄДРПОУ 41198442) укладено договір поставки №0109/Т від 01 вересня 2017 року, специфікації №1,2,3 (том 1, а.с.207,212,214,216); договір №19/04-11 від 19 квітня 2017 року на виконання робіт (послуг) з ремонту та модернізації електричної частини колесотокарного верстата(том 1, а.с.228-232).

Факт придбання товару/послуг підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними №652 від 14 вересня 2017 року на суму 149328,00 гривень, №301 від 07 вересня 2017 року на суму 171042,96 гривень, №1 від 01 вересня 2017 року на суму 171469,61 гривень (том 1, а.с.211,213,215); податковими накладними: №1359 від 29.05.2017, (том 3, а.с.207-208),угодою №0308/П про відступлення права вимоги від 03.08.20-17 (том 1, а.с. 227), платіжними дорученнями №121 від 09.06.2017, №195 від 03.08.2017 (том 1, а.с.226).

Товар, придбаний за договором, в подальшому був використаний у виробничій діяльності позивача, що підтверджується: договором №16/16 ВР ЦВРЕФЮ-У на виконання робіт від 28 листопада 2016 року (том 3, а.с.11-27).

Між позивачем та постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю АСКАЛІЯ (код ЄДРПОУ 41461837) укладено договір поставки №0109/Т від 01 вересня 2017 року, специфікації №1,2,3 (том 1, а.с. 207,212,214,216).

Факт придбання товару/послуг підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними №652 від 14 вересня 2017 року на суму 149328,00 гривень, №301 від 07 вересня 2017 року на суму 171042,96 гривень, №1 від 01 вересня 017 року на суму171469,61 гривень (том 1, а.с.211,213,215), податковими накладними: №1 від 01.09.2017, №301 від 07.09.2017, №652 від 14.09.2017, № (том 3, а.с.209-214),платіжними дорученнями №250 від 29.09.2017, №281 від 09.11.2017, №249 від 29.09.2017, №242 від 22.09.2017, №241 від 21.09.2017, №238 від 15.09.2017, №323 від 21.12.2017, №314 від 19.12.2017, №293 від 23.11.2017, (том 1, а.с.217-225)

Товар, придбаний за договором, в подальшому був використаний у виробничій діяльності позивача, що підтверджується: договором ремонту №15/16-05 від 29 березня 2016 року (том 2, а.с.181-200); договором Л/НРП-17943/НЮ від 18 серпня 2017 року (том 3, а.с. 43-58); договором підряду №КРМЗ/822-17 від 11 грудня 2017 року (том 2, а.с.246-255, том 3, а.с.1-8); накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №13 від 26.05.2017, №12 від 26.05.2017 (том 1, а.с.247-215).

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю САНДЕРС КЕПІТАЛ (код ЄДРПОУ 40925996) укладено договір поставки №0111Т/17 від 01 листопада 2017 року, специфікації №1,2. (том 1, а.с.194,195,197).

Факт придбання товару/послуг підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними №106 від 16 листопада 2017 року на суму 113746,97 гривень, №102 від 16 листопада 2017 року на суму 97437,82 гривень (том 1, а.с.196,198); податковими накладними: №102 від 16.11.2017, №106 від 16.11.2017, (том 3, а.с.215-218),платіжними дорученнями №328 від 22.12.2017, №325 від 21.12.2017, №316 від 19.12.2017, №315 від 19.12.2017 (том 1, а.с.199-202).

Товар, придбаний за договором, в подальшому був використаний у виробничій діяльності позивача, що підтверджується: договором про закупівлю №ДОН/ВЧДПопасна-17548/НЮ від 21.08.2017 (том 2, а.с.151-167);договором підряду №КРМЗ/822-17 від 11 грудня 2017 року (том 2, а.с.246-255, том 3, а.с.1-8); договором №МЕХ/1818 від 07 вересня 2018 року (том 3, а.с.28-43);договором Л/НРП-17943/НЮ від 18 серпня 2017 року (том 3, а.с. 43-58);договором №16/16 ВР ЦВРЕФЮ-У на виконання робіт від 28 листопада 2016 року (том 3, а.с.11-27);договором Л/НРП-17943/НЮ від 18 серпня 2017 року (том 3, а.с. 43-58).

Залишок товарів, який був придбаний за всіма вищевказаними договорами і не використаний у виробничій діяльності позивача, підтверджується актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (том 3, а.с.151-155).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані.

Судом встановлено, що на час проведення перевірки позивача та на час винесення оскарженого податкового повідомлення рішення вироків щодо контрагентів позивача судами винесено не було.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що наявність кримінальних проваджень, зокрема на стадії досудового розслідування, в межах яких органами досудового слідства вживають певні заходи процесуального характеру, та в даному випадку за відсутності вироку по кримінальній справі, не є підставою для визнання операцій із такими постачальниками нереальними.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження фіктивності спірних господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС Податковий блок та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Стосовно певних недоліків в оформленні первинних документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем порушення позивачем вимог п.44.1 статті 44, абзацу а пункту 198.1, абзаців 1-3 пункту 198.2 та абзаців 1 та 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, статей 4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 1.2 глави 1, пункту 2.1, пункту 2.4, пункту 2.5, пункту 2.13 глави 2, пункту 3.2 глави 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , а тому правомірно скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується реальність здійснення позивачем спірних господарських операцій. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження свого твердження щодо фіктивності спірних господарських операцій, а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного від 23 квітня 2020 року у справі №200/725/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного від 23 квітня 2020 року у справі №200/725/20-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 серпня 2020 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 11 серпня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 11 серпня 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко