Постанова

від 06.08.2020 по справі 520/480/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 р.Справа № 520/480/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2020, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., м. Харків, повний текст складено 04.06.20 по справі № 520/480/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС" (далі за текстом - позивач, платник, ТОВ "ТД АГРО-АЛЬЯНС") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області ( далі по тексту - відповідач, контролюючий органом, податковий орган), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене протоколом, комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС "Податковий блок".

З огляду на самостійне скасування відповідачем вказаного рішення, прийняття нового рішення від 04.02.2020 за № 18524, яке було отримано позивачем 07.02.2020 через електронний кабінет, 11.02.2020 ТОВ "ТД АГРО-АЛЬЯНС" була надана до суду уточнена позовна заява, яка була прийнята судом, відповідно до якої платник просив суд :

- визнати протиправним та скасувати рішення № 18524 від 04.02.2020, комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС" критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування уточненого позову зазначив, що 07.02.2020 позивач через електронний кабінет отримав рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 18542 від 04.02.2020 на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку - підприємство та/або контрагент задіяні у проведені ризикових операцій. Позивач вважає, що його протиправно віднесено до ризикових підприємств, спірне рішення є необґрунтованим та не містить конкретних підстав для віднесення позивача до ризикових підприємств. Також зазначив, що включення позивача до такого переліку призводить до негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних, які подаються на реєстрацію позивачем що в свою чергу негативно відображається на господарській діяльності позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 по справі № 520/480/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення №18524 комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС" (код 39554597) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС" (місце знаходження - м. Харків, пров. Отокара Яроша, 16, код ЄДРПОУ - 39554597) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (місце знаходження - м. Харків, вул.Пушкінська,46, код ЄДРПОУ - 43143704) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, з викладенням неправильних висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 по справі № 520/480/20, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що судом першої інстанції при прийнятті рішення невірно застосовано приписи ст.ст. 61, 62, 71, 201 ПК України, Порядку № 1165, ст.ст. 4, 5 КАС України та ст. 19 Конституції України та послався на позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18 та від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18, зазначивши про відсутність відповідної практики на користь платників податків.

Представник позивача в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Звернув увагу суду апеляційної інстанції, що 01 лютого 2020 року набрала законної сили постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , якою, відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201,16 статті 201 Податкового кодексу України, було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також в Додатку № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було викладено «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість» . Відповідно до вказаного Порядку на відміну від Порядку № 117 закріплено право платника податку на оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Вищевказані обставини, на думку позивача, вказують на те, позиція Верховного суду України, яка викладена у постанові від 27.08.2019 по справі № 540/2077/18 та від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18, на яку посилався ГУ ДПС у Харківській області, відповідно до якої рішення щодо включення платника податку до переліку ризикових не тягне за собою негативних наслідків та не може бути оскаржено в судовому порядку не може застосовувати при розгляді даної справи, оскільки, була сформована на основі Порядку № 117, який втратив чинність та яким не передбачалося право платника податку оскаржити рішення контролюючого органу на відміну від нового Порядку № 1165.

Враховуючи, що відповідачем не було додано жодних доказів, які підтверджують наявність, передбачених Порядком № 1165, підстав для включення Позивача до переліку ризикових платників податку, спірне рішення невмотивоване належним чином, наявні підстави для його скасування.

З огляду на те, що ГУ ДПС у Харківській області не наведено жодних юридично значущих підстав для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року (мотивування апеляційної скарги базуються виключно на припущеннях апелянта), вважає вимоги апеляційної скарги безпідставними.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неприбуття жодного з учасників справи в судове засідання, хоча вони були належним повідомлені про дату, час і місце судового засідання, можливість вирішити справу на підставі наявних доказів, колегія суддів, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.02.2020 контролюючим органом в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №18524 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (а.с. 137).

Зі змісту спірного рішення №18524 від 04.02.2020 вбачається, що комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платнику податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація (заповняється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) , зазначено - підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій .

Не погодившись з вказаним рішенням контролюючого органу та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність винесення спірного рішення, не подано до суду жодних доказів на підтвердження провадження позивачем господарської діяльності, які б слугували підставою для включення ТОВ "ТД АГРО-АЛЬЯНС" до переліку ризикових платників податків. З посиланням на норми Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, якими передбачено право платника податку на оскарження такого рішення у судовому порядку, дійшов висновку про відсутність підстав для врахування практики Верховного Суду у подібних відносинах, оскільки такі відносини були врегульовані іншим нормативно-правовим актом, який втратив чинність.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок №569).

Зокрема, п. 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі за текстом - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 6 та п.7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації № 1165 встановлена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що абз. 14 п. 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

З огляду на вищенаведене, твердження відповідача про зворотне є необґрунтованим та таким, що суперечить приписам Порядку № 1165.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно не враховано практику Верховного Суду, викладену у постановах від 20.11.2019 по справ № 480/4006/18 та від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18, на які посилається відповідач, оскільки вказані судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 р. №117, які на час прийняття спірного рішення втратили чинність, оскільки з 01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165, в якому прямо передбачена можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у судовому порядку.

Дослідивши зміст спірного рішення від 04.02.2020 № 18524 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості колегією суддів встановлено, що нормативною підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 6 та 8 Порядку №1165, фактичною - податкова інформація "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій". При цьому не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях.

Разом з цим, згідно з Порядком № 1165, в якості підстави, повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

За пункту 8 до критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком 1 до Порядку № 1165, віднесено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

В спірному рішенні в якості податкової інформації зазначено лише, що підприємство та\або контрагент задіяний у проведенні ризикових операцій.

У зв`язку з чим судом першої інстанції двічі витребовувалася у відповідача:

- інформація щодо нормативно-правового обґрунтування та фактичних підстави прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04.02.2020 №18524, складеного відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ39554597);

- податкова інформацію, яка була використана під час прийняття вказаного рішення; документи, які були враховані під час прийняття вказаного рішення;

- матеріали засідання комісії з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в частині прийняття вказаного рішення від 04.02.2020 №18524.

Проте, на виконання ухвали суду від 12.03.2020 податковим органом були надані лише пояснення щодо не можливості оскарження даного рішення у судовому порядку та наявності в матеріалах справи схеми руху ПДВ, на підставі якої було включено платника податку до ризикових. Інших доказів в розпорядження суду відповідача не надав.

Так, відповідачем до матеріалів справи надана інформація з ПН по СГ за період продаж січень 2019 - листопад 2019, період покупок січень 2019 - листопад 2019 ТОВ "ТД АГРО-АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ39554597). Ця таблиця містить лише найменування товару, який постачав СГ та перелік товарів, які отримував ТОВ, перелік контрагентів-отримувачів та перелік контрагентів-постачальників. (а.с. 124)

Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Колегія суддів вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірному рішенні, як це передбачено п.8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Згідно з п. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями п. 2 ч. 2 КАС України, який покладено відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, останній не виконав.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 18542 від 04.02.2020, як такого, що прийнято без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АГРО-АЛЬЯНС" (код 39554597) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 по справі № 520/480/20, дійшла висновку, що при прийнятті його рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. а тому відсутні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 по справі № 520/480/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 11.08.2020.