Постанова

від 04.08.2020 по справі 820/7184/16

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 р.Справа № 820/7184/16 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., повний текст складено 12.03.2020 року) по справі № 820/7184/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Укрнафтасінтез"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтасінтез" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

скасувати податкове повідомлення-рішення Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 02.11.2016 № 0001891201 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 100 000 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25000 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 задоволено позов.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.11.2016 № 0001891201.

За наслідками апеляційного перегляду справи, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

21.11.2019 постановою Верховного Суду постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Після повернення справи на розгляд до суду першої інстанції рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.11.2016 № 0001891201 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 100 000 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25000 грн.

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з`ясуванні обставин справи та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування посилається на пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 75.1.1 ст. 75, п. 123.1 ст. 123, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 201 ПК України та врахування судом першої інстанції лише позиції та доводів позивача.

Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 04.04.2016 між ТОВ "Укрнафтасінтез" та ТОВ "Харківенергопром" укладено договір №1/2016.

23.08.2016 позивачем отримано від контрагента кошти у розмірі 500 000 грн. за виконання зобов`язань за договором № 1/2016.

27.08.2016 позивачем складено податкову накладну № 27, яка зареєстрована в ЄРПН 02.09.2016, що підтверджується квитанцією (а.с. 153, 154).

26.08.2016 за вищезазначеним договором, позивачем отримано від контрагента кошти у розмірі 100 000,00 грн.

31.08.2016 позивачем складено податкову накладну № 31, яка зареєстрована в ЄРПН 07.09.2016, що підтверджується квитанцією № 1 (а.с. 159-160).

В цих податкових накладних помилково зазначено не дату зарахування коштів від контрагента, а дату складання накладних.

У зв`язку з виявленням помилки, 01.09.2019 позивачем складено розрахунок коригування №2 до податкової накладної № 27, який зареєстрований в ЄРПН 16.09.2016, та розрахунок коригування до № 3 до податкової накладної № 31, які зареєстровані в ЄРПН 16.09.2016, що підтверджується квитанціями (а.с. 155-157,161-163).

В цей же день (16.09.2016) позивачем зареєстровані податкові накладні з правильною датою - 23.08.2016 та 26.08.2016 відповідно (а.с. 133, 158,165,165).

Різниця в задекларованих платником податків показниках, що містяться у податковій звітності з ПДВ за серпень 2016 року, виникла оскільки в податкових зобов`язань по ТОВ Харківенергопром у додатку №5 до декларації задекларовано на суму 2 016 666,60 грн., а податкових накладних, виданих йому, зареєстровано на суму ПДВ 2 116 667,00 грн.

16.09.2016 у вищезазначених податкових накладних ТОВ "Укрнафтасінтез" було виявлено помилку в даті. До податкової накладної було складено рахунок корегування та були зареєстровані нові податкові накладні з правильними датами, що підтверджується копіями податкових накладних від 27.08.2016, 31.08.2016, 23.08.2016, 26.08.2016, розрахунками корегування, квитанціями про прийняття розрахунків корегування, податкових накладних податковим органом .

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Укрнафтасінтез» за серпень 2016 року, за результатами якої складено акт від 20.10.2016 №3039/20-31-12-01-10/30990739 (а.с.6-9).

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.187.1 ст.187, ст. 200 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань по декларації за серпень 2016 року на суму ПДВ 100 000,0 грн., внаслідок чого занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, та відповідно до заниження суми ПДВ, яка сплачується платником податку до бюджету.

02.11.2016 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001891201 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 100 000 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25 000 грн (а.с. 10).

Позивач, вважаючи неправомірним податкове повідомлення - рішення відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наявність розбіжностей у реєстрі податкових накладних та додатку № 5 до податкової декларації спричинена через помилки у датах податкових накладних, виправлення в яких позивач здійснив своєчасно, шляхом складання розрахунку коригування, і склав нові, факт розбіжності не призвів до будь-яких втрат бюджету. Також суд зазначив, що своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата усіх податків досліджується податковим органом під час документальної перевірки, а тому висновки про заниження позивачем грошового зобов`язання в межах камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ зроблені необгрунтовано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 192.1 ПК України, у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг до податкової накладної складається розрахунок коригування.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації що засвідчує факт перетинання митного кордону України, яка оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК україни реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

У листі Державної фіскальної служби України від 03.10.2016 № 21408/6/99-99-15-03-02-15 зазначається, що платник податку з метою виправлення у податковій накладній/розрахунку коригування допущених помилок, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового Кодексу скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що містить помилки в обов`язкових реквізитах, та зареєструвати його в ЄРПН.

При цьому розрахунки коригування, складені з метою виправлення помилок, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у податковій звітності з ПДВ не відображаються.

У Листі Державної фіскальної служби України від 04.02.2016 № 2363/6/99-99-19-03-02-15 зазначається, що в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування. Таким чином, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній та/або розрахунку коригування, не підлягають відображенню в декларації.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не було враховано те, що різниця між задекларованими сумами 2 016 666,60 грн і 2 116 667,00 грн. спричинено через помилки в датах податкових накладних, виправлення яких Позивач здійснив у відповідності до 192.1 статті 192 Податкового Кодексу у розрахунку корегування, що вірно не відобразив у декларації.

Податкові накладні були зареєстровані позивачем в межах 15-денного строку, помилки, виявлені в них своєчасно виправлені, шляхом складання розрахунків коригування, і нових податкових накладних з вірною датою, та реєстрації їх в ЄРПН.

Відповідачем не доведено, що факт розбіжності між відомостями ЄРПН та відомостями податкової декларації не призвів до будь-яких втрат бюджету.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган дійшов висновків про зменшення позивачем грошового зобов`язання з податку на додану вартість за результатами камеральної перевірки.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому ст.ст.77, 78 ПК України.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З акта камеральної перевірки від 20.10.2016 вбачається, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, ст. 200 ПК України, що призвело до заниження належного до сплати податку на додану вартість у серпні 2016, були виявлені розбіжності між відомостями в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якому зареєстровані податкові накладні, видані позивачем контрагенту - ТОВ «Харківенергопром» , на суму ПДВ 2116 667 грн та відомостями додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 № 9173194577 від 20.09.2016, згідно з яким сума по податкових накладних, якими сформовані податкові зобов`язання, виданих підприємству ТОВ «Харківенергопром» , становить 2 016 666,60 грн.

Колегія суддів зазначає, що наявність розбіжностей між даними, що містяться у податковій звітності позивача, та даними ЄРПН, є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог п. 201.10 статті 201 ПК України.

Відтак, при збільшенні позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Достовірність, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 15.05.2018 по справі №804/6286/17, від 01.10.2018 по справі №821/1648/17, від 29.08.2019 по справі 808/818/15, від 24.06.2020 по справі № 640/18801/18.

Таким чином, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення грунтується на висновках актах, складеного за результатами камеральної, а не документальної перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення рішення від 02.11.2016 № 0001891201.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року по справі № 820/7184/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 11.08.2020