Постанова

від 05.08.2020 по справі 480/4250/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 р. Справа № 480/4250/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного агенства водних ресурсів України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 (суддя О.А. Прилипчук, м. Суми, повний текст складено 20.01.20) по справі № 480/4250/19

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державного агенства водних ресурсів України , Завідувача сектору у Сумській області Державного агенства водних ресурсів України Мелешка Романа Васильовича

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Державного агентства водних ресурсів України, завідувача сектору у Сумській області Державного агентства водних ресурсів України Мелешка Романа Васильовича, в якій просить: визнати протиправною відмову у видачі дозволу на спеціальне водокористування, викладену у листі Державного агентства водних ресурсів України № 288/СМ/21-19 від 09.08.2019 за підписом завідувача сектору у Сумській області Державного агентства водних ресурсів України Мелешка Романа Васильовича; зобов`язати Державне агентство водних ресурсів України повторно розглянути звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання дозволу на спеціальне водокористування у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 17 березня 2005 року, укладеного з Роменською районною державною адміністрацією Сумської області (в редакції додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.07.2015 року), згідно з якими за позивачем зареєстровані права оренди на земельні ділянки: площею - 30,5 гектарів, кадастровий номер: 5924189100:01:003:0149; площею -0,16 га, кадастровий номер: 5924189100:01:003:0150; площею - 7,45 га, кадастровий номер: 5924189100:01:002:0273; площею 2,3 га, кадастровий номер: 5924189400:02:002:0073.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вважає відмову у видачі дозволу на спеціальне водокористування, викладену у листі Державного агентства водних ресурсів України № 288/СМ/21-19 від 09.08.2019 за підписом завідувача сектору у Сумській області Державного агентства водних ресурсів України Мелешка Романа Васильовича протиправною, незаконною, такою, що суперечить вимогам діючого законодавства України, оскільки при отримані зазначеного дозволу у 2015 році надавались позивачем документи з аналогічним переліком і додаткова угода про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом від 13.07.2015 року, укладена між позивачем та Роменською районною державною адміністрацією Сумської області, відповідала вимогам ст. 49 Водного Кодексу України. Тобто відповідач при розгляді однакових документів робить кардинально різні висновки. Крім цього, позивач вважає, що ч. 5 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено виключні підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається. Відмова, викладена в листі від 09.08.2019 за № 288/СМ/21-19 суперечить наведеній вище нормі Закону. Просить позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано протиправною відмову у видачі дозволу на спеціальне водокористування, викладену у листі Державного агентства водних ресурсів України № 288/СМ/21-19 від 09.08.2019.

Зобов`язано Державне агентство водних ресурсів України повторно розглянути звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання дозволу на спеціальне водокористування у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 17 березня 2005 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач, Державне агенство водних ресурсів України, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 17.03.2005 року між Роменською районною державною адміністрацією Сумської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Роменському районному відділенні Сумської регіональної філії ДЗК. Згідно умов договору позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку з водоймою для вирощування риби, яка знаходиться на території Сулимівської та Хмелівської сільських рад Роменського району Сумської області. Відповідно до пункту 2.1. зазначеного договору в оренду передано земельні ділянки загальною площею 40,41 га, в тому числі під водоймою - 32,80 га, сіножатей (водоохоронна зона) - 3,54 га, пасовища (водоохоронна зона) - 3,91 га, під гідроспорудами - 0,16 га, із земель державної власності: із них розташованих на території Сулимівської - 38,11 га та Хмелівської - 2, 30 га сільських рад Роменського району Сумської області (а.с. 20-24).

Крім цього, 17.03.2015 р. складено акт приймання-передачі відповідної земельної ділянки (а.с. 27).

13.07.2015 р. складено Додаткову угоду між тими самими сторонами про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки (а.с. 30-35).

22.09.2016 року Державним агентством водних ресурсів України було погоджено і видано позивачу паспорт на водний об`єкт.

01.09.2016 р. Департаментом екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, позивачу як водокористувачу з метою використання ставка для риборозведення, виданий дозвіл на спеціальне водокористування серії УКР 0757 СУМ (а.с. 76). Термін дії дозволу закінчився 01.09.2019 року.

Позивач звернувся до Державного агентства водних ресурсів України з метою отримання дозволу на спеціальне водокористування чи продовження його на новий термін.

09.08.2019 листом № 288/СМ/21-19 за підписом завідувача сектору у Сумській області Державного агентства водних ресурсів України Мелешка Романа Васильовича ФОП ОСОБА_1 повідомлено про неможливість надання вказаного дозволу, оскільки в ході опрацювання наданих документів виявлені такі недоліки: невідповідність правовстановлюючих документів чинному законодавству, а саме: відсутній чинний договір оренди, де об`єктом оренди або одним із об`єктів є водний об`єкт (вода, водний простір тощо); договір оренди земельної ділянки від 17 березня 2005 року, укладений з Роменською районною державною адміністрацією Сумської області не погоджений відповідно до вимог законодавства на час їх укладення, зокрема з органами визначеними у статті 51 Водного кодексу України (у редакції, що діяла на момент укладення); додаткова угода про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом від 13.07.2015 року, не відповідає Типовому договору оренди водних об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 №420 та не погоджена з Держводагентством (а.с. 81-82).

Позивач не погодився із такою відмовою відповідача та оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Державне агентство водних ресурсів України, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності оскаржуваної відмови.

Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції з огляду на такі обставини.

Так, з 01.07.2013 набрав чинності Закон України "Про аквакультуру", прикінцевими положеннями якого стаття 51 Водного кодексу України викладена у новій редакції.

Відповідно до зазначеного закону та змін до статті 51 Водного кодексу України з 01.07.2013 змінено процедуру надання водних об`єктів в користування на умовах оренди.

Відповідно до прийнятих змін, чинне законодавство розрізняє різні процедури та принципи надання водних об`єктів:

Водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми надаються в користування на умовах оренди відповідно та у порядку, передбаченому статтею 51 Водного кодексу України, для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково- дослідних робіт.

Водні об`єкти надаються у користування на земельних торгах (статті 135 - 139 Земельного кодексу України) у комплексі із земельною ділянкою, органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (при цьому віднесення водного об`єкта до загальнодержавного або місцевого не має значення), відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Типовий договір оренди водних об`єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420.

У договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами. Типовим договором оренди передбачено відповідальність орендаря за шкоду, що може бути нанесена третім особам, внаслідок неналежного виконання умов договору.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення паспорта водного об`єкта затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.05.2013 № 99 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2013 за № 775/23307.

Методику визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.05.2013 № 236 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №986/23518.

Відповідно до статті 51 Водного кодексу України водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом (стаття 47 Водного кодексу України).

Орендарі водного об`єкта зобов`язані передбачити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо).

При визначенні таких місць перевага надається традиційно розташованим місцям масового відпочинку.

Заборона загального водокористування водними об`єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо надання водних об`єктів у користування на умовах оренди у межах населених пунктів належать сільським, селищним та міським радам (землі комунальної власності), а за межами населених пунктів - Раді міністрів Автономної Республіки Крим та обласним державним адміністраціям (землі державної власності).

Відповідно до статті 59 Земельного кодексу України та статті 51 Водного кодексу України водні об`єкти (дно та водний простір) надаються лише для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, а відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів для обмеженого переліку потреб (ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо); індивідуального дачного будівництва).

У зв`язку із цим, районні державні адміністрації не мають повноважень щодо передачі в оренду водних об`єктів для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Частиною 1, 2 ст. 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно статті 49 Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Процедуру видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об`єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів) врегульовано Порядком видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 321, а також ст.49 Водного кодексу України.

Відповідно до вищевказаного Порядку, видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Дозволи видаються на підставі заяви водокористувача, в якій зазначаються: найменування органу, що видає дозвіл; дані водокористувача (фізичної або юридичної особи); мета отримання дозволу або реквізити дозволу, який анулюється; місце здійснення спеціального водокористування (назва басейну річки, водного об`єкта і його місцезнаходження); згода на оброблення персональних даних; підпис та печатка (за наявності) замовника.

До заяви додаються такі документи: обґрунтування потреби у воді з помісячним нормативним розрахунком водокористування і водовідведення; опис та схема місць забору води та скидання зворотних вод; нормативи гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водні об`єкти із зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо); затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення); копія правовстановлюючих документів на водні об`єкти (для орендарів водних об`єктів).

Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що зазначений перелік документів є вичерпним.

У відповідності до ч.3 статті 49 Водного кодексу України підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування є: подання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно з визначеним цією статтею переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів; негативний висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, про можливість здійснення спеціального водокористування.

Колегією суддів встановлено, що 17.03.2005 року між Роменською районною державною адміністрацією Сумської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Роменському районному відділенні Сумської регіональної філії ДЗК. Згідно умов договору позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку з водоймою для вирощування риби, яка знаходиться на території Сулимівської та Хмелівської сільських рад Роменського району Сумської області. Відповідно до пункту 2.1. зазначеного договору в оренду передано земельні ділянки загальною площею 40,41 га, в тому числі під водоймою - 32,80 га, сіножатей (водоохоронна зона) - 3,54 га, пасовища (водоохоронна зона) - 3,91 га, під гідроспорудами - 0,16 га, із земель державної власності: із них розташованих на території Сулимівської - 38,11 га та Хмелівської - 2, 30 га сільських рад Роменського району Сумської області (а.с. 20-24).

Крім цього, 17.03.2015 р. складено акт приймання-передачі відповідної земельної ділянки (а.с. 27).

13.07.2015 р. складено Додаткову угоду між тими самими сторонами про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки (а.с. 30-35).

Суд звертає увагу, що запис про поновлення строку дії договору було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підтвердженням факту наявності у позивача речового права (права оренди) на нерухоме майно (земельну ділянку кадастровий номер 5924189100:01:003:0149; площею - 0,16 га, кадастровий номер: 5924189100:01:003:0150; площею - 7,45 га, кадастровий номер: 5924189100:01:002:0273; площею 2,3 га, кадастровий номер: 5924189400:02:002:0073, з розташованим на ній водним об`єктом) (а.с. 30).

Щодо доводів відповідача стосовно правомірності відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування, оскільки під час укладання додаткової угоди між Роменською районною державною адміністрацією та позивачем не були враховані вимоги статті 51 Водного кодексу України, зокрема, в частині приведення договору оренду у відповідність до Типового договору оренди водних об`єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 №420, передбачення позивачем місць для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо), а також в частині нарахування плати за наданий в оренду водний об`єкт відповідно до Методики визначення розміру плати до місцевого бюджету за надані в оренду водні об`єкти затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.05.2013 №236 та, що вказана додаткова угода про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом не погоджена з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення Договору оренди) у користування на умовах оренди водні об`єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Передача орендарем права на оренду водного об`єкта (чи його частини) іншим суб`єктам господарювання забороняється. Орендодавцями водних об`єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради. Окремі повноваження щодо надання водних об`єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам. Орендодавцями водних об`єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об`єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства. Умови, строки і збір за оренду водних об`єктів (їх частин) визначаються в договорі оренди за згодою сторін.

Водокористувачі, яким водний об`єкт (його частина) надано в оренду, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом.

Користування водними об`єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

17.03.2005 року між Роменською районною державною адміністрацією Сумської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Роменському районному відділенні Сумської регіональної філії ДЗК.

Згідно умов договору позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку з водоймою для вирощування риби, яка знаходиться на території Сулимівської та Хмелівської сільських рад Роменського району Сумської області. Відповідно до пункту 2.1. зазначеного договору в оренду передано земельні ділянки загальною площею 40,41 га, в тому числі під водоймою - 32,80 га, сіножатей (водоохоронна зона) - 3,54 га, пасовища (водоохоронна зона) - 3,91 га, під гідроспорудами - 0,16 га, із земель державної власності: із них розташованих на території Сулимівської - 38,11 га та Хмелівської - 2, 30 га

Так, відповідно до п. 1-2 Договору позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для іншого сільськогосподарського призначення (риборозведення), яка знаходиться на території Сулимівської та Хмелівської сільських рад Роменського району Сумської області, загальною площею 40,41 га, в тому числі під водоймою - 32,80 га, сіножатей (водоохоронна зона) - 3,54 га, пасовища (водоохоронна зона) - 3,91 га, під гідроспорудами - 0,16 га, із земель державної власності: із них розташованих на території Сулимівської - 38,11 га та Хмелівської - 2, 30 га .

Згідно п. 3 вказаного договору його було укладено на 10 років та визначено переважне право позивача на його поновлення.

Договір було погоджено з Сумським облводгоспом та Державним управлінням екології та природних ресурсів у Сумській області, зареєстровано 21.03.2005 року у Роменському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДПЦ ДЗК за №004.05.623.00058.

Таким чином, Договір оренди, на момент його укладення, відповідав всім встановленим законом вимогам щодо форми, змісту та погодження.

13.07.2015 р., на виконання ч.8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" між апелянтом та Роменською районною державною адміністрацією Сумської області було укладено Додаткову угоду до Договору оренди про його поновлення.

Так, під час укладення Додаткової угоди про поновлення Договору оренди в порядку ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", не передбачено можливості для зміни умов договору, адже договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Запис про поновлення строку дії договору було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме про реєстрацію за позивачем права оренди земельної ділянки (з розташованим на ній водним об`єктом) на підставі Додаткової угоди терміном ще на 10 років, що в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту наявності у позивача речового права (права оренди) на нерухоме майно (земельну ділянку, з розташованим на ній водним об`єктом).

Таким чином, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що позивачем разом з заявою були подані всі необхідні правовстановлюючі документи.

Також судом встановлено, що жодних вимог до позивача про повернення земельної ділянки, з розташованим на ній водним об`єктом, не заявлялося, претензій про несвоєчасність чи неповноту внесення орендної плати не надходило.

Пропозицій про внесення змін до Договору оренди, в тому числі про приведення його у відповідність до Типового договору оренди водних об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 №420, від розпорядника земель не надходило.

З досліджених матеріалів випливає, що правовстановлюючим документом, який дає позивачу право на користування водним об`єктом є Договір оренди земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом від 17.03.2005 року, який, на момент його укладення відповідав усім вимогам законодавства щодо змісту, форми та погодження, а Додаткова угода, є правочином, що підтверджує чинність Договору оренди до 2035 року.

Крім того, чинне законодавство не містить вимог щодо змісту додаткових угод про поновлення договорів оренди землі з розташованим на ній водним об`єктом, та вимог про те, що додаткові угоди про поновлення договорів оренди мають відповідати Типовому договору оренди водних об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 року №420 та погоджуватись з Держводагенством.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державне агенство водних ресурсів України, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності оскаржуваної відмови.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного агенства водних ресурсів України - залишити без задоволення

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 по справі № 480/4250/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 11.08.20.