Постанова

від 11.08.2020 по справі 520/9679/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Горшкова О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 р. Справа № 520/9679/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Бершова Г.Є.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ", Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.12.19 по справі № 520/9679/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12 серпня 2019 року № 00002831401, від 12 серпня 2019 року № 00002841401, від 12 серпня 2019 року № 00002851401, від 12 серпня 2019 року № 00002861401, від 13 серпня 2019 року № 00018391307.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення було винесено відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 26.07.2019 № 2539 /20-40-14-01-08/34755563 Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки з боку позивача відсутні порушення вимог Законів України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Податкового кодексу України та інших законів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року позовні вимоги було задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12 серпня 2019 року № 00002851401, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (код ЄДРПОУ 34755563) застосовано штрафні санкції у сумі 11166 (одинадцять тисяч сто шістдесят шість) грн. 00 коп. за затримку реєстрації податкових накладних.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13 серпня 2019 року № 00018391307, яким до Товариству з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (код ЄДРПОУ 34755563) збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 8063 (вісім тисяч шістдесят три) грн. 45 коп., у тому числі за податковим зобов`язанням - 2864 (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 32 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5130 (п`ять тисяч сто тридцять) грн. 42 коп. та пенею у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн. 71 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Позивач не погодився із рішенням суду першої інстанції в частині відмови та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення в цій частині скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" зареєстроване в Єдиному реєстрі підприємств та організацій України 11 грудня 2006 року, номер запису 40214227, податковий номер платника податків - 34755563.

Перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області (на дату підписання акту перевірки - Головному управлінні ДФС у Харківській області), Центральне управління, Холодногірська ДПІ (Холодногірський район м. Харкова) з 12.12.2006 за № 1999. Є платником податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію платника на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб з найманих працівників, військового збору, земельного податку та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Основним видом діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20). Видами діяльності є: виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11); підготовчі роботи на будівельному майданчику (код КВЕД 43.12); інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (код КВЕД 43.99); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12).

В період з 10 червня 2019 року по 23 липня 2019 року на ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, за результатами якої складено акт від 26.07.2019 № 2539 /20-40-14-01-08/34755563.

Так, в ході проведеної перевірки ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" виявлені наступні порушення: п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування у сумі 888984 грн.; п.п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України встановлено його заниження у сумі 177797 грн., у тому числі за жовтень 2016 р. у сумі 776 грн., грудень 2016 р. у сумі 7376грн. серпень 2017 р. у сумі 28553 грн., вересень 2017 р. у сумі 117721 грн., за грудень 2017 у сумі 23370 грн.; п.201.10, ст.201 Податкового Кодексу України, а саме не реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму тому числі за жовтень 2016 р. у сумі 776 грн., за листопад 2016 р. 7376 грн., за березень 2017 р. у сумі 73659 грн., за квітень 2017 р. у сумі 72616грн., за грудень 2017 р. у сумі 23370грн.; п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно зареєстровані накладні на суму ПДВ 111666,3 грн.; п.176.2 ст.176, абз.1 п. 119.2 ст.119 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556 - встановлено, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за ф. 1- ДФ за 2-4 квартали 2016 року, 1-4 квартали 2017 року, 1-4 квартали 2018 року, 1-2 квартали 2019 року надані з недостовірними відомостями, а саме не відображена повернута фінансова допомога засновнику підприємства з ознакою доходу 153 (сума поворотної фінансової допомоги), невірно відображений податковий номер фізичної особи; п.п.1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.176.2.а п. 176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України встановлено не перерахування ТОВ СІД , в установлений законодавством термін, військового збору утриманого з заробітної плати та інших доходів працівників підприємства за січень, березень, квітень, травень 201" року, січень, вересень, жовтень, грудень 2018 року, січень, лютий 2019 року в загальній сумі 4309,27 грн. Крім того підприємство має заборгованість військового збору за лютий 2019 року в сумі 2864,32 грн.; п.1 ч.2 ст.6, ч. 1.1 ст.7 та ч.5 ст.8 розділу III ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нараховано єдиного внеску за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 201" року, січень, лютий, квітень, травень, червень, липень, грудень 2018 року в сумі - 10470,70 грн.; в ході перевірки було встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахувань єдиного внеску мінімумів доходів громадян.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Харківській області сформовані податкові повідомлення-рішення:

від 12 серпня 2019 року № 00002831401, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 888984 грн.;

від 12 серпня 2019 року № 00002841401, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 222246,25 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 44449,25 грн.;

від 12 серпня 2019 року № 00002851401, яким застосовано штраф у сумі 11166,63 грн. за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів;

від 12 серпня 2019 року № 00002861401, яким застосовано штраф у сумі 84822,50 грн. за відсутність складення та /або реєстрації податкових накладних;

від 13 серпня 2019 року № 00018391307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у сумі 8063,45 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 2864,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5130,42 грн. та пенею 68,71 грн.

Позивач, не погоджуючись з вищезазначеними рішенням суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами не було, оскільки ці операції не підтверджено відповідними документами, а тому позивачем неправомірно включено отримані від контрагентів послуги до собівартості виконаних робіт.

Задовольняючи в частині позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 12 серпня 2019 року № 00002851401 та від 13 серпня 2019 року № 00018391307.

Колегія суддів не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та зазначає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Щодо правомірності формування ГУ ДФС у Харківській області податкових повідомлень - рішень від 12 серпня 2019 року № 00002831401, від 12 серпня 2019 року № 00002861401 та 12 серпня 2019 року № 00002841401, то як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для прийняття вказаних рішень слугували висновки відповідача стосовно невикористання позивачем у господарській діяльності отриманих від суб`єктів господарювання (ТОВ Компанія Мастербуд , ФОП ОСОБА_1 , ДП "ХС Гасіння"КП ХСС", ТОВ"Компас-інтек") послуг, субпідрядних робіт та ТМЦ, які були віднесені до складу податкового кредиту, що є порушенням, на думку відповідача, пп. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України.

Так, колегією суддів встановлено, що ТОВ"СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" протягом перевіряємого періоду здійснювало будівельні роботи по зведенню об`єктів соціальної сфери, реконструкцію та ремонтно-будівельні роботи споруд, що знаходяться на території м. Харкова та Харківської області, переважно за рахунок бюджетних коштів.

Зокрема, між ТОВ"СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (підрядник) та Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області (замовник) було укладено договір підряду № 367 від 20.09.2016, предметом якого було будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу на мікрорайоні Мобіль в смт Пісочин Харківського району Харківської області, об`єкт будівництва - ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013, місцезнаходження: АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 38-44).

Відповідно до п. 1.5 договору, основні параметри, склад і обсяги робіт, інші показники, що характеризують предмет договору, були визначені проектно-кошторисною документацією до договору.

Замовник є розпорядником бюджетних коштів (п. 1.7 договору).

У відповідності до п. 3.3.4 договору підрядник має право залучити за власним вибором до виконання робіт субпідрядні організації, надавши інформацію про них замовнику у встановленому законом порядку.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт № 1 від 16.11.2016 року, за березень 2017 року від 28.03.2017 року, травень 2017 року від 12.05.2017 року, від 26.05.2017 року, червень 2017 року від 20.06.2017 року, липень 2017 року від 07.07.2017 року, грудень 2017 року від 18.12.2017 (т.2 а.с. 173, 189, 196, 203-204, 212, 219, т.3 а.с. 84, 93), акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2016 року № 1 , за березень 2017 року № 5, за травень 2017 року № 6, 7, за червень 2017 року № 8 , за липень 2017 року, за грудень 2017 року № 22, 23 (т.2 а.с. 174-177, 190-192, 197-199, 205-207, 213-215, 220-222, т.3 а.с. 85-88, 94-97), відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат № 1-2 (т.2 а.с. 178-181, 193-165, 200, 208-211, 216-218, 223-225, т.3 а.с. 89-92, 98-101).

Для виконання земляних робіт (розділ 1 Локального кошторису на будівельні роботи № 01-01-01 до договору підряду № 367 від 20.09.2016) ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" отримувало послуги від ТОВ Компанія Мастербуд з оренди екскаватора - погрузчика Komatsu WB97R № НОМЕР_1 та екскаватора ЕК-14-20 згідно з договором оренди спецтехніки від 27.06.2014 № 27/06-14 та додатковими угодами до нього від 04.11.2014 № 1 та від 17.10.2016 №2 (т.2. а.с. 166-69), виконання якого підтверджується актами здачі - приймання виконаних робіт від 21.10.2016 № ОУ-0000274 на, від 07.11.2016 № ОУ-0000301, від 10.11.2016 № ОУ-0000309 (т.2 а.с. 170-172).

Отримані послуги були включені ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" до акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 (з відомостями ресурсів до них та розрахунками загальновиробничих витрат) до договору підряду № 367 форми КБ-2 від 20.09.2016 за листопад 2016 року, до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за листопад 2016 року.

Також, для виконання будівельних робіт по договору підряду № 367 від 20.09.2016, а саме, для будівництва арочних конструкцій (створення каркасу будівлі та супутніх робіт), ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" укладено з ФОП ОСОБА_1 договір про надання послуг автокрана від 02.11.2015 № 02/11-1 (т.2 а.с. 183-186), на підтвердження виконання якого позивачем залучено до матеріалів справи акти здачі - приймання робіт (т.2 а.с. 187-188).

Отримані послуги з роботи автомобіля (кран 65023 КГА-25) були включені ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" до актів приймання виконаних будівельних робіт (з відомостями ресурсів до них та розрахунками загальновиробничих витрат) до договору підряду № 367 від 20.09.2016 форми КБ-2 за березень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017 та до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за відповідні періоди.

Судом також встановлено, що для впровадження системи автоматичної пожежної сигналізації та автоматизації внутрішнього протипожежного водопроводу на об`єкті Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу на мікрорайоні Мобіль в смт. Пісочин Харківського району Харківської області , між ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" та Дочірнім підприємством Харківспецгасіння Колективного підприємства Харківспецсервіс укладено договір підряду № 18/47К від 03.10.2017 (т. 3 а.с. 50-52), виконання якого підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2017, актами прийняття виконаних робіт №1 та №2 за грудень 2017, відомостями ресурсів до зазначених актів, підписаних сторонами 18.12.2017 (т.3 а.с. 53-83).

Собівартість отриманих від ДП Харківспецгасіння Колективного підприємства Харківспецсервіс послуг було віднесено позивачем до складу собівартості виконаних робіт за грудень 2017 року та послуги були відображені ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2017 (КБЗ) до договору підряду № 367 від 20.09.2016 та в актах №22, 23 приймання виконаних будівельних робіт до вказаного договору, що були підписані сторонами 18.12.2017.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ"СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (підрядник) та ПАТ Трест Житлобуд-1 (замовник) укладено договір підряду від 20.10.2016 № 58 (т.3 а.с. 229-234), відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати встановлення систем вентиляції, кондиціювання та холодопостачання на об`єкті Реконструкція будівлі адміністрації Київського району Харківської міської ради під центр надання соціальних послуг в м. Харкові .

На підтвердження факту виконання умов вказаного правочину позивачем надано договірну ціну, локальний кошторис, відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, акти № 3, 4 приймання виконаних будівельних робіт, акт вартості устаткування (т.2 а.с. 229-249, т. 3 а.с. 1-16).

Між ТОВ"СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (підрядник) та ПАТ Трест Житлобуд-1 (замовник) укладено договір підряду від 20.10.2016 № 62 (т.3 а.с. 17-20), відповідно до якого підрядник зобов`язувався виконати встановлення систем вентиляції, кондиціювання та холодопостачання на об`єкті Реконструкція будівлі адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради під центр надання соціальних послуг в м. Харкові .

На підтвердження факту виконання умов вказаного правочину позивачем надано договірну ціну, локальний кошторис, відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт, акт вартості устаткування (т.3 а.с. 21-48).

Для виконання вказаних договорів ТОВ"СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" було придбано у ТОВ Компас-Інтек кондиціонери (зовнішній, внутрішній блок), марки LG, у кількості 7 штук, що підтверджується видатковими накладними № 185 від 31.03.2017 року та № 255 від 26.04.2017 року (т.2 а.с. 227-228).

Придбане обладнання було віднесене до складу собівартості виконаних будівельних робіт за травень 2017 року, що відображено у актах приймання виконаних будівельних робіт за травень 1 17 року форми КБ-2 до договору №58 від 20.10.2016 (акти № 3 та 4 з актами вартості статкування та відомостями ресурсів) та акті приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року форми КБ-2 до договору №62 від 20.10.2016 (акти № 3 та 4 з актами вартості статкування та відомостями ресурсів).

Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту договору підряду № 367 від 20.09.2016 року, замовником будівництва фізкультурно - оздоровчого комплексу на мікрорайоні "Мобіль" виступала Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, тобто будівництво проводилось за бюджетні кошти, враховуючи вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування", що за своїм наслідком покладало обов`язок узгодження ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" питання про залучення субпідрядників для виконання вказаних робіт.

Однак, ТОВ "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" не надано відомості про залучення до виконання робіт субпідрядників - ДП Харківспецгасіння Колективного підприємства Харківспецсервіс , ТОВ Компанія Мастербуд , ФОП ОСОБА_1 , які повинні залучатись за умовами письмово погодження із замовником - Пісочинською селищною радою Харківського району Харківської області, що свідчить про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність у матеріалах справи жодних документальних доказів погодження замовником будівництва кандидатури субпідрядників - ДП Харківспецгасіння Колективного підприємства Харківспецсервіс , ТОВ Компанія Мастербуд , ФОП ОСОБА_1 (хоча така передумова для укладення підрядником договору субпідряду безпосередньо була встановлена в п. 3.3.4 договору підряду № 367 від 20.09.2016 року), у зв`язку із чим суд не побачив причинно-наслідкового зв`язку між цими документами та спірними господарськими операціями.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до частин 1,2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частинами 1,2 статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Так, суд першої інстанції, пославшись в цілому на порушення позивачем Закону України "Про місцеве самоврядування", залишив поза увагою той факт, що відносини між сторонами договору підряду, виконання якого ведеться за бюджетні кошти, регулюються Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого передбачають узгодження субпідрядників для виконання робіт лише у випадку, коли вартість таких робіт перевищує 20% вартості договору (ч.7 статті 17 Закону).

Відповідно до п.18 ч.2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються, зокрема, відомості про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.

Тобто, дана вимога стосується випадку, коли обсяг робіт субпідрядника перевищує 20% від вартості договору.

Судом встановлено, що вартість робіт субпідрядників (ФОП ОСОБА_1 - 0,541%; ДП "Харківспецгасіння" КП "Харківспецсервіс" - 0,866%; ТОВ "Компанія Мастербуд" - 0,25%) складає значно менше, ніж 20% від вартості договору.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що вказаний договір підряду є чинним, не скасованим, зауважень щодо неузгодження субпідрядників від замовника не надходило.

Також суд зазначає, що відсутність письмового погодження із замовником всіх субпідрядних організацій не може свідчити про нереальність здійснення господарських операцій або про використання даних робіт не у своїй господарській діяльності, тому колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими.

Щодо правовідносин позивача із ДП "Харківспецгасіння" КП "Харківспецсервіс", колегією суддів встановлено, що останнім надано не лише копії договору субпідряду, договірної ціни та актів приймання виконаних робіт, а також і копії актів №№22, 23 приймання виконаних робіт між позивачем та замовником будівництва - Пісочинською сільською радою. З вказаних актів вбачається, що перелік робіт, які прийняті замовником за вказаними актами складається саме з робіт з вогнезахисту, виконаних субпідрядником, а з копій актів приймання виконаних робіт між субпідрядником та позивачем вбачається місце виконання робіт - "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу на мікрорайоні "Мобіль" в смт. Пісочин Харківського району Харківської області".

Також позивачем надано документи на підтвердження здійснення розрахунків із субпідрядником.

На підтвердження господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія Мастербуд" позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують використання наданих робіт та послуг у своїй діяльності. Витрати по вказаним операціям були включені до Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3). Відомості ресурсів містять пряме посилання на використання послуг та робіт субпідрядників.

Також позивачем надано документи, які підтверджують оплату послуг субпідрядників.

Щодо використання у господарській діяльності придбаного у ТОВ "Компас-Інтек" вентиляційного обладнання позивачем також надано всі необхідні документи, які підтверджують використання даного товару у своїй господарській діяльності. Вказане обладнання було відображено в актах приймання виконаних робіт (форма КБ-2). Також було надано платіжні доручення та підтвердження отримання обладнання за накладними матеріально відповідальною особою.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно наказу Міністерства фінансів України N 73 від 07.02.2013р. Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" визначено, що фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період. Фінансова звітність повинна бути достовірною.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, визначено в п.198.1 ст.198 ПК України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до пп.г) п.198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт отримання послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту отримання послуг або в разі, якщо отримані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

За змістом статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, передбачено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з абз. 1-5 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегією суддів встановлено, що придбані позивачем ТМЦ, послуги та роботи від субпідрядників ТОВ "Компанія Мастербуд", ФОП ОСОБА_1 , ДП "ХС Гасіння"КП ХСС", ТОВ "Компас-Інтек", були використані в операціях, які є господарською діяльністю підприємства, а тому, відповідно до пп.г) п.198.5 статті 198 ПК України у позивача не виникло обов`язку визначати собі податкові зобов`язання та складати і реєструвати податкові накладні на суми, визначені податковим органом в акті перевірки, у зв`язку із чим податковим органом неправомірно було накладено штраф на позивача за відсутність складення та/або реєстрації податкових накладних.

На підставі викладених вище обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено та не надано підтверджуючих документів, які б підтверджували господарські операції позивача і відповідно підтверджували відповідні витрати, які увійшли до складу вартості виконаних будівельних робіт, у зв`язку із чим судове рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Стосовно податкового повідомлення - рішення від 12.08.2019 року № 00002851401, яким до ТОВ "Строй інжінірінг девелопмент" застосовано штраф у розмірі 11166, 63 грн. за затримку реєстрації податкових накладних, колегією суддів встановлено таке.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.4. п. 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.2. статті 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.2 статті 201 розділу V ПК України наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 затверджено: -форму податкової накладної; Порядок заповнення податкової накладної (далі Порядок № 1307, у редакції наказу Міністерства фінансів України № 276 від 23.02.2017).

Як зазначено в пункті 8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини, зокрема, 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Згідно з пункту 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі Отримувач (покупець) зазначається Неплатник, а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 100000000000.

Пунктом 3 Порядку № 1307 визначено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Відповідно до пункту 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна з податку на додану вартість складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.3. статті 201 ПК України у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис Без ПДВ з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до п.2 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно з п.3 Порядку №1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Суд зазначає, що у 2019 році 15 січня (вівторок) був робочим днем.

Отже, позивач враховуючи положення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, якими передбачено, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, мав обґрунтовані підстави вважати податкові накладні зареєстрованими саме 15.01.2019 р.

Як вбачається з висновків акту перевірки, ТОВ "Строй інжінірінг девелопмент" податкову накладну № 18 від 22.12.2018 року зареєстровано 21.01.2019 року, тобто із затримкою 6 днів; податкову накладну № 30 від 26.12.2018 року зареєстровано 21.01.2019 року, тобто із затримкою 6 днів.

При цьому, позивач посилається на те, що саме 15.01.2019 року не працював сервер ДФС України, а тому підприємство було позбавлено можливості вчасно направити податкові накладні.

Так, згідно до повідомлення Прес-служби ДФС України від 15.01.2019 року, яке знаходиться на офіційному веб-сайті ДФС України в мережі Інтернет, ДФС України повідомлено, що у зв`язку з перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. (т. 4 а.с. 17).

Водночас, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що контролюючим органом було направлено позивачу квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних №18, №30 саме протягом операційного дня 15.01.2019 (з 8-ї години до 20-ї години), а тому відповідно до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, така податкова накладна вважається зареєстрованою ЄРПН.

Відповідно до абз.5 п. 201.10 ст. 201 ПК України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абз. 13 п. 201.10 ст.201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також у Податковому кодексу України не передбачено відповідальність платника за неналежне функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем та поштових ресурсів ДФС.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Строй інжінірінг девелопмент" на виконання вищезазначених норм права сформовано податкові накладні №18, №30 (т.1 а.с. 127-128) за допомогою програмного ресурсу М.е.Dос, накладено електронні цифрові підписи посадових осіб, здійснено шифрування податкової накладної та відправлено її до податкового органу з дотриманням граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - 15.01.2019 року об 17:55 год. та о 17:57 год. (т.1 а.с. 132-135), тобто в межах операційного дня, який завершується об 20.00 год.

Вказані обставини підтверджуються протоколами руху документа/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій ТОВ "Строй інжінірінг девелопмент" (т.1 а.с. 132-135), а відтак ТОВ "Строй інжінірінг девелопмент" було виконано свій обов`язок щодо відправлення на реєстрацію податкових накладних в ЄРПН вчасно, тобто в межах встановленого ПК України строку.

Таким чином, контролюючим органом не надано доказів надіслання позивачу протягом операційного дня 15.01.2019 квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначених податкових накладних №18, №30 або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин.

Отже, у зв`язку з неотриманням позивачем 15.01.2019 протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних, така на підставі п. 201.10 ст.201 ПК України вважається своєчасно зареєстрованою, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 12.08.2019 року № 00002851401.

Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі №806/832/17, від 22 листопада 2018 року по справі №813/815/18.

Стосовно податкового повідомлення - рішення від 13.08.2019 року № 00018391307, то як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючим органом встановлено не перерахування ТОВ "СІД", в установлений законодавством термін, військового збору утриманого з заробітної плати та інших доходів працівників підприємства за січень, березень, квітень, травень 201" року, січень, вересень, жовтень, грудень 2018 року, січень, лютий 2019 року в загальній сумі 4309,27 грн. Крім того підприємство має заборгованість військового збору за лютий 2019 року в сумі 2864,32 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Строй інжінірінг девелопмент" було перераховано до бюджету у визначені строки, однак у частині платіжних доручень було помилково зазначено призначення платежу - податок на доходи фізичних осіб, що, на думку позивача, не може вважатися підставою для висновку про несплату податкового зобов`язання з військового збору. (т.1 а.с. 18).

Згідно із пунктом 16 прим 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Таким чином до зобов`язань по сплаті військового збору застосовуються загальні положення Податкового кодексу України, що стосуються сплати податку на доходи фізичних осіб.

У відповідності до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Пунктом 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України визначено, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, податковий агент зобов`язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Відповідно до п.2 гл. 2 розділу III Порядку ведення органами фіскальної служби оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 №422 до інтегрованої картки платника платежі розносяться виходячи з інформації, вказаної в полі "Призначення платежу" платіжного доручення.

Згідно з п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п.43.3 та п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відповідно до п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Отже, з аналізу наведених норм випливає, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення.

На виконання положень ПК України, наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 закріплено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України, (далі - органи ДФС), подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 року за № 1679/28124, (далі - Порядок № 1146).

Пунктом 1 Порядку №1146 визначено, що цей Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів ДФС з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень ст.ст. 43, 102 ПК України, ч. 2 ст. 45 та ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України.

Аналогічно положенням ПК України, у п. 5 Порядку №1146 закріплено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб`єктам господарювання помилково сплачених податкових платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб`єкта господарювання до податкового органу із відповідною заявою; 2) встановлення податковим органом наявності факту помилковості сплати; 3) складання ним відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення заявнику помилково сплачених коштів або винесення обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 24.03.2015 року у справі № 21-3а15к, який відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить зазначені норми права.

Суд зазначає, що у наданих позивачем платіжних дорученнях (т.1 а.с. 136-161) у графі призначення платежу зазначено код бюджетної класифікації 11010400, що відповідає призначенню "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата".

При цьому, у вказаних платіжних дорученнях позивачем у якості призначенні платежу також зазначено - військовий збір.

У решті платіжних дорученнях (т.1 а.с. 162-227) у графі призначення платежу вказано - військовий збір, код 110011000.

Суд звертає увагу, що відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 14.01.2011 № 11, військовий збір обліковується за кодом 11011000.

Таким чином, позивачем у платіжних дорученнях (т.1 а.с. 136-161) вказано код 11010400 (що відповідає призначенню "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата"), однак зафіксовано призначення - військовий збір, а в платіжних дорученнях (т.1 а.с. 162-227) вказано призначення - військовий збір, однак зазначено невідомий код 110011000.

Частиною першою статті 43 Бюджетного кодексу України встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Відповідно до частин 4, 5 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (пункт 23-1 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії банківських виписок суд встановив, що сума військового збору перерахована позивачем до бюджету своєчасно, що відповідач не заперечував, однак із помилкою у призначенні платежу, що призвела до зарахування військового збору на рахунок для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Колегія суддів зазначає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений законодавством, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України. Оскільки узгоджені позивачем зобов`язання з військового збору сплачені на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми зобов`язання у визначений відповідною нормою Кодексу строк, а відтак і для застосування штрафу.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2018 №2а-2686/09/2670, від 14.08.2018 №821/1897/17, від 14.03.2019 №825/2388/18, від 18.04.2019 №804/6725/16, від 28.05.2019 №826/24675/15.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.08.2019 року № 00018391307.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 по справі № 520/9679/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ІНЖІНІРІНГ ДЕВЕЛОПМЕНТ" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.08.2019 року №00002831401, №00002841401, №00002861401.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 по справі №520/9679/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов