Постанова

від 06.08.2020 по справі 160/9361/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9361/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТЕСТ , Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Дєєв М.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТЕСТ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправної бездіяльності та стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ДНІПРОТЕСТ звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо невнесення інформації до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування про узгодженість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 500000,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ ДНІПРОТЕСТ ;

- стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Дніпропетровській області на користь ТОВ ДНІПРОТЕСТ заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 500000,00 грн. та пеню в розмірі 13 808,22 грн. нараховану на суму такої заборгованості за період з 06.08.2019 року по 25.09.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем було подано в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 року, в рядку 20.2 якої позивач заявив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 500000,00 грн., разом з податковою декларацією позивачем було подану заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідачем проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт, на підставі висновків акту було винесено податкове повідомлення-рішення, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення

рішенням ДФС було його було скасовано, у зв`язку з чим з дня скасування податкового повідомлення рішення сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою.

Проте, на дату подачі цього позову інформація про узгодженість бюджетного відшкодування в сумі 500 000 грн. для ТОВ ДНІПРОТЕСТ в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відсутня, внаслідок чого, узгоджена сума бюджетного відшкодування в сумі 500 000 грн. для позивача не стала доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, що в свою чергу має наслідком неперерахування зазначену суму (500 000 грн.) з бюджетного рахунка на поточний рахунок позивача.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідачів щодо невнесення інформації до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування про узгодженість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 500 000,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ ДНІПРОТЕСТ .

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невнесення інформації до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування про узгодженість бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 500000,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ ДНІПРОТЕСТ . Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо відшкодування ТОВ ДНІПРОТЕСТ суми податку на додану вартість у розмірі 500 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ ДНІПРОТЕСТ , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування посилається на те, що єдиним доцільним захистом порушеного права позивача з бюджетного відшкодування заявленої суми ПДВ є стягнення бюджетної заборгованості з огляду на ту обставину, що саме цей спосіб є ефективним на момент розгляду справи і цей спосіб не є передчасним , незважаючи на протиправну бездіяльність відповідачів, а саме, невнесення ними заяви позивача до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновок про суму відшкодування податку на додану вартість не було складено, у зв`язку з відсутністю підстав для його складання. Зазначає, що у спірних правовідносинах ознак бездіяльності податкового органу не вбачається, отже доводи позивача є безпідставними необґрунтованими та недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, вказуючи на те, що посилання відповідача на Порядок №39 в обґрунтування апеляційної скарги є безпідставним, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин (лютий-липень 2019 р.) Порядок № 39 вже не діяв, а відповідні питання щодо порядку бюджетного відшкодування сум ПДВ відповідно до положень ст. 200 ПКУ регламентувались Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 26 від 25.01.2017 р.

Таким чином, вважає висновки, викладені в апеляційній скарзі податкового органу, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та діючому законодавству.

Головним управління ДПС у Дніпропетровській області подано до суду додаткові пояснення відповідно до змісту яким податковий орган вказує, що з метою недопущення втрати бюджету, упередження безпідставного відшкодування ПДВ та повного та всебічного висвітлення фактів, викладених в акті камеральної перевірки ТОВ ДНІПРОТЕСТ , вважає за доцільне проведення позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ ДНІПРОТЕСТ з моменту виникнення від`ємного значення з Гіда (вересень 2018 року ) згідно пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Кодексу.

Відповідно до вищевикладеного, до управління податкового аудиту було направлено службову записку від 08.11.2019 №1401/04-36-04-02-16 для вжиття відповідних заходів. Станом на теперішній час інформація стосовно проведення перевірки ТОВ ДНІПРОТЕСТ з вищезазначеного питання до управління податків і зборів з юридичних осіб не надходила.

Крім того, Інформацію про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0000281202 за результатами розгляду скарги ДФС України відповідно до рішення від 29.07.2019 №36114/6/99-99-11-04-02-25 внесено до бази А1С Податковий блок . Сума бюджетного відшкодування у розмірі 500000 грн. відновлена в Інтегрованій картці платника , у зв`язку із скасуванням вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області в судовому засіданні заперечували щодо задоволення апеляційної скарги ТОВ ДНІПРОТЕСТ , просили задовольнити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та відмовити у задоволенні позову у цій частині.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 лютого 2019 року ТОВ ДНІПРОТЕСТ подано до Головного управління ДФС Дніпропетровської області, Лівобережне управління, Лівобережна ДПІ (Індустріальний р-н м. Дніпра) в електронній формі Податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 року, в рядку 20.2 якої позивач заявив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 500000 грн. (п`ятсот тисяч гривень 00 коп.).

Також позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (Додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість), згідно якої позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування суми зазначеного податку в розмірі 500000,00 (п`ятсот тисяч) гривень із проханням перерахувати зазначену суму на відповідний поточний рахунок позивача.

У період з 20.03.2019 по 20.03.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ ДНІПРОТЕСТ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2019 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 14957/04-36-12-02/37987214 від 21.03.2019 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення нашим підприємством пункту 200.4 б ст. 200 ПКУ, у зв`язку з чим за думкою перевіряючого у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за січень 2019 року у сумі 500 000 грн. (а.с. 46-53 т. 1)

Не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ ДНІПРОТЕСТ подано до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заперечення від 25.04.2019 року № 25/04-19/1 до Акту камеральної перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.03.2019 року № 14957/04-36-12-02/37987214. (а.с. 54-61 т.1)

22.05.2019 року підприємство отримало від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Лист-відповідь №54814/10/04-36-12-02-15 від 08.05.2019 року, яким висновки Акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишені без змін.

На підставі Акту камеральної перевірки № 14957/04-36-12-02/37987214 від 21.03.2019 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2019 року №0000281202, яким позивачу було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2019 року в розмірі 500000,00 грн.

Не погодившись із висновками Акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням від 13.05.2019 року № 0000281202, позивач подав до Державної фіскальної служби України в порядку адміністративного оскарження скаргу на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.05.2019 року № 0000281202, відповідно до якої просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головне управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.05.2019 року № 0000281202, яким ТОВ ДНІПРОТЕСТ відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2019 року в розмірі 500000,00 грн.;

- внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ ДНІПРОТЕСТ у розмірі 500000,00 грн. у відповідності до абзацу 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України.

Рішення ДФС України від 29.07.2019 № 36114/6/99-99-11-04-02-25 про результати розгляду скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.05.2019 року № 0000281202, а скаргу ТОВ ДНІПРОТЕСТ задоволено та зобов`язано ГУ ДФС у Дніпропетровській області вжити заходи відповідно до пп.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПКУ. (а.с. 137-141 т. 1)

Станом на дату звернення з позовом до суду інформація про узгодженість бюджетного відшкодування в сумі 500000 грн. (п`ятсот тисяч гривень) для ТОВ ДНІПРОТЕСТ в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відсутня, внаслідок чого, узгоджена сума бюджетного відшкодування в сумі 500 000 грн. (п`ятсот тисяч гривень) для ТОВ ДНІПРОТЕСТ не стала доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, що в свою чергу має наслідком неперерахування зазначену суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок позивача.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) - далі ПК України, Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. № 26, Порядком обліку платників податків і зборів затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, Порядком формування Реєстру великих платників податків затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 21 жовтня 2015 року № 911.

Бюджетне відшкодування відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначений статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п.200.7.1 п.200.7 ст.200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані:

1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;

2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;

5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;

8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;

11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;

12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;

13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;

14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;

15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;

16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом200.7.2. статті200 ПК України передбачено, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно п.200.8ст.200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) (п.200.10 ст.200 ПК України).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. г) п.200.12 ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У цьому випадку, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п.200.13ст.200 ПКУ).

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 25 січня 2017 року №26 (далі - Порядок №26).

Цей порядок визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за формою згідно з додатком. Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства (пункти 1 та 3 Порядку № 26 набрали чинності з 1 квітня 2017 року).

Відповідно до п. 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема такі дані:

дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно п. 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 26 узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Судом встановлено, що рішенням ДФС України №36114/6/99-99-11-04-02-25 від 29.07.2019 року за результатами розгляду скарги було скасовано податкове повідомлення-рішення №0000281202 від 13.05.2019 року, яким було відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у розмірі 500000,00 грн.

Таким чином, підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування заявленої суми.

Так, у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов`язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи те, що рішенням ДФС України №36114/6/99-99-11-04-02-25 від 29.07.2019 року скасовано податкове повідомлення-рішення №0000281202 від 13.05.2019 року, яким було відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у розмірі 500 000,00 грн., контролюючий орган зобов`язаний був протягом п`яти робочих днів після закінчення процедури судового оскарження підготувати відповідний висновок та подати його органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Однак, такий висновок поданий не був, що відповідачем не заперечується.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність бездіяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку із зазначенням узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Дніпропетровській області на користь ТОВ ДНІПРОТЕСТ заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 500000,00 грн., суд зазначає наступне.

За правилами пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Проте, податковим органом не складено та не подано висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у зв`язку з чим не внесено в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

За таких обставин, з урахуванням встановленого права позивача на бюджетне відшкодування спірної суми податку на додану вартість, а також відсутності механізму реального відшкодування платнику податку узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення його права.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05.01.2000) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатись такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права в національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26.06.2014 (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 зазначив, що юридична особа-платник податку на додану вартість мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). Європейський суд з прав людини констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації податку на додану вартість у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, ТОВ ДНІПРОТЕСТ у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість у розмірі 500 000 грн., який охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Верховенство права як основоположний принцип адміністративного судочинства визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податку на додану вартість, Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача в такій ситуації, є стягнення з Державного бюджету України через орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на користь товариства заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 12 лютого 2019 року (справа № 826/7308/15), у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 (справа №826/18413/13-а), від 12.02.2020 (справа №540/269/19).

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Дніпропетровській області на користь ТОВ ДНІПРОТЕСТ заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 500000,00 грн. та пеню в розмірі 13808,22 грн. нараховану на суму такої заборгованості за період з 06.08.2019 року по 25.09.2019 року.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в частині задоволення позову правильно встановлено обставини, що мають значення для справи та надано їм належну юридичну оцінку, підстави для скасування рішення суд в цій частині відсутні.

Проте, в частині відмови у задоволенні позову судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою, відповідно до статті 317 КАС України, для скасування рішення суду першої інстанції у вказаній частині із прийняттям в цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТЕСТ - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог з прийняттям у цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТЕСТ заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ у розмірі 500000,00 грн. та пеню в розмірі 13808,22 грн. нараховану на суму такої заборгованості за період з 06.08.2019 року по 25.09.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТЕСТ витрати на оплату судового збору в сумі 22149 грн. 33коп. (двадцять дві тисячі сто сорок дев`ять гривень тридцять три копійок).

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко