Рішення

від 10.08.2020 по справі 201/5899/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/5899/20

Провадження № 2/201/2466/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засідання Шумейко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Клай-Мейт , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 23 червня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Клай-Мейт , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими і зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач у позовній заяві посилався на те, що відповідно до протоколу № 3 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Клай-Мейт , від 15 березня 2007 року, його було обрано директором товариства. Учасниками товариства є він та ОСОБА_2 , які мають по 50 % статутного фонду. Оскільки з 2015 року товариство не веде господарської діяльності, не має інших працівників, окрім нього, тому позивач втратив заінтересованість у перебуванні у трудових відносинах з відповідачем. 28 травня 2019 року ним було подано Голові - учаснику ТОВ Клай-Мейт ОСОБА_2 заяву про звільнення з посади директора ТОВ Клай-Мейт за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП України. Також, 28 травня 2019 року ним було подано заяву - повідомлення голові - учаснику ТОВ Клай-Мейт ОСОБА_2 про скликання загальних зборів ТОВ Клай-Мейт , що відбудуться 29 червня 2019 року о 10 годині за адресою АДРЕСА_1 , які були надіслані цінним листом з описом Голові - учаснику ТОВ Клай-Мейт ОСОБА_2 28 травня 2019 року. Порядок денний загальних зборів: обрання голови та секретаря зборів; припинення повноважень директора ОСОБА_1 ; затвердження Статуту товариства у новій редакції; обрання директора товариства; визначення особи, що відповідальна за проведення реєстрації. Однак ОСОБА_2 на збори не з`явився. Тому позивач пославшись на вимоги ст. ст. 221, 38, 43,22,36, КЗпП України , Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, просив припинити трудові відносини між ним та відповідачем на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Стосовно позовних вимог про зобов`язання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести відповідні відомості зміни до реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - виключити відомості про ОСОБА_1 як керівника товариства, зазначив що відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань такі відомості вносяться на підставі рішення суду шляхом зобов`язання вчинити реєстраційні дії. (а.с. 1-6).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23 червня 2020 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.38).

Ухвалою судді від 26 червня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Клай-Мейт , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими і зобов`язання вчинити певні дії (а.с.39-40).

Від начальника відділу Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 22 липня 2020 року надійшли письмові заперечення, в яких останній послався на необґрунтованість позовних вимог, оскільки державний реєстратор при здійсненні будь - яких реєстраційних дій керується Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , однак даним законом не передбачено можливості внесення записів про припинення трудових відносин. Просили слухати справу за їх відсутності (а.с. 47-49).

10 серпня 2020 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав (а.с. 51).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Клай-Мейт та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися про день та час повідомленні належним чином , причин не явки не повідомили , заяв клопотань не надали.

Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до протоколу № 3 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю КЛАЙ -МЕЙТ від 15 березня 2007 року, ОСОБА_1 було обрано директором товариства (а.с .31-32)

Учасниками товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мають по 50 % статутного фонду, що підтверджується Статутом товариства (а.с. 11-30) .

28 травня 2019 року позивачем було подано Голові - учаснику ТОВ Клай-Мейт ОСОБА_2 заяву про звільнення з посади директора ТОВ Клай-Мейт ОСОБА_2 за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП України та подано заяву - повідомлення голові - учаснику ТОВ Клай-Мейт ОСОБА_2 про скликання загальних зборів ТОВ Клай-Мейт , що відбудуться 29 червня 2019 року о 10 годині за адресою АДРЕСА_1 , які були надіслані цінним листом з описом Голові - учаснику ТОВ Клай-Мейт ОСОБА_2 28 травня 2019 року. Порядок денний загальних зборів: обрання голови та секретаря зборів; припинення повноважень директора ОСОБА_1 ; затвердження Статуту товариства у новій редакції; обрання директора товариства; визначення особи, що відповідальна за проведення реєстрації. (а.с.33-36).

29 червня 2019 року загальні збори ТОВ Клай - Мейт не було проведено про, що складено акт (а.с. 37).

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що у зв`язку з неявкою учасника ТОВ Клай - Мейт на загальні збори він позбавлений можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України право розірвати трудовий договір.

Посилаючись на передбачену статтею 22 КЗпП України заборону будь-якого прямого або непрямого обмеження прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору, просив у судовому порядку припинити його трудові відносини з ТОВ Клай - Мейт на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Згідно ст. 28 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Відповідно до п. 1 стятті 18 Статуту ТОВ Клай -Мейт , затвердженого протоколом №3 від 15 березня 2007 року загальних зборів учасників ТОВ Клай -Мейт , виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор. Згідно п. 2 статті 18 Статуту директор обирається зборами учасників товариства строком на три роки.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю встановлено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Згідно п. 2 ст. 17 Статуту позачергові збори скликаються директором товариства, якщо цього вимагають інтереси товариства.

Позивача 28 травня 2019 року направив заяву повідомлення голові учаснику товариства про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ Клай -Мейт , до порядку денного включено питання: розгляд заяви про звільнення директора ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу єдиного учасника товариства було направлено повідомлення від 28 травня 2019 р. про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ Клай -Мейт , щодо звільнення директора ОСОБА_1 з посади.

Однак, 29 червня 2019 року загальні збори учасників ТОВ Клай -Мейт , не відбулися у зв`язку з неявкою на них єдиного учасника товариства Клай -Мейт ОСОБА_2 , що підтверджується складеним актом від 29 червня 2019 року .

Судом установлено, що ТОВ Клай - Мейт не виконало вимоги трудового законодавства, не здійснило будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства. Тобто існує порушення права позивача на припинення трудових відносин.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У пункті першому частини 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру . Стаття 8 Конвенції захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом . Поняття приватне життя в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям приватне життя .

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття якість закону означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах C.G. та інші проти Болгарії ( C. G. and Others v. Bulgaria , заява № 1365/07, § 39), Олександр Волков проти України ( Oleksandr Volkov v. Ukraine , заява № 21722/11, § 170)).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах Кантоні проти Франції ( Cantoni v. France , заява № 17862/91, § 31-32), Вєренцов проти України ( Vyerentsov v. Ukraine , заява № 20372/11, § 65))

Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах Белеш та інші проти Чеської Республіки (Beles and Others v. the Czech Republic, заява № 47273/99, § 50-51, 69); Волчі проти Франції (Walchli v. France, заява № 35787/03, § 29).

При проведенні оцінювання Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях правової визначеності та належного здійснення правосуддя як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (див., наприклад, рішення у справах Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey [ВП], заява № 8917/05, § 79 (в кінці); Ефстатіу та та інші проти Греції (Efstathiou and Others v. Greece, заява № 36998/02, § 24 (в кінці); Ешим проти Туреччини (Esim v. Turkey, заява № 59601/09, § 21).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він просить суд визнати його звільненим з посади директора ТОВ Клай - Мейт . Однак, згідно зі статутом ТОВ Клай - Мейт вирішення питання про звільнення керівника відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Разом з тим, відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА_1 та ТОВ Клай - Мейт , суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин ОСОБА_1 та ТОВ Клай - Мейт , на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем виконано всі вимоги законодавства щодо процедури звільнення за власним бажанням, суд приходить до висновку, що трудові відносини між позивачем та товариством фактично були припинені.

Крім того, ОСОБА_1 пред`явлено вимогу про зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про нього у графі ПІБ керівника юридичної особи ТОВ Клай - Мейт .

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

У частині першій статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

В указаній нормі закону визначено, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Враховуючи вищенаведене суд вважає позовні вимоги про зобов`язання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести відповідні відомості зміни до реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - виключити відомості про ОСОБА_1 як керівника товариства обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню також.

Судові витрати розподілити відповідно до вимоги ст. ст. 141 ЦПК України, а саме стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Клай -Мейт на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн. та стягнути з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Клай-Мейт , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання трудових відносин припиненими і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 і товариством з обмеженою відповідальність Клай-Мейт на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України

Зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести відповідні відомості зміни до реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - виключити відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника товариства з обмеженою відповідальністю Клай-Мейт (ЄДРПОУ 33808184).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Клай-Мейт (ЄДРПОУ 33808184) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Стягнути з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 11 серпня 2020 року

Суддя С.О. Демидова