Рішення

від 03.08.2020 по справі 510/1054/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1054/20

Провадження № 2/510/959/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія заяви позивача від 11.10.2019р. про прийняття спадщини; копія свідоцтва про народження позивача; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_4 із ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія довідки Орлівської сільської ради Ренійського району від 03.06.2020р. про склад сім`ї ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.06.2005р. - домоволодіння по АДРЕСА_1 ; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.06.2005р. ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_2 ; копія рішення виконкому Орлівської сільської ради Ренійського району від 29.09.2005р. про узаконення господарсько-побутових будівель; копія державного акту серії ЯА №288695 від 08.06.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,80 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області (№267), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копії Витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 29.05.2020 р.; копії кадастрових планів земельних ділянок; копії витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; копія державного акту серії ЯЕ №669589 від 12.02.2008р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,80 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.06.2020 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі являється племінником ОСОБА_3 . Сам ОСОБА_3 був сином ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 належало майно:

на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 23.06.2005р. - житловий будинок із надвірними та господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 розпорядилася належним їй майном, 07.04.2004р. склала заповіт на ім`я свого сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно. У встановлений законом строк син померлої не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Проте він прийняв спадщину за заповітом матері в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно мешкав із нею по день її смерті, доглядав її, піклувався про неї. Прийнявши спадщину фактично, ОСОБА_3 не звернувся за її оформленням до нотаріуса, документи на спадковий житловий будинок не переоформив на своє ім`я.

Таким чином, за життя ОСОБА_3 належало наступне майно:

на підставі державного акту серії ЯА №288695 від 08.06.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,80 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області (№267), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

на підставі державного акту серії ЯЕ №669589 від 12.02.2008р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,80 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

внаслідок прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 - житловий будинок із надвірними та господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Протягом життя він не розпорядився належним йому майном, заповіту не склав. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. У встановлений законом строк племінник померлого звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Про це свідчить подана ним нотаріусу заява від 11.10.2019р. Проте, незважаючи на своєчасне звернення позивача за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в нього відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідач у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформив позивач. Спадкоємців першої, другої, третьої, четвертої черги після смерті ОСОБА_3 немає.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки, будинок, про що 03.06.2020р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивач надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачем не було оформлено, він не в змозі отримати дублікати державних актів про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

Щодо житлового будинку, то його також оформити як спадщину неможливо, оскільки ОСОБА_3 після смерті своєї матері не звертався за оформленням спадщини та видачею йому відповідного свідоцтва.

Отже, після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки та будинок, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_3 , і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує, інших спадкоємців також немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого степеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ст. 1265 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем п`ятої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті ОСОБА_3 у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки та будинок. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину юридично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у подачі ним заяви про прийняття спадщини, його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих та технічних документів на земельні ділянки та будинок, розпорядження щодо їхнього цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подав заяву про прийняття спадщини, прийняв її за законом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на земельні ділянки та будинок з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1265, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 03.09.2016р. Ренійським РС ГУДМС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-житловий будинок із надвірними та господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (оформлений на ім`я ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 23.06.2005р.) ;

-земельні ділянки загальною площею 2,80 га, із кадастровими номерами 5124183600:01:002:0203 (площею 2,2798 га), 5124183600:01:005:0476 (площею 0,5207 га), розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області (№267), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту серії ЯА №288695 від 08.06.2005р. на право власності на земельну ділянку ;

-земельні ділянки загальною площею 2,80 га, із кадастровими номерами 5124183600:01:002:0262 (площею 2,2798 га), 5124183600:01:005:0680 (площею 0,5208 га), розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту серії ЯЕ №669589 від 12.02.2008р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник