Ухвала

від 04.08.2020 по справі 183/793/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/793/20

№ 1-кс/183/1125/20

04 серпня 2020 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Новомосковського ВПГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 42020041500000009 внесеному до ЄРДР 04 лютого 2020 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України, -

встановив :

у провадженні слідчого Новомосковського ВП ГУНП у Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 04 лютого 2020 року за №42020041500000009, за фактом службового підроблення посадовими особами ТОВ «ВІЛАНТА 2018» договору оренди земельної ділянки розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, будинок №46б, котрий став підставою для надання Державною архітектурно-будівельною інспекцією України повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДП06118363176 від 29.12.2018 та реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації ДП141190141446 від 14.01.2019.

Під час моніторингу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що власником об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони) загальною прощею 505,2 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, будинок №46б є ТОВ «ВІЛАНТА 2018». Підставою виникнення права власності є повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДП06118363176 від 29.12.2018 р. та декларація про готовність об`єкту до експлуатації ДП141190141446 від 14.01.2019 р.

Разом з тим, вивченням долучених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна документів за місцем розташування об`єкта нерухомого майна, а саме за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, будинок №46б., встановлено наявність земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:006:0098.

Моніторингом публічної кадастрової карти України встановлено, що земельної ділянки з кадастровим номером 1211900000:03:006:0098 яка зазначена у повідомленні про початок виконання будівельних робіт ДП 06118363176 від 29.12.2018 фактично не існує.

Крім того, в повідомленні про початок виконання будівельних робіт ДП 06118363176 від 29.12.2018, міститься посилання на договір суборенди земельної ділянки № б/н від 03.12.2018 за неіснуючим кадастровим номером земельної ділянки, а саме 1211900000:03:006:0098.

На підставі вищевказаних документів, зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта: «Будівництво торгівельних павільйонів за адресою : АДРЕСА_1 » та внесено до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей на повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, за № ДП 141190141446 від 14.01.2019.

В ході досудового розслідування 13.02.2020 р. слідчим за участі представника відділу земельних відносин виконавчого комітету Новомосковської міської ради для проведено огляд об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони) загальною прощею 505,2 кв.м. котрий фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого встановлено, що за вказаною адресою функціонують об`єкти нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони) в кількості 21 приміщення.

13.02.2020 р. слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом вказаного об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони) загальною прощею 505,2 кв.м.

Більш того, відносно них відбуваються дії щодо перетворення та відчуження.

Вартість вказаного майна згідно довідки Правобережної товарної біржи, то середньориночна ціна продажу торгівельних павільйонів в Дніпропетровській області скрадає 8565,0 гривень за 1 кв.м. Відповідно, ринкова вартість нерухомого майна, об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони) загальною прощею 505,2 кв.м., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 станом на 06.07.2020 складає 4327038 грн.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду від 21.02.2020 р. накладено арешт на об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони) загальною прощею 505,2 кв.м. котрий фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 власником якого є ТОВ «ВІЛАНТА 2018» шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження об`єкту нерухомого майна, а також заборонити усім суб`єктам державної реєстрації прав, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь - які реєстраційні дій (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони) загальною прощею 505,2 кв.м. який фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстрована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, будинок №46б власником якого є ТОВ «ВІЛАНТА 2018».

У разі незабезпечення стороною досудового розслідування збереження речового доказу, особи, які можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, шляхом вжиття дій щодо пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного нерухомого майна, уникнуть можливої кримінальної відповідальності. Крім того, це може суттєво вплине на результати кримінального провадження.

Крім того, в органів досудового розслідування є підстави вважати, що набуття у власність об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони) загальною прощею 505,2 кв.м. котрий фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстрована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, будинок №46б є результатом незаконної діяльності посадових осіб ТОВ «ВІЛАНТА 2018». У зв`язку з чим, згідно з правовою позицією, висловленою у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22.02.1994, арешт відповідного майна, поза сумнівом, застосовується як проміжний захід, що має забезпечувати, у разі потреби, подальшу конфіскацію цього майна, яке вважається органом досудового розслідування ймовірним результатом незаконної діяльності.

Ч. 2 ст. 100 КПК України визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій надано речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, отримані або вилучені слідчим чи прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді чи суду Національному агентству для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їх економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» [далі Закон]).

Повноваження Національного агентства з управління арештованим (до конфіскації) майном визначені ст. ст. 1, 9, 10, 19-24 Закону та ст. 100 КПК України. Так, в управління Національному агентству можуть бути передані лише активи, які відповідають таким умовам: вони визнані речовим доказом; на них накладено арешт у кримінальному провадженні; арешт має передбачати заборону розпорядження (обов`язково), та користування (не обов`язково), майном; їх сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; це не завдає шкоди кримінальному провадженню.

Ч. 1 ст. 21 Закону встановлено, що управління рухомим і нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

У ч. 5 ст. 21 Закону встановлено, що активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копію котрої надсилають Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора.

З вище наведеного вбачається, що у разі виконання такого судового рішення для досягнення зазначеної в Законі мети управління, Національне агентство має право, зокрема передбачене статтею 21 Закону, самостійно на власний розсуд обирати шлях управління активом (реалізація або передача в управління (за договором), тобто діяти у межах своєї дискреції. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення та виконуючи дії, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за цих обставин справи. Однак під час здійснення таких повноважень у будь-якому разі Національне агентство має враховувати, приймаючи рішення або виконуючи дії, у межах наявних дискреційних повноважень, зокрема передбачених ст. 21 Закону, що має бути досягнуто визначеної Законом мети управління такими активами, з якою власне таке управління до них було застосовано.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що майно є речовим доказом у справі, його вартість перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, чинне законодавство України передбачає лише один шлях визначення порядку зберігання речових доказів - це передача майна Національному агентству в управління ним для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 1924 Закону.

У ч. 7 ст. 100 КПК України говориться, що у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абз. 7 ч. 6 цієї статті, слідчий, за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно зі статтями 171173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді чи суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству зі зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству.

Про необхідність дотримання вимог до активів, що можуть бути передані в управління АРМА, встановлених ст. 100 КПК України та ст. 19 Спеціального закону, зазначено у всіх без винятків ухвалах слідчих суддів, ухвалених з питань передачі активів в управління АРМА.

Враховуючи викладене, слідчий просить передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 1924 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони) загальною прощею 505,2 кв.м. котрий фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстрована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, будинок №46б власником якого є ТОВ «ВІЛАНТА 2018»

В судове засіданні слідчий не з`явилася, надала заяву про розгляд клопотання в її відсутності.

Представник власника ТОВ «ТОВ «ВІЛАНТА 2018» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання в його відсутність.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, дослідивши обставини справи, вважає, клопотання обґрунтоване, та таким, що не підлягає задоволенню.

Відомості про правопорушення було внесено до ЄРДР 26 березня 2020 р. за №42020041500000009 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

У відповідностідо ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як передбачено п.2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

П. 4 ст. 100 КПК України передбачає, що у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.

Крім того, в положеннях ч. 6 ст. 100 КПК України зазначено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Увідповідності доч.1ст.19Закону України«Про Національнеагентство Україниз питаньвиявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3ст. 170 цього Кодексуу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Згідно ч. 11ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

15 лютого 2020 року постановою слідчого слідчого відділу Новомосковського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області об`єкт нерухомого майна нежитлової будівлі загальною площею 505,2 кв.м. зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Як передбачено ч. 2 п. 7 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: - існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; - потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; - може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим не обґрунтовано необхідність передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 1924 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі (торгові павільйони) загальною прощею 505,2 кв.м.

Слідчим не надано жодних беззаперечних доказів можливої втрати вартості майна, особливостей його експлуатації, яка могла б знищити, або змінити призначення торгових павільйонів.

По вказаному кримінальному провадженню цивільний позов не заявлений, підозра нікому не пред`явлена, також слідчим не наведено причин неможливості зберігання речового доказу у той спосіб, який вже був визначений судом при винесенні рішення про накладення арешту на майно, не у власника, та не зазначено, яким саме чином власник може знищити речовий доказ, або понесення будь ким надмірних витрат на таке зберігання.

Відповідно ухвали Новомосковського міськрайонного суду від 21 лютого 2020 р. накладено арешт на об`єкт нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони), загальною площею 505,2 м2, який фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ «ВІЛАНТА 2018», шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження об`єкту нерухомого майна.

Заборонено усім суб`єктам, які мають право здійснювати повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дій (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони), загальною площею 505,2 м2, який фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за адресою: вул. Гетьманська, 46 б, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, власником якого є ТОВ «ВІЛАНТА 2018» та з цього часу відомостей про втрату вартості майна не надійшло.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України зверненню до слідчого судді із вказаним клопотанням повинно передувати звернення слідчого до власника майна ТОВ «ВІЛАНТА 2018» з приводу надання письмової згоди на передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. У випадку відсутності такої згоди, орган досудового розслідування вправі звернутися до слідчого судді із клопотанням про таку передачу майна, а тому відсутність відповідного звернення слідчого до власника майна є грубим порушенням вимог ч. 6 ст. 100 КПК України.

Положення ч. 6 ст. 100 КПК України не передбачають випадків, за наявності яких, слідчий вправі не звертатися до власника майна за отриманням письмової згоди на передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-

постановив :

в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Новомосковського відділу поліції головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статей 1, 9, 1924 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі (торгові павільйони) загальною прощею 505,2 кв.м. котрий фактично не має адреси, але формально відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстрована за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. №46б власником якого є ТОВ «ВІЛАНТА 2018» - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1