Постанова

від 04.08.2020 по справі 140/3822/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3822/19 пров. № А/857/4446/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Вог Рітейл на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року (ухвалене головуючим - суддею Плахтій Н.Б. у м. Луцьку) у справі № 140/3822/19 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Вог Рітейл про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про стягнення податкового боргу в сумі 17797811, 61 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 17797811, 61 грн, зокрема, заборгованість з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Відтак просить стягнути з відповідача податковий борг в судовому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Вог Рітейл (43010, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кременецька, будинок 38, код ЄДРПОУ 37821544) податковий борг в загальній сумі 17797811, 61 грн, з якої:

суму 5110169, 03 грн (п`ять мільйонів сто десять тисяч сто шістдесят дев`ять грн 03 коп) на р/р UA038999980000031411531025657, одержувач Прилуцьке УК у Козел.р-ні/отг смт Козел/14040000, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 38020568, МФО 899998;

суму 4710066, 90 грн (чотири мільйони сімсот десять тисяч шістдесят шість грн 90 коп) на р/р UA898999980000031417531025651, одержувач УК у Черн.р-ні/отг с.Іванівка/14040000, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 38053813, МФО 899998;

суму 2999004, 11 грн (два мільйони дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч чотири грн 11 коп) на р/р UA3789999800000314155310250, одержувач Прилуцьке УК/м.Прилуки/14040000, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37984681, МФО 899998;

суму 4978571, 57 грн (чотири мільйони дев`ятсот сімдесят вісім тисяч п`ятсот сімдесят одна грн 57 коп) на р/р UA628999980000031419531025002, одержувач УК у м.Чернігові/м.Чернігів/14040000, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 38054398, МФО 899998.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що є підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь держави податкового боргу у розмірі 17797811,61 грн. При цьому суд не взяв до уваги твердження представника відповідача про те, що контролюючим органом порушено послідовність дій, не зазначено джерело погашення податкового боргу, оскільки позивачем визначено джерело стягнення податкового боргу шляхом стягнення з відкритих рахунків відповідача у банках. Разом з тим, суд першої інстанції звернув увагу, що представник відповідача не заперечував виникнення самого податкового боргу.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що податковий орган повинен обов`язково зазначити джерело погашення податкового боргу: кошти, чи майно платника податків, оскільки від цього залежить порядок реалізації повноважень, вид судового провадження та предмет доказування у справі. Звертає увагу суду, що позивачем порушено послідовність дій, не зазначено в даному випадку джерело погашення податкового боргу.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ТзОВ Вог Рітейл 27.07.2011 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Луцькій ДПІ як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10-11).

Так, за ТзОВ Вог Рітейл рахується податковий борг з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 17797811, 61 грн, що підтверджується розрахунком сум податкового боргу (а.с. 5) та зворотнім боком облікової картки з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (а.с .6-9).

Заборгованість з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів виникла в результаті винесення 05.03.2019 Верховним Судом постанови № К/9901/37598/18 у справі № 803/1134/16, якою підтверджено правомірність визначення контролюючим органом ТзОВ Вог Рітейл податкового зобов`язання з даного виду податку згідно з податковими повідомленням-рішенням від 21.07.2016 № 0002341400, № 0002351400, № 0002361400, № 0002371400 (а.с. 17-22).

За податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2016 № 0002351400 товариству збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 2699014, 64 грн, в т.ч.: за податковими зобов`язаннями 1799343, 09 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 899671,55 грн (а.с. 23);

за податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2016 № 0002371400 відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 2883178, 68 грн, в т.ч.: за податковими зобов`язаннями 1922119, 12 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 961059,56 грн (а.с.24);

за податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2016 № 0002341400 відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 2921715, 68 грн, в т.ч.: за податковими зобов`язаннями 1947810, 45 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 973905, 23 грн (а.с. 25);

за податковим повідомленням-рішенням від 27.07.2016 № 0002361400 платнику збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на суму 1741527,29 грн, в т.ч.: за податковими зобов`язаннями 1161018,19 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 580509,10 грн (а.с.26).

Оскільки стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги не призвели до погашення податкового боргу відповідачем, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Податковим боргом, згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відтак, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується апелянтом, що ТзОВ ВОГ РІТЕЙЛ має податкову заборгованість на загальну суму 17797811, 61 грн, а саме 10245436,3 0 грн податкове зобов`язання з акцизного податку та 7552375, 31 грн пеня.

Заборгованість з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів виникла в результаті несплати грошового зобов`язання згідно з згаданих вище податкових повідомлень - рішень.

Вказана сума грошового зобов`язання стала узгодженою на підставі постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 803/1134/16, якою підтверджено правомірність визначення контролюючим органом ТзОВ Вог Рітейл податкового зобов`язання з даного виду податку згідно з податковими повідомленням-рішенням від 21.07.2016 № 0002341400, № 0002351400, № 0002361400, № 0002371400 (а.с. 17-22).

Пунктами 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України контролюючим органом сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 20.06.2019 №130397-51, яка вручена платнику 29.06.2019 (а.с.12).

Як зазначив суд першої інстанції, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу. Доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Щодо доводів апелянта про те, що позивачем порушено послідовність дій, не зазначено в даному випадку джерело погашення податкового боргу то колегія суддів зазначає наступне.

Так відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1 ст.95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Згідно п.95.3 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Також, постановою КМ України від 29.12.2010 № 1244 Про деякі питання реалізації статті 95 ПК України затверджено порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок його податкового боргу, який визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Відтак, на законодавчому рівні встановлено порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, позивачем обрано правильний спосіб погашення податкового боргу відповідача, вказавши джерело його погашення, оскільки саме такий спосіб передбачений ПК України і незазначення податковим органом в позовній заяві конкретних рахунків боржника не може бути підставою для відмови в позові.

Разом з цим, про наявність у ТзОВ Вог Рітейл відкритих рахунків у банках свідчить довідка Головного управління ДПС у Чернігівській області (а.с. 15-16).

З огляду на встановлене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги, оскільки за відповідачем рахується заборгованість у сумі 17797811, 61 грн, щодо наявності та розміру якої останнім не надано доказів її погашення, а тому позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вог Рітейл залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 140/3822/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга В. З. Улицький Повне судове рішення складено 11 серпня 2020 року