Ухвала

від 05.08.2020 по справі 127/13982/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/13982/20

Провадження №11-сс/801/508/2020

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції:

Доповідач : ОСОБА_1

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі суддів:

головуючого-судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з секретарем ОСОБА_4

з участю :

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

слідчих ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2020 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_10 про накладення арешту на майно, вилучене 01.07.2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , -

в с т а н о в и в :

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_10 про накладення арешту на майно, вилучене 01.07.2020 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що на момент розгляду клопотання підозру про вчинення кримінального правопорушення жодній особі не повідомлено. Жодних відомостей про те, що власник вилученого майна набув його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, в судовому засіданні встановлено не було та слідчим не повідомлено про наявність таких обставин. Таким чином підстава для арешту майна, визначена пунктом 2 частини другої ст. 170 КПК України, є необґрунтованою та не може бути застосована в даному випадку. Крім того, дане клопотання складено слідчим та погоджено прокурором ОСОБА_12 , яка згідно витягу з ЄРДР від 02.07.2020 року по кримінальному провадженню № 32019020000000094 від 27.12.2019 року відсутня у переліку прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво. В судовому засіданні не доведено наявності достовірних обставин, що можуть свідчити про наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на наступні речі та предмети:

- 2 ємності об`ємом 4850 л кожна, білого кольору з написом пропан-бутан, з серійними номерами 1-7106319, 2-70535320;

- колонку білого кольору, марки ТОВ «Науково-виробнича компанія Шелф», серійний номер 13168, дата виготовлення 01.2020 року;

- систему трубопроводів з манометрами, насосами та запірними кранами, які з`єднані з ємностями та колонкою для реалізації скріпленого газу;

- газ в ємностях, згідно Х-хвіту 4305,64 л;

- журнали нагляду (паспорти) обладнання, що працює під тиском, а саме:2 папки синього кольору по 20 ст. кожна;

- регламент технічного огляду машин на 2 арк.;

- акт позачергового технічного огляду на 2 арк., які були вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Вказує, що відмова в задоволенні арешту на майно може призвести до фізичного переміщення авто-газозаправного модуля та неможливості проведення експертизи, наявність якої вимагалась судом.

Заслухавши пояснення прокурорів в підтримання доводів апеляційної скарги, які просили накласти арешт на майно, яке вилучено 01.07.2020 року під час проведення обшуку у спорудах за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 103/А; думку представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечували проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора- задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як видно з ухвали суду, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019020000000094 від 27.12.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч.1 ст. 272. ч. 4 ст. 358 КК України про те, що за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 103/А знаходиться земельна ділянка за кадастровим номером 0520688999:01:013:0003, на якій розташована АЗС, яка працює без дозвільних документів та здійснює збут скрапленого газу з порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що за вище вказаною адресою розташована та здійснює свою діяльність автозаправна станція ТОВ «ВМ-НАФТА», яку орендує ПФ «ТАЛАН». У ТОВ «ВМ-НАФТА» наявна ліцензія на роздрібну торгівлю пальним, однак, вищезазначена автозаправна станція була встановлена ПФ «ТАЛАН» у 2001 році, а тому відповідно до п. 3 ст. 18 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» - тимчасово до 1 січня 2022 року, суб`єкти господарювання (у томі числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акту вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законом порядку до 1 січня 2014 року.

У квітні 2020 року ТОВ «ВМ-НАФТА» за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 103/А встановлено авто-газозаправний модуль для реалізації скрапленого газу, який становить собою дві ємності об`ємом 4850 л кожна та колонка для реалізації скрапленого газу, які з`єднані між собою системою трубопроводів, манометрів та запірних кранів.

Вказаний вище об`єкт було встановлено у 2020 році та згідно ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» для здійснення діяльності вказаного об`єкта необхідно отримати акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, на що звернуто увагу заступника начальника відділу та головного спеціаліста відділу контролю за будівництвом департаменту архітектурно-будівельного контролю ВМР ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були включені до огляду в якості експертів.

Крім того, фахівцем ВЗЗ з ПМС у м. Вінниці ЦЗД ГУ ДСНС України у Вінницькій області ОСОБА_15 , який був залучений в якості експерта, було оглянуто пожежний щит та повідомлено, що він не укомплектований повністю, а саме відсутнє покривало з негорючого матеріалу, дозвільні документи, які видаються ДСНС України директором ТОВ «ВМ-НАФТА» ОСОБА_9 надано не було.

На підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області, справа №127/13850/20 від 01.07.2020, за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 103/А 01.07.2020 року було проведено обшук, під час проведення якого було виявлено та вилучено:

- дві бочки білого кольору об`ємом 4850 л кожна, білого кольору з написом пропан-бутан, з серійними номерами 1-7106319, 2-70535320;

- манометри на кожний 0,8 МПА, на іншій 08 МПА при температурі повітря 26 градусів Цельсія;

- колонка для реалізації скріпленого газу ТОВ «Науково-виробнича компанія Шелф», серійний номер 13168 дата виготовлення 01.2020 р. Вказані вище колонка та ємності з`єднані між собою системою трубопроводів, манометрів, насосів та запірних кранів;

- журнали нагляду (паспорти) обладнання, що працює під тиском, а саме:2 папки синього кольору по 25 ст. кожна;

- регламент технічного огляду машин на 2 арк.;

- акт позачергового технічного огляду на 2 арк.

Відповідно до Х-звіту №1578 залишок газу в ємностях становить 4305,64 л.

Апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна чи відмови в задоволенні такого клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Так, з матеріалів вбачається, що старший слідчий СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено 01.07.2020 року під час проведення обшуку за адресою. АДРЕСА_1 .

Як встановлено під час апеляційного розгляду, та доведено доказами, рішення слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, зазначеного в ухвалі слідчого судді, є законним та обґрунтованим.

При винесенні ухвали слідчим суддею у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом тощо. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. У відповідності до ст. 319 КК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

З огляду матеріалів судової справи вбачається, що на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області, справа №127/13850/20 від 01.07.2020, за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 103/А 01.07.2020 року було проведено обшук, за результатами якого складено протокол. Зі вказаного протоколу вбачається, що: «обшук проводився за вищезазначеною адресою, де було виявлено та вилучено авто-газозаправний пункт, який становить собою комплекс обладнання та складається з наступних елементів, а саме...».

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.03.2004 року власником земельної ділянки площею 1,1700 га розташованої за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 103А і цільовим призначенням якої є обслуговування АЗС, є ПФ «ТАЛАН» а.с .№; 28), також особу власника підтверджує і свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 (а.с. №31).

Відповідно договору оренди земельної ділянки №11 від 01.01.2020 року, укладеного між ПФ «ТАЛАН» та ПП«ВМ-НАФТА», предметом даного договору є тимчасове користування частиною земельної ділянки площею 30 кв.м. (а.с.№37).

Так, в суді першої інстанції, а в подальшому і Апеляційним судом оглянуто документи, на підставі яких ПП «ВМ-НАФТА» здійснювало свою господарську діяльність, а саме

- ліценцію на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 02030314201900234 від 04.07.2019, видану Головним управлінням ДФС у Вінницькій області суб`єкту господарювання - ПП «ВМ-НАФТА», з терміном дії з 04.07.2019 по 04.07.2024; - ліцензію на право зберігання пального, реєстраційний номер 02280414201900102 від 21.12.2019, видану Головним управлінням ДФС у Вінницькій області суб`єкту господарювання - ПП «ВМ-НАФТА», з терміном дії з 21.12.2019 по 21.12.2024 ;- договір №27/04-2020-О від 27.04.2020 року купівлі-продажу нафтопродуктів між ТОВ «МАГНУМ ЕНЕРДЖІ» та ПП "ВМ-НАФТА";- додаткові угоди про поставку нафтопродуктів №2402-2 СГ від 24.02.2020 року, №2402-2 СГ від 24.02.2020 року; - видаткові накладні;- паспорт потенційно небезпечного об`єкта АЗС по вул. Хмельницьке шосе, 103 А в м. Вінниці.

Як свідчить аналіз практики ЄСПЛ, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (forseable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля ( рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар ( серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти ( наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

При здійсненні оцінки правомірності та виправданості допустимих обмежень прав і свобод ЄСПЛ послідовно вирішує чотири групи питань: 1) чи було оскаржуване обмеження (втручання) передбачене законом; 2) чи переслідувало воно одну з легітимних цілей, зазначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини; 3) чи було воно «необхідним у демократичному суспільстві»; 4) чи було воно пропорційним до тієї правомірної мети, якої намагалися досягти.

Згідно ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити таки захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Апеляційний суд акцентує увагу, що слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Вказана норма також узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону

Згідно п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий, звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що дані речі мають важливе значення для всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, окрім того, за їх допомогою можна встановити наявність або відсутність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. У зв`язку з цим, з метою забезпечення збереження доказів злочину, забезпечення застосування спеціальної конфіскації, всебічного, повного, об`єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної правової оцінки та прийняття законних процесуальних рішень в передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки, по даному кримінальному провадженню виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке було виявлено та вилучено під час обшуку за адресою м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 103-А.

Такий термін як «нелегальні автозаправні станції» КК України не передбачений, а організація нелегальних автозаправних станцій та торгівля підакцизним товаром без дозвільних документів , саме в такому формулюванні фактів, не містить складу злочину передбачених ч.1 ст. 272 КК України та ч.1 ст. 204 КК України, так само як і нібито відсутність ліцензії на вчинення зазначених дій .

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

На час розгляду клопотання підозру про вчинення кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню жодній особі повідомлено не було. Також відсутні відомості про те, як саме власник майна набув його (безоплатно або за певну ціну), вищою чи нижчою за ринкову вартість.

Таким чином ,зазначена в клопотанні підстава для арешту майна, визначена пунктом 2 частини другої ст. 170 КПК України, є необґрунтованою та не може бути застосована в даному випадку.

Щодо торгівлі незаконно виготовленим пальним ПП «ВМ-НАФТА», апеляційний суд вважає, що відсутні будь-які докази на підтвердження того, що пальне виготовлено незаконно, навпаки додані документи на правомірність його придбання .

Апеляційний суд бере до уваги висновки місцевого суду, що в судовому засіданні суду першої інстанції слідчим було повідомлено, що досудовим розслідуванням ознак порушення ч. 1 ст. 204 КК України в частині здійснення господарської діяльності ПП «ВМ-НАФТА» виявлено не було, а отже органом досудового розслідування проводиться розслідування відносно ПП «ВМ-НАФТА» за ознаками ч. 1 ст. 272 КК України, по факту порушення правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на незаконній автозаправній станції за адресою м. Вінниця. вул. Хмельницьке шосе. 103 А. Суду апеляційної інстанції було надано копію постанови про закриття кримінального провадження в частині.

На переконання апеляційного суду відсутні також і докази порушення правил безпеки на автозаправках, тим більш, які б створювали загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків , що є необхідною умовою ст. 272 КК України.

Апеляційний суд бере до уваги те, що у клопотанні слідчий вказав, що дозвільні документи, які видаються ДСНС України директором ТОВ «ВМ-НАФТА» ОСОБА_16 надано не було, однак не зазначено при здійсненні якої процесуальної дії була відмова надати зазначені документи, а також не вказано, яким чином ненадання документів створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві.

Твердження слідчого щодо необхідності вказаних документів для здійснення діяльності ТОВ «ВМ_НАФТА» є хибними, оскільки вони необхідні лише для отримання відповідної ліцензії, яку ТОВ «ВМ-НАФТА» вже отримано.

Слідчий у поданому до суду клопотанні не наводить, та його матеріали не містять жодних доказів з приводу вартості майна, яке слідчий просить арештувати у зв`язку з чим не являється можливим оцінити його співмірність із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням про яку вказує слідчий, як це передбачено ч. 8 ст. 170 КПК України.

Також стороною обвинувачення не було доведено і ризику того, що незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати, знищення, перетворення, відчуження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Таким чином, клопотання про арешт майна не містить жодних доказів, які підтверджували реальність складу злочину в діях відповідальних осіб ТОВ «ВМ-НАФТА» та будуть обґрунтовувати зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, з урахуванням того, що ТОВ «ВМ-НАФТА» проводить свою господарську діяльність за наявності ліцензії, підтверджували б необхідність накладення арешту на вказане майно, як того вимагає ст.171 КПК України, і таких не було надано в ході розгляду провадження апеляційним судом.

Крім того, дозвіл надано на обшук на ділянці, яка належить ПФ «ТАЛАН», однак вилучене під час обшуку майно не належить вказаному підприємству, а належить ПП «ВМ-НАФТА». Документи, які підтверджують легальну діяльність ПП «ВМ-НАФТА» надано суду та перевірено в судовому засіданні.

За змістом ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 цього Кодексу.

Слідчим суддею були з`ясовані всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Доводи апеляційної скарги прокурора правильності висновків судді не спростовують .

Окремо апеляційний суд звертає увагу, що клопотання про арешт майна до суду першої інстанції було подано слідчим, яке було погоджено прокурором ОСОБА_6 , яка відповідно до витягу з ЄРДР від 02.07.2020 року по кримінальному провадженню № 32019020000000094 від 27.12.2019 року відсутня у переліку прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво.

З огляду на те, що прокурором до початку судового засідання в суді апеляційної інстанції було надано постанову про внесення змін до складу групи прокурорів, де визначено групу прокурорів у кримінальному провадженню № 32019020000000094, серед яких зазначено і прокурора Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_6 ,тому висновки місцевого суду та заперечення сторони ПФ «ТАЛАН» та ПП«ВМ-НАФТА» ,на думку апеляційного суду, є необґрунтованими та сумнівними.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування ухвали слідчого судді та накладення арешту на майно на даному етапі досудового розслідування відсутні, під час апеляційного розгляду не доведено необхідності накладення арешту, відтак доводи апеляційної скарги прокурора колегія суддів вважає безпідставними.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясовував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, відтак ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 367, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.07.2020 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_10 про накладення арешту на майно, вилучене 01.07.2020 року під час проведення обшуку за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 103/А - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: