Рішення

від 02.06.2020 по справі 757/5333/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5333/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Ситику Р.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (далі - позивач, ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 18 950,22 грн. та судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.08.2019 року між ним та відповідачем було укладено Договір № 684746593 (далі - Договір) на суму 11 180,00 грн. зі сплатою процентів строком на 30 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника (банківська картка № НОМЕР_1 ). Відповідно до п. п. 1.1., 1.4. Договору, відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 0,67 % від суми кредиту за кожний день користування. 12.09.2019 року строк платежу за Договором закінчився, однак, відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним Договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на 22.01.2020 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 18 950,22 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.03.2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та роз`яснено відповідачу право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.

Як визначено у ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов`язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, одержане останнім 28.04.2020 року.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що, маючи намір скористатися послугами online-кредитування та отримати у кредит грошові кошти для задоволення власних споживчих потреб, 13.08.2019 року відповідач відвідав сайт фінансової установи ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА , де оформив заявку на отримання кредиту (копія надана позивачем до матеріалів справи).

Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (далі - Правила) опубліковані на сайті https://moneyveo.ua, перебувають в загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб. Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно пункту 4.1. кредитного договору від 13.08.2019 року, невід`ємною частиною Договору є Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА . Уклавши кредитний договір, відповідач підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщено на сайті позивача.

Відповідно до п. 4.4. Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості електронного підпису Позичальника буде використовуватись одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України Про електронну комерцію .

Як визначено у ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до умов Правил відповідач акцептував оферту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов`язкових для заповнення, в тому числі і реквізити банківської карти.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено у ст.. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У частині ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про споживче кредитування , договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 3 Закону України Про електрону комерцію зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Отже, кредитний договір від 13.08.2019 року укладено між ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (Товариство) та ОСОБА_1 (Позичальник) саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних та надсилаються та призначені для ідентифікації підписувача цих даних) згідно з вимогами законодавства та п. 4.4. Договору.

У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, у п. 1.1. Договору сторони погодили, що Товариство зобов`язується надати Позичальникові кредит на суму 11 180,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4. цього Договору.

Згідно п. 1.4. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,67 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3. цього Договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору, кредит надається строком на 30 днів.

У п. 3.6. Договору сторони погодили, що закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії Договору.

Згідно з п. 2.2.2. Договору, Позичальник зобов`язаний вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором; у випадку неповної та/або невчасної сплати кредиту та процентів за користування ним, сплатити також пеню в розмірі, нарахованому відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору, у разі порушення Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми кредиту та/або процентів за користування ним, Товариство має право нараховувати Позичальнику пеню у розмірі 1,3% від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення заборгованості за кредитом.

У п. 4.7. Договору сторони погодили, що місцем виконання цього Договору є місцезнаходження Товариства, зазначене в розділі 5 цього Договору (01015, м. Київ, вул.. Лейпцизька, буд. 15 літера Б, перший поверх).

Стаття 11 Закону України Про захист прав споживачів встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.

Отже, зі змісту кредитного Договору від 13.08.2019 року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як визначено у ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, факт належного виконання ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА зобов`язання щодо перерахування грошових коштів в розмірі 11 180,00 грн. за договором № 684746593 від 13.08.2019 року відповідачу підтверджується наданою суду копією платіжного доручення від 13.08.2019 року № 5252 на переказ та зарахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 .

Проте, відповідач не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження повернення кредиту у визначений договором строк та сплати відсотків за користування кредитом. Також матеріали справи не містять доказів того, що відповідач не користувався кредитними коштами.

За приписами частин 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 22.01.2020 року сума непогашеного відповідачем кредиту становить 11 180,00 грн., процентів за користування кредитом 2 247,30 грн. Крім того, за порушення відповідачем зобов`язань позивач також нарахував пеню, яка станом на 22.01.2020 року становить 5 522,92 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 11 180,00 грн. та процентів за користування кредитом в розмірі 2 247,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 522,92 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за обґрунтованим клопотанням сторони, так і з власної ініціативи.

Жодних відомостей щодо розміру завданих відповідачем збитків позивачеві та їхнього співвідношення із нарахованою позивачем сумою неустойки суду не надано і матеріали справи не містять, як і не зазначено відповідачем інших обставин, що мають істотне значення для справи і можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки.

Проте, вирішуючи питання про можливість зменшення розміру неустойки, суд вважає, що необхідно, перш за все, враховувати, що неустойка не повинна перетворюватися в джерело збагачення, оскільки в цьому випадку вона втрачає свою стимулюючу функцію.

Так, законодавець не наводить переліку інших обставин , які мають істотне значення. Це питання вирішується із врахуванням конкретної ситуації. Такими обставинами можуть бути: відповідність порушення розміру неустойки; традиційний розмір неустойки, який зустрічається в практиці ділового обігу; співвідношення розміру неустойки із сумою основного зобов`язання; наявність збитків і їх розмір; негативні наслідки, які настали або можуть настати для кредитора у зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язання; форма і ступінь вини боржника; ступінь виконання зобов`язання боржником перед кредитором і контрагентами перед боржником; ділова репутація боржника, ступінь поширеності такого порушення в діловому обігу; рівень інфляції протягом часу, коли зобов`язання повинно було бути виконано, і до його фактичного виконання чи до моменту прийняття судового рішення; середня банківська ставка за користування кредитом тощо. Застосоване у нормі ч. 3 ст. 551 ЦК України поняття значно є оціночними і має конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

При цьому слід враховувати, що правила норми ч. 3 ст. 551 ЦК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні боржником своїх зобов`язань.

Суд враховує ступінь невиконання боржником своїх зобов`язань, однак вважає суму неустойки завищеною і такою, що з урахуванням принципів розумності та справедливості, повинна бути зменшена судом.

Серед обставин, які в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України, є підставою для зменшення судом розміру нарахованої відповідачу неустойки суд виділяє поширеність в діловому обігу неповернення і несвоєчасного повернення боржником позичених коштів, а також неспівмірність неустойки розміру основного боргу, у зв`язку з чим, приходить до висновку про необхідність зменшення належної до стягнення з відповідача на користь позивача неустойки до розміру в сумі 2 000,00 грн.

Отже, загальний розмір належного до стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором кредиту від 13.08.2019 року складає суму основного боргу в розмірі 11 180,00 грн., проценти за користування кредитом в розмірі 2 247,30 грн., та передбаченої сторонами в кредитному договорі неустойки, зменшеної судом до розміру 2 000,00 грн., а всього з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 15 427,30 грн.

Враховуючи викладене, позов ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА підлягає частковому задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 656771262 від 28.01.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 711,23 грн. у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 13 Закону України Про споживче кредитування , ст.. 3 Закону України Про електрону комерцію , ст. ст. 5, 6, 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , ст.ст. 205, 207, 525, 526, 530, 551, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 634, 1054, 1055 Цивільного кодексу України; ст.ст. 12, 13, 77, 78, 81, 133-142, 263-265, 267, 273, 274-279, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА заборгованість за Договором № 684746593 від 13.08.2019 року у розмірі 15 427 (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 30 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 711 (одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 23 коп.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА , адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15 Б, пов. 1, код ЄДРПОУ 38569246.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 02.06.2020 року.

Суддя І.В. Григоренко