Рішення

від 12.08.2020 по справі 904/2487/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2020м. ДніпроСправа № 904/2487/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Державного підприємства "Оператор ринку" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукро Плюс" (м. Кам`янське, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за надані послуги оператора ринку на підставі договору про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку № 272/01 від 24.07.2019 у розмірі 7 846 грн. 70 коп.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Оператор ринку" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукро Плюс" (далі - відповідач) заборгованість за надані послуги оператора ринку на підставі договору про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку № 272/01 від 24.07.2019 у загальному розмірі 7 846 грн. 70 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку № 272/01 від 24.07.2019 в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем у лютому та березні 2020 року послуг з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії та внутрішньодобового ринку електричної енергії, та, відповідно, наявністю боргу у сумі 7 846 грн. 70 коп.

Ухвалою суду від 14.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

З приводу строку вирішення даного спору суд вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Провадження у даній справі було відкрито ухвалою суду від 14.05.2020.

При цьому, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020 ) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті , строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину .

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020 , та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, строк на вирішення даної справи господарським судом не є порушеним.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.05.2020, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вулиця Індустріальна, будинок 20Б, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с.70-73).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 14.05.2020 отримав 09.07.2020 , що вбачається з поштового повідомлення № 4930011854070 (№5193901760005), отже завчасно (а.с.80).

Крім того, до моменту надходження належного фінансування на відправлення поштової кореспонденції суду, з метою належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі судом, а також доведення до відповідача змісту ухвали суду від 14.05.2020, судом:

- здійснена відповідна публікація оголошення на сайті "Судова влада України" від 18.05.2020 (а.с.79);

- здійснено спробу передати телефонограму на номер телефону, що міститься у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.05.2020 у розділі Інформація про здійснення зв`язку з юридичною особою) (а.с.77);

- здійснено направлення вказаної ухвали суду на офіційну електронну адресу відповідача, відомості про яку містяться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.05.2020 (а.78).

Інших засобів зв`язку з відповідачем Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв`язку з відповідачем.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 14.05.2020, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, що оскільки строки для надання відзиву на позовну заяву були продовження в силу закону (пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України), відповідачу була надана можливість у строки, визначені, зокрема, пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, надати відзив на позовну заяву протягом всього строку дії карантину (до 17.07.2020 - дня, в який набули чинності зміни до вказаної процесуальної норми).

В подальшому, з набранням чинності 17.07.2020 змін, якими було скасовано автоматичне продовження строків та надано можливість протягом 20 днів (з 17.07.2020 по 05.08.2020) звернутися із клопотанням про їх продовження, відповідач з таким клопотанням до суду не звертався.

Враховуючи дату отримання ухвали суду - 09.07.2020, а також положення пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України у діючій редакції, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 05.08.2020 включно.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 12.08.2019 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг учаснику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Законом України "Про ринок електричної енергії" від 09.11.2017 № 2189-VII визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини 2 пункту 2 статті 2 України "Про ринок електричної енергії", основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Згідно з пунктом 4 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії": "Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, порядок організації та проведення торгів, порядок визначення ціни на електричну енергію, у тому числі у разі неконкурентної поведінки, порядок проведення розрахунків на цих ринках, порядок визначення вартості послуг оператора ринку та порядок її оплати, порядок розкриття інформації та оприлюднення інформації, порядок врегулювання спорів між оператором ринку та учасниками ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, порядок внесення змін до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку".

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 51 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор ринку забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, а також здійснює організацію купівлі-продажу електричної енергії для доби постачання на підставі ліцензії. Оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, укладання і виконання договорів та розрахунків за ними, зокрема визначає уповноважений банк або клірингову установу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 утворено Державне підприємство "Оператор ринку" та постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №454 затверджено Статут зазначеного державного підприємства.

Так, в пункті 5 Статуту Державного підприємства "Оператор ринку", зазначено, що підприємство утворено з метою забезпечення функціонування ринку електричної енергії "на добу наперед" (далі - РДН) та внутрішньодобового ринку електричної енергії (далі - ВДР), організації купівлі-продажу електричної енергії на таких ринках, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

Разом з тим, частиною 2 пунктом 3 статті 51 Закону України "Про ринок електричної енергії" закріплено, що Оператор ринку реєструє учасників ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, забезпечує ведення та оприлюднення відповідного реєстру.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 308 затверджено Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (далі - Правила РДН/ВДР).

Відповідно до пункту 2.1.1 Правил РДН/ВДР учасники ринку, що бажають стати учасниками РДН/ВДР, повинні: надати оператору ринку (далі - ОР) заяву про участь у РДН та ВДР; укласти договір про участь у РДН та ВДР.

На виконання пункту 2.1.1 Правил РДН/ВДР Товариством з обмеженою відповідальністю "Лукро Плюс" (далі - відповідач, Учасник) надано Державному підприємству "Оператор ринку" (далі - Оператор ринку, ОР, позивач) заяву на участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (далі - Заява про участь, а.с.13-14).

Відповідно до пункту 2.1.2 Правил РДН/ВДР, учасник ринку набуває статусу учасника РДН/ВДР з дати набрання чинності договором про участь у РДН та ВДР.

Пунктом 2.1.8 Правил РДН/ВДР визначено, що договір про участь у РДН та ВДР набирає чинності з дати, зазначеної у ньому.

Так, частиною 5 пунктом 1.7.10 Правил РДН/ВДР визначено, що Оператор ринку зобов`язаний оприлюднювати інформацію, що не є конфіденційною, в тому числі, реєстр учасників РДН/ВДР.

Пунктом 2.1.7. Правил РДН/ВДР закріплено, що після отримання ОР підписаного зі сторони заявника договору про участь у РДН та ВДР у двох примірниках ОР за 1 робочий день: підписує, реєструє та повертає один примірник договору заявнику; реєструє учасника РДН/ВДР; інформує Регулятора та інших учасників РДН/ВДР про реєстрацію нового учасника РДН/ВДР шляхом розміщення відповідної інформації на власному вебсайті.

Таким чином, реєстрація нового учасника РДН/ВДР здійснюється ДП "Оператор ринку" шляхом включення інформації про Учасника до реєстру учасників РДН/ВДР.

В той же час, відповідно до пункту 2.1.7 Правил РДН/ВДР, повідомлення інших учасників про реєстрацію нового учасника здійснюється шляхом оприлюднення реєстру Учасників РДН/ВДР на веб-сайті ДП "Оператор ринку".

Враховуючи вищевикладене, підтвердження реєстрації відповідача учасником РДН/ВДР (посилання в мережі Інтернет: https://www.oree.com.ua/index.php/main/register) наявні в матеріалах справи у вигляді Реєстру учасників РДН/ВДР станом на 05.05.2020 (а.с.15-24).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 24.07.2019 між ДП "Оператор ринку" та ТОВ "Лукро Плюс" укладено договір про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку № 272/01 (далі - договір, а.с.25-30).

Згідно з пунктом 1.1. договору ОР забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" (далі - РДН) та внутрішньодобового ринку (далі - ВДР), створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 308 (далі - Правила РДН/ВДР), укладання і виконання договорів про купівлю-продаж електричної енергії на РДН/ВДР та розрахунків за ними, а Учасник використовує такі умови з метою участі у торгах, купівлі-продажу електричної енергії та врегулювання відповідних фінансових зобов`язань згідно з Правилами РДН/ВДР.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2.3. договору учасник зобов`язаний дотримуватися вимог чинного законодавства України, виконувати Правила РДН/ВДР, Правила ринку, умови договорів, що укладатимуться на РДН/ВДР, та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Підпунктом 8 пункту 2.3 договору закріплено обов`язок учасника оплачувати послуги ОР у встановлені договором строки.

Згідно з пунктом 3.1. договору, оплата послуг ДП "Оператор ринку", що надаються за договором і пов`язані із провадженням діяльності зі здійснення функцій оператора ринку, складається з фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР та платежу за здійснення операцій купівлі-продажу на РДН/ВДР.

Пунктом 3.2. договору закріплено, що ДП "Оператор ринку" розраховує розміри фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР та тарифу на здійснення операцій купівлі-продажу на РДН/ВДР відповідно до Правил РДН/ВДР та повинен оприлюднити їх на власному веб-сайті не пізніше 30 днів до введення в дію.

Відповідно до пункту 4.4.3. Правил РДН/ВДР ОР розраховує та погоджує з Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) розміри фіксованого платежу за участь на РДН/ВДР та тарифу на здійснення операцій купівлі-продажу на РДН/ВДР.

Так, на виконання пункту 4.4.3. Правил ринку РДН/ВДР Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановою від 13.12.2019 № 2770 погоджено фіксований платіж за участь на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку на 2020 рік у розмірі 3 269 грн. 46 коп. (без ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 3 923 грн. 35 коп.

Відповідно до статті 188.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Враховуючи вищевикладене, вартість послуг ДП "Оператор ринку" (фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР), що підлягає оплаті відповідно до умов договору становить 7 846 грн. 70 коп. з розрахунку: 3 269 грн. 00 коп. (без ПДВ, фіксований платіж за участь у РДН/ВДР погоджений Постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2770) * 1,2 (ПДВ) = 3 923 грн. 35 коп.

Відповідно до пункту 3.3. договору, фіксований платіж за участь у РДН/ВДР оплачується щомісяця шляхом здійснення повної попередньої оплати , ДП "Оператор ринку" у перший робочий день кожного календарного місяця надає Учаснику рахунок на сплату фіксованого платежу за участь у РДН/ВДР за відповідний місяць.

Аналогічна вимога закріплена й у пункті 4.4.4 Правил РДН/ВДР, відповідно до якого, фіксований платіж за участь на РДН/ВДР оплачується щомісяця у вигляді повної попередньої оплати. ОР у перший робочий день кожного календарного місяця надає учасникам РДН/ВДР рахунки на сплату фіксованого платежу за участь на РДН/ВДР за відповідний календарний місяць.

Частинами 1 та 4 пункту 1.6.1 Правил РДН/ВДР обмін інформацією між ОР та учасниками РДН/ВДР здійснюється через програмне забезпечення ОР із застосуванням КЕП та поштою.

Таким програмним забезпеченням ДП "Оператор ринку" є система ХМtrаdе®|РХ.

Відповідно до Витягів з програмного комплексу оператора ринку - ХМtrаdе®|РХ рахунки-фактури на оплату послуг (фіксований платіж за участь РДН/ВДР) від 01.02.2020 №4568700240 за лютий 2020 року та від 01.03.2020 № 4568700340 за березень 2020 року в загальному розмірі 7 846 грн. 70 коп. з ПДВ (по 3 925,35 грн. за кожен місяць окремо) були сформовані 03.02.2020 за лютий та 02.03.2020 за березень та скріплені електронним цифровим підписом (а.с.33-38).

Щодо допустимості вищезазначених електронних доказів, то стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що документи (в тому числі докази) можуть подаватися до суду в електронній або паперовій формі. При цьому в першому випадку такі документи скріплюються електронним цифровим підписом, у другому - власноручним підписом його представника). Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копій засвідченій електронним цифровим підписом,

14.02.2019 Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19 (П/9901/43/19), ухвалила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного доказу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним, а отже, належним доказом у справі.

Згідно з пунктом 3.5. договору учасник зобов`язаний оплатити рахунки , що надаються ОР відповідно до пунктів 3.3 та 3.4 цього договору, протягом трьох робочих днів з дати їх формування.

Відповідно до пункту 4.4.7 Правил РДН/ВДР ОР до п`ятого числа кожного місяця формує та надає учасникам РДН/ВДР у паперовому вигляді акти наданих послуг на РДН/ВДР за попередній (звітний) місяць, підписані уповноваженою особою ОР. Учасник РДН/ВДР після отримання акта наданих послуг на РДН/ВДР повинен його підписати та повернути ОР не пізніше ніж до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Так, на виконання пункту 3.7. договору ДП "Оператор ринку" підготовлено Акти приймання-передачі наданих послуг за лютий-березень 2020 року (а.с.39-40), які згідно з пунктом 1.6.11 Правил РДН/ВДР були направлені відповідачу рекомендованими листами від 02.03.2020 №03/31-610 за лютий 2020 року та від 01.04.2020 № 03/31-796 за березень 2020 року (а.с.41-42), отримання яких підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.43).

Однак, відправлені ДП "Оператор ринку" до ТОВ "Лукро Плюс" акти приймання-передачі наданих послуг за лютий-березень 2020 року відповідачем не були підписані всупереч умов пункту 4.4.7 Правил РДН/ВДР.

Вартість послуг Оператора ринку (фіксований платіж за участь у РДН/ВДР за лютий 2020 року та березень 2020 року) відображена в зазначених вище Актах приймання-передачі наданих послуг за лютий 2020 року, березень 2020 року та складає по 3 923 грн. 35 коп. за кожний місяць окремо, що відповідає сумам зазначеним в рахунках-фактурах 01.02.2020 №4568700240 та від 01.03.2020 № 4568700340 та сумі погодженій Постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2770.

Таким чином, відповідач не виконав у повному обсязі своїх зобов`язань за договором, чим порушив умови пунктів 3.3., 3.4. та 3.5. договору щодо сплати фіксованих платежів за участь у РДН/ВДР, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за послуги ДП "Оператор ринку" за лютий 2020 року та березень 2020 року на загальну суму 7 846 грн. 70 коп.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором, в тому числі передбачені пунктом 1.1. договору та вимоги передбачені Правилами РДН/ВДР. Натомість, відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором, зокрема не оплачує послуги ДП "Оператор ринку" (фіксований платіж за участь у РДН/ВДР).

21.04.2020 ДП "Оператор ринку" на адресу відповідача направлено вимогу за № 01/16-992 про сплату фіксованого платежу за участь на РДН/ВДР (а.с.44-46).

Станом на момент звернення до суду із зазначеним позовом відповідачем заборгованість не сплачено, що і стало причиною звернення із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи визначені контрагентами у договорі порядок та строки оплати наданих послуг, приймаючи до уваги отримання їх учасником (відповідачем) за спірним правочином, суд встановив, що строк їх оплати на суму 7 846 грн. 70 коп., є таким, що настав.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем послуг оператора ринку у лютому та березні 2020 року відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу в сумі 7 846 грн. 70 коп., шляхом надання належних доказів, не спростував.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за послуги Оператора ринку складає: 7 846 грн. 70 коп., з яких: 3 923 грн. 35 коп. (фіксований платіж за участь у РДН/ВДР за лютий 2020 року); 3 923 грн. 35 коп. (фіксований платіж за участь у РДН/ВДР за березень 2020 року).

Більше того, відповідно до частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання.

Вказана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 7 846 грн. 70 коп.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Оператор ринку" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукро Плюс" про стягнення заборгованості за надані послуги оператора ринку на підставі договору про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку № 272/01 від 24.07.2019 у розмірі 7 846 грн. 70 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукро Плюс" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вулиця Індустріальна, будинок 20Б; ідентифікаційний код 39182192) на користь Державного підприємства "Оператор ринку" (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43064445) 7 846 грн. 70 коп. основного боргу та 2 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.08.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко