Рішення

від 12.08.2020 по справі 904/1931/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1931/20

За позовом Приватного підприємства "Саніта", смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліг-Статус", м. Київ

про стягнення заборгованості у розмірі 67 103,52 грн.

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне підприємство "Саніта" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліг-Статус" заборгованість у розмірі 49 216,46 грн., 3% річних у розмірі 1 509,00 грн., інфляційне збільшення у розмірі 735,46 грн. та пеню в розмірі 15 642,60 грн.

Також позивач просить застосувати положення ч.10 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України до розміру стягнутих судовим рішенням коштів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання №031912 від 06.03.2019 в частині повної та своєчасної оплати товару.

Відповідач відзиву на позов не подав. Направлені за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (01133, м. Київ, вулиця Новогоспітальна, будинок 5) ухвали суду від 13.04.2020 повернутися на адресу суду, як не вручені.

Також судом направлялася ухвала суду від 13.04.2020 на електронну адресу відповідача 15861369@ukr.net.

Суд також намагався повідомити відповідача про перебування справи №904/1931/20 на розгляді суду телефонограмами, проте номер телефону НОМЕР_1 не обслуговується.

Господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи знаходиться в юрисдикції Господарського суду Дніпропетровської області на підставі ч.5 ст. 29 ГПК України за місцем виконання договору, яким у відповідності з п. 3.1 договору є місто Дніпро. Згідно з п. 3.1 договору постачання передача товару покупцеві проводиться на складі постачальника, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 4А.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладеного договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна ціна товару, строк настання оплати, докази оплати, періоди прострочення.

Так, судом встановлено, що 06.03.2019 між Приватним підприємством "Саніта" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліг-Статус" (покупець) укладено договір постачання №031912, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти товар на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.2 договору сума договору складається з сум вартості партій товару, поставлених постачальником протягом терміну дії договору і вказаних у накладних.

У відповідності з п. 3.1 договору передача товару покупцеві проводиться на складі постачальника, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 4А. Сторони шляхом підписання цього договору прийшли до угоди про те, що товар може поставлятися з іншого складу (місця), заздалегідь узгодженого сторонами цього договору в зручній для них формі. Передача товару від постачальника до покупця здійснюється в місці постачання, вказаному в п. 3.1. цього договору. Документами, що підтверджують передачу товару, є товарна/витратна накладна акт прийому-передачі, підписані уповноваженими представниками обох сторін. При отриманні товару і підписанні накладної/акту прийому-передачі представник покупця обов`язково мати при собі довіреність встановленого зразка (п.3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору приймання товару по кількості і якості проводиться у момент його отримання від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість і якість товару і відсутність пошкоджень товару. У разі їх встановлення покупець зобов`язаний заявити про це письмово до закінчення прийому товару постачальникові. За відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем за якістю та кількістю із дотриманням всіх умов цього договору без пред`явлення претензій. Постачання товару проводиться на умовах його само вивезення покупцем за його рахунок зі складу постачальника, вказаного в п. 3.1. договору, якщо про інше не домовляться сторони в порядку п. 3.1 договору (п.3.5 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що сторони шляхом підписання справжнього договору дійшли взаємної згоди про те, що при оплаті товарів, що поставляються за цим договором, вартістю, що не перевищує 49 216,46 грн., покупець отримує право на відстрочення в оплаті такої партії товарів тривалістю до 20 березня 2019 року. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.5.2 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 30 квітня 2019 року, проте в будь-якому випадку до повного належного виконання сторонами всіх своїх договірних обов`язків. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання гарантійних зобов`язань (якщо термін їх дії не закінчився), а також тих зобов`язань, які залишилися невиконаними в повному об`ємі належним чином (п. 8.1 договору).

В підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором, а саме поставки товару, позивачем надано видаткову накладну №150306 від 15.03.2019 на суму 49 216,46 грн., яка підписана відповідачем, що свідчить про отримання товару останнім.

Доказів оплати товару у сумі 49 216,46 грн. відповідачем до матеріалів справи не надано.

Позивач зазначає, що відповідачем у повному обсязі не виконано свої договірні зобов`язання з оплати товару, у зв`язку з чим з у нього виникла заборгованість у розмірі 49 216,46 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору, враховуючи визначені у видаткових накладних дати поставки товару, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості покупець не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного надані сторонами докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 49 216,46 грн. є вірогідними.

За викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 49 216,46 грн. за договором підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 15 642,60 грн., інфляційне збільшення у розмірі 735,46 грн. та 3% річних у розмірі 1 509,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 цього Закону).

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що пеня це договірна санкція.

Разом з цим, укладений сторонами договір поставки не містить умов щодо розміру та порядку нарахування. Відтак, відсутня правова підстава для нарахування пені.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом виявлено допущення арифметичної помилки, у зв`язку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволення у розмірі 1 507,89 грн.

За розрахунком суду розмір інфляційного збільшення становить 735,47 грн., проте позивач заявляє до стягнення 735,46 грн., що є його правом, тому вимога про стягнення інфляційного збільшення підлягає задоволенню у повному обсязі.

За викладеного з відповідача підлягає стягнення на користь позивача 51 459,81 грн., з яких 49 216,46 грн. - основний борг, 1 507,89 грн. - 3% річних та 735,46 грн. - інфляційне збільшення.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються 3% річних та інфляційне збільшення, суд зазначає про нарахування 3% річних з 28.03.2020, оскільки розрахунок річних у позовній заяві здійснений по 27.03.2020 до моменту виконання рішення з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 625 ЦК України).

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі №904/1931/20 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу в розмірі 49 216,46 грн. з 28.03.2020, до моменту виконання цього рішення, за формулою:

С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 611,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Саніта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліг-Статус" про стягнення заборгованості у розмірі 67 103,52 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліг-Статус" (01133, м. Київ, вул. Новогоспітальна, 5, ідентифікаційний код 40922178) на користь Приватного підприємства "Саніта" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 19, ідентифікаційний код 31256559) заборгованість у розмірі 49 216,46 грн. (сорок дев`ять тисяч двісті шістнадцять грн. 46 коп.), 3% річних у розмірі 1 507,89 грн. (одна тисяча п`ятсот сім грн. 89 коп.), інфляційне збільшення у розмірі 735,46 грн. (сімсот тридцять п`ять грн. 46 коп.), судовий збір у розмірі 1 611,96 грн. (одна тисяча шістсот одинадцять грн. 96 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 у справі №904/1931/20 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу в розмірі 49 216,46 грн. з 28.03.2020 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.08.2020

Суддя О.М. Крижний