Рішення

від 03.08.2020 по справі 908/134/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/27/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2020 Справа № 908/134/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; код ЄДРПОУ 00130926)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Запоріжспецсталь" (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 23; код ЄДРПОУ 36836387)

про стягнення 11 973,03 грн.

Без участі представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

23.01.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Запоріжспецсталь" про стягнення 11 973,09 грн.

23.01.2020 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/134/20 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 23.01.2020 р. вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України залишено без руху.

Ухвалою від 10.02.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/134/20 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/27/20, вирішено розгляд справи по суті розпочати з 04.03.2020 р. Ухвалою від 04.03.2020 р. оголошено перерву.

Ухвалою суду від 08.04.2020 р. продовжено по справі № 908/134/20 процесуальні строки, передбачені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020 на вісім днів після завершення карантину з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України, тобто до 04.05.2020 р., оголошено перерву у судовому засіданні до 04.05.2020 р. без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою від 04.05.2020 р. продовжено по справі № 908/134/20 процесуальні строки, передбачені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020 на вісім днів після завершення карантину, тобто до 19.05.2020 р. Оголошено перерву у судовому засіданні до 19.05.2020 о. без виклику (повідомлення) сторін.

Ухвалою від 19.05.2020 р. продовжено по справі № 908/134/20 процесуальні строки до 01.06.2020 р., оголошено перерву до 01.06.2020 р. без виклику (повідомлення) сторін. Ухвалою від 01.06.2020 р. продовжено процесуальний строк розгляду справи №908/134/20 по суті до 15.07.2020 р., оголошено перерву до 01.07.2020 без виклику (повідомлення) сторін. Ухвалою суду від 01.07.2020 р. продовжено процесуальний строк розгляду справи №908/134/20 по суті до 31.08.2020 р., оголошено перерву до 03.08.2020 р. без виклику (повідомлення) сторін.

03.08.2020 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ТОВ "Завод "Запоріжспецсталь" укладено договір про постачання електричної енергії №1113 від 29.09.2011 р. Відповідачу було виставлено рахунок №1113/12п від 11.01.2019 р. на суму 11 973,03 грн. за перевищення договірної величини електроспоживання в грудні 2018 р. Однак, відповідач оплату на підставі вказаного рахунку не здійснив. На підставі викладеного, посилаючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 275, 276 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Суд зазначає, що у вступній частині позовної заяви позивачем вказано суму позову: 11 973,09 грн., однак у прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача 11 973,03 грн., а отже розглядаються вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірної величини електроспоживання в грудні 2018 р. на суму 11 973,03 грн.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.01.2020 р., який отримано судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Запоріжспецсталь" (код ЄДРПОУ 36836387) є 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 23.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 10.02.2020 р. про відкриття провадження у справі №908/134/20 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Запоріжспецсталь": 69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 23.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до роздруківки з Діловодства спеціалізованого суду Господарського суду Запорізької області зареєстровано поштове повідомлення, відповідно до якого ТОВ "Завод "Запоріжспецсталь" 21.02.2020 р. отримало копію ухвали суду від 10.02.2020 р. про відкриття провадження у справі №908/134/20.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Запропонований ухвалою суду від 10.02.2020 р. про відкриття провадження у справі №908/134/20, а також ухвалами суду від 04.03.2020 р., від 08.04.2020 р., від 04.05.2020 р., від 19.05.2020 р., від 01.06.2020 р., письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, відповідач на адресу суду не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2011 р. сіж Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (далі - Постачальник електричної енергії) та Товариством з обмеженою відповідальністю Завод "Запоріжспецсталь" (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1113, відповідно до Розділом 1 якого передбачено, що Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу , а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.3.4. договору Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатка №4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію та додатка №5 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

Відповідно до п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Відповідно до п. 5.1. договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу , у 2-х екземплярах, оформлених зі своєї сторони

У пункті 6 Додатку №4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію до договору, сторонами погоджено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно з п. 9 Додатка №4 до договору, рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються Постачальником електричної енергії Споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику Споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника електричної енергії журналі.

У пункті 7 Додатку №4 до договору, встановлено, що у разі перевищення Споживачем договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником електричної енергії при підбитті підсумків розрахункового періоду на основі Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію , сума платежу для остаточного розрахунку збільшується на величину вартості, визначеної із середньозваженого тарифу, різниці фактично спожитої та договірної величин споживання електричної енергії.

Пунктом 10 Додатку №4 до договору передбачено, що Споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляються йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка вважається, зокрема, при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні); у випадку вручення рахунка уповноваженому представнику Споживача під розписку в журналі, дата зазначена у журналі; при направленні нарочним - дата вручення Споживачу.

01.09.2013 р. між сторонами укладено Додаткову угоду №3 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №1113 від 29.09.2011 р., відповідно до пункту 2 якої сторони погодили доповнити Додаток №4 п. 16 такого змісту: у разі необхідності коригування (збільшення) договірної величини споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду, Споживач самостійно зобов`язаний здійснити попередню оплату обсягів споживання електричної енергії, що потребуються додатково. В призначенні відповідного платежу зазначається: "Оплата додатково заявлених обсягів активної електричної енергії за розрахунковий період".

Згідно п. 5.5. Договору, Постачальник електричної енергії має право відмовити Споживачу в коригуванні договірних величин у разі невиконання Споживачем своїх зобов`язань щодо оплати електричної енергії за договором, у тому числі у разі недотримання ним умов п. 16 Додатку № 4 Договору щодо оплати додатково заявлених обсягів споживання електричної енергії".

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно пункту 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 п. 6.16 Правил користування електричною енергією , затверджених Постановою НКРЕ 31.07.1996 р. № 28 передбачено, що, визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до додатку №1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу погодженого Сторонами на 2018 рік, договірною величиною споживання електричної енергії на грудень узгоджено на рівні 3.0 тис кВт*год.

20.12.2018 р. до ПАТ Запоріжжяобленерго від ТОВ "Завод "Запоріжспецсталь" надійшов лист від 19.12.2018 р. за вих. №19-12-18/л1 про коригування договірної величини споживання електричної енергії на грудень 2018 р. до рівня 18 тис. кВт*год.

ПАТ Запоріжжяобленерго направив на адресу ТОВ "Завод "Запоріжспецсталь" лист від 29.12.2018 р. за вих. № 007-41/19427, у якому зазначено, що враховуючи п.5.5. договору та п. 16 Додатку №4 до договору, станом на 27.12.2018 р. після проведеного аналізу виконання ТОВ "Завод "Запоріжспецсталь" зобов`язань з попередньої оплати обсягів споживання електричної енергії за договором, встановлено, що платежу на суму 38 580,45 грн. (у розмірі 15,000 тис. кВт.год) за грудень 2018 р. з призначенням "Оплата додатково заявлених обсягів активної електричної енергії за розрахунковий період" - не надходило. Отже, ПАТ Запоріжжяобленерго не має можливості провести коригування договірної величини споживання електричної енергії в сторону збільшення та підтверджує раніше узгоджений обсяг постачання електричної енергії за грудень 2018 р. на рівні 3,000 тис. кВт. год.

Відповідно до Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, ТОВ "Завод "Запоріжспецсталь" за грудень 2018 р.. отримав 8586 кВт.г.

Судом встановлено, що договірна величина згідно Додатку №1 до договору становить 3 000 кВт. г., а отже перевищення договірної величини склала 5 586 кВт. г. на загальну суму 11 973,03 грн.

11.01.2019 р. ПАТ Запоріжжяобленерго направив на адресу ТОВ "Завод "Запоріжспецсталь" рахунок № 1113/12п від 10.01.2019 р. за грудень 2018 р. з зазначенням: плата за перевищення договірної величини електроспоживання на суму 11 973, 03 грн., що підвтержєуьбся Реєстром замовних листів по СЗЕКК від 11.01.2019 р. та фіскальним чеком від 11.01.2019 р. №1539.

Однак, відповідач у встановлений в п. 10 Додатку №4 до договору, строк зазначений рахунок не сплатив.

22.04.2019 р. ПАТ Запоріжжяобленерго направив на адресу ТОВ "Завод "Запоріжспецсталь" претензію від 22.04.2019 р. за вих. № 007-18/6945 на суму 11 973,03 грн. Однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати за перевищення договірної величини електроспоживання за грудень 2018 р. на суму 11 973, 03 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Запоріжспецсталь" (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 23; код ЄДРПОУ 36836387) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14; код ЄДРПОУ 00130926; рахунок IBAN № НОМЕР_1 в АТ Метабанк , МФО 313582) заборгованість за перевищення договірної величини електроспоживання за грудень 2018 р. на суму 11 973 (одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 03 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено: 10.08.2020 р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.