Ухвала

від 12.08.2020 по справі 908/2053/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/7020

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.08.2020 Справа № 908/2053/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши без виклику та повідомлення учасників справи заяву (вих. № 31-108-1855-20 від 06.08.2020) Керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - позивача: Бердянської міської ради про забезпечення позову та матеріали справи № 908/2053/20

за позовом Керівника Бердянської місцевої прокуратури (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, буд. 4) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

позивача: Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзвичайно гарні люди" (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 16-А)

про розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

10.08.2020 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 31-108-1855вих20 від 06.08.2020) Керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Бердянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзвичайно гарні люди" про розірвання договору оренди, укладеного 04.05.2017 між Бердянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надзвичайно гарні люди" про оренду земельної ділянки площею 0,4196 га (кадастровий номер: 2310400000:09:010:0158), яка знаходиться по вул. Горького (в районі кафе Наутілус ) в м. Бердянськ Запорізької області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис від 25.05.2017 за № 20636186; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Надзвичайно гарні люди" повернути територіальній громаді м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради земельну ділянку площею 0,4196 га (кадастровий номер: 2310400000:09:010:0158), яка знаходиться по вул. Горького (в районі кафе Наутілус ) в м. Бердянськ Запорізької області, звільнивши її від тимчасової споруди, яка зазначена в акті огляду земельної ділянки від 28.05.2020, що складений робочою комісією, створеною розпорядженням Бердянського міського голови від 03.01.2020 № 1-р.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2053/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2020 у справі № 908/2053/20 вказана позовна заява прийнята суддею Мірошниченко М.В. до розгляду, відкрите провадження у справі № 908/2053/20 за правилами загального позовного провадження; справі присвоєно номер провадження 33/70/20; підготовче засідання призначено на 09.09.2020.

10.08.2020 до суду разом із позовною заявою від Керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Бердянської міської ради (позивач) надійшла заява (вих. № 31-108-1855-20 від 06.08.2020) про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходів забезпечення господарського позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Надзвичайно гарні люди" розміщення тимчасових споруд та будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310400000:09:010:0158 загальною площею 0,4196 га, яка знаходиться по вул. Горького (в районі кафе Наутілус ) в м. Бердянськ Запорізької області на користь Бердянської міської ради.

Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.08.2020 заява передана на розгляд судді Мірошниченко М.В.

Заява мотивована таким. Між Бердянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надзвичайно гарні люди" 04.05.2017 укладений договір оренди землі б/н, який зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.05.2017 внесені відомості за № 20636186. Договір укладений строком дії до 04.05.2022. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна (п. 2.2 договору). Згідно з актом огляду земельної ділянки від 28.05.2020 спірна земельна ділянка фактично не використовується. За візуальним оглядом встановлено, що на ній розташована одноповерхова тимчасова споруда з полегшених конструкцій (дерево) без улаштування фундаменту. Враховуючи той факт, що вказана земельна ділянка передана в оренду для комплексного благоустрою пляжу загального користування без здійснення будь-якого будівництва та встановлення огорожі, а ТОВ НГЛ за час користування земельною ділянкою розмістило на ній тимчасову споруду, то існує обґрунтований ризик того, що відповідач до вирішення справи по суті зможе розмістити на ній інші аналогічні об`єкти, що може суттєво утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка застосовується судом при розгляді справ (ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України), закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК). Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 116 ГПК).

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов`язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для забезпечення позову. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У той же час, ст. 77 ГПК України передбачає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.

У заяві про забезпечення позову заявник вказує, що відповідачем фактично спірна земельна ділянка не використовується, при цьому згідно з актом від 28.05.2020 огляду земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці розташована одноповерхова тимчасова споруда з полегшених конструкцій (дерево) без улаштування фундаменту.

Тобто, станом на час звернення з даною заявою та позовом на спірній земельній ділянці вже встановлена тимчасова споруда. Однією з позовних вимог, що викладена у позові, є зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку, звільнивши її від тимчасової споруди (що вже встановлена).

При цьому, заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу розміщення тимчасових споруд та будівництва на спірній земельній ділянці.

Між тим, із змісту заяви та доданих до неї документів не вбачається жодного обґрунтованого припущення та не надано належних доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення: вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на розміщення (встановлення) нових тимчасових споруд на спірній земельній ділянці, здійснення будівництва на ній, вчинення будь-яких дій, які можуть свідчити про намір відповідача встановити споруду чи здійснити будівництво (завезення будівельних матеріалів, наявність будівельної техніки, ведення будь-яких підготовчих робіт з будівництва, тощо).

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За юридичними позиціями Конституційного Суду України верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу; конституційне право людини на судовий захист є гарантією усіх прав і свобод людини і громадянина (абзац дев`ятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003, абзац чотирнадцятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004).

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Найважливішою ознакою суду є його незалежність та безсторонність, а однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 1 частини другої статті 129 Конституції України).

У практиці Європейського суду з прав людини сформовано, серед іншого, характеристики незалежності суду, одна з яких полягає в тому, що суд має сприйматися як незалежний орган; щодо ознак безсторонності суду, то він повинен сприйматися таким з об`єктивного погляду з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу (пункти 125, 126 рішення від 6 жовтня 2011 року у справі "Агрокомплекс проти України").

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що заявником не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином не вжиття заходу забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення. У заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності вчинення відповідачем дій, які, на думку заявника, ускладнять або унеможливлять виконання судового рішення.

За таких обставин, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вих. № 31-108-1855-20 від 06.08.2020) Керівника Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - позивача: Бердянської міської ради про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 12.08.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно зі ст.ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя М.В. Мірошниченко