Рішення

від 12.08.2020 по справі 908/1590/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/84/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2020 Справа № 908/1590/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь 2010" (87500, м. Маріуполь, вул. Соборна, буд. 9)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" (69063, м. Запоріжжя, вул. Волгодонська, буд. 13)

про стягнення 106537,93 грн.

23.06.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. б/н від 16.06.2020 (вх. № 1716/08-07/20 від 23.06.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь 2010" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" про стягнення 106537,93 грн., за договором про надання послуг №04/19 від 02.01.2019 з яких 101880,00 грн. основної заборгованості, 2193, 83 грн. 3 % річних та 2464, 10 грн. інфляційних втрат.

Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020 справу № 908/1590/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1590/20, присвоєно справі номер провадження 4/3384/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам встановлені строки подання письмових заяв по суті спору.

Позовні вимоги ґрунтуються на ст. ст. 598, 610, 625 ЦК України ст. 193 ГК України та договорі про надання послуг №04/19 від 02.01.2019, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" 101880,00 грн. основної заборгованості, 2193, 83 грн. 3 % річних та 2464, 10 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" (ідентифікаційний код юридичної особи 42262361) є: 69063, м. Запоріжжя, вул. Волгодонська, буд. 13, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 30.06.2020 про відкриття провадження у справі № 908/1590/20, яка направлялася відповідачу на юридичну адресу, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою підприємства поштового зв`язку: Організацій не знайдена .

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України)

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1590/20.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. (ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 31.08.2020, але судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 (з подальшими змінами) на усій території України установлено карантин, який наразі триває, із запровадженням відповідних заборонюючих та обмежувальних карантинних заходів.

Законом України № 540-IX від 30.30.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) у Господарському процесуальному кодексі України розділ X Прикінцеві положення доповнено пунктом 4 такого змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. .

Законом України № 731-IХ від 18.06.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) пункт 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому, згідно з п. 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Встановлений п. 2 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731-IХ 20-денний строк закінчився 07.08.2020.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 у справі №908/1590/20 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 17.07.2020 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 30.06.2020 у справі № 908/1590/20 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у строк до 07.08.2020 включно не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/1590/20 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 12.08.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

02.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітязь 2010" (виконавцем, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" (замовником, відповідач у справі) укладено договір про надання послуг №04/19 (далі за текстом - Договір).

Згідно даного договору, Виконавець бере на себе зобов`язання за завданням замовника надати послуги спецтехнікою (далі - техніка), а також послуги з її керування (далі - послуги), а Замовник зобов`язується оплатити надані послуги. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити надані Виконавцем послуги.

Розділом 3 Договору сторони визначили умови щодо вартості та порядку оплати послуг, а саме :

3.1, 3.2 - вартість послуг визначається в національній валюті України, згідно Протоколу

погодження договірної ціни (Додаток № 1), який є невід`ємною частиною цього Договору;

3.3 - Замовник здійснює оплату протягом 10 календарних днів, наступних за звітним періодом, яким є кожна декада місяця, на рахунок Виконавця.

Згідно п. 4.1 Договору здача-приймання наданих виконавцем послуг оформлюється актом виконаних робіт згідно з додатком 1, яка є невід`ємною частиною даного Договору.

Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє по 31 грудня 2019 року. (п. 6.1 Договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору позивач надав, послуги на загальну суму 101880, 00 грн., що підтверджується актами наданих послуг, а саме:

- Акт наданих послуг № 282/19 від 11.09.2019 про надані послуги в період з 06.09.2019 по 10.09.2019 на загальну суму 24960,00 грн.,

- Акт наданих послуг №297/19 від 23.09.2019 про надані послуги в період з 13.09.2019 по 20.09.2019 на загальну суму 76920,00 грн.

Зазначені акти скріплені підписами уповноважених осіб та печатками підприємств позивача і відповідача, без жодних зауважень та заперечень.

При цьому, відповідно до вимог діючого законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об`єднань, суб`єктів господарської діяльності. Тобто, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на любому документі вважається поставленою з відома її керівника або суб`єкта господарської діяльності без створення юридичної особи.

Також, позивачем виставлені рахунок-фактура № СФ-669 від 11.09.2019 на суму 24960,00 грн., та рахунок-фактура № СФ-708 від 23.09.2019 на суму 76920,00 грн.

У зв`язку з невиконанням своїх, зобов`язань за договором про надання послуг №04/19 від 02.01.2019, ТОВ "Вітязь 2010" на адресу замовника направлено претензію № 5/20 від 17.02.2020 про сплату заборгованості за спірним договором. Факт направлення вказаної претензії пітверджується описом вкладення до цінного листа, скріпленого поштовим штемпелем зв`язку за 19.02.2020, та експрес накладною №8755527157919.

Відповідач 25.02.2020 отримав претензію № 5/20 від 17.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6903901135454, проте вказана претензія залишена замовником без відповіді та задоволення.

Предметом розгляду позовних вимог є стягнення 101880,00 грн. основної заборгованості за договором про надання послуг №04/19 від 02.01.2019, та 2193, 83 грн. 3 % річних та 2464, 10 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, а саме проведення оплати вартості наданих послуг.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів виконання своїх зобов`язань за Договором про надання послуг №04/19 від 02.01.2019.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач плату за надані послуги не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 101880,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач свою правову позицію у справі не висловив, доказів оплати наданих послуг не надав.

Наведені вище обставини свідчать, що вимога позивача про стягнення з ТОВ "Запоріждомнаремонт" 101880,00 грн. основного боргу за договором про надання послуг №04/19 від 02.01.2019 є обґрунтованою, заснованою на законі та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 2193, 83 грн. 3 % річних, по акту №282/19, за період з 21.09.2019 по 16.06.2020, та за Актом №297/19, за період з 01.10.2019 по 16.06.2020.

Наданий розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний не правильно, оскільки позивачем при розрахунку не враховано п. 3.3 Договору, відповідно до якого замовник здійснює оплату протягом 10 календарних днів, наступних за звітним періодом, яким є кожна декада місяця , на рахунок Виконавця.

Також, позивачем не враховані приписи п.1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", про те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3 % річних, інфляційних нарахувань та пені.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних за несвоєчасну оплату наданих послуг є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, по акту №282/19, за період з 01.10.2019 по 16.06.2020 в сумі 532, 45 грн., та за Актом №297/19, за період з 11.10.2019 по 16.06.2020 в сумі 1577, 64 грн., всього в загальній сумі 2110, 09 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних судом відмовляється в задоволенні позову.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов`язання, згідно розрахунку позивача, становить 2464, 10 грн., за період жовтень 2019 по травень 2020.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконаний правильно.

Таким чином, стягненню підлягають інфляфійні витрати в розмірі 2464, 10 грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь 2010" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" (69063, м. Запоріжжя, вул. Волгодонська, буд. 13, код ЄДРПОУ 42262361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітязь 2010" (87500, м. Маріуполь, вул. Соборна, буд. 9, код ЄДРПОУ 37379658) 101880 (сто одну тисячу вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 2110 (дві тисячі сто десять) грн. 09 коп. 3 % річних, 2464 (дві тисячі чотириста шістдесят чотири) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 2 100 (дві тисячі сто) грн. 35 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено "12" серпня 2020р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.