Рішення

від 11.08.2020 по справі 910/3002/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2020Справа № 910/3002/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/3002/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирка м`ясопродукт" (42730, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Мала Павлівка, вул. Центральна, буд. 11; ідентифікаційний код: 37124055)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС ХАБ-Експорт" (03087, м. Київ, Солом`янський р-н, вул. Іскрівська, буд. 11, оф. 35; ідентифікаційний код: 42724283)

Про стягнення 94 140, 89 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охтирка м`ясопродукт" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС ХАБ-Експорт" (далі - відповідач) про стягнення 91 908, 97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 11/07-01 від 11.07.2019 в частині оплати поставленої продукції.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 91 908 (дев`яносто одна тисяча дев`ятсот вісім) грн 97 коп., з яких 88 092, 00 грн основного боргу, 3 451, 64 грн пені та 365, 33 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача суму судового збору у розмірі 2 102, 00 грн.

16.03.2020 Суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Також цією ухвалою встановлено позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:

- надання поштової накладної та фіскального чеку відділення поштового зв`язку;

- надання обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог, а саме розрахунок окремо по кожній видатковій накладній із зазначенням станом на яку дату подається розрахунок, дати початку та закінчення розрахунку, періоду нарахування та розміру пені та процентів із врахуванням усіх оплат здійснених відповідачем, врахуванням п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", а також врахуванням пункту 6.4 договору поставки № 11/07-01 від 11.07.2019;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- надання орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- вказати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору та про вжиття заходів забезпечення доказів або позову, якщо такі здійснювалися;

- надання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

09.04.2020 від позивача надійшла заява, якою останній усунув недоліки, встановлені ухвалою від 16.03.2020 про залишення позовної без руху.

В тому числі позивач надав Суду позовну заяву в новій редакції, відповідно до якої просив Суд стягнути з відповідача 88 092, 00 грн основного боргу за поставлений товар, 5 116, 51 грн пені, 402, 33 грн інфляційних втрат та 530, 05 грн 3 % річних.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі № 910/3002/20 та її прийняття до провадження судді Бондаренко - Легких Г.П., про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/3002/20 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: поштовий індекс: 03087, м. Київ, вул. Іскрівська, 11, офіс 35.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до поштового повернення, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/3002/20 від 21.04.2020, не було вручено під час доставки, про що підприємством зв`язку надано довідку, в якій зазначена причини повернення (досилання): "за закінченням встановленого строку зберігання".

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/3004/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 11.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охтирка м`ясопродукт" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС ХАБ-Експорт" (покупець за договором) укладено договір поставки №11/07-01 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцю товар (далі - продукція) в асортименті, кількості, на умовах та в терміни, погоджені сторонами в Специфікації (ях), які є додатками до даного договору та його невід`ємними частинами, а покупець зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її.

Згідно п. 2.1 договору покупець надає постачальнику замовлення на поставку товару партії продукції у формі, затвердженій сторонами в додатку 1 до цього договору, на кожну окрему партію продукції не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до бажаної дати поставки продукції шляхом направлення через електронну пошту, зазначені в цьому договорі або додатках до нього.

Датою поставки продукції, переходу права власності на продукцію, а також ризиків випадкового знищення та пошкодження продукції, є момент передачі постачальником покупцю відповідної партії продукції в місці поставки, що підтверджується підписом покупця у відповідній видатковій накладній постачальника (згідно п. 2.3 договору).

Пунктом 4.5 договору передбачено, що приймання-передача продукції за кількістю та якістю здійснюється відповідно до видаткової накладної в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.4 договору якщо інакше не погоджено сторонами у специфікації, оплата вартості партії продукції за цим договором здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу терміном (30 тридцять) календарних днів з дати поставки відповідної партії продукції, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або внесення грошових коштів готівкою до каси постачальника.

У випадку не виконання покупцем термінів оплати, передбачених даним договором, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції, за кожний день прострочення платежу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (п. 7.2 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору відповідачу було поставлено позивачем (передано у власність) продукції окремими партіями (консерви м`ясні) на загальну суму 415 898,40 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №341 від 22.07.2019 на суму 70 400, 16 грн, №406 від 26.08.2019 на суму 54 537,60 грн, № 430 від 02.09.2019 на суму 31 034,88 грн, № 476 від 01.10.2019 на суму 35 606,88 грн, № 506 від 15.10.2019 на суму 59 196, 96 грн, № 588 від 19.11.2019 на суму 77 029,92 грн, № 643 від 16.12.2019 на суму 48 058, 56 грн, №662 від 23.12.2019 на суму 40 033,44 грн, копії яких наявні в матеріалах справи. Крім того, в матеріалах справи наявні копії товаро-транспортних накладних, а саме: №341 від 22.07.2019, №406 від 26.08.2019, № 430 від 02.09.2019, №476 від 01.10.2019, №506 від 15.10.2019, №588 від 19.11.2019, №643 від 16.12.2019, №662 від 23.12.2019 відповідно.

Відповідачем було частково виконано його зобов`язання по оплаті товару та сплачено грошові кошти за поставлений товар у розмірі 327 806,40 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №5 від 22.07.2019 на суму 70 400,16 грн, №7 від 27.08.2019 на суму 54 537,60 грн, №36 від 18.11.2019 на суму 100 000,00 грн, №40 від 21.11.2019 на суму 25 838,72 грн, № 55 від 16.12.2019 на суму 50 000,00 грн, №62 від 23.12.2019 на суму 27 029,92 грн.

За твердженням позивача, за поставку продукції 16.12.2019 згідно видаткової накладної №643 від 16.12.2019 на суму 48 058,56 грн та 23.12.2019 згідно видаткової накладної №662 від 23.12.2019 на суму 40 033,44 грн оплата не проводилась взагалі, а попередні поставки оплачені відповідачем із порушенням строку, визначеного в договорі.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 88 092,00 грн основної заборгованості за договором, 5 116, 51 грн - пені за загальний період прострочення з 03.10.2019 до 10.02.2020, 402,33 грн - інфляційні збитки за жовтень 2019 року - січень 2020 року, 530,05 грн - відсотки за користування чужими коштами (3 % річних) за загальний період прострочення з 03.10.2019 до 10.02.2020.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір поставки №11/07-01 від 11.07.2019 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - зі ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За умовами договору оплата здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу терміном (30 тридцять) календарних днів з дати поставки відповідної партії продукції, відповідно відповідач був зобов`язаний оплатити 70 400, 16 грн до 21.08.2019, 54 537, 60 грн до 25.09.2019, 31 034, 88 грн до 02.10.2019, 35 606, 88 грн до 31.10.2019, 59 196, 96 грн до 14.11.2019, 77 029, 92 грн до 19.12.2019, 48 058, 56 грн до 15.1.2020 та 40 033, 44 грн до 22.01.2020, проте відповідач 70 400, 16 грн сплатив 22.07.2019 та 54 537, 60 грн - 27.08.2019 (достроково), а в подальшому сплатив 18.11.2019 - 100 000, 00 грн, 21.11.2019 - 25 838,72 грн, 16.12.2019 - 50 000, 00 грн та 23.12.2019 - 27 029, 92 грн (з порушенням строку), а поставки на суму 48 058, 56 грн та 40 033, 44 грн не оплатив, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Отже, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 415 898,40 грн, який був оплачений частково у розмірі 327 806,40 грн з порушенням строків його оплати, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням часткової оплати, основний борг відповідача перед позивачем, на момент розгляду справи, за договором поставки складає 88 092,00 грн, доказів сплати якого Суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 88 092,00 грн відповідачем Суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 88 092,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 88 092,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У випадку не виконання покупцем термінів оплати, передбачених даним договором, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції, за кожний день прострочення платежу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (п. 7.2 договору).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 5 116, 51 грн, у відповідності до п. 7.2. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 7.2. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведених в позовній заяві розрахунків. При здійсненні перевірки відповідних розрахунків 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказані розрахунки.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача та підтверджували факт належного виконання з боку відповідача його зобов`язань за договором щодо оплати поставленого товару.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирка м`ясопродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС ХАБ-Експорт" про стягнення 94 140, 89 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС ХАБ-Експорт" (03087, м. Київ, Солом`янський район, вул. Іскрівська, 11, офіс 35; ідентифікаційний код - 42724283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирка м`ясопродукт" (42730, Сумська обл., Охтирський р-н, с. Мала Павлівка, вул. Центральна, буд. 11; ідентифікаційний код - 37124055) основний борг у сумі 88 092 (вісімдесят вісім тисяч дев`яності дві) грн 00 коп., пеню у сумі 5 116 (п`ять тисяч сто шістнадцять) грн 51 коп., інфляційних втрат у сумі 402 (чотириста дві) грн 33 коп., 3 % річних у сумі 530 (п`ятсот тридцять) грн 05 коп. та судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких